Постанова

від 19.07.2012 по справі 3749/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а- 3749/12/2070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання Загребельному В.І.

за участю:

представника позивача -ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча архітектурна майстерня "Арді-Контур" до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області про скасування податкових повідомлень -рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Творча архітектурна майстерня "Арді-Контур", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області, в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення рішення №0003901501 від 06.03.2012 року, №0003891501 від 06.03.2012 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ДПІ у Краснокутському районі Харківської області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача по взаємовідносинам із ТОВ "Промтехноопт" за період з 01.10.2011р. по 30.11.2011 рік з питань дотримання податкового законодавства щодо повноти та правильності відображення таких взаємовідносин при декларуванні податку на прибуток та податку на додану вартість.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки №70/34/150-36325287 від 22.02.2012 року. За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки було винесено податкові повідомлення - рішення №0003891501 та №0003901501 від 06.03.2012 року.

Позивач зазначив, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому податкове законодавство не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Таким чином, позивач вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, були зроблені з перевищенням повноважень податкового органу, а винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0003891501 та №0003901501 від 06.03.2012 р. винесені на законних підставах, а отже підстав для їх скасування немає. Враховуючи матеріали перевірки, наведені в актах № 324/23-02-05/37092055 від 14.12.2011 р. та № 41/15-02-36/37092055 від 26.01.2012 р. по взаємовідносинам ТОВ "ТАМ "Арді-Контур" з ТОВ "Промтехноопт", відсутній факт реального вчинення господарських оперецій за жовтень та листопад 2011 року.

Відповідачем зазначено, що ТОВ "ТАМ "Арді-Контур" в результаті відображення у складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування операцій по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" було занижено об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року у сумі - 149 407,74 грн., в тому числі за 4 квартал 2011 року у сумі 149 407,74 грн. а також в результаті відображення у складі податкового кредиту з ПДВ операцій по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" було занижено податок на додану вартість у сумі - 29882 грн., в тому числі за жовтень 2011 року - 6678 грн., за листопад 2011 року - 23204 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без участі представника.

Згідно ст.35 КАС України відповідач є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання. Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач не прибув в судове засідання, причин неприбуття суду не повідомив, є належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "Творча архітектурна майстерня "Арді-Контур" зареєстроване рішенням Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області 23.09.2009 року, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 79 т. 1).

Згідно копії виписки з ЄДРПОУ, ТОВ "Творча архітектурна майстерня "Арді-Контур" має код 36325287. Видами діяльності за КВЕД є: 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель, 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 42.99 будівництво інших споруд, н.в.і.у., 43.21 електромонтажні роботи (а.с. 76, 79 т. 1).

Позивача взято на облік як платника податків в органах державної податкової служби 24.09.2009 р. за № 5551, про що свідчить довідка (а.с. 78 т. 1), знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Краснокутському районі Харківської області, є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100260657 від 10.01.2010 р., індивідуальний податковий номер 363252820170 (а.с. 77 т. 1).

Статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Матеріали справи свідчать, що на виконання наведених норм законодавства України, на підставі наказу № 31 від 07.02.2012р., згідно з п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, ДПІ у Краснокутському районі Харківської області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ТАМ "Арді-Контур" (код ЄДРПОУ 36325287) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за період з 01.01.2011 р. по 30.11.2011 р. (жовтень 2011 р., листопад 2011 р.) з питань дотримання податкового законодавства щодо повноти та правильності відображення таких взаємовідносин при декларуванні податку на прибуток та податку на додану вартість.

Результати перевірки оформлені Актом № 70/34/150- 36325287 від 22.02.2012 р. (а.с. 44-63 т. 1). У висновках акту зазначено про порушення ТОВ "ТАМ "Арді-Контур":

- п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 34364,0 грн., в тому числі за 4 квартал 2011 р. на 34364,0 грн.

- п. 198.3 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 29882,0 грн., в тому числі за жовтень 2011 року - 6678 грн., за листопад 2011 року - 23204 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки, ДПІ у Краснокутському районі Харківської області прийнято податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_1 від 06.03.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 44823,00 грн., з яких: за основним платежем - 29882,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14941,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 06.03.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 51546,00 грн., з яких: за основним платежем - 34364,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17182,00 грн. (а.с. 7, 8 т. 1).

В основу висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства фахівцями ДПІ у Краснокутському районі Харківської області покладено відомості з актів:

- № 324/23-02-05/37092055 від 14.12.2011 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів ТОВ "Арго-Синергетика" (код ЄДРПОУ 36457295) за період жовтень 2011 р.;

- № 41/15-02-36/37092055 від 26.01.2012 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів ТОВ "Арго-Синергетика" (код ЄДРПОУ 36457295) за період листопад 2011 р.

В актах зазначено, що взаємовідносини ТОВ "Промтехноопт" з ТОВ "ТАМ "Арді-Контур" мають наступні ознаки нереальності здійснення фінансово-господарської діяльності між суб'єктами господарювання: відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою; наявність в штаті тільки керівних посад; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень; відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку: придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку: придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податків.

Таким чином податковим органом зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій між ТОВ "ТАМ "Арді-Контур" та ТОВ "Промтехноопт" у жовтні, листопаді 2011 року.

Перевіряючи цей висновок і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Матеріали справи свідчать, що у 4 кварталі 2011 року (жовтень 2011 року) ТОВ "ТАМ "Арді-Контур" було відображено в бухгалтерському та податковому обліку операції з отримання товарно матеріальних ціностей від ТОВ "Промтехноопт" та здійснених попередніх оплат всього на суму 33 390,63 грн., сума податку на додану вартість за ставкою 20 % складає - 6678,13 грн. (33390,63 грн. х 20%), загальна сума операцій складає - 40068,76 грн. (33390,63 грн. + 6678,13 грн.). У 4 кварталі 2011 року (листопад 2011 року) ТОВ "ТАМ "Арді-Контур" було відображено в бухгалтерському та податковому обліку операції з отримання товарно матеріальних ціностей від ТОВ "Промтехноопт" та здійснених попередніх оплат всього на суму 116 017,11 грн., сума податку на додану вартість за ставкою 20 % складає - 23 203,42 грн. (116 017,11 грн. х 20%), загальна сума операцій складає - 139220,53 грн. (116017,11 грн. + 23203,42 грн.).

Операції з придбання товарно-матеріальних ціностей від ТОВ "Промтехноопт" включені до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування. ТОВ "ТАМ "Арді-Контур" вказані операції відображено в обліку на підставі договорів, податкових накладних та актів виконаних робіт та інших документів, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 64-75 т. 1).

Так, ТОВ "ТАМ "Арді-Контур" (Покупець) був укладений договір купівлі -продажу № 852/11-П від 01.09.2011 року з ТОВ "Промтехноопт" (Продавець), відповідно до якого Продавець поставляє, а Покупець зобов'язується прийняти побутову техніку (а.с. 80-81 т. 1).

За умовами договору, строки поставки зазначаються в рахунках на сплату, техніка вивозиться само вивозом, товар відповідає сертифікації.

Матеріали справи містять рахунок - фактуру, накладну (а.с. 82, 83 т. 1).

ТОВ "Промтехноопт" виписано на адресу ТОВ "ТАМ "Арді-Контур" податкову накладну на поставку товару (а.с. 84 т. 1).

Розрахунки за отриманий товар проводились у безготівковій формі згідно платіжного доручення (а.с. 85 т. 1).

Крім того, 01.11.2011 року між ТОВ "ТАМ "Арді-Контур" (Покупець) був укладений договір купівлі -продажу № 1123/11-П з ТОВ "Промтехноопт" (Продавець), відповідно до якого Продавець поставляє, а Покупець зобов'язується прийняти будівельні матеріали (а.с. 91-92 т. 1).

За умовами договору, строки поставки зазначаються в рахунках на сплату, будівельні матеріали вивозяться само вивозом, товар відповідає сертифікації.

Матеріали справи містять: рахунки - фактури, накладні (а.с. 93, 94, 97, 98, 101, 102, 105, 106, 110, 111, 116, 117, 120, 121 т. 1).

ТОВ "Промтехноопт" виписано на адресу ТОВ "ТАМ "Арді-Контур" податкові накладні (а.с. 96, 99, 103, 107-108, 112-114, 118, 122-123 т. 1).

Розрахунки за отриманий товар проводились у безготівковій формі згідно платіжних доручень (а.с. 95, 100, 104, 109, 115, 119, 124 т. 1).

Позивачем не надано Специфікації, сертифікати виробника на підтвердження якості товару, які зазначені як невід'ємні частини договору, а також товарно-транспортні накладні.

Суд зазначає наступне. Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що договором є домовленість двох спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено у ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які займаються підприємницькою діяльністю. Товар, який виступає об'єктом договірних відносин поставки, призначається, як правило, для використання у підприємницькій діяльності або для інших цілей, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням. На момент укладення договору поставки товар може бути відсутнім у продавця. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

В розумінні п.п.14.1.202 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до п. 2 ст. 215 ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

За приписами ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ст. 228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

В судовому засіданні не було підтверджено належного виконання сторонами договорів, реальності укладених правочинів.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до п. 1 ст. 9 цього Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 1995 року № 168/704, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Позивачем не надано товарно-транспортних накладних на підтвердження фізичного переміщення товару, отриманого за договорами купівлі-продажу.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року та зареєстровані в Міністерстві юстиції України №128/2568 від 20 лютого 1998 року, визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів -замовники. Наказом № 488/346 від 29.12.1995 р. «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, серед яких затверджена обов'язкова типова форма товарно - транспортної накладної.

Проведення будь-якої господарської операції фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. В свою чергу, відповідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік ті фінансову звітність в Україні" за даними бухгалтерського обліку формуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, товарно - транспортна документація це комплект документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками траспортного процесу.

Товарно - транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, що призначений для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1 п. 11 Правил встановлено, що, основними документами на перевезення вантажів є товарно - транспортна накладна та подорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно пункту 11.5 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (пункт 11.7 Правил №363).

Крім того, підпунктом 10.5. Правил перевезення передбачено, що місце фактичної здачі приймання вантажу точно зазначається в договорі з наступним уточненням у заявці.

Відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних є свідченням відсутності факту перевезення товару, що у свою чергу, вказує на фіктивність відповідної господарської операції.

Матеріали справи не містять посилань на технічні та технологічні можливості позивача та його контрагента для вчинення поставок товару. За відсутності в матеріалах справи належним чином оформлених товарно-транспортних накладних неможливо визначити маршрут, за яким здійснювалось перевезення товару, місце здійснення поставок, проміжок часу, момент оприбуткування даного товару позивачем, тощо.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні документи на підтвердження руху товару від постачальника до замовника, акти приймання-передачі товару, довіреності на одержання продукції від контрагента, документи, що засвідчують факт отримання та зберігання товару. Отже, відсутнє підтвердження фізичного переміщення товарів від контрагента - постачальника ТОВ "Промтехноопт" до підприємства - замовника ТОВ "ТАМ "Арді-Контур".

Крім того, суд зазначає, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до суду копії документів бухгалтерського обліку не доказують наявність фактичного здійснення вказаних господарських операцій, відсутності фактичного руху активів та зміни у власному капіталі.

Таким чином, згідно умов договорів купівлі -продажу № 852/11-П від 01.09.2011 року, № 1123/11-П від 01.11.2011 року між ТОВ "ТАМ "Арді-Контур" та ТОВ "Промтехноопт", товар не може вважатись поставленим.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, при наявності таких первинних документів, як податкові накладні, не було встановлено фактичне виконання умов договору.

Відповідно до п.138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що податкові повідомлення рішення №0003891501 та №0003901501 від 06.03.2012 р., винесені ДПІ у Краснокутському районі Харківської області Державної податкової служби, відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаних податкових повідомлень -рішення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча архітектурна майстерня "Арді-Контур" до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області про скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 24.07.2012 року.