Ухвала

від 03.08.2015 по справі 345/2952/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 345/2952/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1697/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Гавриленко В. Г.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Вакарук В.М., Бойчука І.В.,

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства «Стилет», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2, про стягнення боргу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду від 10 листопада 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

21.07.2014 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ПП «Стилет» про стягнення боргу.

В заяві зазначив, що засновниками ПП «Стилет» є він та ОСОБА_2, який обраний директором.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2, як директор підприємства, не виконував своїх обов’язків щодо сплати податків та інших обов’язкових платежів до державного бюджету, у зв’язку з чим він змушений був за власні кошти сплатити за період з 23.04.2014 року по 10.07.2014 року 18 892,69 грн. єдиного внеску та податку з доходів найманих працівників, ОСОБА_3 просив постановити рішення про стягнення зазначеної суми.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 10 листопада 2014 року позов задоволено.

Постановлено стягнути з ПП «Стилет» на користь ОСОБА_3 18892,69 грн. заборгованості за договором позики та 243,60 грн. судового збору.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення суду.

Судом не було враховано того, що ухвалою суду від 24.03.2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до нього про виключення із числа засновників саме за заявою ОСОБА_3 було накладено арешт на поточний рахунок ПП «Стилет» та заборонено йому розпоряджатися коштами підприємства.

Апелянт також вказує на порушення судом правил підвідомчості, оскільки спір між засновником та ПП «Стилет» щодо повернення коштів є корпоративним спором, а тому відповідно до ст.12 ГПК підвідомчий господарському суду. Зазначене також роз’яснено у постанові Пленуму ВСУ №13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Невірним, на думку апелянта, є висновок суду про наявність між сторонами правовідносин позики, оскільки ст.1047 ЦК передбачає обов’язкову письмову форму договору, а подані позивачем квитанції не є доказом укладення договору позики.

Крім того, обов’язок позичальника повернути кошти виникає у строки та в порядку встановлені договором, а якщо договором не встановлено строк, то позикодавець повинен пред’явити вимогу про повернення позики протягом 30-ти днів від дня пред’явлення, чого судом не досліджено.

Просить рішення суду скасувати, а провадження у справі закрити.

ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.

ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співзасновниками ПП «Стилет», що підтверджено копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

15.05.2014 року ОСОБА_3 звернувся до Калуської ОДПІ з проханням стягнути з підприємства суми обов’язкових платежів та податків, оскільки ухвалою суду ОСОБА_2 як директору підприємства, який має право підпису фінансових документів, заборонено розпоряджатися коштами підприємства.

У відповідь на дане звернення Калуська ОДПІ повідомила, що відповідно до вимог чинного законодавства на платника покладається обов’язок самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену ним у поданій податковій декларації.

Встановлено, що ОСОБА_3 сплатив за рахунок власних коштів нараховані підприємству податки на загальну суму 18892,69 грн., що підтверджено копіями квитанцій.(а.с.4-12).

При таких обставинах справи суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Посилання ОСОБА_2 у апеляційній скарзі на те, що спір між сторонами є корпоративним, а тому підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, не заслуговують на увагу, враховуючи наступне.

У постанові Пленум Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» дано роз’яснення про те, що не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа. При цьому норма пункту 4 частини першої статті 12 ГПК в силу її імперативного характеру не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних із діяльністю інших суб'єктів господарювання.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи апелянта про помилковість висновку суду про наявність між сторонами правовідносин позики, оскільки ОСОБА_3, сплативши власні кошти замість підприємства, фактично надав останньому позику, що підтверджено квитанціями про сплату обов’язкових платежів.

Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Калуського міськрайонного суду від 10 листопада 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Л.В. Ясеновенко

ОСОБА_4

ОСОБА_5