Ухвала

від 29.07.2015 по справі 820/5355/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 р.Справа № 820/5355/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т. Співак М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2015р. по справі № 820/5355/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі м. Харкова (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд:

- стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куп'янському районі Харківської області суму заборгованості по відшкодуванню витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, в розмірі 241 грн. 80 коп. на користь управління ПФУ у Куп'янському район Харківської області. Стягнену суму перерахувати на р/р 256093012832 Харківського обласного відділення АТ "Ощадбанк" МФО 351823 код 22681934.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2015р. зазначений позов задоволено частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області (код ЄДРПОУ 25865043, р/р 37172400902329 в ГУДКУ Харківської області, МФО 851011, вул. 1 Травня, буд. 6, м. Куп'янськ, Харківська область, 63701) суму заборгованості по відшкодуванню витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, в розмірі 91(дев'яносто одна) грн. 80 коп. на користь Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області (р/р 256093012832 Харківського обласного відділення АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код 22681934).

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», п. 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року за N 5-4/4, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позову у повному обсязі.

Колегія суддів заслухавши, доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області здійснювало виплату пенсій громадянам ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР.

Матеріалами справи підтверджено, що трудове каліцтво та професійне захворювання із зазначеним ОСОБА_2 сталось в період роботи на території СРСР, а пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання останньому було призначено відділом соціального забезпечення в період до 01.04.2001 року, а саме: ОСОБА_2 - нещасний випадок стався 04.01.1983 в період роботи водієм в СУ-66 треста В«НефтеюганськспецгідромеханізаціяВ» Тюменської області. Профзахворювання встановлено 18.04.1983. Пенсію по інвалідності З групи призначено ОСОБА_2 відділом соціального забезпечення м. Ялти Кримської області з 14.10.1983р.

За період з 1 грудня 2014 року по 31 грудня 2014 року включно витрати з виплати та доставки пенсій зазначеній особі склали 91,80 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення заборгованості з відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій в сумі 91,80 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, з ОСОБА_2 стався нещасний випадок на виробництві та йому призначено пенсію по інвалідності, виплата якої здійснювалась управлінням Пенсійного фонду України в Куп'янському районі м. Харкова.

Як свідчать дані підписаних позивачем та відповідачем таблиць розбіжностей до інформації про відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по управлінню Пенсійного фонду України в Куп'янському районі за грудень місяць 2014 року, відповідач погоджується з тим, що не відшкодовує позивачу витрати на виплату пенсій громадянам та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну за вказаний період.

Зазначене підтверджується копіями актів про нещасні випадки на виробництві, списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у грудні 2014 року, таблиць розбіжностей до інформації про відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, по управлінню Пенсійного фонду України в Куп'янському районі.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено ст. 21 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене частиною другою статті 24 вказаного Закону № 1105-XIV, відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно з абзацом другим пункту 4 Порядку відшкодування витрат, розробленого та затвердженого ПФУ і Фондом відповідно до Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Законів України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та «Про пенсійне забезпечення», відшкодуванню Фондом підлягають, зокрема, виплачені суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Отже, відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві покладено на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області.

За змістом частини 2 статті 2 Закону № 1105-XIV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому, право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, нещасний випадок з гр. ОСОБА_2 стався в Тюменській області у 1983 році.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-XII встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України № 1105-XIV відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом 3 пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень вказаного Закону встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров`я потерпілого.

Як вбачається з абзацу 8 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.

Інструкцією про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату, затверджено. постановою Правління Фонду від 20 квітня 2001 року, встановлено, що Відділення виконавчої дирекції Фонду приймають документи на тих працівників (членів їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 року та право яких встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що усі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

За таких обставин, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків. В разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України, страховик має відшкодувати ці витрати органам Пенсійного фонду України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь суму заборгованості по відшкодуванню витрат, пов`язаних з виплатою пенсії в сумі 91, 80 грн.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2015р. по справі № 820/5355/15 - в частині задоволення позову управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст ухвали виготовлений 03.08.2015 р.