Рішення

від 22.06.2009 по справі 10656.1-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10656.1-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

22.06.2009Справа №2-30/10656.1-2008

За первісним позовом  Військового прокурора Сімферопольського гарнізону, м. Сімферополь в інтересах держави в особі Квартирно – експлуатаційного відділу, м. Сімферополь Міністерства оборони України, м. Сімферополь , вул. Павленоко,9.

До відповідача Фірми “Піраміда-Є”, м. Сімферополь, вул. Желябова,50, офіс 104 (м. Сімферополь, вул. Павленко 13-Б).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача по основному позову

1. Фонд комунального майна Сімферопольської міської Ради, м. Сімферополь, вул. Толстого, буд. 15.

2.  КП ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя, вул. Дзюбанова, 13.

Про розірвання договору оренди та стягнення 6193,81 грн.

По зустрічному позову:

За позовом Фірми “Піраміда-Є”, м. Сімферополь, вул. Желябова,50, офіс 104 (м. Сімферополь, вул. Павленко 13-Б).

До відповідача Квартирно – експлуатаційного відділу, м. Сімферополь Міністерства оборони України, м. Сімферополь , вул. Павленко, 9.

Про визнання недійсним договору оренди.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Куркчі, представник за дов.

Від відповідача  – Поклад, представник за дов., у справі.

Прокурор – Свіренко, посвідчення.

Від третьої особи - КП ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя – не з'явився.

Від третьої особи – Фонд комунального майна Сімферопольської міської Ради, м. Сімферополь - не з'явився.

Суть спору: Військовий  прокурор Сімферопольського гарнізону, м. Сімферополь  звернувся до господарського суду АРК з позовом в інтересах держави в особі Квартирно–експлуатаційного відділу, м. Сімферополь Міністерства оборони України, м. Сімферополь, в якому просить розірвати договір оренди № 31-с/2002 від 18.04.02р. нежитлових приміщень, розташованих на території військового містечка № 1-с Сімферопольського гарнізону в будівлі № 50 за адресою: м. Сімферополь, вул. Гоголя, 71, загальною площею 133,9 кв.м. та стягнути з відповідача – Фірми “Піраміда-Є”, м. Сімферополь 6193,81 грн., заборгованості по орендної плати.

В процесі розгляду справи прокурор та позивач неодноразово змінювали позовні вимоги.

Так, заявою від 24.01.2008 р. прокурор та позивач просять стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 3882,32 грн., збитки в сумі 12597,98 грн. та виселити відповідача з займаних приміщень № 50 по ГП військового містечка № 1 за адресою: м. Сімферополь, вул. Гоголя, буд. 71.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору оренди №31-с/2002 від 18.04.2002р. в частині сплати орендної плати, внаслідок чого за відповідачем склався борг по орендній платі в сумі 3882,32грн. Крім того, у зв'язку з тим, що строк договору оренди сплив 27.08.2007 р., а приміщення не повернуті орендодавцеві, прокурор та позивач просять стягнути з відповідача збитки за незаконне утримання приміщень на підставі ст. 623 ЦК України в сумі 12597,98грн., а також висилити відповідача – фірму «Піраміда – Є», м. Сімферополь із приміщення №50 по ГП військового містечка №1 за адресою: м. Сімферополь, вул. Гоголя, 71.

06 травня 2008 року від відповідача – Фірми «Піраміда – Є» до господарського суду АР Крим надійшла зустрічна позовна заява, в якій відповідач просить визнати недійсним договір оренди нежитлових приміщень №32-с/2002 від 18.04.2002р., оскільки керівництву фірми «Піраміда – Є» стало відомо, що право власності за позивачем на об'єкт нерухомого майна по вул. Павленко, 13-б у м. Сімферополі не було зареєстровано у встановленому порядку, а тому у Сімферопольської КЕЧ не було правових підстав розпоряджатись нежитловим приміщенням по вул. Павленко, 13-б, оскільки це майно не знаходилось на балансі Сімферопольської КЕЧ.

Позивач за первісним позовом та прокурор проти зустрічної позовної заяви заперечують, тому що вважають вимоги фірми «Піраміда – Є» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Рішенням господарського суду від 10.04.2008р. у справі №2-3/15757-2007 первісний позов задоволено в повному обсязі, а в задоволенні зустрічної позовної заяви – відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.06.2008р.  рішення господарського суду АРК від 10.04.2008р. по справі №2-3/15757-2007 в частині первісного позову скасовано та відмовлено в задоволенні позову. В решті рішення суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2008р. постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.06.2008р. та рішення господарського суду від 10.04.2008р. скасовані, справу №2-3/15757-2007 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду від 04.12.2008р. справа прийнята до свого розгляду суддею Ловягіною Ю.Ю. з присвоєнням справі номеру 2-30/10656.1-2008.

22 червня 2009 року прокурором та позивачем у судовому засіданні було заявлено про зміну предмету позову на підставі ст. 22 ГПК України, відповідно до якої просять суд виселити фірму «Піраміда – Є» з орендованого приміщення №50 за ГП військового містечка №1с за адресою: м. Сімферополь, вул. Павленко, 13б. В інші частині позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Заява прийнята судом до розгляду.

17.03.2009р. на адресу суду від Фірми “Піраміда-Є”, м. Сімферополь надійшла заява про уточнення підстав позову, згідно з якою, позивач по зустрічному позову просить визнати недійсним на підставі ст. 203, 215 ЦК України.

21 квітня 2009 року позивачем по зустрічному позову відповідно до ст. 22 ГПК  була подана  заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить зобов'язати Комунальне підприємство житлово-експлуатаційного об'єднання Залізничного району м. Сімферополя виконати рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27.07.2007р. №1993.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 22.05.2009р. в задоволенні клопотання про уточнення позовних вимог було відмовлено.

Представником КП ЖЕО Залізничного району в матеріали справи надані письмові пояснення від 24.03.2009 р. згідно з якими, на підставі рішення сесії Сімферопольської міської ради від 28.07.2006 р. № 25 КП ЖЕО  прийняло, а позивач передав у комунальну власність 55 будинків, які вказані в додатку № 1  до вказаного рішення, однак домоволодіння, яке знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Павленко, 13-б в перелік будинків, які передані в комунальну власність не увійшло. На даний час, спірний об'єкт нерухомості на балансі КП ЖЄО не значиться.

Згідно зі ст. 75 ГПК України господарський суд розглядає позов по матеріалам які є в справі. Інших доказів сторонами не представлено.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи прокурора, представників сторін та учасників по справі, суд –

в с т а н о в и в:

18 квітня 2002 року між Сімферопольською квартирно-експлуатаційною частиною району, яка на підставі директиви міністра оборони України від 30 червня 2005 року №Д-322/1/014 з 01 грудня 2005 року переформована у квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя Міністерства оборони України, (орендодавець) і фірмою «Піраміда – Є» (орендар) був укладений договір оренди №31-с/2002 голов КЕУ нежитлових приміщень, розташованих на території військового містечка №1-с Сімферопольського гарнізону в будівлі №50 за адресою: місто Сімферополь, вул. Гоголя, 71, площею 133,9кв.м. (т.с. 1, а.с. 9-12).

01.08.2006 р. між сторонами була укладена додаткова угода  № 69д/2006 до договору № 31-с/2002/Голов КЕУ, якою пункт 1 договору викладений в новій редакції, а саме:  орендодавець – КЕВ м. Сімферополь передав орендарю – фірмі “Піраміда - Є” в строкове платне користування нерухоме військове майно –нежилі приміщення за генеральним планом № 66/1, площею 259,90 кв.м., яке розташоване: м. Сімферополь, вул. Павленко, буд. 13-б, вартість якого визначена на підставі оцінки майна за станом на 01.10.01 р. і складає 93428,00 грн.

Ця додаткова угода була складена у  двох примірниках та є невід'ємною і складовою частиною договору.

Балансоутримувачем зазначеного майна є Квартирно–експлуатаційний відділ, м. Сімферополь, що підтверджується інвентарною карткою та індивідуальною карткою обліку будівлі у м. Сімферополі по вул. Павленко, 13-б.

Вказане майно було передано відповідачеві на підставі акту приймання –передачі  від 27.08.02 р. та акту оцінки вартості нерухомого військового майна від 18.04.02 р., який також був погоджений з Фондом майна АРК (а.с. 13а, 14, т. 1).

Згідно п. 5.2. договору оренди № 31-с/2002, орендатор зобов'язаний  своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

01.08.2006 р. сторони уклали додаткову угоду № 69д/2006 (а.с. 20, т. 1), згідно з п.п. 3.1., 3.3. орендна плата встановлена за базовий місяць – серпень 2006 р. на рівні 1299,50 грн. (без ПДВ) на договірній основі з врахуванням моніторингу орендної плати аналогічних об'єктів оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць визначається шляхом коригування орендної плати за базовий м'ясець на індекс інфляції за період з базового по перший місяць включно. Орендна плата перераховується орендарем до бюджету на спеціальний рахунок щомісячно за поточний місяць не пізніше 25 числа поточного місяця.

Крім того, на підставі п. 5.11. договору, орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати орендодавцю кошти в розмірі частини податку за землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилеглу до будівлі чи споруди земельні ділянку площею 0,6 га, на яку орендарю відповідно до ст. 796 ЦК України надається право користування для досягнення мети оренди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

Однак, у порушення умов договору та вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідач, починаючи з липня по вересень 2007 р. не розраховувався за орендоване приміщення. У зв'язку з чим, за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 3882,32 грн., в тому числі по орендній платі 2940,62 грн., ПДВ – 547,31 грн., податок на землю 394,40 грн., що підтверджується матеріалами справи, розрахунком позивача (а.с. 44) і підлягає стягненню.

Крим того, прокурор та позивач заявили вимоги про стягнення з відповідача на підставі ст. 623 Цивільного кодексу України збитків у розмірі 12597,98 грн. за незаконне утримання приміщення за період з 01.09.07 р. по 29.01.08 р., які підлягають частковому задоволенню з наступного.

Як вбачається з розрахунку, наданому позивачем у справу (а.с. 44а, т. 1) до складу збитків позивачем включено суму за незаконне утримання приміщення після спливу строку дії договору – 11153,96 грн. та штраф 3 % на підставі п. 11.3 договору в розмірі 1444,02 грн.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

На підставі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Оскільки відповідач дотепер користується приміщеннями без договору і не сплачує за користування майном коштів, суд вважає, що вимоги в частині стягнення збитків обґрунтовані, основані на нормах законодавства та підлягають задоволенню в сумі 11153,96 грн.

Пунктом 11.3. договору сторони передбачили, що в разі прострочення платежів по орендній платі, за надані комунальні послуги та виконання умов п. 5.3. понад три місяці, орендар сплачує штраф в розмірі 3 % вартості орендованого майна.

На підставі ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.  

Таким чином, штраф 3%, який нарахований позивачем на підставі п. 11.3. договору не є збитками в розумінні норми ст. 623 ЦК України та ст. 224 ГК України. Крім того, за період, який нараховує позивач договір не діяв, а тому, нарахування санкцій по недіючому договору є безпідставним.

З викладеного, в частині стягнення збитків в сумі 1444,02 грн. вимоги позивача задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 27 Закон України «Про оренду державного та комунального майна» в разі закінчення строку дії договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з п. 10.1. термін дії договору оренди був встановлений з 27.08.02 р. по 27.08.07 р. включно.

20.05.2005 р. сторонами була укладена додаткова угода № 57д/2005 (а.с. 23, т. 1), якою, зокрема, пункт 10.6. сторони виклали у новій редакції, в разі відсутності заяви орендаря про припинення чи укладення договору оренди на новий строк протягом місяця до закінчення строку оренди, дія договору оренди припиняється після закінчення строку на який його було укладено.

Як пояснив в судовому засіданні, яке відбулося 10.06.2009 р., представник відповідача, повідомлень про продовження строку дії договору на адресу позивача – орендодавця не скеровувалося, а тому, на підставі п. 10.9. чинність договору припинилася внаслідок закінчення строку на який його було укладено 27.08.2007 р.

Пунктом 5.8. договору передбачено, що в разі припинення дії договору орендар зобов'язаний повернути орендоване майно орендодавцю в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу.

Оскільки строк дії договору сплив 27.08.2007 р., позивачем неодноразово спрямовувались до відповідача листи з вимогами про звільнення та повернення займаних приміщень до КЕВ м. Сімферополь, але, відповідей на ці листи від відповідача до позивача не надходило ( а.с. 46-47).

З викладеного, суд вважає, що вимоги позивача та прокурора про виселення фірми «Піраміда – Є», з урахуванням заяви наданої в судовому засіданні 22.06.2009 р. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Що стосується зустрічного позову фірми «Піраміда – Є» то він не підлягає задоволенню з наступного.

Пунктом 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 р. №  02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» визначено, що відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди.

Статтею 48 Цивільного кодексу УРСР передбачено, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. (частині 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

В своєму зустрічному позові фірма «Піраміда – Є» посилається на те, що керівництву фірми «Піраміда – Є» стало відомо, що право власності за позивачем на об'єкт нерухомого майна по вул. Павленко, 13-б у м. Сімферополі не було зареєстровано у встановленому порядку, а тому у Сімферопольської КЕЧ не було правових підстав розпоряджатись нежитловим приміщенням по вул. Павленко, 13-б, оскільки це майно не знаходилось на балансі Сімферопольської КЕЧ. Вважає, що обліково-інвентарна картка не відноситься до документів, які б підтверджували право оперативного управління чи право власності на спірний об'єкт нерухомості.

Проте, суд не може погодитися з такими твердженнями позивача з наступного.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 року № 1225 «Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах» облік військового майна ведеться шляхом запису (відображення) в книгах (картках) обліку, інших матеріальних носіях інформації (далі - облікові документи) даних про кількість, якісний (технічний) стан, облікові та заводські номери, вартість (ціну) військового майна, а також про його рух, втрату та нестачу.

В судовому засіданні були оглянуті оригінали індивідуальної картки (а.с. 79, т. 1) та інвентарної картки (а.с. 80 т.1), які відповідно до норм законодавства підтверджують знаходження на балансі позивача спірного майна. Вказані облікові картки є документами, якими визначаються кількісні та об'ємні показники фонду, його технічні і експлуатаційні характеристики, вартість фонду в ціннісному виразі і зміни по фонду, що відбуваються в процесі його експлуатації.

В судовому також був оглянутий оригінал  інвентаризаційної справи, копія якої залучена до справи (а.с. 76 – 128, т. 2), якою також підтверджується знаходження на балансі позивача спірного майна.

Крім того, представник позивача посилався на те, що рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27 липня 2007 р № 1993 фактично здійснена заміна Орендодавця у договорі оренди №31-с/2002/Го КЕУ від 18 квітня 2002 року. (а.с. 70, т. 1).

Проте, суд вважає, за необхідне зазначити наступне.

На підставі  рішення позачергової 5 сесії V скликання Сімферопольської міської ради від 28 липня 2006 р. № 25 за результатами розгляду звернення Сімферопольського КЕВ надана згода про передачу з державної до комунальної власності житлових будинків, нежилих споруд, які знаходяться на балансі домоуправлінь № 1,2,5 КЕВ м. Сімферополя.

До матеріалів наданий додаток до рішення із зазначенням переліку житлового фонду та комунальних споруджень, які передавалися на баланс КП ЖЕО Залізничного р-ну (а.с. 174 – 178, т. 1). Оригінал додатку був досліджений судом в судовому засіданні, однак як з нього вбачається, нежитлові приміщення за адресою: вул.  Павленко, буд. 13- б за даним рішенням не передавався.

Дані обставини також підтверджуються КП ЖЕО Залізничного р-ну в судовому засіданні та поясненнями від 23.03.2009 р. № 1/1 (а.с. 45, т. 2), про те, що спірні приміщення на його балансі не значаться.

В матеріали справи позивачем також представлена Директива міністра оборони України від 17.02.2007 р. № Д – 9 «Про безоплатну передачу військового майна до комунальної власності територіальної громади міста Сімферополя» (а.с. 1436 – 138, т. 2), до якого прикладений перелік переданого майна. У вказаному переліку зазначений житловий будинок за адресою вул. Павленко, буд. 13. Нежитлове приміщення за адресою вул. Павленко, буд. 13 – б у вказаному переліку відсутнє.

Таким чином, викладене дає можливість суду зробити висновок про правомірність позивача розпоряджатися спірним майном.

На підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27 липня 2007 р № 1993 КП ЖЄО Залізничного р-ну м Сімферополя у встановленому порядку зобов'язано внести відповідні зміни та доповнення до договору оренди нежитлових приміщень, укладених з фірмою «Піраміда – Є» за адресою: вул. Павленко, буд. 13 – б.

Проте, суд не приймає до уваги рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27 липня 2007 р № 1993 прийняте у відношенні спірного майна, оскільки матеріалами справи доведена належність вказаного майна Квартирно – експлуатаційному відділу, м. Сімферополь Міністерства оборони України.

Що стосується зміни адреси, то вона відбулася в листопаді 2002 р., що підтверджується довідкою Сімферопольського БРТІ від 13.11.2002 р. № 377 (а.с. 140, т. 2). Зміна адреси була відображена в укладеній та підписаній сторонами додатковій угоді від 01.08.2006 р. № 69д/2006, яка є невід'ємною і складовою частиною договору.

В інший частині доводи позивача не приймаються до уваги тому що спростовуються матеріалами справи. Як було досліджено в судовому засіданні, спірний договір оренди від 18.04.2002 р. було укладено з дотриманням порядку укладення договорів оренди військового майна, за погодженням договору КЕУ ПівдОК та Фонду майна АР Крим.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по основному та зустрічному позову підлягають віднесенню на фірму «Піраміда – Є» відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 22 червня 2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 30 червня 2009р.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШІВ:

1.          Первісний позов Військового прокурора Сімферопольського гарнізону, м. Сімферополь в інтересах держави в особі Квартирно – експлуатаційного відділу, м. Сімферополь Міністерства оборони України, м. Сімферополь задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фірми “Піраміда-Є”, м. Сімферополь, вул. Павленко 13-Б (ЄДРПОУ 31263939) на користь Квартирно – експлуатаційного відділу, м. Сімферополь, вул. Павленко, 9 (р/р35220005000144 у відділенні Державного казначейства АР Крим, МФО 824026) 3882,32грн.  заборгованості з орендної плати та 11153,96грн. збитків за незаконне утримання приміщення після спливу строку дії договору.

3.          Висилити фірму «Піраміда – Є» з орендованого приміщення № 50 за ГП військового містечка №1с за адресою: м. Сімферополь, вул. Павленко, 13б, яке належить Квартирно – експлуатаційному відділу, м. Сімферополь Міністерства оборони України м. Сімферополь, вул. Павленоко,9.

4.          В іншій частині позову відмовити.

5.          В задоволенні зустрічної позовної заяви фірми «Піраміда – Є», м. Сімферополь відмовити.

6.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.