Постанова

від 31.08.2009 по справі 4465-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4465-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.08.2009Справа №2-27/4465-2007А

За  позовом – ДПІ в м. Сімферополь, м. Сімферополь, вул.. М. Залкі, 1/9.    

До відповідача – Управління Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України, м. Сімферополь, вул.. Субхі, 1.

За участю – Військової прокуратури Сімферопольського гарнізону, м. Сімферополь, вул.. Казанська, 27.  

Про  стягнення заборгованості у розмірі 24725,84 грн.  

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Пономаренко Н. О.  

представники:

Від позивача  –  Коновалова, дор. у справі.  

Від відповідача  – Мельник, дор. у справі.

Від прокурора -    не з'явився.   

Сутність спору:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по податку з власників транспортних засобів у розмірі 24725,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що  підставою виникнення заборгованості є надані відповідачем розрахунки податку з власників транспортних засобів від 03.03.2003 р. на загальну суму 11730,40 грн. ( частково погашено в сумі 3510,25 грн. ), податкові повідомлення  - рішення №0002411703/0 від 28.03.2005 р. на суму 1916,25 грн., №0002421703/0 від 28.03.2005 р. на суму 125,41 грн., №0002431703/0 від 28.03.2005 р. на суму 4388,85 грн., №0002441703/0 від 28.03.2005 р. на суму 4751,38 грн., а також нарахована пеня у розмірі 693,9 грн.  Позивач вважає, що сума заборгованості є узгодженою, оскільки визначена відповідачем самостійно ( шляхом надання розрахунків ),  також  заборгованість визначена податковим органом у податкових повідомленнях – рішеннях та не оскаржена відповідачем в судовому або адміністративному порядку.  

     Позивач заявою від 11.05.2007 р. уточнив позовні вимоги та просить суд, в зв'язку зі зменшенням суми заборгованості, стягнути з відповідача заборгованість по податку з власників транспортних засобів у розмірі 24725, 84 грн.

     Суд прийняв до уваги вказане уточнення. Відповідач з вказаним уточненням був ознайомлений.

     Відповідач у запереченнях на позов повідомив про те, що в лютому 2003 р. всі транспортні засоби, які були на балансі відповідача, були передані до іншої військової частини. Таким чином, відповідач вважає,  що з 01.01.2004 р. він не є платником податку з власників транспортних засобів. Також відповідач повідомив про те, що в платіжних дорученнях про сплату податку на транспорт вказувалося, за який податковий  період погашаються забовязання,  однак позивач сплачені грошові кошти зараховував у погашення податкового боргу і пені, що виникли раніше. До того ж, відповідач  вважає, що з 15.01.2007 р. закінчився строк для примусового стягнення податкового боргу по податку на транспорт з нього і борг, таким чином,  став безнадійним.

     На підставі викладеного,  просить у позові відмовити.            

Судом було встановлено,  що відповідач по справі  звернувся в господарський суд АР Крим  з позовом до ДПІ в м. Сімферополь про визнання податкового боргу і нарахованих штрафних санкцій, пені,  визначених податковими повідомленнями  - рішеннями №0002411703/0 від 28.03.2005 р. на суму 1916,25 грн., №0002421703/0 від 28.03.2005 р. на суму 125,41 грн., №0002431703/0 від 28.03.2005 р. на суму 4388,85 грн., №0002441703/0 від 28.03.2005 р. на суму 4751,38 грн., №0002451703/0 від 28.03.2005 р. на суму 499,45 грн. безнадійним. Також просить спонукати ДПІ в м. Сімферополь списати безнадійний податковий борг в сумі 24725, 84 грн.

 З урахуванням викладеного,  приймаючи до уваги, що  результат розгляду позову Управління Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України   до ДПІ в м. Сімферополь   про визнання податкового боргу і нарахованих штрафних санкцій, пені,  визначених податковими повідомленнями  - рішеннями №0002411703/0 від 28.03.2005 р. на суму 1916,25 грн., №0002421703/0 від 28.03.2005 р. на суму 125,41 грн., №0002431703/0 від 28.03.2005 р. на суму 4388,85 грн., №0002441703/0 від 28.03.2005 р. на суму 4751,38 грн., №0002451703/0 від 28.03.2005 р. на суму 499,45 грн. безнадійним та спонукання до вчинення певних дій   має суттєве  значення для розгляду дійсною справи, оскільки у разі задоволення вказаного позову  буде відсутній предмет спору по справі №2-27/4465 – 2007А,   суд ухвалою від 30.05.2007 р. провадження по справі 2-27/4465 – 2007А  зупинив.  

Від позивача по справі надійшло клопотання про поновлення провадження  по справі. Вказане обґрунтовує тим,  що ухвалою ГС АР Крим від 24.09.2007 р. по справі №2-22/8599-2007 позовну заяву  Управління Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України  про спонукання до списання безнадійного податкового боргу було залишено без розгляду в зв'язку з відмовою  від позову.

При таких обставинах, суд ухвалою від 19.11.2007 р. провадження по справі поновив.

04.12.2007 р. до суду надійшло подання військового прокурора Сімферопольського гарнізону про вступ представника прокуратури в процес.

Ухвалою ГС АР Крим від 04.12.2007 р. було залучено до участі у справі  військову прокурору Сімферопольського гарнізону.

Прокурором було заявлено клопотання зупинення провадження по справі до розгляду іншої пов'язаною з нею справи.   

Судом було встановлено, що військовий  прокурор Сімферопольського гарнізону звернувся до суду з позовом  в інтересах держави в особі Управління Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України до ДПІ в м. Сімферополь про визнання нечинними  податкових повідомлень  - рішень  №0002411703/0 від 28.03.2005 р. на суму 1916,25 грн., №0002421703/0 від 28.03.2005 р. на суму 125,41 грн., №0002431703/0 від 28.03.2005 р. на суму 4388,85 грн., №0002441703/0 від 28.03.2005 р. на суму 4751,38 грн.

   З урахуванням викладеного,  приймаючи до уваги, що  результат розгляду позову військового  прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі Управління Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України до ДПІ в м. Сімферополь про визнання нечинними  податкових повідомлень  - рішень  №0002411703/0 від 28.03.2005 р. на суму 1916,25 грн., №0002421703/0 від 28.03.2005 р. на суму 125,41 грн., №0002431703/0 від 28.03.2005 р. на суму 4388,85 грн., №0002441703/0 від 28.03.2005 р. на суму 4751,38 грн.  має суттєве  значення для розгляду дійсною справи, оскільки у разі задоволення вказаного позову  буде відсутній предмет спору по справі №2-27/4465 – 2007А,   суд ухвалою від 11.01.2008 р. провадження по справі 2-27/4465 – 2007А  зупинив.  

Судом було встановлено, що позов військового  прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі Управління Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України до ДПІ в м. Сімферополь про визнання нечинними  податкових повідомлень  - рішень ухвалою від 17.01.08р. залишенно без руху,  та ухвалою від 15.02.08р. повернуто.

В зв'язку з вищесказаним та беручи до уваги, що підстави які слугували для зупинення провадження відпали, суд ухвалою від 26.06.2008 р. поновив провадження по справі.

        Відповідач  надіслав на адресу суду клопотання у якому просив провадження по справі зупинити до розгляду Окружним адміністративним судом АРК справи № 2а-1853/08/6 за позовом Військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі Управління Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України до ДПІ в м. Сімферополь про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0002411703/0 від 28.03.05р. на суму 1916,25 грн., № 0002421703/0 від 28.03.05р. на суму 125,41 грн., № 000243170/, від 28.03.05р. на суму 4388,85 грн. № 0002441703/, від 28.03.05р. на суму 4751,38 грн. ,№ 0002451703/0 від 28.03.08р. на суму 499,45 грн.

        Судом встановлено, що  у провадженні Окружного адміністративного суду АРК знаходиться справа № 2а-1853/08/6 за позовом Військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі Управління Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України до ДПІ в м. Сімферополь про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0002411703/0 від 28.03.05р. на суму 1916,25 грн., № 0002421703/0 від 28.03.05р. на суму 125,41 грн., № 000243170/, від 28.03.05р. на суму 4388,85 грн. № 0002441703/, від 28.03.05р. на суму 4751,38 грн. ,№ 0002451703/0 від 28.03.08р. на суму 499,45 грн. На даний час вказана справа ще не розглянута.

З урахуванням викладеного,  приймаючи до уваги, що  результат розгляду справи №2а-1853/08/6  має суттєве значення для розгляду дійсної справи, суд ухвалою від 18.09.2008 р.  зупинив провадження по справі №2-27/4465 – 2007А до розгляду справи №2а-1853/08/6.

Від позивача на адресу суду надійшов лист у якому повідомляється, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.04.09р. по справі № 2а-1853/08/6 у задоволенні позову було відмовлено.

В зв'язку з тим, що відпали обставини, що зумовили зупинення провадження по справі, суд  ухвалою від 30.06.2009 р. провадження по справі поновив.

Відповідач у запереченнях на позов повідомив про те, що позивачем пропущено встановлений ст.. 99 КАСУ строк позовної давності, що є  підставою для відмови у задоволенні позову.

Позивач у відзиві на вищевказані заперечення повідомив про те, що відповідач не має пільги щодо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Також повідомив про те, що в даному випадку не має підстав застосовувати ст.. 99 КАСУ, оскільки в даному випадку спеціальною  нормою є п.п. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», відповідно до якої податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового забовязання, може бути стягнений протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового забовязання.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти позовних  вимог заперечує.

Прокурор явку в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.                  

     Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін,   суд,  -

                                                             В С Т А Н О В И В :

Управління Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України було зареєстроване як юридична особа рішення виконавчого комітету Сімферопольської  міської ради від 18.10.2000 р.

Відповідач по справі є  платником податків і зборів ( обов'язкових платежів ) в тому числі податку з власників транспортних засобів   та зареєстрований в ДПІ в м. Сімферополь.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до ст.. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»   податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується  юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Відповідач було подано до позивача 03.03.2003 р. розрахунок суми податку з  власників транспортних засобів та інших машин і механізмів за 2003 р.

Як вбачається з вказаного розрахунку відповідачем було самостійно визначено податок з  власників транспортних засобів та інших машин і механізмів зі сплатою наступним чином:

- за 1 квартал 2003 р. у розмірі 5518,25 грн. до 15.04.2003 р.;

-  за 2 квартал 2003 р. у розмірі 5518,25 грн. до 15.07.2003 р.;

-  за 3 квартал 2003 р. у розмірі 5518,25 грн. до 15.10.2003 р.;

-  за 4 квартал 2003 р. у розмірі 5518,25 грн. до 15.01.2004 р.

Судом встановлено, що самостійно визначене забовязання по податку з власників транспортних засобів було сплачене відповідачем лише частково у розмірі 3510,25 грн.

Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно до п. 5.1. ст.. 5 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” податкове забовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації,  вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно до п. 5.4.1. п. 5.4  ст.. 5 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”  узгоджена  сума податкового зобов'язання,  не сплачена платником податків у строки,  визначені цією  статтею,  визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до ст.  99 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Суду звернення до суду  органів  державної податкової служби України визначено спеціальним Законом - Законом України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”.

Однак відповідно до п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15  Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п. 15.2.1  п. 15.2 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Таким чином, законодавцем передбачено трьохрічний строк давності по зверненню податкового органу до суду з  позовом про стягнення несплаченої узгодженої суми податкового забовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАСУ пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач на вказаному наполягає.

З урахуванням вказаного, строк звернення позивача до суду з позовом про стягнення узгодженого податкового забовязання по податку з власників транспортних засобів за 2003 р., самостійно визначеного відповідачем, сплинув 16.01.2007 р.

Однак в супереч вказаному позивач звернувся до суду з позовом про стягнення залишку непогашеної суми податкового боргу 16.03.2007 р. про що свідчить штамп вхідної кореспонденції ГС АР Крим.

При таких обставинах  у стягненні   несплаченого  залишку узгодженого податкового забовязання по податку з власників транспортних засобів у розмірі 13044,50 грн.   необхідно відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по нарахованої пені у розмірі 693,90 грн., нарахованої за період з 15.10.2002 р. по 23.02.2004 р.

Відповідно до п.п. 16.1.1 п. 16. 1 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.п. 16.1.2 п. 16. 1 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” нарахування пені розпочинається, зокрема, при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом.

З урахуванням положень п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15  Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” позивач повинен був звернутися до суду з позовними вимогами про стягнення нарахованої пені до 23.02.2007 р.

Однак, як вже було вказано вище, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення  нарахованої пені у розмірі  693,90 грн. тільки  16.03.2007 р.

При таких обставинах, у задоволенні позовних  вимог в частині стягнення пені у розмірі 693,90 грн. необхідно відмовити.

Відповідач на вказаному наполягає.

Також позивач просить стягнути з  відповідача заборгованість по штрафним санкціям у розмірі 11681,34 грн., засновані на підставі податкових повідомлень  - рішень №0002411703/0 від 28.03.2005 р. на суму 1916,25 грн., №0002421703/0 від 28.03.2005 р. на суму 125,41 грн., №0002431703/0 від 28.03.2005 р. на суму 4388,85 грн., №0002441703/0 від 28.03.2005 р. на суму 4751,38 грн.  за затримку сплати  узгодженої суми  податкового забовязання по податку з власників транспортних засобів.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17. 1 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Судом встановлено, що відповідач неодноразово намагався скасувати вказані податкові повідомлення -  рішення в судовому порядку.

  Відповідно до останнього судового рішення, а саме постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.04.09р. по справі № 2а-1853/08/6 у задоволенні позову було відмовлено.

Суду не представлено доказів того, що вказана постанова Окружного адміністративного суду АР Крим скасована або не вступила в законну силу.

Таким чином, правомірність застосування штрафних санкцій у відношенні відповідача за затримку сплати  узгодженої суми  податкового забовязання по податку з власників транспортних засобів підтверджено в судовому порядку.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 11681,34 грн.  задовольнити.  

Відповідно до п. 11  ст.. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах,  містах без районного поділу,   районах  у  містах,  міжрайонні  та  об`єднані  державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, подають   до  судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход  держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках  -  коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також  про  стягнення  заборгованості  перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна.

         Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення.

 При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.  

 Вступна та резолютивна частини постанови проголошено і підписано складом суду 31.08.09 р.

 04.09.09 р. постанову було виготовлено у повному обсязі.                                       

  На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

           1. Позов задовольнити частково.

           2. Стягнути з  Управління Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України, м. Сімферополь, вул.. Субхі, 1, ( ЄДРПОУ 25575776, банківські реквізити не відомі )   до державного   бюджету м. Сімферополь,  ( на р/р 33212807700005 в ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026 ) суму заборгованості по штрафним санкціям у розмірі 11681,34.

           3.  В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

     Дійсну постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.