Ухвала

від 07.07.2015 по справі 804/47/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2015 рокусправа № 804/47/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

представників сторін:

позивача : - Бутов О. Г. (дов. від 26.01.2015 р.)

- Дудка Д. В. (дов. від 18.11.2014 р.)

відповідача: - Волошина В. В. (дов. від 20.05.2015 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року

у справі № 804/47/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альтерра Еко»

до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003442201, №0003432201 від 12 вересня 2014 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтерра Еко» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.09.2014 №0003442201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 486601,00 грн., застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 121650,25 грн. та податкове повідомлення-рішення від 12.09.2014 №0003432201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 232824,00 грн., застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 58206,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є хибними, зроблені відповідачем без урахуванням реальних обставин, за відсутності відповідних повноважень та всупереч нормам діючого законодавства.

Доходи та витрати, задекларовані позивачем в деклараціях за період з 01.04.2011 по 31.12.2013, а також податковий кредит сформовані правомірно, оскільки підтверджені первинними документами, оформленими у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а жодним нормативним документом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати неправомірність угод і даних, зазначених платниками податків в податкових деклараціях.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2015 адміністративний позов задоволено.

Постанову суду обґрунтовано тим, що акт перевірки від 21.08.2014 не містить посилань на відсутність документів бухгалтерського обліку та порушення саме позивачем будь-яких норм чинного податкового законодавства. В свою чергу надані позивачем первинні документи спростовують доводи відповідача про нереальність господарської діяльності між позивачем та його контрагентами. Також суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи відповідача з посиланнями на акти перевірки контрагентів позивача, оскільки чинне податкове законодавство не ставить податковий облік платника податків в залежність від правомірності господарської діяльності його контрагентів.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що актами ДПІ у Печерському районі ГУ Міноходів у м.Києві про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стоун Девелопмент» та про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Енікс Україна» встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання від платників до ТОВ «Стоун Девелопмент», ТОВ «Енікс Україна» та поставки товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Стоун Девелопмент», ТОВ «Енікс Україна» до контрагентів-покупців, а відтак правочини позивача з наведеними контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - ДПІ в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Альтерра Еко» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт №2422/04-66-22.1/36208652 від 21.08.2014.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.185.1 ст.185, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 232823,5 грн.: червні 2013 року - 18666,67 грн., жовтні 2013 року - 23745,08 грн., листопаді 2013 року у сумі 18795,92 грн., у грудні 2013 - 171615,79 року;

- п.п.135.5.4 ст.135, п.137.10 ст.137, п. 138.1 п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139, п.185.1. ст.185, п.185.1. ст.185 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств у 2013 році на загальну суму 754641,08 грн.

До таких висновків податковий орган дійшов з огляду на те, що угоди, укладені позивачем з контрагентами ТОВ «Стоун Девелопмент» та ТОВ «Енікс Україна» не спрямовані на реальне настання правових наслідків, подані позивачем документи на підтвердження здійснення операцій визнані відповідачем такими, що не можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

При цьому податковим органом використана інформація, що міститься в актах ДПІ у Печерському районі ГУ Міноходів у м.Києві від від 26.12.2013 №3138/26-55-22-01/38451572 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стоун Девелопмент» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2012 по 30.11.2013; від 24.03.2014 №877/26-55-22-01/38451572 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стоун Девелопмент» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2013 по 28.02.2014; від 24.10.2013 №1901/26-55-22-01 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Енікс Україна» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2013 по 30.06.2013.

Відповідно до вказаних актів податковим органом встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання від платників податків до ТОВ «Стоун Девелопмент» за період з 01.12.2012 по 30.11.2013, та, відповідно, відсутність поставок товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Стоун Девелопмент» до контрагентів-покупців; не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Стоун Девелопмент» за період з 01.12.2013 по 28.02.2014, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статей 22 , 185 Податкового кодексу України .

Згідно з інформаційними базами даних АІС Податковий Блок встановлено, що з 03.03.2014 відбулася зміна юридичної адреси ТОВ «Стоун Девелопмент», засновників, керівників та стану підприємства. За новою юридичною адресою: 03113, м. Київ, Шевченківський район, пр-т Перемоги, буд. 68/1, кв. 52, встановлено відсутність даного підприємства.

Перевіркою ТОВ «Енікс Україна» встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 01.03.2013 по 30.06.2013 в розумінні вимог пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України .

Згідно з АІС «Податковий блок» на ТОВ «Стоун Девелопмент» рахується 4 особи, додаток АМ до декларації з податку на прибуток та баланс за 2013 рік до ДПІ не надано, що унеможливлює надання інформації про основні фонди. Проаналізувавши БД «Архів електронної звітності» встановлено що у ТОВ «Стоун Девелопмент» відсутнє придбання будівельно - монтажних послуг. Крім того, встановлено що товариство придбає: холодильники, труби, бензин, кронштейни для освітлення, трубки ТЛВ, а реалізує: послуги збірки АКП, будівельно-монтажні послуги, ручки (кулеві та гелеві), петличні радіо мікрофони, дріт латунний, дизельне пальне. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 03.11.2014.

Згідно з АІС «Податковий блок» ТОВ «Енікс Україна» «Звіт про нарахування заробітної плати», додаток АМ до декларації з податку на прибуток та баланс за 2013 рік до ДПІ не надало, що унеможливлює надання інформації про основні фонди та кількість працюючих. Проаналізувавши БД «Архів електронної звітності» встановлено, що у підприємства ТОВ «Енікс Україна» відсутнє придбання послуг з сортування та утилізації твердих побутових відходів. Крім того, встановлено, що товариство придбає: ГКП, двері вхідні, помідори, баклажани, склокром, а реалізує: олію соняшникову, колесо зубчасте» консультаційні послуги, центруючий пристрій, дизельне пальне, канцтовари, послуги з миття контейнерів. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 25.06.2013.

Виходячи з вказаних обставин, відповідач в акті перевірки ТОВ «Альтерра Еко» від 21.08.2014 дійшов висновку, що наявність вищевказаних доказів є підставою для встановлення факту нереальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, юридичну дефектність первинних документів, складених від імені ТОВ «Стоун Девелопмент», ТОВ «Енікс Україна» в частині надання вказаних послуг ТОВ «Альтерра Еко». За наслідками перевірки вартість зазначених послуг у податковому обліку ТОВ «Альтерра Еко» виключена, у відповідних сумах, зі складу витрат та податкового кредиту з ПДВ відповідних періодів та включена (разом з ПДВ) до складу інших доходів, як отриманих безоплатно від невстановлених осіб.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0003442201 від 12.09.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 608251,25 грн., в тому числі за основним платежем - 486601,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 121650,25 грн.;

№0003432201 від 12.09.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 291030,00 грн., в тому числі за основним платежем - 232824,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 58206,00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків відповідача.

Стаття 135 ПК України, на яку посилається відповідач, визначає порядок визначення доходів та їх склад.

У відповідності до п.135.2 ст.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються, зокрема, з: інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

В свою чергу, у п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України встановлено, що інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з приписами пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ст.198 ПК України).

Згідно з п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Отже з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондується і з нормами Податкового кодексу України.

Як свідчать матеріали справи і не заперечується сторонами, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Стоун Девелопмент» (Підрядник) укладено договір підрядних робіт від 01.10.2013 №011013, за умовами якого Підрядник зобов'язується власними та залученими засобами виконувати будівельно-монтажні роботи на будівництві Комплексу раціонального використання та зберігання побутових відходів «Правобережний» 1-ша черга будівництва.

Відповідно до п.3.1, п.3.3 договору вартість робіт за цим договором визначається шляхом складання вартостей, вказаних в ф. №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних робіт»; оплата фактично виконаних робіт здійснюється Замовником на розрахунковий рахунок Підрядника за вирахуванням отриманого авансу на матеріали згідно Довідки про вартість виконаних підрядних робіт.

Фактичне виконання підрядних робіт підтверджується наступними первинними документами: договірними цінами на будівництво «Комплекс раціонального використання та зберігання побутових відходів «Правобережний» 1-ша черга будівництва» Полігон ТБО. Полігон ПО за 2013 рік»; локальними кошторисами, підсумковими відомостями ресурсів; довідками про вартість виконаних робіт (ф. №КБ-3), актами про вартість виконаних робіт (ф. №КБ-3), актами приймання, податковими накладними №433 від 15.11.2013 на загальну суму 112775,00 грн., в т. ч. ПДВ 18795,00 грн., №729 від 25.12.2013 на загальну суму 73879,85 грн., в т. ч. ПДВ 12313,31 грн., №730 від 25.12.2013 на загальну суму 802727,02 грн., №692 від 26.12.2013 на загальну суму 24505,00 грн., в т.ч. ПДВ 4084,00 грн., №731 від 25.12.2013 на загальну суму 111,02 грн., в т. ч. ПДВ 18,50 грн., №728 від 25.12.2013 на загальну суму 128471,27 грн., в т. ч. ПДВ 21411,88 грн., №707 від 31.10.2013 на загальну суму 142470,00 грн., в т. ч. ПДВ 23745,00 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що частина робіт виконана ТОВ «Стоун Девелопмент» з використанням матеріалів Замовника, що підтверджується відповідними видатковими накладними на придбання товару та актами списання. Допуск працівників ТОВ «Стоун Девелопмент» для виконання робіт на Полігоні здійснювався на підставі оформлених нарядів-допусків на виконання робіт.

До матеріалів справи також долучено ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції від 19.04.2013 серії АЕ №260771, яка підтверджує право ТОВ «Стоун Девелопмент» на здійснення діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

В подальшому послуги, отримані позивачем від ТОВ «Стоун Девелопмент», передані Комунальному підприємству «Еко Дніпро» Дніпропетровської міської ради по договору підряду на виконання робіт №174П від 30.10.2012, що також підтверджується довідками про вартість виконаних робіт (ф. №КБ-3), актами приймання виконаних будівельних робіт (ф. №КБ-2в) та підсумковими відомостями ресурсів за жовтень та грудень 2013 року.

З матеріалі справи також вбачається, що між позивачем (Замовник) та ТОВ «Енікс Україна» (Виконавець) укладено договір від 01.06.2013 №010613, предметом якого є передача Замовником Виконавцю певних функцій в порядку та на умовах, визначених цим договором (забезпечення процесу приймання, розміщення відходів, а саме: не механізоване сортування твердих побутових відходів та промислових відходів (ТПВ та ПВ), що надходять на Полігон; ущільнення ТПВ та ПВ, що надходять на Полігон; завантаження відходів, що були відсортовані, на механізми; інші роботи, які необхідні для функціонування Полігону). Відповідно до п.4.1, 4.2 договору винагорода Виконавцю за цим договором визначається сторонами в актах про надання послуг згідно з фактично виконаним об'ємом послуг у відповідному місяці, з врахуванням ПДВ на підставі протоколу узгодження ціна на надані послуги. Винагорода сплачується шляхом авансування запланованого об'єму робіт на підставі наданого Виконавцем рахунку. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту про надання послуг протягом 10 днів з моменту підписання відповідного акту.

Фактичне виконання робіт за вказаним договором підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 30.06.2013, податковими накладними №157 від 13.06.2013 на загальну суму 56000,00 грн., в т. ч. ПДВ 9333,33 грн. та №156 від 13.06.2013 на загальну суму 56000,00 грн. ,в т. ч. ПДВ 9333,33 грн. Допуск працівників ТОВ «Енікс Україна» для виконання робіт на Полігоні здійснювався на підставі оформлених нарядів-допусків на виконання робіт.

В подальшому послуги, отримані позивачем від ТОВ «Енікс Україна», передані Комунальному підприємству «Еко Дніпро» Дніпропетровської міської ради в межах договору аутсорсингу №01/11-12 від 01.11.2012, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №А-6 від 17.06.2013 та №А-9 від 30.06.2013.

Виходячи із змісту вказаних вище документів, якими позивач підтверджує виконання договорів з ТОВ «Стоун Девелопмент», ТОВ «Енікс Україна», вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що в повній мірі підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з надання послуг, виконання робіт, фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені вказаними підприємствами - контрагентами у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

На момент укладення та виконання означених вище договорів контрагенти позивача (ТОВ «Стоун Девелопмент», ТОВ «Енікс Україна») мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Використання позивачем придбаних послуг, робіт у власній господарській діяльності відповідачем не спростовується.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку підприємства матеріали справи не містять.

Також податковим органом не надано суду доказів недійсності (нікчемності) правочинів, використання придбаних робіт, послуг у неоподатковуваних операціях.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентами дотримані. Також господарські зобов'язання з надання послуг, виконання робіт не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами) або нікчемності, як про те зазначає відповідач.

Податковим органом з цього приводу не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом, а, як встановлено судом, доказів наявності відповідних судових рішень відповідачем суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що укладені позивачем з зазначеними вище підприємствами договори відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Дії позивача та його контрагентів вчинені на виконання умов договорів, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів таких видів. Фактична реалізація мети, з якою укладені вказані вище договори, настання правових наслідків, обумовлені цими договорами, підтверджено належним чином складеними первинними документами, зазначеними вище.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявність вищенаведених первинних документів в їх сукупності свідчить про рух активів позивача у процесі здійснення господарської операції, тобто про те, що мали місце реальні зміни майнового стану платника податків, які є обов'язковою ознакою господарської операції.

Стосовно посилань податкового органу на акти ДПІ в Печерському районі м. Києва від 26.12.2013 № 3138/23-55-22-01/38451572 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стоун Девелопмент» стосовно підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2012 по 30.11.2013», від 24.03.2014 №877/26-55-22-01/38451572 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стоун Девелопмент» стосовно підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2013 по 28.02.2014», від 24.10.2013 № 1901/26-55-22-01 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Енікс Україна» стосовно підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2013 по 30.06.2013» колегія суддів зазначає наступне.

Фактично вказані акти складені з приводу неможливості проведення зустрічної звірки суб'єктів господарювання ТОВ «Стоун Девелопмент», ТОВ «Енікс Україна» у зв'язку з відсутністю вказаних контрагентів позивача за місцезнаходженням, що обумовлює відсутність первинних документів, які засвідчують здійснення господарських операцій.

Вказані акти лише є документами, що фіксують факт неможливості проведення зустрічної звірки. Законодавством України не надано право органам ДПС в акті про неможливість проведення зустрічної звірки співставляти дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Водночас відповідно до пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №984 від 22.12.2010, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків (в даному випадку позивачем) вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на інформацію щодо контрагента позивача, що не має правових наслідків, не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

Таким чином, зазначені відповідачем обставини щодо контрагентів позивача не є законодавчо встановленими підставами для позбавлення позивача права на витрати та податковий кредит з операцій надання послуг, виконання робіт.

Крім того, позиція податкового органу, яка базується на виявлених податковим органом порушеннях, допущених при здійсненні господарської діяльності переліченими вище контрагентами позивача, суперечить вимогам чинного законодавства.

Із змісту вищенаведених правових норм вбачається, що Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування витрат та податкового кредиту в залежність від декларування постачальниками, в тому числі і по ланцюгу постачання, своїх податкових зобов'язань та/або від сплати ними сум податку до бюджету.

До того ж, ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Також колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

Крім того, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

З огляду на викладене, факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України відповідачем не доведений, внаслідок чого у відповідача відсутні правові підстави для визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Передбачені статтею 202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року у справі № 804/47/15 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко