Постанова

від 07.03.2007 по справі 2/120-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/120-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

07 березня 2007 р.                                                                                Справа № 2/120-07

Суддя господарського суду Мельник П.А.

при секретарі судового засідання Віннік О.В. , розглянувши матеріали справи

за позовом:Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Вінниця   

до:Торгово-роздрібного підприємства Хмільницького районного споживчого товариства, м. Хмільник  

про стягнення 1400 грн.

Представники :

позивача     :   Мазуренко А.Ф.- за довіреністю

відповідача :   не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Вінницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів подано позов до  Торгово  роздрібного  підприємства  Хмільницького  районного споживчого  товариства  про стягнення 1400,00 грн. адміністративно-господарських санкцій  за не виконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів у 2005р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позові, просила його  задовольнити.

Представник  відповідача  в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про витребування необхідних для розгляду справи доказів не виконав, хоча судом було вжито всіх відповідних заходів для забезпечення його участі в судовому засіданні. За таких обставин неявка представника відповідача згідно ст. 128 КАС України не є перешкодою для розгляду справи по суті, а тому судом ухвалено розглянути справу за наявними в ній доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив, що згідно звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік форми №10-ПІ, у 2005 році на підприємстві працювали 8 осіб, з них зазначено 0 інвалідів. Відповідно до Інструкції із статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві, затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.1995 р. № 171 (надалі Інструкція) чисельність працюючих інвалідів штатних працівників обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням  одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.У відповідності до вищезазначеної Інструкції середньоспискова чисельність інвалідів  –штатних працівників, які були зайняті на підприємстві у 2005р. становить 0 чол.

Статтею 19 Закону  України від 21.03.1991 р. “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (зі змінами , далі –Закон)  встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 Закону  встановлено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Як слідує зі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. форма № 10-ПІ середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві на 24.01.2006р. становить 8 осіб. Таким чином кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлених згідно нормативом складає 8 х 0,04 = 1 робоче  місце.  Середньорічна заробітна плата  на підприємстві відповідача за 2005 р. становила 2800,00 грн.  таким чином сума штрафних санкцій  за нестворення 1-го робочого місця для інвалідів згідно вищевказаною нормою  складає 1400,00 грн.

Відповідно до п. 10 Положення про робоче місце інваліда  і порядок працевлаштування  інвалідів, затвердженого Постановою КМ України від 03.05.95 № 314 працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами  Мінсоцзахисту, місцевими  Радами народних депутатів, громадськими організаціями  інвалідів  з  урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Відповідно до п. 14 Положення про робоче місце інваліда  і порядок працевлаштування  інвалідів, затвердженого Постановою КМ України від 03.05.95 № 314 підприємства      інформують державну службу  зайнятості  та  місцеві   органи соціального  захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. N 314, визначено, що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда (п. 1). Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п. 3). Згідно з п. 5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування  інвалідів.  

З матеріалів справи судом встановлено, що в 2005р. Торгово  роздрібне  підприємства  Хмільницького  районного споживчого  товариства  інформацію про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких можуть працювати інваліди до державної служби зайнятості та органи соціального захисту населення не подавало, в зв'язку з чим суд вважає що дані місця не були створені.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАСУ).  

На підставі викладеного, враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача а також те, що позов підтверджений матеріалами справи, суд приходить до висновку що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,--

ПОСТАНОВИВ :

          Позов задовольнити.

          Стягнути з Торгово роздрібного підприємстваХмільницького  районного споживчого  товариства  ( Вінницька обл., м.Хмільник, код ЄДРПОУ 01754408, р/р 26000010290001 ВФАІ «Українбанк», МФО 302333) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( м. Вінниця, вул. Пирогова, 135 А, Держбюджет м. Вінниці, р/р 31217230600002, код 21727686 в УДК у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015, призначення платежу 01754408; 50070000; 221 "Платежі до Фонду соціального захисту інвалідів") 1400,00 грн. адміністративно-господарських  санкцій за нестворення нормативу робочих місць для інвалідів.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

                          Суддя                                                    Мельник П.А.