Ухвала

від 09.07.2015 по справі 804/2580/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2015 рокусправа № 804/2580/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

представників сторін:

позивача : - Пархоменко С.В. (дов.від 02.01.2015 року)

відповідача: - Атрошенко В.М. (дов.від 20.05.2015 року)

третьої особи: - Костенко Л.О. (дов.від 06.07.2015 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 р. у справі № 804/2580/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕЛІТА ПРЕМІУМ"

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "БДО"

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

"10" лютого 2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "АЕЛІТА ПРЕМІУМ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «БДО», в якому просило

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 12.01.2015 року №81/10/04-36-10-08-09;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 07.11.2014 року №0004132201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 334 205 грн., у тому числі 267 364 грн. за основним платежем, 66 841 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2014 року №0004122201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 325 115,25 грн., у тому числі 261 609 грн. за основним платежем, 63 506,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків податкового органу щодо порушень податкового законодавства нібито допущених позивачем, оскільки реальність придбання аудиторських та рекламних послуг, їх відношення до господарської діяльності позивача, правомірність відображення її результатів у податковому обліку підтверджено належним чином сформованими первинними документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 р. у справі № 804/2580/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕЛІТА ПРЕМІУМ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "БДО", про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Так судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивачем сформовано податковий кредит та валові витрати з приводу придбання аудиторських послуг у ТОВ «БДО», придбання рекламних послуг у ТОВ «ТопСіті», ТОВ «Артлайн», ТОВ «Дор», ТОВ «СВ Аутдор», ТОВ «Відродження-Дніпро». На підставі наданих позивачем документів судом встановлено реальність виконання укладених угод та правомірність формування податкового кредиту та валових витрат за даними відносинами. Аналізуючи положення Закону України «Про аудиторську діяльність», судом зазначено, що суб'єкт господарювання має право замовляти аудиторські послуги, у тому числі щодо консолідованої звітності компаній, що контролюються його учасниками; крім того, надані документи та пояснення представника позивача підтверджують наявність безпосереднього зв'язку отриманих послуг з господарською діяльністю Товариства. Щодо угод про надання рекламних послуг, судом зазначено, що відповідно до матеріалів податкової перевірки, вбачається що податковим органом жодним чином не досліджено реальність здійснення укладених угод, а висновки про допущені позивачем порушення ґрунтуються лише на наявній податковій інформації стосовно контрагентів позивача. Встановлені судом обставини обумовили прийняття рішення про задоволення позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду, Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 р. у справі № 804/2580/15, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не в повному обсягу дослідив та встановив обставини по справі, що призвело до невірного вирішення справи по суті. Скаржник вказує на те, що судом не приділено уваги тому факту, що надані позивачем акти виконаних робіт не містять виду надаваємих послуг, їх обсяг, місце надання тощо, що в свою чергу унеможливлює підтвердження факту отримання придбаних послуг та правомірність формування за рахунок даних операцій валових витрат та податкового кредиту. Заявник апеляційної скарги зазначає, що судом не досліджено матеріально-технічне забезпечення контрагентів позивача, та їх можливість надавати рекламні та аудиторські послуги; не встановлено зв'язок придбаних послуг з господарською діяльністю позивача.

Представниками сторін надано ґрунтовні пояснення щодо обставин по справі та підтримано позиції викладені в апеляційній скарзі та запереченнях до неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, у період з 19.06.2014 року по 18.09.2014 року посадовими особами ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеліта Преміум» (код за ЄДРПОУ 36727876) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 18.09.2014 року №1810/04-66-22-01/36727716, яким зафіксовано виявлені перевіркою порушення, а саме:

- п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, у загальній сумі 267 364 грн.;

- пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 261 609 грн.

Висновки податкового органу щодо виявлених порушень ґрунтуються на тому, що надані до перевірки документи не дають змоги встановити зміст та обсяг наданих послуг а також не підтверджують зв'язок придбаних позивачем послуг з його господарською діяльністю внаслідок чого підприємством протиправно сформовано валові витрати та податковий кредит за даними операціями.

На підставі акту перевірки відповідачем 07.11.2014 року винесено спірні податкові повідомлення-рішення:

- №0004132201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 334 205 грн., у тому числі 267 364 грн. за основним платежем, 66 841 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0004122201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 325 115,25 грн., у тому числі 261 609 грн. за основним платежем, 63 506,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами адміністративного оскарження рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відмовлено у задоволенні скарги Товариства, збільшено на 66 841 гривень (штрафна санкція) суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену у податковому повідомленні-рішенні ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 07.11.2014 року №0004132201 та збільшено на 63 506,25 гривень (штрафна санкція) суму грошового зобов'язання по податку на прибуток, визначену у податковому повідомленні-рішенні ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів від 07.11.2014 року №0004122201 з посиланням на повторність порушення - заниження ТОВ «Аеліта Преміум» податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість за 2012-2013 роки.

Не погодившись з позицією податкового органу вважаючи її протиправною та такою, що порушує права та законні інтереси суб'єкта господарювання, ТОВ «Аеліта Преміум» звернулось до суду.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні суми податкового кредиту та валових витрат позивачем сформовано за результатами придбання аудиторських та рекламних послуг у ТОВ «ТОПСІТІ», ТОВ «Артлайн», ТОВ «ДОР», ТОВ «СВ Аутдор», ТОВ «Відродження-Дніпро» та ТОВ «БДО».

Так, згідно до матеріалів справи, між ТОВ «Аеліта Преміум»(замовник) та ТОВ «Артлайн» (виконавець) укладено договора про надання рекламних послуг №11/03/41 від 03.02.2011 року, №12/01/13 від 31.12.2011 року, відповідно до умов яких виконавець виконує, а замовник приймає та зобов'язується сплатити визначені умовами угоди рекламні послуги, а саме проведення рекламної компанії шляхом розміщення, експонування та обслуговування реклами Замовника на спеціальних конструкціях. Згідно до актів прийнятих робіт, за даними угодами позивачем отримано рекламних послуг на загальну суму 152 980 грн. у т.ч. ПДВ 25 496,68 грн.

Між ТОВ «Аеліта Преміум»(замовник) та ТОВ «СВ Аутдор» (виконавець) укладено договори про проведення рекламної компанії №55/2011 від 01.02.2011 року, №58/2012 від 01.01.2012 року, відповідно до умов яких виконавець виконує, а замовник приймає та зобов'язується сплатити визначені умовами угоди рекламні послуги, а саме проведення рекламної компанії шляхом розміщення, експонування та обслуговування реклами Замовника на спеціальних конструкціях. Згідно до актів прийнятих робіт, за даними угодами позивачем отримано рекламних послуг на загальну суму 91 480 грн. у т.ч. ПДВ 15 246,66 грн.

30.09.2011 року між ТОВ «Аеліта Преміум»(замовник) та ТОВ «ТОПСІТІ» (виконавець) укладено договір про проведення рекламної компанії №938-11-РК, відповідно до умов якого виконавець виконує, а замовник приймає та зобов'язується сплатити визначені умовами угоди рекламні послуги, а саме проведення рекламної компанії шляхом розміщення, експонування та обслуговування реклами Замовника на спеціальних конструкціях. Згідно до актів прийнятих робіт, за даною угодою позивачем отримано рекламних послуг на загальну суму 241 070 грн. у т.ч. ПДВ 40 178,31 грн.

Між ТОВ «Аеліта Преміум»(замовник) та ТОВ «ДОР» (виконавець) укладено договори про проведення рекламної компанії №64/12 від 01.04.2012 року, №58/13 від 01.04.2013 року, відповідно до умов яких виконавець виконує, а замовник приймає та зобов'язується сплатити визначені умовами угоди рекламні послуги, а саме проведення рекламної компанії шляхом розміщення, експонування та обслуговування реклами Замовника на спеціальних конструкціях. Згідно до актів прийнятих робіт, за даними угодами позивачем отримано рекламних послуг на загальну суму 106 420 грн. у т.ч. ПДВ 17 736,67 грн.

Між ТОВ «Аеліта Преміум»(замовник) та ТОВ «Відродження-Дніпро» (виконавець) укладено договір про проведення рекламної компанії, відповідно до умов якого виконавець виконує, а замовник приймає та зобов'язується сплатити визначені умовами угоди рекламні послуги, а саме проведення рекламної компанії шляхом розміщення, експонування та обслуговування реклами Замовника на спеціальних конструкціях. Згідно до актів прийнятих робіт, за даною угодою позивачем отримано рекламних послуг на загальну суму 115 00 грн. у т.ч. ПДВ 19 166,67 грн.

На підтвердження реальності отримання рекламних послуг, позивачем до перевірки надано копії укладених угод, додаткових угод та додатків до них, акти приймання-передачі виконаних робіт, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення тощо. До судового засідання позивачем надано фотокопії розміщених по місту рекламних банерів на підтвердження реальності проведення придбаних рекламних компаній.

Відповідач на підставі дослідження первинних документів наданих Товариством дійшов висновку, що надані акти прийнятих робіт не конкретизують які саме послуги надавались, не надають змоги встановити їх зміст та обсяг, а отже не можуть підтвердити фактичне виконання укладених угод. крім того, надані первинні документи не підтверджують наявність зв'язку між придбаними послугами та господарською діяльністю позивача. За таких обставин на думку податкового органу позивач не мав права на формування податкового кредиту та валових витрат за даними відносинами.

Крім того, між ТОВ «Аеліта Преміум» (замовник) та ТОВ «БДО» (виконавець) укладено угоди про надання аудиторських послуг №19/20А від 04.02.2013 року та №122/20А від 05.10.2012 року, відповідно до умов яких виконавець зобов'язується надати, а замовник прийняти та оплатити визначені умовами угоди послуги. Відповідно до актів прийнятих робіт позивачем придбано аудиторських послуг на загальну суму 760 000 грн. у т.ч. ПДВ 152 000 грн.

Податковим органом встановлено, що у актах виконаних робіт відображено вартість аудиторських послуг по перевірці фінансової звітності підприємств ПП «Аєліта», ПП «Аєліта Моторе», ТОВ «Аєліта Автомотів», ТОВ «Вектор Транс», які є самостійними господарськими одиницями та не мають відношення до господарської діяльності ТОВ «Аєліта Преміум». Крім цього, зазначені первинні документи не містять відомості щодо того, які саме роботи були проведені, їх обсяг, кількість затрачених людино-годин, чия і за який період була перевірена звітність тощо. За таких обставин на думку податкового органу позивач не мав права на формування податкового кредиту та валових витрат за даними відносинами.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає передчасними та необґрунтованими висновки податкового органу з огляду на наступне.

Положеннями абз.1 п.138.2.ст.138 ПК України, визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності реального надання (отримання) послуг та безпосереднього зв'язку витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.

Реальність виконання укладених угод підтверджена належним чином сформованою первинною документацією, а саме акти прийому передачі виконаних робіт що підтверджують фактичне надання замолених послуг; платіжні доручення, що свідчать про факт оплати виконаних послуг; виписки з банківських рахунків позивача, що підтверджують рух активів в процесі здійснення господарської діяльності; податкові накладні, які обґрунтовують правомірність формування податкового кредиту.

Згідно з приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагентів позивача - ТОВ «ТОПСІТІ», ТОВ «ДОР», ТОВ «БДО», ТОВ «СВ Аутдор», ТОВ «Відродження-Дніпро», ТОВ «Артлайн» статусу платників ПДВ на момент здійснення господарських операцій, відповідачем суду не надані. Також відсутні докази недійсності податкових накладних, виписаних зазначеними контрагентами, які за приписами вищенаведених норм є єдиною підставою для формування податкового кредиту.

Доводи скаржника щодо відсутності в актах виконаних робіт зазначення змісту та обсягу господарських операцій, а також відсутність можливості встановити що саме рекламувалось тощо, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки предметом укладених угод було надання послуг з розміщення реклами на спеціальних конструкціях, її експозиція та обслуговування, що утворює самостійну господарську операцію та не потребує розкладу на технічні складові для цілей оподаткування. Факт розміщення даної реклами підтверджено первинною документацією та фото доказами наданими позивачем. Щодо обсягу господарської операції, то в даному випадку обсяги замовленої роботи визначено в додатках до договорів та додаткових угодах та становлять одиницю розміщеної реклами, що й відображено в первинних документах. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що певні недоліки при оформленні первинних документів не можуть слугувати беззаперечним доказом безтоварності господарської операції та нереальність її здійснення.

Доводи скаржника щодо відсутності звязку придбаних послуг з господарською діяльністю позивача колегія суддів не приймаж до уваги з огляду на наступне. Пунктом 19 ПБО-16 "Витрати", затвердженого наказом МФУ від 31.12.99 р. N 318, встановлено, що витрати на збут включають і, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг).

Як встановлено судом, послуги, передбачені договорами про надання рекламних послуг, які укладені між позивачем та його контрагентами, пов'язані з продажем і придбанням продукції позивача та стосуються продукції (товару), постачання якої є господарською діяльністю позивача, що дає підстави віднести їх вартість до складу валових витрат підприємства.

При цьому ані приписи Податкового кодексу України, ані правила ведення податкового обліку, до яких належать Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.95 р. N 88, не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Щодо відсутності у позивача дозвільних документів, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що ТОВ «Аеліта Преміум» є замовником та отримувачем придбаних послуг з розміщення реклами, а отже не повинно мати спеціальні дозволи щодо розміщення реклами, дотримання правил безпеки тощо.

Стосовно придбання позивачем аудиторських послуг.

Стосовно неможливості встановлення з наданих актів про прийняття наданих послуг змісту та обсягу аудиторських послуг, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що види робіт,їх зміст та обсяг затверджено узгоджено сторонами та зазначено у технічних завданнях до укладених угод.

Аудит є винятковим видом діяльності аудиторської компанії; перелік послуг, які вміщує в себе даний вид діяльності затверджений Аудиторською палатою України згідно до стандартів аудиту. поняття аудиторських послуг не потребує розшифрування, поняття аудиторських послуг є визначенням виду робіт відповідно до договорів про надання аудиторських послуг, додатків до них та актів виконаних робіт в яких саме й зазначено, які саме роботи були виконані (аудиторські послуги, що включали у тому числі консолідовану фінансову звітність, надання аудиторського висновку), їх об'єм та інша зазначена вище інформація, що необхідна для підготовки первинних документів та підтвердження факту отримання послуг, зазначені документи є такими, що підтверджують здійснення господарської операції.

Будь яких доказів щодо недотримання ТОВ «БДО» затверджених стандартів аудиту податковим органом не надано. Згідно до пояснень представника позивача, придбання аудиторських послуг здійснено позивачем з метою перевірки фінансової діяльності підприємств, учасниками та засновниками яких є засновники ТОВ «Аеліта преміум». Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності посилання на будь-який нормативний акт, який би забороняв самостійному суб'єкту господарювання замовляти аудиторські послуги у тому числі, щодо консолідованої звітності компаній, що контролюються його учасниками.

Факт реального здійснення даних господарських операцій в повному обсягу підтверджено первинною документацією наданою позивачем.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності спірного рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 12.01.2015 року №81/10/04-36-10-08-09 оскільки вказаним рішенням ТОВ «Аеліта Преміум» збільшено суму грошового зобов'язання (штрафної санкції) з ПДВ, визначену у податковому повідомленні-рішенні від 07.11.2014 року №0004132201, на 66 841 грн., та з податку на прибуток, визначену у податковому повідомленні-рішенні від 07.11.2014 року №0004122201, на 63 506,25 грн. без винесення додаткових повідомлень-рішень, що суперечить положенням податкового законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги, які повністю повторюють висновки акту перевірки, розглянуті та спростовані судом першої інстанції, свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи не знайшли.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 р. у справі № 804/2580/15 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 р. у справі № 804/2580/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко