Ухвала

від 08.10.2014 по справі 755/27312/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/27312/14-ц

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2014 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Савлук Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Форма і зміст позовної заяви визначена в статі 119 Цивільного процесуального кодексу України, як передбачено нормою даної статті, позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Відповідно до вимог пункту 6 ч.2 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, серед іншого, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Однак, звертаючись з позовом до суду, позивачем не долучено до позову докази, які мали підтвердити, що позивач перебувала у трудових відносинах з Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (наказ про прийняття на роботу, наказ про звільнення із займаною посади, ксерокопія трудової книжки інше), довідку про розмір заробітної плати нарахованої, але не виплаченої працівнику при звільненні, що є предметом спору.

Крім того, звертаю увагу позивача, що відповідно ч.2 ст.109 Цивільного процесуального кодексу України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

В той же час, підсудність справ за вибором позивача визначені у статті 110 Цивільного процесуального кодексу України, якою безпосередньо передбачено розгляд позовів, що виникають з трудових відносин, можуть пред'являтись також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Звертаючись до суду, позивачем пред'явлено вимоги до юридичної особи - Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Лобачевского,23 літера В.

Однак, за даними, які внесено до Єдиного державного реєстру підприємств організацій України, Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, код ЄДРПОУ 33059847, зареєстрованим не значиться, що унеможливлює вирішити питання щодо наявності підстав для розгляду даного спору в межах юрисдикції Дніпровського районного суду міста Києва в порядку, передбаченому ч.2 ст.110 Цивільного процесуального кодексу України.

За нормами ст.121 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено наслідки подання позовної заяви, що не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.119, 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди залишити без руху, про що повідомити позивачу та надати йому строк для виправлення вказаних недоліків до 18 жовтня 2014 року , який не може перевищувати 5 (п'яти) днів з дня отримання ухвали суду.

Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.

С у д д я: