Постанова

від 27.08.2009 по справі ас10/413-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС10/413-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.09           Справа №АС10/413-07.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді           Малафеєвої І.В.

розглянувши справу

за позовом          дочірнє підприємство товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Макс ЛЛС» «Автоінвестстрой-Суми» м.Суми

до відповідача          державної податкової інспекції в м.Суми

про скасування податкового повідомлення - рішення

За участю представників сторін:

Від позивача             Шавлак С.М.  

Від відповідача Циганенко А.К.

Суть спору: Позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000032305/0/1973 від 15.01.2007 р.

Відповідач проти позову заперечує, свої рішення вважає законними та такими, що відповідають діючому законодавству.

Ухвалою суду від 29.10.2007р. провадження у справі зупинялося за згодою сторін до вирішення пов'язаної справи. Ухвалою суду від 12.06.2009р. це провадження поновлено.

Представник позивача пояснила, що між ним та відповідачем існував  аналогічний спір – справа господарського суду Сумської області №АС4/268-05. По цій справі господарським судом Сумської області йому відмовлено в його вимогах щодо визнання податкового повідомлення-рішення від 22.04.2005р.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду цю постанову скасовано, а Вищим адміністративним судом України ухвалою від 30.04.2009р. постанову  Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2006р. у справі №АС4/268-05 залишено без змін. Як зазначив позивач, предмет та підстави позову у зазначеній та даній  справах співпадають, лише донарахування податковим органом здійснені у різних податкових періодах.

Представник відповідача пояснив, що суди апеляційної та касаційної інстанцій посилалися на висновок судово-бухгалтерської експертизи без зазначення, які саме норми матеріального і процесуального права були порушені при розгляді справи місцевим судом, т.б. підставою для  скасування постанови суду першої інстанції був висновок експертизи по конкретній справі (експертиза була призначена апеляційною інстанцією).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією в м. Суми була проведена виїзна планова документальна перевірка ДП ТОВ "Девелопмент МАКС ЛЛС " Автоінвестстрой-Суми" з питань дотримання підприємством вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 30.09.2007 року відповідно до затвердженого плану-графіку перевірок на IV кварталу 2006 року.

В ході проведення планової виїзної документальної перевірки ДП ТОВ "Девелопмент Макс ЛЛС" Автоінвестстрой-Суми"  складено Акт документальної перевірки № 8038/235/30845637/136 від 25.12.2006р., в якому  встановлено, що підприємство в періоді, що перевірявся, займалося комісійною торгівлею автомобілями відповідно до договорів комісії № БМ/К 009-20 від 05.03.2003р. з ТОВ "Бета-М" в 2004р. га № АМ/К 009-41 від 30.09.2004р з ТОВ "АІС Моторс".

Згідно п. 1.1 договорів комісії Комісіонер, т.б. позивач по даній справі, бере на себе зобовязання від свою імені та за рахунок Комітента за обумовлену винагороду (0,6 % від вартості проданих машин з податком на додану вартість) реалізувати автомобілі та аксесуари до них, що належить Комітенту.                                                                                                                                                       Крім виплати комісійної винагороди, Комітент відшкодовує Комісіонеру витрати, що передбачені п.2.1. вищевказаних договорів комісії, а саме витрати по вантажно-розвантажувальним роботам, витрати по супроводженню та охороні товару, витрат на зберігання товару, витрати по охороні складів, площадок та офісу, витрати по рекламі товару витрати по доукомплектації та перепродажній підготовці, витрати пов'язані з придбанням та установкою табличок під номерні знаки та транзитні номери, витрати пов'язані з виплатою комерційному банку винагороди, при реалізації товару у кредит, дилерська винагорода за реалізацію автомобілів (внесено до договору комісії з ТОВ "АІС Моторс" додатковою угодою від 01.04.2006р.), у випадку коли договір з дилером узгоджений з Комітентом.

Для виконання своїх зобов'язань, згідно договору комісії, Комісіонер придбає вищезгадані товари (роботи, послуги) від свого імені та за рахунок Комітента (з подальшим відшкодуванням Комітентом понесених витрат, пов'язаних  з реалізацією автомашин, при чому Комісіонер підтверджує свої витрати тим же звітом Комісіонера, де відображає свої розрахунки по комісійній винагороді).

Відповідно до звітів Комісіонера у перевіряємому періоді Комітенту заявлялися до відшкодування:  витрати з податком на додану вартість , а саме оренда приміщення та ділянки для стоянки машин: охорона приміщення та стоянки; довідки-рахунки; транзитні номери; планки підномерні; реклама товару;  витрати без податку на додану вартість, а саме реклама товару: охорона стоянки, дилерська винагорода починаючи з 01.04.2006р (відповідно додаткової угоди до договору комісії від 01.04.2006р).

Придбані послуги з податком на додану вартість віднесені позивачем на податковий кредит і відображено в бухгалтерському обліку наступними проводками: К-т 685 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками: Д-т 930 "Витрати па збут", Д-т 644 "Податковий кредит".

Придбані послуги без податку на додану вартість обліковуються позивачем наступними бухгалтерськими проводками: К-т 685 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками; Д-т 930 "Витрати на збут" .

Згідно п. 2.1. Договорів комісії, вартість придбаних послуг з податком на додану вартість  Комісіонер відображає у  "Звіті комісіонера"  і  передає Комітенту, відображаючи дану операцію  наступними бухгалтерськими проводками: Д-т 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", К-т 703 " Доходи від реалізації робіт і послуг", К-т 643 "Податкове зобов'язання"

При цьому позивачем виписувалися податкові накладні по ціні придбання. Дана сума податку на додану вартість включалася до податкових зобов'язань  Податкової декларації по податку на додану вартість за відповідний податковий період.

Вартість придбаних послуг без податку на додану вартість Комісіонер відображає у звіті і передає Комітенту, відображаючи дану операцію такими проводками: Д-т 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", К-т 703 "Доходи від реалізації робіт і послуг".

При передачі вартості послуг Комітенту, придбаних без податку на додану вартість - податкові накладні не виписувалися, податкове зобов'язання  не нараховувалося.

Відповідно до укладених договорів комісії Комісіонер надає Комітенту послуги з реалізації товару (відповідно до 1.1. договорів комісії), за що отримує від нього комісійну винагороду, визначену договором, а також суми коштів по понесених витратах, пов'язаних  з виконанням договорів .

Відповідно до п.4 1. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями) база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування, а до складу договірної (контрактної вартості) включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг)».

Також необхідно зазначити, що  п.1 4. ст.1  вищезазначеного Закону передбачено, що поставка товарів будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її поставки, а також операції з безоплатної поставки товарів та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача)згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з поставки послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатної поставки послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної власності, в тому числі промислової власності".

Таким чином, при отриманні послуг комісіонером від постачальників послуг ( в укладених угодах Комісіонера не зазначається, що вони укладені на виконання договорів комісії) до ТОВ "Девелопмент Макс ЛЛС" "Автоінвестстрой-Суми" переходить право власності на такі послуги, а при подальшій передачі даних послуг комітенту, також переходить право власності, що є поставкою товарів (робіт, послуг).

Законом України " Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 1678/97-ВР передбачена спеціальна норма закону що регулює особливості визначення бази оподаткування пр здійсненні платником податків діяльності з продажу товарів в межах договорів комісії, а саме абз. 2 п.4.7 ст.4 цього закону визначено, що у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи вищевикладене, Комісіонер повинен нарахувати податкові зобов'язання по податку на додану вартість, як на суму комісійної винагороди, так і на суми коштів, які пов'язані з відшкодуванням (компенсацією) понесених витрат, відповідно до звітів комісіонера - незалежно від того, чи є продавці цих товарів (послуг) платниками податку на додану вартість чи ні.

Позивач посилається на ті ж самі норми податкового законодавства, але по іншому їх тлумачить.

Суд погоджується і з зауваженнями відповідача, що на розгляд судово-економічної експертизи по справі №АС4/268-05 ставилися питання правомірності донарахування  податкового зобов'язання з податку на додану вартість за попередній податковий період. На висновок експерта є посилання  і в судових рішеннях. Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В даному ж випадку предметом оскарження  є донарахування зі інший податковий період і суд не може як прийняти до уваги вищезазначену експертизу, так і застосовувати ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є неправомірними, необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          В задоволенні адміністративного позову дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Девелопмент Макс ЛЛС”“Автоінвестстрой-Суми” (м. Суми,  вул. Черепіна,19, і.к. 30845637) щодо скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0000032305/0/1973 від 15.01.2007 р.  - відмовити.

2.          Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

3.          Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ                                                            І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписаний 01.09.2009  р.