Ухвала
від 07.09.2009 по справі 22/223(3/98)-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/223(3/98)-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Куйбишева 1А, м. Дніпропетровськ, 49600, тел. (0562) 3771902 , fax (0562) 3773863

УХВАЛА

31.08.09р.

Справа № 22/223(3/98)-08

За позовом Державного підприємства "Енергоринок" (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27, код ЄДРПОУ 21515381)

до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 23359034)

про стягнення 37 265 037 грн. 69 коп.

Суддя Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання- помічник судді Целіковська О.А.

Представники:

Від позивача - Алмаз В.В. - дов. №01/42-40Д від 29.02.08.

Від відповідача - Василюха Т.О. - дов. № 77 від 20.05.09.

Ангелов Є.М. - дов. від 05.02.09 №17

СУТЬ СПОРУ:

ДП „Енергоринок” звернулось у березні 2006 року із позовом до ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго”, в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 37265037,69 грн. боргу за придбану Відповідачем у березні 2003р. електроенергію, 2403724,48 грн. пені, 7438262,54 грн. інфляційних нарахувань та 2036489,10 грн. –3% річних, а також судові витрати у справі. Обґрунтовує позовні вимоги наявністю невиконаних Відповідачем зобов'язань за договором №1415/01 від 24.02.2003р. та приписами діючого законодавства про відповідальність за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Відповідач позовні вимоги не визнає. Вказує у відзиві на позов, що Позивач не надав документи, які містять дані про покази розрахункових систем обліку і підтверджують обсяг проданої Відповідачу електроенергії, у зв'язку із чим вимоги Позивача не підтверджуються належними доказами. Вказує також, що розрахунок пені, у якому Позивач визначив період прострочки виконання зобов'язання тривалістю 976 днів, суперечить ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з яким нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Звертає увагу на те, що у відповідності до ч. 2 п. 5 Перехідних положень Господарського кодексу України, щодо відповідальності за порушення господарських зобов'язань, що були вчинені до набрання чинності відповідних положень цього Кодексу про відповідальність учасників господарських відносин, застосовуються у разі, якщо вони пом'якшують відповідальність за вказані порушення. Таким чином, вважає, що нарахування штрафних санкцій за прострочку оплати за поставлену у березні 2003 року електроенергію має бути припинене 14.10.2003р.

У доповненнях до відзиву на позов Відповідач вказує, що у відповідності до п. 2.2 та 3.2. договору №1415/01 від 24.02.2003р. та п. 9.3 Інструкції про порядок комерційного обліку електричної енергії, затвердженої рішенням Ради Оптового ринку електричної енергії від 08.10.1998р. протокол №12 (додаток до Договору між членами оптового ринку електричної енергії), для визначення обсягу проданої електричної енергії необхідно узгодити місця установки приладів обліку і систем розрахункового обліку, а відтак ця умова є суттєвою. Вказує, що згідно розділу № 11 договору №1415/01, до цього договору мають бути додані, зокрема, Додаток №1 „Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку” та Додаток № 4 „Акт розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності”. Вважає, що оскільки у відповідності з пунктом 10.5 Договору №1415/01 від 24.02.2003р., усі додатки до Договору є його невід'ємною частиною, однак такі додатки не були оформлені сторонами, це дає підстави, в силу ст. 153 Цивільного кодексу УРСР, визнати договір №1415/01 від 24.02.2003р. неукладеним. Крім того, вважає, що відсутність таких додатків не надає змогу визначити фактичний обсяг проданої електроенергії і відповідно визначити суму грошового зобов'язання Відповідача. На підставі наведених заперечень просить у позові відмовити.

Строк вирішення спору у справі неодноразово продовжувався за клопотанням сторін, зокрема, у зв'язку із необхідністю остаточного узгодження сторонами умов мирової угоди.

23.12.2008р. за клопотанням представника Позивача було долучено до матеріалів справи укладену між сторонами мирову угоду від 25.11.2008р., а 09.07.2009р. керівники обох сторін подали спільну заяву про затвердження цієї мирової угоди судом у зв'язку з досягненням згоди щодо врегулювання спору у цій справі.

До затвердження мирової угоди сторін господарським судом роз'яснено сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевірено, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. В судовому засіданні 31.08.2009р. представники сторін підтвердили бажання завершити розгляд даної справи шляхом затвердження судом мирової угоди від 25.11.2008р., а позовні вимоги в частині штрафних та фінансових санкцій вирішити у відповідності до чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем - Державним підприємством „Енергоринок” (також скорочено ДПЕ) та Відповідачем –Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” (також скорочено „ЕК”) було укладено договір №1415/01 від 24.02.2003р. купівлі-продажу електричної енергії.

У п.1.1 ст.1 умов вказаного договору сторони встановили, що Позивач зобов'язався продавати, а Відповідач зобов'язався купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору.

Згідно п. 5.4 ст. 5 вказаного Договору, остаточний розрахунок за куплену Відповідачем у Позивача електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється Відповідачем до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших (крім поточного) рахунків Відповідача.

На виконання умов вказаного договору в період з 01.03.2003р. по 31.03.2003р. Позивач продав, а Відповідач купив електричну енергію у загальній кількості 2095906,088 тис. кВт на загальну суму 259098811,26 грн., що підтверджується відповідним актом купівлі-продажу електричної енергії та довідкою Позивача про стан взаємних розрахунків між сторонами, які є в матеріалах справи.

Як вбачається із наданих Позивачем доказів, 15.11.1996р. було укладено багатосторонній договір між членами Оптового ринку електричної енергії України, сторонами за яким є Позивач та Відповідач.

У відповідності до положень ст. 15-1 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997р., всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії, а кошти за електричну енергію закуплену в Енергоринку, всіма енергопостачальниками перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії в уповноваженому банку.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про електроенергетику”, алгоритм оптового ринку електричної енергії це порядок розподілу уповноваженим банком коштів з розподільчих рахунків без платіжних доручень, який встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України, тобто порядок руху коштів, зумовлений специфікою функціонування галузі.

Згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України „Щодо розрахунків оптової ринкової ціни” від 24.03.2000р. №304, встановлено, що з 1 червня 2000 року ліцензіати з постачання електричної енергії за регульованим тарифом повинні здійснювати закупівлю з ОРЕ електроенергії за ціною, яка формується згідно з Правилами Оптового ринку електричної енергії України.

Як вбачається із пояснень Позивача та Інструкції про порядок комерційного обліку (додаток №4 до договору між членами Оптового ринку електричної енергії України), яка визначає узгоджений порядок, який деталізує розміщення, стандарти вимірювання, зчитування показників лічильників та експлуатацію вимірювальних приладів для використання в Системі забезпечення функціонування ринку, дані щодо обсягу електричної енергії, знімаються безпосередньо Відповідачем і узгоджуються з Дніпровською енергосистемою, про що складається спільний акт, який в подальшому направляється Позивачу і який є складовою даних для визначення відповідного обсягу купованої Відповідачем електричної енергії з оптового ринку, а також зі споживачами електроенергії по нерегульованому тарифу (які діють на території обленерго).

Однак Відповідач зі своєї сторони за куплену у зазначеному спірному періоді електричну енергію повну оплату не здійснив, внаслідок чого, станом на 01.01.2006р. утворився основний борг в розмірі 25386561,57 грн., що підтверджується вищевказаною довідкою Позивача.

У статті 6 вказаного договору сторони встановили відповідальність сторін за порушення його умов.

Так, згідно п. 6.3.1. ст. 6 вказаного договору, Відповідач несе відповідальність за збитки, які заподіяні Позивачу внаслідок невиконання або неналежного виконання Відповідачем умов цього договору, відшкодування яких здійснюється відповідно до чинного законодавства, а у п. 6.3.2 ст. 6 вказаного договору, сторони встановили, що в разі несплати Відповідачем за куплену у Позивача електроенергію відповідно до термінів, встановлених п. 5.4 цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Позивач може нарахувати Відповідачу неустойку у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення.

На підставі вищевказаних умов пункту 6.3.1 ст. 6 вказаного договору Позивач нарахував та вимагає стягнути з Відповідача додатково до основного боргу суми 2403724,48 грн. пені за період з 01.07.2005р. по 01.01.2006р.

Також, у відповідності до положень ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, Позивач нарахував та вимагає стягнути з Відповідача додатково до основного боргу суму 7438262,54 грн. інфляційних нарахувань за період з 15.04.2003р. по 01.01.2006р. та суму 2036489,10 грн. 3% річних за цей же період часу.

Спільною заявою від 09.07.2009р. директор Позивача Врублєвський А.Г. та генеральний директор Відповідача Мартинюк А.Ф. просять суд у зв'язку з досягненням згоди щодо врегулювання спору у цій справі затвердити мирову угоду сторін від 25.11.2008р.

Як вбачається із змісту мирової угоди у справі №22/223(3/98)-08 від 25.11.2008р. сторони уклали цю мирову угоду про наступне:

1. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2006 порушено провадження у справі №22/223(3/98)-08 за позовом Позивача до Відповідача про стягнення з Відповідача на користь Позивача основного боргу в сумі 25386561 грн. за електроенергію куповану на підставі договору від 24.02.2003 №1415/01 в період з 01.03.2003 по 31.03.2003 (далі –основний борг), пені в сумі 2403724,48 грн., 3% річних в сумі 2036489,10 грн., інфляційних нарахувань в сумі 7438262,54 грн., а всього 37265037,69 грн.

2. Відповідач визнає в повному обсязі вимоги Позивача про стягнення основного боргу в сумі 25386561,57 грн. за електроенергію куповану за Договором від 24.02.2003 №1415/01 в період з 01.03.2003 по 31.03.2003 (надалі - заборгованість).

3. Погашення заборгованості здійснюється Відповідачем шляхом щомісячного перерахування грошових коштів згідно з наведеним у п. 6 цієї Мирової угоди графіком на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Позивача №26037306861 у ГОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" із обов'язковим зазначенням у призначенні платежу реквізитів цієї Мирової угоди, періоду виникнення заборгованості, в погашення якої здійснюється платіж, в т.ч. ПДВ.

4. Загальний строк погашення заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 2 місяці починаючи з 01.11.2017 та закінчуючи 31.12.2017.

5. Перший платіж із погашення заборгованості, що підлягає реструктуризації за цією Мировою Угодою, повинен бути здійснений не пізніше 30.11.2017.

6. Кожний черговий платіж має бути здійснений Відповідачем не пізніше останнього числа місяця, в якому він (платіж) підлягає перерахуванню згідно з наведеним графіком:

Рік погашенняМісяць погашенняЗагальна сума, грн.Електроенергія, з ПДВПеріод виникнення заборгованості за ел. єн.

2017Листопад8 439 057,038 439 057,03Березень 2003

Грудень16 947 504,5416 947 504,54Березень 2003

Всього за 2017 рік25 386 561,5725 386 561,57

3 початку реструктуризації25 386 561,5725 386 561,57

7. Відповідач має право дострокового здійснення платежу в погашення наступних щомісячних платежів, але лише за умови повної сплати щомісячних платежів, термін сплати яких вже настав (з обов'язковим наданням Відповідачем Позивачу, у кожному такому випадку, письмового повідомлення не менше ніж за два дні до здійснення дострокового платежу).

7.1. За умови дострокового часткового погашення заборгованості грошовими коштами, розмір одного чи декількох наступних щомісячних платежів зменшується на розмір достроково сплаченої суми заборгованості наступним чином:

а) спочатку повного погашення за рахунок цієї суми поточного щомісячного платежу;

б) послідовного погашення за рахунок залишку цієї суми кожного наступного щомісячного платежу;

в) в разі погашення заборгованості в порядку виконання ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 №2711, або Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 № 440 про затвердження порядку перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, погашення наступних щомісячних платежів відбувається послідовно, але не більше ніж на 60% щомісяця.

7.2. У випадку, якщо у Відповідача існує прострочення оплати щомісячних платежів за попередні періоди, він не має права здійснювати платіж з метою дострокового погашення наступних щомісячних платежів, при цьому, такі платежі зараховуються на погашення простроченої оплати щомісячних платежів з найдавнішим терміном її виникнення.

8. Протягом дії цієї Мирової Угоди Відповідач зобов'язується здійснювати повну оплату щомісячних платежів відповідно до умов цієї Мирової Угоди.

9. У випадку прострочення на строк понад десять календарних днів від дати, до якої мав бути здійснений щомісячний платіж, Позивач має право нарахувати пеню, а Відповідач, в разі нарахування Позивачем пені зобов'язаний сплатити її на користь Позивача.

Пеня нараховується Позивачем за весь період прострочення у вигляді відсотків від суми такого щомісячного платежу, яка підлягає сплаті та не сплачена Відповідачем, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діятиме на дату, коли повинен був бути здійснений щомісячний платіж. Нарахування пені припиняється після повної сплати Відповідачем простроченого щомісячного платежу.

10. Сплата пені здійснюється з поточних рахунків Відповідача на поточний рахунок Позивача з обов'язковим зазначенням в призначенні платежу реквізитів цієї Мирової Угоди.

11. У випадку невиконання Відповідачем умов цієї мирової угоди, в т.ч. невчасного здійснення чергового платежу, ДП "Енергоринок'' має право на власний розсуд або звернутись до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про спонукання Відповідача виконувати умови цієї мирової угоди, або направити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області про затвердження цієї мирової угоди на примусове виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Якщо від початку дії розстрочення заборгованості Відповідач тричі поспіль або нарізно протягом календарного року допускає порушення та/або неналежне виконання умов, визначених цією Мировою угодою - дія цієї Мирової угоди в частині надання Відповідачу розстрочки погашення заборгованості, може бути припинена Позивачем в односторонньому порядку з першого числа місяця наступного за місяцем, в якому відбулося третє порушення. Для припинення дії Мирової угоди в частині надання Відповідачу розстрочки погашення заборгованості достатньо письмового повідомлення Позивача Відповідачу про таке припинення.

У випадку припинення дії цієї Мирової угоди в частині надання Відповідачу розстрочки погашення заборгованості, останній зобов'язаний протягом десяти календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення Позивача про припинення дії Мирової угоди в частині надання Відповідачу розстрочки погашення заборгованості сплатити не сплачену частину всієї заборгованості, яка розстрочена цією Мировою угодою і нараховані Позивачем штрафні та інші санкції.

Після спливу вказаного десятиденного строку Позивач має право на стягнення з Відповідача в судовому порядку всіє заборгованості, яка розстрочена цією Мировою угодою, штрафних та інших санкцій.

12. Враховуючи вищевикладене, ДП „Енергоринок” та ВАТ ЕК „Дніпрообленерго” дійшли згоди про врегулювання судового спору щодо заборгованості шляхом укладення цієї Мирової угоди в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 25386561,57 грн. за електроенергію, куповану за Договором від 24.02.2003 №1415/01 в період з 01.01.2005 по 31.10.2007.

13. Ця мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження господарським судом Дніпропетровської області та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цією мировою угодою.

14. Сторони цієї мирової угоди узгодили, що судові витрати у справі № 22/223(3/98)-08 по сплаті державного мита у розмірі 25 500,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. покладаються на Позивача в розмірі 50% від суми судових витрат та на Відповідача в розмірі 50% від суми судових витрат. ВАТ ЕК "Дніпрообленерго" зобов'язується в десятиденний термін з моменту затвердження даної Мирової угоди господарським судом Дніпропетровської області перерахувати 12750,00 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на поточний рахунок ДП "Енергоринок" з обов'язковим зазначенням в призначенні платежу реквізитів цієї Мирової Угоди.

15. Сторони домовились, що всі права та обов'язки, які ґрунтуються на даній Мировій угоді, зберігають свою чинність для їх правонаступників.

16. Ця Мирова угода укладена в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для Сторін, і один примірник для господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідачем були надані докази, що між сторонами був укладений договір №4915/01 від 27.10.2008р. про реструктуризацію заборгованості на суму 278113775,75 грн. із додатковими угодами №5065/01 від 29.12.2008р., №5573/01 від 30.06.2009р. та №5630/01 від 31.07.2009р., а також договір №4914/01 від 27.10.2008р. про реструктуризацію заборгованості на суму 1794942732,20 грн. із додатковою угодою №5064/01 від 29.12.2008р. та №5629/01 від 31.07.2009р., відповідно до умов яких сторони домовились про відстрочення та розстрочення погашення заборгованості (реструктуризацію), що виникла у Боржника перед Кредитором на підставі Договору купівлі-продажу електроенергії від 04.08.1999р. №55/01-ЕР, Договору купівлі-продажу електроенергії від 24.02.2003р. №1415/01, Договору відстрочення заборгованості від 01.04.2002р. №1478/01-1031/1, Договору відстрочення заборгованості від 11.03.2005р. №б/н та Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України від 15.11.1996р. („ДЧОРЕ”), установили умови та порядок погашення заборгованості.

Як свідчить Протокол №18 від 30.10.2008р. загальних зборів акціонерів ВАТ „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго”, укладення зазначених договорів про реструктуризацію заборгованості було затверджено загальними зборами Відповідача.

Пунктами 35 та 36 Статуту Державного підприємства „Енергоринок” встановлено, що управління Підприємством здійснює директор, який, зокрема: несе повну відповідальність за діяльність Підприємства, діє без довіреності від імені Підприємства, розпоряджається майном та коштами Підприємства відповідно до законодавства, укладає договори, несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів.

Отже, сторони узгодили між собою розмір основного боргу, який на дату підписання зазначеної мирової угоди становить 25386561,57 грн., порядок погашення якого узгоджуються із укладеними між цими сторонами договорами про реструктуризацію заборгованості.

Також із умов п. 7.1 зазначеної Мирової угоди видно, що сторони встановили можливість дострокового погашення заборгованості в порядку виконання ст. 7 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.2005р. №2711 або Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження порядку перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення” від 25.04.2008р. №440.

Відповідно до преамбули Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.2005р. №2711-ІУ (із подальшими змінами), метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобігання їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Статтею 7 названого вище Закону встановлені особливості проведення взаєморозрахунків, які сторони зобов'язались дотримуватися під час погашення заборгованості в порядку встановленому зазначеною мировою угодою.

Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із встановлених обставин Позивач виконав свої зобов'язання за договором №1415/01 від 24.02.2003р. з продажу Відповідачеві певної кількості електричної енергії, у той час як Позивач своїх зобов'язань за цим договором з оплати повної вартості поставленої йому у спірному періоді електроенергії у повному обсязі не виконав, тому це зобов'язання Відповідача продовжувало існувати до цього часу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Шляхом укладення вказаного договору №4914/01 від 27.10.2008р. про реструктуризацію та зазначеної мирової угоди сторони внесли зміни до строків та порядку виконання Відповідачем свого основного зобов'язання за договором №1415/01 від 24.02.2003р. з оплати закупленої ним електричної енергії, тобто вчинили правочини, які спрямовані як на набуття і зміну, так і на припинення певних цивільних прав та обов'язків у взаємних правовідносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України, зобов'язання може припинятися за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Згідно до ч. 4 ст. 604 Цивільного кодексу України, новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Отже, слід визнати, що між сторонами відбулась новація первісного зобов'язання з одночасним припиненням додаткових зобов'язань Відповідача, пов'язаних з первісним зобов'язанням, зокрема: зі сплати штрафних та фінансових санкцій за порушення виконання основного зобов'язання, строк остаточного виконання якого був змінений сторонами за взаємною згодою.

Таким чином, внаслідок укладення між сторонами зазначеної мирової угоди щодо частини позовних вимог про стягнення суми 25386561,57 грн. основного боргу Відповідач визнав наявність такого основного зобов'язання, яке підлягає виконанню на умовах встановлених у вказаній мировій угоді, а щодо решти позовних вимог про стягнення суми 7438262,54 грн. інфляційних збитків, 2036489,10 грн. 3% річних, 2403724,48 грн. пені, від стягнення яких Позивачем хоча і не заявлено відмови безпосередньо в умовах зазначеної мирової угоди, ці додаткові зобов'язання Відповідача зі сплати штрафних та фінансових санкцій слід вважати припиненими.

Також слід врахувати необґрунтованість вимог Позивача в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних, яким не надано належних доказів на підтвердження того факту, що саме Відповідач користувався грошовими коштами, які належать або призначалися безпосередньо Позивачеві, та що належні саме йому грошові кошти знецінювалися внаслідок інфляційних процесів, оскільки порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії встановлений ст. 15-1 Закону України "Про електроенергетику". Цей порядок передбачає, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електроенергію енергопостачальники, які здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Такі рахунки призначені для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії. Зокрема, перерахування коштів енергогенеруючим компаніям та іншим суб'єктам підприємницької діяльності, які проводять продаж електричної енергії на оптовому ринку, здійснюється уповноваженим банком з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії відповідно до алгоритму (порядку розподілу коштів), встановленого Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Частини 1-3 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України встановлюють порядок, згідно з яким відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

У відповідності до положень ч.4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Згідно п. 7 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Згідно ч.2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Частиною 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, із яких вбачається, що укладена між сторонами Мирова угода у справі №22/223(3/98)-08 від 25.11.2008р. не суперечить чинному законодавству і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, була укладена уповноваженими особами та стосується лише прав та обов'язків сторін щодо предмету спору, ця мирова угода підлягає затвердженню судом, а провадження у цій справі підлягає припиненню.

Судові витрати у справі розподіляються між сторонами та мають бути добровільно відшкодовані Відповідачем на користь Позивача відповідно до умов зазначеної мирової угоди.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 78, 80 ч.1 п.7, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

У Х В А Л И В:

Затвердити Мирову угоду сторін у справі №22/223(3/98)-08 від 25.11.2008р., укладену між Державним підприємством „Енергоринок” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27, код ЄДРПОУ 21515381) та Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 23359034) наступного змісту:

МИРОВА УГОДА

у справі №22/223(3/98)-08

м. Київ 25.11.2008 року

Державне підприємство "Енергоринок" (надалі - Позивач або ДП "Енергоринок"), в особі директора Врублєвського А.Г., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (надалі - Відповідач або ВАТ ЕК "Дніпрообленерго"), в особі генерального директора Мартинюка А.Ф., який діє на підставі Статуту, з другої сторони, які спільно іменуються Сторонами, уклали цю Мирову угоду про наступне: