Рішення

від 19.02.2007 по справі 17/414-06-13794

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/414-06-13794

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2007 р.Справа  № 17/414-06-13794

За позовом:         Селянського фермерського господарства „Колєснікова Ю.В.”

до  відповідача:  Відділу державної виконавчої служби Березівського районного

                              управління юстиції

про виключення майна з акту опису й арешту

                                                       Суддя Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

Від позивача:     Гасанов О.П. - повірений;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить винести рішення, яким зобов'язати відділ державної виконавчої служби у Березівському та Миколаївському районах Одеської області зняти арешт з будівлі „Літній табір” для вигулу великої рогатої худоби розташованої у с. Садове, Березівського району, Одеської області, яка належить на праві власності Селянському фермерському господарству „Колеснікова Ю.В.”.

Відповідач в засідання суду не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке мається в матеріалах справи, відзив на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

10 лютого 2003 року між Селянським фермерським господарством «Колеснікова Ю.В.»Березівського району Одеської області в особі голови СФГ Колеснікова Юрія Вікторвича та Приватним сільськогосподарським підприємством «Південне»Березівського району Одеської області в особі голови ПСП Орисюк Л.Ф. було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до вимог розділу 1 укладеного договору відповідач зобов'язався передати у власність позивачу визначений договором товар, а позивач зобов'язався прийняти його на умовах визначеним цим договором та оплатити його.

У відповідності до вимог п. 1.2 укладеного договору предметом договору купівлі-продажу по укладеному договору є будівля „Ангар" для зберігання сільськогосподарської продукції розташованої у с.Садове, Березівського району, Одеської області, яка являє собою цільнометалеву переносну споруду загальною площею 1600 м.кв. та  будівлю „Літній табір" для вигулу великої рогатої худоби  розташованої у с.Садове, Березівського району, Одеської області яка складається з пристосувань для літнього вигулу великої рогатої худоби (кормушок у кількості 8 шт., загороджувальних цільнометалевих конструкцій у кількості 98 штук загальною довжиною 255 м.

При цьому, відповідно до вимог п. 3.1 розрахунок за поставлену продукцію проводиться шляхом проведення покупцем оплати по обов'язковим державним платежам продавця , а саме сплата податкової заборгованості в сумі 20683 грн.

Позивач взяті на себе зобов'язання по укладеному договору виконав у повному обсязі, а саме оплатив вартість предмету договору, що підтверджується доданими до матеріалів справи квитанціями про сплату податкової заборгованості №17 від 20.02.2003р., та №31 від 26.02.2003р.

В свою чергу, відповідач передав позивачу майно, яке являлось предметом договору купівлі-продажу, про що свідчить акт приймання-передачі від 27.02.2003р.

Однак, 27.02.2003 року майно було фактично передано в натурі, але знаходилось і на даний момент знаходиться на господарській території продавця ПСП „Південне".

По причині відсутності у покупця СФГ Колеснікова Ю.В." грошових  коштів, достатніх для проведення технічного та документального оформлення права власності та отримання  технічної  документації  із-за  великої  вартості  даних   послуг,   по  причині  неврожайних років, СФГ не мало фінансової можливості провести переоформлення права власності у належному порядку.

10.12.2006р. СФГ „Колесникова Ю.В.” намагався розукомплектувати будівлю літнього табору з метою переміщення його на господарську територію СФГ „Колесникова Ю.В.”, однак посадовими особами Березівського районного управління юстиції надали СФГ „Колесникова Ю.В.” копію Акту опису й арешту майна від 26.12.2005р. складеного державним виконавцем ВДВС у Березівському та Миколаївському районах, згідно з якого у ПСП „Південне” на виконання рішень суддів було арештовано майно в числі якого знаходиться будівля „Літній табір” для вигулу великої рогатої худоби розташованої у с. Садове, Березівського району, Одеської області.

Позивач неодноразово в усній формі звертався до ВДВС Березівського районного управління юстиції з проханням зняти арешт з будівлі „Літінй табір” для вигулу великої рогатої худоби, з представленням документів які підтверджують право власності на вказане майно.

Однак відповідачем у задоволенні вимоги позивача про зняття арешту з майна, яке належить СФГ „Колесникова Ю.В.” було відмовлено, посилаючись на ті обставини, що за вирішенням цього спірного питання необхідно звернутися до суду.

Зазначені обставини спонукали позивача звернутися  в господарський суд з позовом про виключення майна з акту опису й арешту.  

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.12.2006р. порушено провадження у справі №17/414-06-13794 за позовом селянського (фермерського) господарства „Колєсніченко Ю.В.” до Відділу державної виконавчої служби Березівського районного управління юстиції про виключення майна з акту опису й арешту.

Дослідивши обставини справи суд вважає, що позовні вимоги СФГ „Колєсніченко Ю.В.” обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню з наступних правових підстав.

Як було встановлено розглядом матеріалів справи 10 лютого 2003 року між Селянським фермерським господарством «Колеснікова Ю.В.»Березівського району Одеської області в особі голови СФГ Колеснікова Юрія Вікторвича та Приватним сільськогосподарським підприємством «Південне»Березівського району Одеської області в особі голови ПСП Орисюк Л.Ф. було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.

У відповідності до вимог п. 1.2 укладеного договору предметом договору купівлі-продажу по укладеному договору є будівля „Ангар" для зберігання сільськогосподарської продукції розташованої у с.Садове, Березівського району, Одеської області, яка являє собою цільнометалеву переносну споруду загальною площею 1600 м.кв. та  будівлю „Літній табір" для вигулу великої рогатої худоби  розташованої у с.Садове, Березівського району, Одеської області яка складається з пристосувань для літнього вигулу великої рогатої худоби (кормушок у кількості 8 шт., загороджувальних цільнометалевих конструкцій у кількості 98 штук загальною довжиною 255 м.

Крім цього у ході розгляду справи у суді було встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 05.02.2007р. по справі №17/415-06-13795 за позивачем було визнано право власності на будівля „Ангар" для зберігання сільськогосподарської продукції розташованої у с.Садове, Березівського району, Одеської області, яка являє собою цільнометалеву переносну споруду загальною площею 1600 м.кв. та  будівлю „Літній табір" для вигулу великої рогатої худоби  розташованої у с.Садове, Березівського району, Одеської області яка складається з пристосувань для літнього вигулу великої рогатої худоби (кормушок у кількості 8 шт., загороджувальних цільнометалевих конструкцій у кількості 98 штук загальною довжиною 255 м.

Статтею 49 Закону України “Про власність”  за  № 697-ХІІ від 07.02.1991 року ( зі змінами та доповненням), передбачено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлене судом.

При цьому вимогами п.1 ст. 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує захист усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України  кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та ч.2 п. 3 ст.16 способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема припинення дії, яка порушує право.

Пунктом 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 4 Закону України «Про власність»власник на свій володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України право власності, у тому числі право розпорядження, може бути обмежено лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Конституція України гарантує захист права власності. Відповідно до частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує, зокрема, захист прав усіх суб'єктів права власності.

Конституція України прямо встановлює заборону протиправного позбавлення власника права власності (частина четверта статті 41). Непорушність цього права означає передусім невтручання будь-кого у здійснення власником своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження майном, заборону будь-яких порушень прав власника щодо його майна всупереч інтересам власника та його волі.

Захист права власності як система передбачених цивільним та іншим законодавством заходів, що застосовуються у випадках порушення цього права і відновлення відносин власності, покладається на державу та утворені нею відповідні державні органи. Зокрема, пункт 3 статті 48 Закону України «Про власність»передбачає захист права власності в судовому порядку.

Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

При цьому, вимогами ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Вимогами ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові,  може  звернутися  до  суду  з  позовом  про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги ті обставини, що майно, яке було включено в акт опису й арешту серії АК №467189 від 26.12.2005р. належить на праві власності  СФГ „Колекникова Ю.В.”, керуючись ст.ст. 13, 41 Конституції України, ст.ст.15, 16, 316, 319, 386, 391  ЦК України, ст. 4, 48, 49 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ, ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження”, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв'язку з чим зобов'язати ВДВС у Березівському та Миколаївському районах Одеської області звільнити майно, а саме будівля „Літнього табору” для вигулу великої рогатої худоби розташоване за адресою: Одеська область, Березівський район, с. Садове, яке належить на праві власності СФГ „Колесникова Ю.В.” з-під арешту.   

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача згідно його заяви, відповідно до ст. ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити.

2.  Зобов'язати відділ державної виконавчої  служби  у Березівському та Миколаївському районах Одеської  області /67300, Одеська область, м. Березівка, вул. К.Маркса,10/  звільнити з-під арешту та виключити з акту опису й арешту майна серії АК №467189 від 26.12.2005р. складеного державним виконавцем ВДВС у Березівському та Миколаївському районах Татарчуком О.В. майно, а саме  будівлю „Літнього табору” для вигулу великої рогатої худоби, яка розташована за адресою: Одеська область, Березівський район, с. Садове, яка належить на праві власності СФГ „Колесникова Ю.В.” /67300, Одеська область, Березівський район. с. Садове, вул.Щорса, 12 код ЄДРПОУ 31584205/.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.02.2007р.

Суддя                                                                                       Зуєва Л.Є.