Рішення

від 05.03.2007 по справі 27/402-06-12925

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/402-06-12925

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2007 р.Справа  № 27/402-06-12925

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська енергетична компанія»

До відповідачів1) Одеської залізниці 2) товариство з обмеженою відповідальністю ПК «Донецьке вугільне паливо»

Про стягнення вартості недопоставленої продукції у розмірі 4376,70 грн.

                           Суддя Семенюк Г.В.

Представники:

Від позивача:    не з'явився;

Від відповідачів:  Одеська залізниця –Кіташевський Д.А., довіреність № 429 від 13.11.2006 року; ТОВ ПК «Донецьке вугільне паливо»- не з'явився;

Суть спору:Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідачів вартості недопоставленої продукції у розмірі 4376,70 грн.

          Позивач наполягає на своїх позовних вимогах.

          У судовому засіданні від 05.03.2007 року Одеська залізниця надала до господарського суду відзив за позов у якому із посиланням на 31, 32, 111 Статуту залізниць України та Роз'яснення Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року, просить суд відмовити позивачу у позовних вимогах про стягнення вартості нестачі з Одеської залізниці.

          Відповідач (ТОВ ПК «Донецьке вугільне паливо»), повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх  представників  в  судове  засідання  не направив незважаючи на виклик суду, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.

          Керуючись ст. 75  ГПК  України  суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі ТОВ ПК «Донецьке вугільне паливо» і без відзиву на позов за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі  обставини справи та заслухавши представника Одеської залізниці, суд, встановив.

          01.06.2006 року товариство з обмеженою відповідальністю ПК «Донецьке вугільне паливо»відвантажило на адресу Корсунь –Шевченківського паливного складу ТОВ ПК «Донецьке вугільне паливо»(власник вугілля ТОВ «Черкаська енергетична компанія», дог. № 640520/05 від 20.05.2005 року, дог. № 1 від 25.05.2005 року, лист від постачальника Торгівельно-промислової компанії „Укруглетоп” № 1217 від 01.06.2006 року, розділ № 4 залізничної накладної) в вагоні № 67850750 по залізничній накладній № 48438308 вугілля марки ГСШ 0-13 в кількості 69 тон, при цьому вагон завантажувався силами та засобами відправника із зазначенням маси вантажу.           

          Ціна однієї тонни вугілля марки ГСШ становить 225 грн. за одну тонну вугілля без урахуванням ПДВ (рахунок-фактура № УК-0001217 від 01.06.2006 року).

          За поставку вугілля (зокрема у вказаному вагоні) позивач здійснив платіж у розмірі 21087,60 грн. відповідно до платіжного доручення № 643 від 20.10.2006 року.

          При комісійному перевантаженні вугілля у вагоні № 67850750 встановлена нестача вугілля в обсязі 16900 кг.

          Нестача вугілля підтверджується:

          - комерційним актом серії АЯ № 103998*/1 від 08.06.2006 року, у якому зазначено, що «...на поверхні вантажу маються воронкоподібні поглиблення праворуч за рухом потягу над 1 люком довжиною 1000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 1600 мм; над другим люком виявлено поглиблення довжиною 1500 мм, шириною 500 мм, глибиною 500 мм; над шостим, сьомим люками виявлено поглиблення довжиною 3000 мм, шириною 2500 мм, глибиною 1700 мм. Ліворуч за рухом потягу виявлено поглиблення над першим, другим люками довжиною 1500 мм, шириною 400 мм, глибиною 1000 мм. Виявлені зазори в 1,2,6 люках праворуч і в другому люку зліва по ходу поїзду шириною 40 мм, закладені дошкою і клоччям. Течі вантажу немає. Всі інші люки щільно зачинені. Каток не застосувався. Захисне маркування нанесене вапном над 1,2,6,7 люками праворуч та 1,2 люками ліворуч маркування відсутнє...»  

          - Актами загальної форми № 3033 від 04.06.2006 року, № 3029 від 04.06.2006 року.

          За комерційним актом серії АЯ № 103998*/1 від 08.06.2006 року вагон не справний, що також підтверджується Актом про технічний стан вагону №  450 від 04.06.2006 року.

          Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

          а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

          б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а  якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

          в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми,  на яку було знижено його вартість.

          Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

          Згідно з розрахунком позивача, з яким погодилась Одеська залізниця, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, збитки позивача від втрати вантажу складають –4376,70 грн.

          Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

          Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

          За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).

          Статтею 31 Статуту встановлено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу вагони. Придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

          У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила, можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера.

          Враховуючи те, що залізниця в порушення вимог ст. 31 Статуту подала під завантаження несправний вагон, а відправник не відмовився від його використання, відповідальність за недостачу вугілля яка має місце при перевезенні вагоном № 67850750 покладається в рівних долях, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, на вантажовідправника, тобто на ТОВ ПК «Донецьке вугільне топливо»та на перевізника -  ДП Одеську залізницю.

          На теж саме вказує і п. 3.9 Роз'яснення Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року, за яким відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження  справні,  придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від  залишків  вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках –продезінфіковані вагони та контейнери. У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо  він  цього не зробив, відповідальність за втрату,  недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися  внаслідок  технічної несправності рухомого складу,  покладається на  відправника. Винятки  з  цього  правила можуть  мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається,  що технічна несправність мала прихований  характер або  виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є  такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю. Якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування,  мали ще й  такі,  які  могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника.  

          Відповідач  (ТОВ ПК «Донецьке вугільне паливо»), своїх  представників в судове засідання не направив незважаючи на виклик суду, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.

          Повідомлення належним чином ТОВ ПК «Донецьке вугільне паливо»про час і місце розгляду справи підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 727515, 275319. Тобто відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи, але своїм правом прийняти участь в її розгляді не скористався. Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.

          Таку ж правову думку висловив Одеській апеляційний господарський суд у своїй Постанові від 15.11.2005 року зі справи № 27/182-05-5016.

          Станом на 05.03.2007 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв'язку з закінченням всіх строків відведених ст. 69 ГПК України для розгляду справи.

          Тому подальше відкладення розгляду справи неможливе та є підставою для винесення Рішення по справі не зважаючи на неявку відповідача у судове засідання.

          Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Стягнути з Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26038200003 в ОФАБ «Експрес-банк», МФО 328801 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська енергетична компанія»(18000, м. Черкаси, вул. Будіндустрії, 9), код ЄДРПОУ 32584122, р/р 260083002396 в ОПЕРВ облуправління Ощадбанка, МФО 354507  –2188,35 грн. основного боргу, 51 грн. держмита  та 59 витрати на ІТЗ судового процесу.

3.Стягнути з ТОВ ПК «Донецьке вугільне паливо»(85320, Донецька обл., м. Димитров, вул. Леніна, 12/2), код ЄДРПОУ 33418064, р/р 26001301601130 в ЦГО Промінвестбанку, МФО 334806 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська енергетична компанія»(18000, м. Черкаси, вул. Будіндустрії, 9), код ЄДРПОУ 32584122, р/р 260083002396 в ОПЕРВ облуправління Ощадбанка, МФО 354507  –2188,35 грн. основного боргу, 51 грн. держмита  та 59 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

Накази видати у порядку ст. 116 ГПК України.

          Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Семенюк Г.В.