5019.1-2007
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 212
РІШЕННЯ
Іменем України
07.07.2009Справа №2-10/5019.1-2007
За позовом - Колективного підприємства профспілок Ялтинське бюро подорожей та екскурсій, м. Ялта (АР Крим, 98600, м. Ялта, вул. Єкатерининська, 3)
До відповідача № 1 – Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Вітал-ТЕР», м. Київ (Україна, 01000, м. Київ, вул. Механізаторів, 10)
До відповідача № 2 – Виконавчий комітет Ялтинської міської Ради, м. Ялта (АР Крим, 98600, м. Ялта, пл. Радянська, 1)
До відповідача № 3 - ТОВ «Ялта–Сапфір», м. Київ, (Україна, 03035, м. Київ, вул. Механізаторів, 10; Україна, 03126, м. Київ, Коломенський район, бульвар Чоколовський, д. 19)
3–тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову з боку позивача - Кондрик А.Ю., Кондрик І.Р., Філіпова Р.А., (АР Крим, 98600, м. Ялта, вул. Кірова, 26 а, кв.16)
Про розірвання договору купівлі-продажу
Суддя Тітков С.Я.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача – Умєров С.У. – довіреність від 19.12.2008 р.
- Гриппа О.Л. – довіреність від 19.12.2008 р.
Від відповідача № 1 – не з'явився
Від відповідача № 2 – не з'явився
Від відповідача № 3 - Скоплін А.О. – довіреність від 11.06.2009 р.
Від 3–ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову з боку позивача – Кондрик А.Ю. – 28.02.1974 р.н., паспорт виданий 2-м відділом Ялтинського ГУ ГУМВС України в АР Крим 2-м відділом Ялтинського ГУ ГУМВД України в Криму; гр. гр. Кондрик А.Ю., Кондрик І.Р., Філіпова Р.А. - не з'явилися
СУТЬ СПОРУ: Розглядається позов про розірвання укладеного між позивачем та першим відповідачем договору купівлі – продажу від 05.12.2003 р.; про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.02.2005 р. серії СЛА № 136555; про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14.02.2007 р., укладеного між 1 та 3 відповідачами; про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 04.03.2005 р.; про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на домоволодіння № 26-а по вул. Кірова у м. Ялта.
Представники позивача та гр. Кондрик О.Ю. підтримали позов в повному обсязі.
Представник ТОВ «Ялта-Сапфір» просить в позові відмовити за підставами, які вказані у відзиві на позов.
ТОВ «Фірма «Вітал-Тер» та Ялтинський міськвиконком відзиви на позов не представили, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, причини невиконання ними вимог суду не відомі.
Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Заслухавши представників сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, дослідивши матеріали справи, суд, -
В С Т А Н О В И В :
05.12.2003 р. позивач та ТОВ Фірма «Вітал-ТЕР» уклали договір купівлі-продажу житлового будинку № 26 літ. «А» загальною площею 743,7 кв.м., житловою площею 546, 6 кв.м., розташованого по вул. Кірова у м. Ялта за 400000,0 грн.
Сторони домовились, що право власності переходить на будинок до покупця з моменту підписання договору (п. 3 договору). Того ж дня підписаний акт прийому-передачі будинку.
Не дивлячись на неодноразові вимоги, які пред'явлені Продавцем, ТОВ «Вітал ТЕР» вартість будинку не сплатило. Тому Продавцем пред'явлено вимогу про розірвання договору.
Факт несплати покупцем вартості боргу підтверджується довідкою КПП «Ялтинське бюро подорожей та екскурсій» № 20 від 20.05.2009 р., перепискою між сторонами (листи від 06.07.2006 р. № 73, від 17.08.2009 р.), матеріалами справи № 2-1/3110-2007 (а. с. 39-44 т. 2), поясненнями представниками позивача.
ТОВ «Вітал-ТЕР» доказів виконання свого зобов'язання по договору від 05.12.2003 р. суду не представлено.
Згідно ст. 232 ЦК УССР в редакції від 18.07.1963 р., що діяв на день укладення правочину 05.12.2003 р., якщо покупець в порушення договору відмовиться сплатити за куплену річ, встановлену ціну, продавець має право відмовитись від договору та витребувати відшкодування збитків.
Це ж положення збережено й в ЦК України в редакції від 16.01.2003 р.
Так, згідно п. п. 1 п. 1 ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язань є розірвання договору.
В силу ст. 651 ЦК України договір може бути розірваний за рішенням суду за вимогою однієї з сторін у випадку істотного порушення договору другої сторони.
Істотним є таке порушення стороною договору, якщо внаслідок заподіяної цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється цього, на що вона розраховувала при укладанні договору.
Несплата вартості житлового будинку в сумі 400000,00 грн. є істотним порушенням договору зі сторони покупця.
При таких обставинах позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку № 26 літер «А» по вул. Кірова у м. Ялта, укладеного між КПП «Ялтинське бюро подорожей та екскурсій» та ТОВ «Вітал-ТЕР», слід визнати обґрунтованими.
Крім того, договір купівлі-продажу будинку № 26 літер «А» по вул. Кірова у м. Ялта, укладений між КПП «Ялтинське бюро подорожей та екскурсій» та ТОВ «Вітал-ТЕР» 05.12.2003 р. являється нікчемним у зв'язку з наступним.
Договір укладений 05.12.2003 р. в період з дії Цивільного кодексу УССР від 18.07.1963 р.
Згідно ст. 128 ЦК УРСР право власності набувальника майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Ст. 227 цього ж кодексу передбачено, що договір купівлі-продажу житлового будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
Договори купівлі-продажу жилого будинку згідно з ЦК УССР, та згідно з ЦК України відносяться до формальних договорів, так як підлягають державної реєстрації. Державна реєстрація являється невід'ємною частиною форми договору. Таким чином договір купівлі-продажу житлового будинку вважається укладеним не в момент досягнення сторонами угоди за всіма істотними умовами договору, а з моменту його державної реєстрації.
Якщо договір про відчуження речі підлягає реєстрації, право власності набувальника виникає тільки в момент реєстрації, а ні в момент фактичної передачі речі чи в інший момент, визначений угодою сторін.
Тобто момент виникнення права власності у набувальника житлового будинку визначений законом не може бути змінений угодою сторін.
Тому п. 3 договору від 05.12.2003 р. слід вважати недійсним вже при укладанні договору.
Пунктом 8 договору від 05.12.2003 р. передбачено, що Продавець передає, а Покупець приймає предмет договору та пов'язані з його експлуатацією документи на підставі акту прийому-передачі.
05.12.2003 р. сторони підписали акт прийому-передачі, згідно якого Продавець передав, а Покупець прийняв домоволодіння літ. «А» будинку № 26 по вул. Кірова в м. Ялта.
Однак, документи, які зв'язані з експлуатацією будинку, Покупцю не передані. До наступного часу вони знаходяться у КПП «Ялтинське бюро подорожей та екскурсій».
Підприємство продовжує враховувати будинок на своєму балансі, сплачувати експлуатаційні розходи , комунальні послуги, та здійснює зобов'язання сторін за договором найму житлових приміщень з громадянами, які проживають в будинку, та інші зобов'язання власника будинку, що підтверджується матеріалами, які є у справі.
Таким чином пункт 8 договору від 05.12.2003 р. сторонами виконаний частково.
Правовідносини, які пов'язані з купівлею-продажем житлового будинку носять триваючий характер та охоплюють період з моменту укладення договору до його реєстрації.
Правовідносини, які пов'язані з купівлею-продажем будинку № 26 літ. «А» по вул. Кірова в м. Ялта охоплюють період з 05.12.2003 р. до 02.06.2004 р., коли Комунальним підприємством «Ялтинське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» зареєстровано право власності ТОВ «Вітал-ТЕР» (а. с. 50 т. 3 справи № 2-1/3110-2007), а в частині передачі документації на будинок вони не припинені до наступного часу.
З 01.01.2004 р. вступив в законну силу Цивільний кодекс України, прийнятий 16.01.2003 р. Частиною 2 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що цивільні відносини, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Правовідносини, які пов'язані з купівлею-продажем спірного житлового будинку виникли та продовжували існувати після вступу в силу ЦК України, тобто, після 01.01.2004 р.
Отже, до даних правовідносин слід застосувати вимоги ст. 657 ЦК України, згідно яких договір купівлі-продажу житлового будинку підлягає не тільки державної реєстрації, але й повинен бути нотаріально посвідчений.
Договір купівлі-продажу від 05.12.2003 р. нотаріально не посвідчений.
У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Визнання такого договору недійсним в судовому порядку не вимагається, крім випадків, коли він виконаний сторонами повністю чи частково або коли він зареєстрований в державних органах.
Якщо господарський суд в ході розгляду справи встановить, що пов'язаний з предметом спору договір суперечить законодавству, він має право, приймаючи рішення, визнати його недійсним повністю чи у певній частині (п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України).
У випадку визнання договору недійсним, він є недійсним з моменту його укладення (ст. 236 ЦК України) та не породжує правових наслідків.
Розірвання договору не перешкоджає визнанню його недійсним.
Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.08.2008 р. по справі ГС АРК № 2-1/3110-2007, якою КПП «Ялтинське бюро подорожей і екскурсій», в позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу жилого будинку № 26 літ. «А» по вул. Кірова у м. Ялті, відмовлено, не має преюдиційного значення, оскільки він був пред'явлений на других підставах, а саме: укладення договору у відношенні жилого будинку, який є будівлею-пам'ятником архітектури без узгодження органу охорони культурної спадщини.
Не має приюдиційного значення і рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 10.02.2009 р. по справі № 2-629-2009 р., яким у задоволенні позову гр. Кондрик Г.Ю. про визнання недійсним договору від 05.12.2003 р. відмовлено з посилкою на те, що договір від 05.12.2003 р. відповідає вимогам законодавства, що діяло на момент укладення договору.
На 05.12.2003 р. договір купівлі-продажу жилого будинку дійсно не підлягав нотаріальному посвідченню.
Однак, оцінки тому чи відповідала форма договору від 05.12.2003 р. діючому законодавству України на момент його державної реєстрації, Ялтинський міський суд при розгляді справи № 2-629-2009 не давав. Тому рішення Ялтинського міського суду від 10.02.2009 р. по справі № 2-629-2009 при розгляді даного спору значення не має.
При вказаних обставинах позов про визнання права власності КПП «Ялтинське бюро подорожей і екскурсій» на будинок № 26 літ. «А» по вул. Кірова у м. Ялті підлягає задоволенню.
Позивач просить визнати недійсними свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 02.02.2005 р. серії СЛА № 136555, яке видане ТОВ «Вітал-ТЕР» Ялтинським міськвиконкомом, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 04.03.2005 р. серії САА № 747245, яке видане ТОВ «Вітал»ТЕР» Ялтинським міськвиконкомом.
Вищезгадані документи, які видані на підставі відповідних актів Ялтинського міськвиконкому, не можуть бути предметом спору, оскільки не мають статусу актів державного чи іншого органу.
Вищенаведена правова позиція викладена у пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року».
Відповідно до пункту 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
З урахуванням вищевизначеного провадження у частині позовних вимог про визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно підлягає припиненню.
Позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку № 26 літ. «А» по вул. Кірова у м. Ялті, який укладено 14.02.2007 р. між ТОВ «Вітал-ТЕР» і ТОВ «Ялта-Сапфір» із посилкою на те, що договір є фіктивним, укладений підставними особами, за заниженими цінами з метою зробити неможливість повернення будинку власнику.
Президія Вищого господарського суду України у Рекомендації від 27.06.2007 р. № 04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» роз'яснює, що господарським судам слід мати на увазі, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, в який така особа не є стороною. Захист прав такої особи можливий шляхом подання віндикаційного позову.
Якщо предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способу захисту справ, суд повинен відмовити у позові.
Витребуючі майно з чужого незаконного володіння позивач пред'явив позов до ТОВ «Вітал-ТЕР», а у заяві від 01.06.2009 р. до - ТОВ «Ялта-Сапфір».
Однак, як встановлено в ході розгляду справи, будинок № 26 літ. «А» по вул. Кірова у м. Ялті не знаходиться у володінні ТОВ «Вітал-ТЕР» і тому витребувати у нього будинок не можливо.
По договору купівлі-продажу від 14.02.2007 р. власником і володільцем будинку є ТОВ «Ялта-Сапфір».
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що ТОВ «Ялта-Сапфір» - недобросовісний набувальник.
При цьому він посилається на наступні обставини:
- гр. Писаренко А.Г. є одним із засновників і ТОВ «Вітал-ТЕР» і ТОВ «Ялта-Сапфір», які знаходяться за одною адресою: м. Київ, вул. Механізаторів, 10;
- договір купівлі-продажу будинку № 26 літер «А» по вул. Кірова у м. Ялті укладений в період розгляду господарських спорів позивача з ТОВ «Вітал-ТЕР» у відношенні цього будинку і відразу після пред'явлення позову;
- у період розгляду господарських спорів позивача з ТОВ «Вітал-ТЕР» у відношенні будинку № 26 літ. «А» по вул. Кірова у м. Ялті відповідач умисне приховував факт продажу будинку до серпня 2008 р.;
- ціна будинку визначена по його балансовій вартості, а не по експертної оцінці;
- пункт 5 договору від 14.02.2007 р. у той його частині, у якої позивач свідчить про те, що судових спорів, а також прав третіх осіб у відношенні будинку немає, не відповідає дійсності;
- невиконані обов'язки ТОВ «Фірма «Вітал-ТЕР» перед позивачем і третіми особами у договір з ТОВ «Ялта-Сапфір» не включені.
З цього позивач робить висновок про фіктивність правочину, який укладений по заниженій ціні підставними особами з метою зробити неможливим витребування будинку з незаконного володіння ТОВ «Ялта-Сапфір».
ТОВ «Ялта-Сапфір», заперечуючи проти доводів позивача, посилається на те, що будинок у нього як у добросовісного набувальника не може бути витребуваний у порядку ст. 388 ЦК України.
Будинок 14.02.2007 р. придбаний ТОВ «Ялта-Сапфір» у власника – ТОВ «Фірма «Вітал-ТЕР». 15.02.2007 р. право власності на будинок зареєстровано.
Реалізуючи право власності ТОВ «Ялта-Сапфір» уклало ряд договорів з метою реконструкції будинку, представило за свій рахунок особам, які мешкають в будинку, другі квартири (за виключенням 3 чоловік), витративши значні матеріальні засоби.
З огляду на викладене договір купівлі-продажу від 14.02.2007 р. не має ознак фіктивного.
ТОВ «Ялта-Сапфір» не може бути позбавлений права власності на будинок, який придбаний ним в установленому законом порядку.
Утвердження ТОВ «Ялта-Сапфір» про те, що воно є добросовісним набувальником будинку № 26 літер «А» по вул. Кірова у м. Ялті не відповідає дійсності.
Згідно ст. 388 ЦК України добросовісним набувачем є особа, яка придбала майно за відплатним договором у другої особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати.
Про те, що договір купівлі-продажу від 05.12.2003 р. нотаріально не засвідчений, вартість будинку в сумі 400000,00 грн. покупцю не перелічена, а угода про передачу будівлі ТОВ «Вітал-ТЕР» виконано не в повному обсязі, ТОВ «Ялта-Сапфір» не тільки могло знати, але й знало, оскільки одна й та же особа брала участь в правочину з боку покупця і з боку продавця спірного будинку.
Гр. Писаренко А.Г. є учасником як ТОВ «Вітал-ТЕР» (4,29 % Статутного фонду), так й ТОВ «Ялта-Сапфір» (99 % Статутного фонду). Він приймав участь як у загальних зборах Учасників ТОВ «Вітал-ТЕР» від 05.02.2007 р., на якому розглянуто питання продажу спірного будинку ТОВ «Ялта-Сапфір», так і у загальних зборах Учасників ТОВ «Ялта-Сапфір», яке відбулося в той же день і на якому прийнято рішення про покупку будинку (протокол б/н від 05.02.2007 р. ТОВ «Вітал-ТЕР» і протокол № 03/07 від 05.02.2007 р. ТОВ «Ялта-Сапфір»).
Більш того, згідно п. 3 договору від 14.02.2007 р. ТОВ «Вітал-ТЕР» продало, а ТОВ «Ялта-Сапфір» купило будинок вартістю 400000,00 грн., які сплатило до підписання договору повністю.
Однак, якими розрахунковими документами це підтверджується в договорі не вказано.
Згідно протоколів учасників і ТОВ «Вітал-ТЕР» і ТОВ «Ялта-Сапфір» розрахунок повинен був бути здійснений простим векселем, виданим Покупцем.
Однак, простий вексель в даному випадку є не засобом платежу, а борговим зобов'язанням. Крім того доказів того, що вексель дійсно був виданий, відповідачі (сторони по договору від 14.02.2007 р.) суду не представили. Тому дати оцінку цьому документу не представляється можливим, тим більше, що реквізити цього документу відсутні.
Оскільки боргові зобов'язання не є формою розрахунків, згідно зі ст. ст. 1087-1088 ЦК України, а доказів пред'явлення простого векселя ремітенту до сплати і сплати векселя не має, слід визнати, що ТОВ «Ялта-Сапфір» придбало жилий будинок у особи, яка не мала права його відчужувати, безоплатно.
При таких обставинах вимога власника про повернення будинку з чужого незаконного володіння підлягає задоволенню.
Враховуючи що спір про повернення майна з чужого незаконного володіння відноситься до майнових, суд вважає можливим достягнути з позивача держмито в розмірі 4000,00 грн., а з немайнових вимог, пов'язаних між собою – 85,00 грн.
В судовому засіданні оголошена перерва до 23.06.2009 р., яка потім продовжена до 07.07.2009 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Розірвати договір купівлі-продажу від 05.12.2003 р. жилого будинку літ. «А» загальною площею 743,7 кв. м., жилий площею 546,6 кв. м., розташований за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 26, укладений між Колективним підприємством профспілок «Ялтинське бюро подорожей і екскурсій» і підприємством з іноземними інвестиціями із участю українського капіталу «Вітал-ТЕР» (ТОВ).
3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 05.12.2003 р. жилого будинку літ. «А» загальною площею 743,7 кв. м., жилий площею 546,6 кв. м., розташований за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 26, укладений між Колективним підприємством профспілок «Ялтинське бюро подорожей і екскурсій» і підприємством з іноземними інвестиціями із участю українського капіталу «Вітал-ТЕР» (ТОВ).
4. Визнати право власності Колективного підприємства профспілок «Ялтинське бюро подорожей і екскурсій» на жилий будинок літ. «А» загальною площею 743,7 кв. м., жилий площею 546,6 кв. м., розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 26.
5. Витребувати жилий будинок літ. «А» загальною площею 743,7 кв. м., жилий площею 546,6 кв. м., розташованого за адресою: м Ялта, вул. Кірова, 26, з незаконного володіння ТОВ «Ялта-Сапфір» і передати його Колективному підприємству профспілок «Ялтинське бюро подорожей і екскурсій».
6. Стягнути з Колективного підприємства профспілок «Ялтинське бюро подорожей і екскурсій», АР Крим, 98600, м. Ялта, вул. Екатеринінська, 3, (р/р 2600331465001 в Укрсоцбанку м. Ялта, МФО 324270), в доход Держбюджету України (р/р 31115095700002, МФО 824026. ЗКПО 34740405; код платежу 22090200 в банку отримувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь), 4085,00 грн. держмита.
7. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Вітал-ТЕР», Україна, 01000, м. Київ, вул. Механізаторів, 10, (р/р 26004001303481 в ЗАТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528, ідентифікаційний номер 22911274) на користь Колективного підприємства профспілок «Ялтинське бюро подорожей і екскурсій», АР Крим, 98600, м. Ялта, вул. Екатеринінська, 3, (р/р 2600331465001 в Укрсоцбанку м. Ялта, МФО 324270), 85,00 грн. держмита і 118,00 грн. розходів, пов'язаних із забезпеченням судового процесу.
8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта-Сапфір» м. Київ, (яке зареєстроване за адресою: 03035, м. Київ, вул. Механізаторів, 10, та знаходиться за адресою: 03126, м. Київ, Коломенський район, бульвар Чоколовський, д. 19) (р/р 26108009863701 в АБ «Експресс-Ббанк», м. Київ, МФО 322959, ідентифікаційний номер 34713921) на користь Колективного підприємства профспілок «Ялтинське бюро подорожей і екскурсій», АР Крим, 98600, м. Ялта, вул. Екатеринінська, 3, (р/р 2600331465001 в Укрсоцбанку м. Ялта, МФО 324270), 4085,00 грн. держмита.
9. В частині визнання недійсними свідоцтв про право власності від 04.03.2005 р., від 02.02.2005 р., провадження по справі припинити.
10. В останній частині позову відмовити.
Видати накази після вступу рішення в законну силу.
Рішення направити сторонам і третім особам рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Тітков С.Я
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2009 |
Оприлюднено | 05.10.2009 |
Номер документу | 4793612 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Тітков С.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні