Рішення

від 01.09.2009 по справі 22/429-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/429-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.06р.

Справа № 22/429-06

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»м.Нікополь

До відповідача - 1 Державне підприємство Придніпровська залізниця  м.Дніпропетровськ

відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейдінг-Систем»

                                     м.Дніпропетровськ

відповідача - 3 Закритого акціонерного товариства «Алчевськкокс»м.Алчевськ

Про стягнення 2512 грн. 18 коп.

Суддя Пуппо Л.Д.

Представники від: позивача –Бойко Н.Л. –юр.  

                          відповідача –1 : Шляєв І.В. –юр.,

                              відповідача –2 : Сакало А.А. –предст.

                          відповідача –3 : не з`явився

СУТЬ СПРАВИ

Позивач просить стягнути 2512 грн. 18 коп. шкоди від недостачі горішку коксового за залізничним накладними №№ 52390364, 52390381.

Відповідач-1 позов не визнав, посилаючись пропуск відносно нього строку позовної давності.

Відповідач-2 позов не визнав, посилаючись на відсутність вини.

Відповідач-3 позов не визнав, посилаючись на прийняття вантажу до перевезення без зауважень, до одержувача він надійшов з поглибленнями у навантаженні, тому вбачається вина перевізника.

ВСТАНОВЛЕНО

За вказаними вище накладними у вагонах 66691478, 66556911 від відповідача-3 на адресу позивача надійшов горішок коксовий, в накладних відправником вказана його маса 45600 кг. і 45300 кг.

За положеннями статті 129 Статуту залізниць України (далі - Статут) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача  під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

У доповненні до акту 18269 станції Запоріжжя-Ліве від 31.10.05р. щодо поглиблень, на станції Нікополь 02.11.05. складено комерційний акт БН 743536/265, в якому зазначено, що після зважування вантажу у вагоні 66691478 виявлено на 1700 кг менше, ніж вказано в накладній 52390364, навантаження шапкою, вище бортів 20 см, крім поглиблення над 2,3,4 люками розміром 450х100х30 см. Двері, люки зачинені. Витікання вантажу не було. Акт складено у відповідності з Правилами складання актів.

У доповненні до акту 18291 станції Запоріжжя-Ліве від 03.11.05. щодо поглиблень, на станції Нікополь 03.11.05. складено комерційний акт БН 743539/268, в якому зазначено, що після зважування вантажу у вагоні 66556911 виявлено на 2700 кг менше, навантаження шапкою, вище бортів 30 см, крім поглиблення над 3 люком розміром 150х220х70 см. Вагон бездверний, замість дверей справні торцеві стіни, люки зачинені. Витікання вантажу не було. Акт складено у відповідності з Правилами складання актів.

За обставин зазначених у комерційних актах, оскільки вантаж до перевезення прийнятий залізницею без зауважень, а до одержувача він надійшов зі слідами доступу до нього і недостачею у відповідності зі статтею 110 Статуту відповідальність повинна бути покладена на перевізника. Проте суд вважає, що у задоволенні вимог відносно залізниці повинно бути відмовлено, виходячи з наступного:

відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Позовна давність для позовів до залізниць встановлена, зокрема, статтею 136 Статуту залізниць України, якою передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту.

Цивільний кодекс України, який є основним актом цивільного законодавства, регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. У тому числі цей Кодекс поширюється на господарські відносини, що мають вказані ознаки.

Частиною  другою статті 9 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України, який набрав чинності одночасно з Цивільним кодексом України, та норми якого у регулюванні майнових відносин суб'єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України.

Це стосується і положень про позовну давність.

Частиною першою статті 223 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний і скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 315 Господарського кодексу України для пред'явлення заявником до перевізника  позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Такої ж тривалості установлено строк для подання позовів до залізниць, зокрема, статтею 136  Статуту залізниць України передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

Відтак, з огляду на положення статей 134, 136 Статуту залізниць України, вказаний термін позовної давності у даній справі пов'язаний з днем настання подій, що є підставою для подання позову, а саме, з днем видачі вантажу та виявлення при цьому його недостачі, засвідченої комерційними актами.

Звертаючись до суду з даним позовом 01.11.06. про стягнення грошових коштів за документами, складеними в листопаді 2005 року, позивач  цей строк пропустив.

Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Позивач не  клопотав про відновлення пропущеного строку, не подав докази наявності поважних причин пропущення позовної давності.

Вина решти відповідачів з матеріалів справи не вбачається.

Керуючись статтею 267 Цивільного кодексу України, статтею 223, частиною 4 статті 315 Господарського кодексу України, статтями 134,136 Статуту залізниць України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд.  

ВИРІШИВ

В позові відмовити.  

          Суддя                                                  Л.Д.Пуппо

Рішення підписано 31.08.09.