Рішення

від 18.06.2009 по справі 6472.1-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6472.1-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

18.06.2009Справа №2-15/6472.1-2008

За позовом Приватної фірми «Форос» (61066, м. Харків, вул. Хемзівська, 3, кв. 2, ідентифікаційний код 25610797)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) в особі структурного підрозділу Ялтинської міської електромережі (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Бірюкова, 16, ідентифікаційний код 05471106)

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача 1) Суб'єкт підприємницької діяльності – фізична особа Гошков Владислав Володимирович (61000, м. Харків, вул. Плеханівська, 18, оф. 3)

2) Приватна фірма «Дельта» (61058, м. Харків, вул. Данилевського, 22, кв. 80)

Про стягнення 68017,46 грн.

Суддя Господарсько осуду АР Крим Іщенко І.А.

                                                  представники:

Від позивача – Шило В.Г., довіреність б/н від 26.03.2008 р., у справі

Від відповідача – Бєлогуб Г.Б., довіреність № 005-Д від 05.01.2009 р., у справі

За участю третіх осіб – не з'явилися

          Обставини справи: Приватна фірма «Форос» звернулась до господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» в особі Ялтинських електричних мереж про стягнення 68017,46 грн. збитків, в тому числі 105,46 грн. – оплата за включення електроенергії, 67912,00 грн. збитки через відключення електроенергії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що непостачання електричної енергії на об'єкти позивача, які були надані ним в оренду, призвели до збитків.

24 квітня 2007 року до господарського суду Автономної Республіки Крим від позивача надійшли доповнення та уточнення до позовної заяви відповідно до якого позивач вказує, що через відключення відповідачем в серпні 2002 року об'єктів приватної фірми «Форос» від електромереж, приватна фірма «Форос» всього зазнала збитків за повторне включення електроенергії в сумі 105,46 грн., та за оплату збитків Гошкову В.В. в сумі 75779,12 грн., а всього на суму 75884,58 грн. Також позивач вказує, що він поніс судові витрати: оплата Шило В.Г. за поїздки на судові засідання в сумі 982,21 грн., а всього на загальну суму 992,74грн. Загальна сума позову складає 76877,32грн., таким чином, сума позовних вимог приватної фірми "Форос" збільшилась порівняно з первісним позовом на 8859,86грн.

07 вересня 2007 року позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України надав доповнення і уточнення до позовної заяви відповідно до якої вказує, що через відключення відповідачем в серпні 2002 року об'єктів приватної фірми "Форос" від електромереж, приватна фірма "Форос" зазнала збитків за повторне включення електроенергії - 105,46грн. та збитки Гошкову В.В. в сумі 75779,12грн., всього на суму 75884,58грн. Крім того, як вказує позивач він поніс витрати: оплата за отримання довідки з Головного управління статистики в Автономної Республіки Крим в сумі 10,53грн., оплата Шило В.Г. за поїздки на судові засідання в сумі 982,21грн., оплата юридичних послуг адвокату Куц Костянтину Костянтиновичу на суму 10000,00грн., а всього на загальну суму 10992,74грн. Загальна сума позову складає 86877,32грн., таким чином, сума позовних вимог приватної фірми "Форос" збільшилася на 10000, 00грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 вересня 2007 року у справі №2-16/2628-2006  частково задоволено позов приватної фірми "Форос" до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в особі структурного підрозділу Ялтинських електричних  мереж відкритого акціонерного товариства "Крименерго", 3-ті особи суб'єкт підприємницької діяльності Гошков В.В., приватна фірма "Дельта" про стягнення збитків.

Суд стягнув з відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в особі структурного підрозділу Ялтинських електричних  мереж відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на користь приватної фірми "Форос" 75884,58 грн. збитків, 10000,00 грн. витрат на послуги адвоката, 858,85 грн. держмита та 116,65грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення судових витрат у розмірі 992,74 грн. у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.12.2007 р. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим  від 10 вересня 2007 року у справі № 2-16/2628-2006 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2008 р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 вересня 2007 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2007 року у справі № 2-16/2628-2006 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим в іншому складі суду.

Справа прийнята до провадження суддею ГС АР Крим Альошиною С.М. із привласненням номеру справи 2-28/6472.1-2008 та ухвалою ГС АР Крим від 15.09.2008 р. провадження у справі зупинено у в'язку  призначенням по справі судової економічної експертизи, проведення якої доручено ТОВ «Науково – дослідницька лабораторія судових експертиз», матеріали контрольної справи спрямовані до експертної установи.

Резолюцією Заступника Голови господарського суду АР Крим у зв'язку з переходом судді С.М. Альошиної на посаду судді ГС м. Севастополя, справа передана у провадження судді ГС АР Крим І.А. Іщенко.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 09.10.2008 р. справа була прийнята у провадження судді ГС АР Крим Іщенко І.А.

02.02.2009 р. матеріали господарської справи були повернуті до господарського суду АР Крим з висновком судового експерта.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 03.02.2009 р. провадження у справі було поновлено.

26.02.2009 р. до канцелярії господарського суду АР Крим надійшла заява про  доповнення позовної заяви в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму завданої ПФ «Форос» шкоди у розмірі 123316,93 грн., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 15000,00 грн., судові витрати у розмірі 4492,74 грн., витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судом вказана заява була прийнята до розгляду.

26.02.2009 р. до господарського суду АР Крим від Приватної фірми «Дельта» надійшла заява, в якій остання вважає висновок експерта № 66 від 26.01.2009 р. повним та об'єктивним.

26.02.2009 р. до господарського суду АР Крим від Приватної фірми «Форос»  надійшла заява, в якій остання вважає висновок експерта № 66 від 26.01.2009 р. повним та об'єктивним.

26.02.2009 р. до господарського суду АР Крим від Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Гошкова Владислава Володимировича  надійшла заява, в якій останній вважає висновок експерта № 66 від 26.01.2009 р. повним та об'єктивним.

14.04.2009 р. та 08.05.2009 р. до господарського суду АР Крим від позивача надійшли додаткові обґрунтування позовних вимог з урахуванням зауважень Вищого господарського суду України, викладених у Постанові від 15.05.2008 р.

Вказані обґрунтування залучені до матеріалів справи.

           17.06.2009 р. до господарського суду АР Крим надійшли заперечення ВАТ «Крименерго» на висновок судової економічної експертизи, в яких з вказаним висновком відповідач не погоджується та вважає його таким, що не може бути використано  в якості належного доказу по справі.

Також, 17.06.2009 р. до господарського суду АР Крим надійшли заперечення відповідача на доповнення до позовної заяви, в яких ВАТ «Крименерго» проти позову заперечує, оскільки дії відповідача не визнані неправомірними, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між збитками, спричиненими позивачем СПД Гошкову та не встановлена вина ВАТ «Крименерго».

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у засіданні суду оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений на підставі статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

20 квітня 2000 року між приватною фірмою "Форос" та відкритим акціонерним товариством "Крименерго" в особі структурного підрозділу Ялтинських електричних мереж було укладено договір №1929, згідно до умов якого, відповідач зобов'язувався відпускати електричну енергію, а позивач, в свою чергу прийняв зобов'язання проводити оплату за використану енергію. (а.с. 40-42 Т.3)

01.08.2002 року Відкрите акціонерне товариство "Крименерго"  в односторонньому порядку відключило об'єкти приватної фірми "Форос", які розташовані за адресою: місто Ялта, с.м.т. Берегове, 23 від селищної    електросистеми    з посиланням    на    наявну    заборгованість    позивача    перед відповідачем  у розмірі 3646,56грн. на   підставі   акту "Про порушення   правил користування електричною енергією побутовим споживачем" від 30.05.2002 року.

Приватна фірма "Форос" для підключення електроенергії сплатила вказану суму боргу відкритому акціонерному товариству "Крименерго", а 06.08.2002 року сплатила відповідачу за відновлення електроенергії 105,46грн.

Рішенням господарського суду  Автономної Республіки Крим від 23.12.2002 року у справі №2-3/15532-2002 за позовом приватного підприємства "Форос" до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в особі структурного підрозділу Ялтинських електричних мереж про стягнення з останнього 3646,56грн. встановлено, що при складанні акту від 30.05.2002 року відповідачем були припущені порушення, та вказаний акт судом не був прийнятий як безспірний доказ порушення приватною фірмою "Форос" ПКЕЕ та був виключений з числа доказів, оскільки акт від 30.05.2002 року складений з порушенням Правил користування електричної енергії. Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в особі структурного підрозділу Ялтинських електричних мереж по донарахуванню приватній фірмі "Форос" 3646,56грн. є незаконними та вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. (а.с. 22-24 Т.1)

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору оренди від 18.06.2002 року (а. с. 10 Т.1), орендодавець -  приватна фірма "Форос" передав орендарю суб'єкту підприємницької діяльності Гошкову В.В. у тимчасове користування будівлі, споруди та інші матеріальні цінності. Об'єкт оренди представляє собою будівлі та споруди, що стоять окремо і розташовані за адресою: м. Ялта, с.м.т. Берегове, 23-а, які використовувались ним для здійснення підприємницької діяльності, а саме - з метою рекреаційної діяльності (передача приміщень в короткострокову оренду різним фізичним особам - відпочиваючим на час відпочинку).

Відповідно до пункту 4.5 договору оренди, приватна фірма "Форос" зобов'язувалась забезпечувати безперебійну роботу мереж електропостачання, що обслуговують об'єкт.

01.08.2002 року представниками відкритого акціонерного товариства "Крименерго" було здійснено відключення об'єкта від селищних електромереж через заборгованість приватного підприємства "Форос" перед відкритим акціонерним товариством "Крименерго", у зв'язку з чим припинилася подача електроенергії на об'єкт.

Згідно з пунктом 5.2 договору оренди, Орендар та Оредодавець зобов'язані відшкодувати збитки, спричинені відповідно однією зі сторін іншій стороні, пов'язані з неналежним виконанням умов договору.

Отже, як зазначає позивач, суб'єкт підприємницької діяльності Гошков В.В. поніс збитки в розмірі 67912,00 грн.

Згідно з актом взаєморозрахунків між приватною фірмою "Форос" та суб'єктом підприємницької діяльності Гошковим В.В. від 25.07.2005 року, приватна фірма "Форос" визнала свою заборгованість перед суб'єктом підприємницької діяльності Гошковим В.В. за результатами виконання договору від 18.06.2002 року станом на 25.07.2005 року в сумі 67912,00грн. (а.с. 11 Т.1)

Відповідно до акту прийому-передачі від 25.07.2005 року, приватна фірма "Форос" розрахувалась з Гошковим В.В. шляхом передачі ПП "Дельта", яка діяла на підставі договору поруки від 30.03.2004 року, укладеного між ПП "Дельта" та суб'єктом підприємницької діяльності Гошковим В.В. на підставі акту звірки між приватною фірмою "Форос" та суб'єктом підприємницької діяльності Гошковим В.В. від 25.07.2005 року простого векселя №8035160731284 номінальною вартістю 67912,00грн. (а.с. 13, 53 Т.1)

Позивач погасив цей вексель шляхом передачі ПП "Дельта" матеріальних цінностей на вказану суму. (а.с. 29 Т.1)

Згідно з  договором комісії від 01.08.2005 року, суб'єкт підприємницької діяльності Горшков В.В. доручив приватному підприємству  "Дельта"  в термін до 31.12.2006 року реалізувати товарно - матеріальні цінності металево, будівельної арматури та інших металовиробів на суму 67912,00грн. по накладній №1 та перерахувати суб'єкту підприємницької діяльності Гошкову В.В. отримані від реалізації товарно - матеріальних цінностей (ТМЦ) кошти.

Але, через значну корозію, відсутність сертифікату якості ТМЦ та значного вмісту в ТМЦ малоліквідних коротких частин арматури, приватне підприємство "Дельта" не змогло у вказаний в договорі комісії термін реалізувати товарно - матеріальні цінності.

У зв'язку з чим, суб'єкт підприємницької діяльності Гошков В.В. звернувся до господарського суду Харківської області до відповідача приватної фірми "Форос" про зобов'язання відповідача приватну фірму "Форос" забрати поставлену металопродукцію на суму 67912,00грн., та стягнути з останнього 67912,00грн. збитків та судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.03.2007 року у справі №29/98-07    позовні вимоги задоволені повністю. Суд зобов'язав    приватну фірму "Форос" забрати у приватного підприємства "Дельта" поставлену їй за накладною №1 від 28.07.2005 року металоконструкцію на суму 67912,00грн., та стягнув з приватної фірми "Форос" на користь суб'єкта підприємницької діяльності Гошкова В. 74912,00 грн. збитків, 749,00 грн. державного мита, та 118,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. (а.с. 139-141 Т.1)

Як вбачається з матеріалів справи, відкрите акціонерне товариство "Крименерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2007 року, прийняте у справі № 29/98-07, проте, ухвалою Вищого господарського суду України від 11.07.2007 року відкритому акціонерному товариству "Крименерго" у прийнятті касаційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2007 року у справі №29/98-07 було відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою Вищого господарського суду України від 11.07.2007 року, відкрите акціонерне товариство "Крименерго" звернулось з касаційною скаргою до Верховного суду України на ухвалу Вищого господарського суду України від 11.07.2007 року у справі №29/98-07 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності Гошкова В.В. до приватної фірми "Форос".

Ухвалою Верховного суду України від 06.09.2007 року у порушенні касаційного провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 11.07.207 року у справі № 29/98-07 відмовлено.

Згідно з статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти, встановлені рішенням господарського суду Харківської області від 20.03.2007 р. по справі № 29/98-07, зокрема факт заподіяння у зв'язку з відключенням електроенергії збитків суб'єкту підприємницької діяльності Гошкову В.В. та їх розмір, не можуть бути розцінені судом у дійсній справі як преюдиціальні, оскільки ВАТ «Крименерго» не було учасником процесу у справі № 29/98-07.

Матеріали справи свідчать, що у виконання рішення господарського суду Харківської області, приватна фірма "Форос" розрахувалася з суб'єктом підприємницької діяльності Гошковим В.В. шляхом передачі йому готівкових коштів на суму 75779,12грн., що підтверджується матеріалами справи (а. с. 142 Т.1).

Разом з тим, в ході судового розгляду, позивачем було сплачено Суб'єкту підприємницької діяльності – фізичній особі Гошкову Владиславу Володимировичу 47432,35 грн.  інфляційних втрат та 3% річних згідно вимоги останнього від 30.06.2008 р. (а.с. 21-23 Т. 3)

У зв'язку з викладеним розмір позовних вимог позивачем був збільшений до 123316,93 грн., з яких 105,46 грн. збитків за повторне включення електроенергії, 123211,47 грн. сплачених Гошкову В.В. збитків, інфляційних втрат та 3% річних.

Дослідивши всі представлені сторонами докази та оцінивши їх в сукупності, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та про відсутність правових підстав для задоволення позову про стягнення збитків з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Так, при новому розгляді справи, господарський суд має з'ясувати наявність причинно-наслідкового зв'язку між відключенням електроенергії та неотриманням СПД Гошковим В.В. доходів або упущеної вигоди.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені  управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або   додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

    - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

     - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів  тощо), понесені   стороною,  яка  зазнала  збитків  внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

    - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала  право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

    - матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, поняття збитків, наведені у статті 225 Господарського кодексу України та у частині другій статті 22 Цивільного кодексу України, не є тотожними. Таким чином, ГК України встановлює особливості відшкодування збитків в господарських відносинах.

Згідно з частиною 2 статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

          За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття  611, частина 1 статтсі 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

          З огляду на викладене, можна зробити висновок, що відшкодуванню підлягають завдані збитки, тобто збитки, причиною яких є порушення зобов'язання, якого припустився боржник. Отже, між порушенням та збитками має бути причинний зв'язок. За відсутністю такого зв'язку збитки не відшкодовуються. При вирішенні питання про наявність чи відсутність причинного зв'язку слід враховувати, що необхідно виявляти зв'язок між саме між порушенням зобов'язання та шкідливими наслідками (збитками), а не між діями (бездіяльністю) боржника взагалі та збитками.

У той же час, суд зазначає, що позивачем не були надані належні та допустимі докази, які б підтверджували право Приватної фірми «Форос» на відшкодування збитків.

Як вже було зазначено судом раніше, рішення ГС Харківської області у справі № 29/98-07 не може бути розцінено судом як таке, що містить преюдиціальні факти для даного спору, оскільки ВАТ  «Крименерго» не було учасником при розгляді справи №29/98-07 господарським судом Харківської області

Більш того, рішення ГС Харківської області взагалі не містить будь-якого аналізу про те, що саме через протиправні дії ВАТ «Крименерго», що виразилися в неправомірному відключенні від електроенергії, були заподіяні   збитки.

Також не може бути доказом встановлення факту неправомірності дій ВАТ «Крименерго»   рішення   ГС АР Крим  від 23.12.2002 р. у справі №2-3/15532-2002,        яким   позовні вимоги  ПФ «Форос»  задоволені, та рішенням встановлений факт того, що акт про порушення ПКЕЕ від 30.05.2002 р. складений з порушенням ПКЕЕ, тому само по собі відключення ЧФ «Форос» від електроенергії і нарахування суми заборгованості по акту у розмірі 3 646,56 грн. є з боку ВАТ «Крименерго» незаконними   і сума   яку, ПФ «Форос»   сплатила   ВАТ «Крименерго» підлягає поверненню.

Судом в даному випадку розглядалося питання про стягнення з ВАТ«Крименерго» суми в розмірі 3645,56 грн., а  не  правомірність проведеного відключення, зважаючи на наявну заборгованість. Сам позивач звертає увагу на те, що у вищезгаданому рішенні суд зазначив, що акт, складений з порушеннями встановленого порядку, підлягає виключенню з числа доказів. Питання про визнання дій ВАТ «Крименрего» неправомірними судом не розглядалося.

Таким чином, жодним з вищезазначених судових рішень, на які посилається позивач, не встановлена вина ВАТ «Крименерго»   при відключенні   об'єкту ПФ «Форос» від електропостачання.

Крім того, всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України позивач не обґрунтував свої доводи і не підтвердив документально факт порушення договору про енергопостачання з боку Постачальника електроенергії.

Відключення ЧФ "Форос" було проведено з 01.08.2002 року по 06.08.2002 року, попередження про відключення було направлене 09.07.2002 року повідомлення (вих.. № 25/7336) про необхідність погашення заборгованості за електроенергію в сумі 3646,56 грн., по акту про порушення Правил користування електричною енергією, а у разі не оплати вказаної суми підприємство було попереджене про можливість відключення з 23.07.2002 року .

Матеріали справи свідчать, що Договір оренди між ПФ "Форос" і СПД Гошковим В.В. був укладений 18 червня 2002 року, отже у ЧФ "Форос" було достатньо часу, щоб погасити заборгованість по акту про порушення Правил користування електричною енергією .

Нормами спеціального   закону,  а саме  статті   24  Закону   України  «Про електроенергетику» чітко регламентований порядок відповідальності енергопостачальника у разі припинення постачання електроенергії - енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної  енергії у розмірі п'ятикратної       вартості недовідпущеної електричної енергії у разі припинення електропостачання з вини енергпостачальника (згідно з умовами договору на користування електричною енергією).

Також вказано, що енергопостачальник не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачеві або третім особам в результаті припинення або обмеження  електропостачання, здійсненого  у встановленому порядку.

Договір на постачання електричній енергії був укладений саме між ПП «Форос» та ВАТ «Крименерго». Будь-які договірні відносини з СПД Гошковим В.В. а отже і зобов'язання у енергопостачальника відсутні.

Як зазначає відповідач, а позивачем не надано доказів зворотного, ВАТ «Крименерго» не було повідомлено ПФ «Форос» про передачу його об'єктів в оренду третій особі, тоді як відповідно до пункту 6.1. Правил користування електричною енергією, у разі звільнення приміщення, реорганізації або ліквідації, відчуження будь-яким способом займаного приміщення Споживач зобов'язаний повідомити Постачальника за 7 днів до звільнення об'єкту.

Згідно пункту 7.35 Правил користування електричною енергією (в редакції на час здійснення відключення), встановлено, що у разі порушення Правил або умов Договору постачальником електричній енергії, споживач, з яким укладений договір, викликає представника Постачальника електричній енергії для складання двостороннього акту порушень. Акт складається в двох екземплярах один з яких передається або надсилається Постачальникові електричній енергії. Представник постачальника електричній енергії має право внести до акту свої заперечення.

Таким чином, чинним законодавством обмежене коло доказів, якими можна довести факт порушення договору про постачання електричної енергії.

Позивачем всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не представлено належних та допустимих доказів неправомірних дій відповідача, зокрема відповідного акту порушення тощо.

Отже, протиправна поведінка відповідача та причинний зв'язок між понесеними позивачем збитками відсутні, а тому заявлена ПФ «Форос» до відшкодування сума грошових коштів у розмірі 123316,93 грн. не підпадає під ознаки збитків.

Більш того, позивачем не було доведено обґрунтованості розміру заявленої до відшкодування суми збитків.

Позивачем до складу збитків, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, була включена також сума ймовірного недоотриманого прибутку СПД Гошкова В.В.

В Роз'ясненнях №02-5/215 від 01.04.1994 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” Вищий арбітражний суд України зазначив, що для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального Кодексу України). Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення шкоди у вигляді неодержаного прибутку, обгрунтувати її розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 225 Господарського кодексу України також встановлено, що особа, що вимагає відшкодування збитків повинна довести факт порушення господарського зобов'язання контрагентом, наявність і розмір завданих збитків,  причинний зв'язок між правопорушенням і збитками. Крім того, згідно статті 226 Господарського кодексу України сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у випадку, якщо вона була своєчасно попереджена іншою стороною про можливе невиконання нею зобов'язань і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього.

Згідно частини 4 статті 623 Цивільного кодексу України при визначенні неотриманого прибутку (упущеної вигоди) враховуються заходи, здійснені кредитором для їх отримання.

А отже, на кредитора покладений обов'язок довести суду розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов'язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально.

При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які  безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином.

Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням  розумних витрат на отримання доходів, які кредитор поніс би, якби  не відбулося порушення права.

Відповідно до пункту 3 статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків доказується кредитором. Така вимога обумовлена основною спрямованістю інститутів цивільно-правової відповідальності саме на відшкодування збитків.

Пред'явлення вимог про відшкодування упущеної вигоди покладає на позивача обов'язок довести, що дані доходи не є абстрактними, а дійсно були б отримані ним, в даному випадку обґрунтованість прибутку СПД Гошкова В.В., в той час, як ПФ «Форос» сума збитків СПД Гошкова була визнана в безспірному порядку.

Також, при визначенні реальності неотриманих доходів повинні враховуватися заходи, зроблені кредитором для їх отримання.

Позивачем не представлено суду відповідних доказів.

Крім того, неотриманим доходом є така втрата очікуваного збільшення (приросту) в майні, яке ґрунтується на точних даних, безперечно підтверджуючих можливість отримання їм грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконане.

Нездатність кредитора обґрунтувати вимоги може бути для суду підставою для відмови в задоволенні таких вимог.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибитку.

Позивачем не представлено суду належних та допустимих доказів в обґрунтування суми недоотриманого прибутку СПД Гошкова, який був компенсований ПФ «Форос», та який заявлений до відшкодування з ВАТ «Крименерго».

Таким чином, всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України позивач не надав суду доказів спричинення відповідачем збитків у розмірі 123316,93 грн., через що у суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта  для господарського суду не є обов'язковим та оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 даного Кодексу, тобто за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд, зазначає, що збитки – це виключно правова категорія, визначення якої не входить до компетенції експрета-економіста (експертом може бути розрахований розмір спричинених збитків на основі первісних документів та фактичних обставин), а встановлення наявності збитків, та необхідних для цього елементів складу збитків, є виключною компетенцією суду, через що судом не прийняті до уваги наявні в матеріалах справи експертні висновки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача.

Отже, заявлені позивачем до відшкодування  суми : оплата послуг адвоката – 15000,00 грн., оплата за проведення судової експертизи – 3500,00 грн., оплата Шило В.Г. за поїздки на судові засідання – 982,21 грн., оплата за отримання довідки з ГУС в АР Крим – 10,53 грн., державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

У судовому засіданні за згодою представників сторін були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України   23.06.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.