Рішення

від 23.02.2007 по справі 15/300-4550

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/300-4550

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2007 р.Справа № 15/300-4550

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль       

до Приватного малого підприємства "Зарево", вул. В.Симоненка, 5/200, м. Тернопіль

про припинення юридичної особи

за участю представників сторін:

позивача: Ковальська З.В. -  довіреність № 396/7/10-015 від 10.01.2007р.

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Тернопільська об`єднана державна податкова інспекція, м. Тернопіль звернулась до господарського суду з позовом про припинення юридичної особи до Приватного малого підприємства "Зарево", вул. В.Симоненка, 5/200, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 23594098).

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю клопотання сторони технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю, обґрунтовуючи їх неподанням відповідачем більше одного року до податкового органу податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, підтвердивши зазначене довідкою № 64131/7/29-01 від 06.10.2006р. про подання останньої податкової звітності в липні 2005 року та відсутність заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Крім того, на виконання ухвал господарського суду від 04.12.2006р., 10.01.2007р. позивачем подано як доказ надіслання відповідачу копії позовної заяви з долученими до неї документами та ухвали про порушення провадження у справі –фіскальний чек № 9400 від 20.02.2007р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не представив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, а тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив наступне.    

Приватне мале підприємство "Зарево", вул. В.Симоненка, 5/200, м. Тернопіль зареєстроване в Єдиному державному реєстрі як юридична особа (ідентифікаційний код 23594098) рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради 06.11.1996р. за № 758, що підтверджено довідкою Головного управління статистики у Тернопільській області № 31-354  від 04.12.2006р. та довідкою державного реєстратора Тернопільської міської ради № 315 від 30.01.2007р.

Згідно статті 4 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. (з наступними змінами та доповненнями) відповідач є платником податків і зборів (обов'язкових платежів).    

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платник податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язаний подавати зокрема до державних податкових органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою таких податків і зборів (обов'язкових платежів).     

Як вбачається із довідки № 64131/7/29-01 від 06.10.2006р., яка долучена до матеріалів справи, відповідач перебуває на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції з 13.11.1996р.    

Згідно ч. 8 ст. 19 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., обов'язком усіх суб'єктів господарювання є здійснення первинного (оперативного) та бухгалтерського обліку результатів своєї роботи, складання статистичної інформації, а також надання відповідно до вимог закону фінансової звітності та статистичної інформації щодо своєї господарської діяльності, інших даних, визначених законом.

Частиною 1 статті 238 Господарського кодексу України передбачено застосування до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності адміністративно-господарських санкцій, одним із видів яких, згідно із ст. 239 цього Кодексу, є скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.

У відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р., який набрав чинності з 01.07.2004р., однією з підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Згідно ч. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що йому не суперечить.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.  

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із довідки № 64131/7/29-01 від 06.10.2006р., відповідач не подавав у державну податкову інспекцію податкової звітності про одержані доходи від заняття підприємницькою діяльністю більше одного року (останню податкову звітність подано в липні 2005 року). Будь-яких доказів на підтвердження протилежного відповідачем суду не представлено.

Згідно ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За даних обставин, суд визнає позовні вимоги Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції правомірними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають до задоволення.

Пунктом 1 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. На виконання зазначеного положення суд, після набрання рішенням законної сили, направляє копію рішення суду державному реєстратору Тернопільської міської ради для вчинення дій, визначених п. 3, 4, 6, 7 ст. 38 Закону.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., згідно вимог ст. ст. 44 - 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -  

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Припинити юридичну особу: Приватного малого підприємства "Зарево", вул. В.Симоненка, 5/200, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 23594098).

3. Стягнути з Приватного малого підприємства "Зарево", вул. В.Симоненка, 5/200, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 23594098) в доход Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з Приватного малого підприємства "Зарево", вул. В.Симоненка, 5/200, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 23594098) на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр", м. Київ, пр. Перемоги, 44 (р/р 26002014180001 у ВАТ "Банк Універсальний", м. Львів, МФО 325707, код 30045370) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

6. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Копію рішення, після набрання останнім законної сили, надіслати державному реєстратору Тернопільської міської ради для вчинення дій, передбачених ст. 38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

8. Копію рішення, після набрання останнім законної сили, надіслати Державному підприємству "Судовий інформаційний центр", м. Київ, пр. Перемоги, 44.

9. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення «__»

---

2007 року через місцевий господарський суд.

 

Суддя