Рішення

від 21.07.2009 по справі 1661.1-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1661.1-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

21.07.2009Справа №2-31/1661.1-2009

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю „Сельхозпромресурс” (95022, м.Сімферополь, вул. Б.Куна, 27, кв. 185; ОКПО 35053648)

до відповідача – Сімферопольської районної державної адміністрації (95001, м.Сімферополь, вул. Павленка, 1)

за участю – Прокуратури АРК (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Республіканський комітет Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах (95038, м.Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114)

про визнання недійсними пунктів розпорядження

Суддя А.В.Привалова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Семілєтова Н.П., дов. у справі

Від відповідача – не з'явився

Від третьої особи – Шевелева С.П., дов. у справі

Від прокуратури АРК – Кулібаба С.Є., посв. №07121

Обставини справи:

У грудні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Сельхозпромресурс” звернулось до господарського суду АРК з позовом до відповідача – Сімферопольської районної державної адміністрації про визнання недійсними п. 2, п. 4.2 Розпорядження Сімферопольської районної державної адміністрації № 2250-р від 31.08.2007 р.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідно до ст.207 Земельного Кодексу України втрати сільськогосподарського виробництва підлягають відшкодуванню у тих випадках, коли провадиться вилучення (викуп) земельної ділянки для потреб, не пов'язаних з сільськогосподарським виробництвом. Згідно зі ст.ст.146,149 Земельного кодексу України встановлений вичерпний перелік випадків, у яких відбувається саме вилучення або викуп земельної ділянки. Оскільки право власності держави в особі позивача на земельну ділянку припинено не було та земельна ділянка не підлягала викупу для суспільних потреб, позивач вважає, що при розробленні, погодженні та затвердженні проекту землеустрою не відбулось вилучення або викуп земельної ділянки, а відбулася тільки зміна її цільового призначення, яка перебувала та перебуває у власності відповідача, у зв'язку з чим, вважає, що стягнення з позивача втрат сільськогосподарського виробництва є протиправним.

Відповідач у своєму відзиві з позовом не згоден, оскільки важає, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка належить ТОВ “Сельхозпромресурс”, це є вилучення сільськогосподарських угідь із господарського обігу, у зв'язку з чим ТОВ “Сельхозпромресурс” повинно сплатити втрати сільськогосподарського виробництва.

Рішенням господарського суду АРК від 19.12.2007 р. позов задоволено. Визнано недійсними п.2, п. 4.2 Розпорядження Сімферопольської районної державної адміністрації № 2250-р від 31.08.2007р.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.02.2008 р. по справі № 2-30/17034-2007 Сімферопольській районній державній адміністрації повернуто апеляційну скаргу на рішення господарського суду АРК від 19.12.2007 р. по справі № 2-30/17034-2007 та додані до неї матеріали.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2009 р. касаційне подання Заступника прокурора Автономної Республіки Крим задоволено частково. Рішення господарського суду АРК від 19.12.2007 р. у справі № 2-30/17034-200 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду АРК.

За резолюцією в.о. голови господарського суду АРК, справа передана на розгляд судді Приваловій А.В., з присвоєнням справі номеру №2-31/1661.1-2009.

Ухвалою господарського суду АРК від 03.04.2009 р. справа прийнята до провадження та призначена до розгляду. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Республіканський комітет Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах.

Представник позивача у судовому засіданні позовну заяву підтримав, наполягав на її задоволенні з підстав викладених у позові.

Представник третьої особи позовні вимоги не підтримав з підстав їх необґрунтованості. Зазначив, що саме на умовах відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва позивач отримав у користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення зі зміною цільового призначення, що також вбачається з проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки під забудову торгового комплексу.

Прокурор підтримав позицію відповідача, вважає, що розпорядження є законним і обґрунтованим, а відтак відсутні підстави для визнання недійсними оспорюваних позивачем пунктів розпорядження відповідача.   

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, тим більше, що представник брав участь у судовому розгляді справи і надавав свої пояснення щодо заперечень на позов.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, наданих у ході судового розгляду справи, пояснення третьої особи, думку прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Cкасовуючи рішення суду від 19.12.2007р. по даній справі, Вищий господарський суд України в своєї постанові від 18.03.2009р. звертав увагу на той факт, що головною ознакою, за якою слід вважати наявними втрати сільськогосподарського виробництва, є втрачання сільськогосподарськими  угіддями своєї функції головного засобу виробництва у сільському господарстві та їх  вибуття з господарського обігу, що і відбувається у випадку вилучення земель. При цьому, Вищий господарський суд України зазначив, що відповідно до ст.207 Земельного кодексу України об'єктом відповідних суспільних відносин є не всі землі сільськогосподарського призначення, а лише сільськогосподарські угіддя, тому до предмету доказування у даній справі входить встановлення цільового призначення спірної земельної ділянки на час  вилучення її для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом.

Згідно зі ст.111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

Судом встановлено, що позивач ініціював питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 18,7574га, розташованої за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, Молодіжна селищна рада, 11-й км. траси Сімферополь-Харків.  Розпорядженням Сімферопольської районної державної адміністрації від 27.08.2007р. №2212-р позивачу був наданий дозвіл на підготовку проекту відведення земельної ділянки в порядку зміни цільового призначення.

Між ТОВ «Сельхозпромресурс» та ДП «Кримський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» був укладений договір на складання проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у порядку зміни її цільового призначення загальною площею 18,7574га для будівництва та обслуговування багатофункціонального торгівельного комплексу, призначеного для обслуговування членів територіальної громади району.

Розроблений проект землеустрою був погоджений у встановленому порядку та був оцінений позитивно згідно висновку державної землевпорядної експертизи.

При розробленні проекту землеустрою також був виконаний розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 1791239,54 грн.

Розпорядженням Сімферопольської районної державної адміністрації від 31.08.2007 р. №2250 проект землеустрою для відведення земельної ділянки у порядку зміни її цільового призначення загальною площею 18,7574га для будівництва та обслуговування багатофункціонального торгівельного комплексу, призначеного для обслуговування членів територіальної громади району, був затверджений та прийнято рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки і передачі у оренду строком на 49 років ТОВ «Сельхозпромресурс» земельної ділянки площею 18,7574 га рілля під розміщення багатофункціонального торгового комплексу зі складськими та адміністративно-господарськими приміщеннями для обслуговування мешканців територіальної громади Сімферопольського, розташованого на території Молодіжненської селищної ради.

Пунктами 2 та 4.2 вказаного розпорядження затверджено вартість втрат сільськогосподарського виробництва в розмірі 1 791239,54 грн. та зобов'язано ТОВ «Сельхозпромресурс» на протязі двох місяців сплатити втрати сільськогосподарського виробництва в розмірі 1 791 239,54 грн., перерахував їх на відповідні рахунки згідно законодавства.

На підставі розпорядження Сімферопольської райдержадміністрації №2250 від 31.08.2007р. між Сімферопольською райдержадміністрацією та ТОВ «Сельхозпромресурс» укладений договір оренди земельної ділянки, згідно якого у платне користування ТОВ «Сельхозпромресурс» надано земельну ділянку загальною площею 18,7574 га рілля для розміщення багатофункціонального торгового комплексу зі складськими та адміністративно-господарськими приміщеннями для обслуговування мешканців територіальної громади Сімферопольського району, розташовану на 11 км автотраси Сімферополь-Харків на території Молодіжненської селищної ради. Строк дії договору складає 49 років до 31.08.2056р.

Зазначений договір оренди земельної ділянки зареєстрований у Кримській регіональній філії Державного підприємства Центр ДЗК при Держкомземе України», про що в Державному реєстрі земель зроблений запис №8/1-040700100003 від 31.08.2007р.

Пунктом 28 договору визначений обов'язок Орендаря відшкодувати збитки сільськогосподарського виробництва у розмірі 1 791 239,54 грн.(а.с.130)

22.10.2007р. розпорядженням Сімферопольської райдержадміністрації №2889-р внесено доповнення у розпорядження Сімферопольської райдержадміністрації від 31.08.2007 р. №2250-р, пунктом 8 якого переведено земельну ділянку площею 18,7475 га ріллі із земель запасу сільськогосподарського призначення в категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетиці, оборони та іншого призначення. Угіддя ділянки – забудовані землі (землі комерційного та іншого призначення).

У зв'язку з внесеними змінами у розпорядження Сімферопольської райдержадміністрації №2250-р від 31.08.2007 р., яке було підставою для  укладення  договору оренди, сторони 27.11.2007р. уклали  угоду  про зміну умов договору оренди землі, якою змінили пункти 1, 2, 14 договору, виклавши їх у нової редакції. (а.с.19).

07.07.2008р. розпорядженням Сімферопольської райдержадміністрації №2166-р внесені зміни  у розпорядження Сімферопольської райдержадміністрації від 31.08.2007 р. №2250-р, пункти 5 і  8 якого викладені у новій редакції: «5.Затвердити нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 18,7574га в сумі 16045079,00грн.»; «8. Перевести земельну ділянку 18,7475 га пашні із земель запасу сільськогосподарського призначення в категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетиці, оборони та іншого призначення», а також визнано втративши силу розпорядження  Сімферопольської  райдержадміністрації №2889-р від 22.10.2007р.

08.08.2008р. розпорядженням Сімферопольської райдержадміністрації №2565-р внесені зміни  у розпорядження Сімферопольської райдержадміністрації від 31.08.2007 р. №2250-р, пункти 3, 6 і  8 розпорядження викладені у новій редакції, відповідно до якої позивачу передати земельну ділянку пл.17,9762га забудованих земель, встановлено орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, переведено земельну ділянку 17,9762га рілля із земель запасу сільськогосподарського призначення у категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (а.с.128).

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України,  суд не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини 1 статті 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Земельного Кодексу України, відшкодуванню підлягають втрата сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом.

Визначені у Земельному кодексі України норми щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва спрямовані на забезпечення раціонального використання і охорони особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та земель лісового фонду з метою збереження їх кількісного і якісного стану. Відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що настають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду до інших категорій земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості земель як особливого національного придбання, перебуває під особливою охороною держави.

Головною ознакою, за якою слід вважати наявними втрати сільськогосподарського виробництва, є втрачання сільськогосподарськими угіддями своєї функції головного засобу виробництва у сільському господарстві та їх вибуття з господарського обігу, що і відбувається у випадку вилучення земель.

Земельний кодекс України визначає юридичні факти, з настанням яких мають бути відшкодовані зазначені втрати, а також закріплює умови та регулює порядок відшкодування таких втрат, а також порядок використання одержаних коштів.

Отже, відповідно до статті 207 Земельного кодексу України об'єктом відповідних суспільних відносин є не всі землі сільськогосподарського призначення, а лише сільськогосподарські угіддя.

За змістом ст. 20 Земельного Кодексу України зміна цільового призначення земель - це віднесення земель до тієї чи іншої категорії, яке відбувається на підставі рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України “Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню” від 17.11.1997 року № 1279. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. №1279 «Про розміри і порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, що підлягають відшкодуванню» і постановам Ради міністрів АРК від 08.08.2000 р. №270 «Про кошти, що надходять в результаті відшкодування засобів сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва» кошти, що надходять від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського призначення зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад.

Згідно п.4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. №1279 відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їх земельних ділянок.

Відповідно до ч.1 ст.209 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, обумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель, підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у наступних розмірах АРК – 25%, районним радам – 15%, міським, сільським, селищним радам – 60%.

Розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва погоджений орендарем земельної ділянки, що також підтверджується матеріалами справи. Розрахунок проведено згідно постанови Кабінету міністрів України від 17.11.1997 р. №1279 «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню».

Згідно п.1 Порядку втрати сільськогосподарського виробництва, що спричинені вилученням сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ) для використання їх у цілях, не пов'язаних із веденням сільського господарства, визначаються на підстав нормативів цих втрат по АРК. Отже ці втрати потрібно сплачувати у разі вилучення сільськогосподарських угідь для використання їх у цілях не пов'язаних із веденням сільського господарства.

Згідно відомостям  Державного земельного кадастру щодо спірної земельної ділянки, наданим Сімферопольським районним відділом земельних ресурсів,  категорія земельної ділянки площею 18,7574га до передачі  її у оренду ТОВ «Сельхозпромресурс»  - землі запасу сільськогосподарського призначення по угіддям – ріллі (а.с.69,118).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується те, що у даному випадку відбулося вилучення саме сільськогосподарських угідь із категорії земель сільськогосподарського призначення для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом, а тому у позивача з'явився обов'язок, відповідно до ч.2 ст.207 Земельного кодексу України, відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва.

Доводи позивача про відсутність у нього такого обов'язку з посиланням на розпорядження відповідача від 08.08.2008р. №2565-р, яким були внесені зміни у пункти 3, 6 і 8 розпорядження Сімферопольської райдержадміністрації від 31.08.2007 р. №2250-р щодо розміру земельної ділянки та  категорії земельної ділянки, яка надавалась у користування, судом  відхиляються, оскільки сторонами у ході нового розгляду справи не надано  доказів подальшої реалізації даного розпорядження. Змін у договір оренди земельної ділянки від 31.08.2007р. щодо площі наданої земельної ділянки та її категорії сторонами не вносилось.

При цьому, суд бере до уваги, що за актом приймання-передачі від 31.08.2007р. позивач отримав у користування земельну ділянку саме у розмірі 18,7574га рілля для  розміщення багатофункціонального торгового комплексу зі складськими та адміністративно-господарськими приміщеннями для обслуговування мешканців територіальної громади Сімферопольського району на 11-ом км. траси Сімферополь-Харків.

Доказів того, що позивач повертав частину земельної ділянки, яка була надана йому у користування суду не надано, тим більш, що такі зміни у розпорядження відповідач вніс 08.08.2008р.

Таким чином, суд вважає, що розпорядження Сімферопольської райдержадміністрації №2565-р від 08.08.2008р. «Про внесення змін  у розпорядження Сімферопольської райдержадміністрації від 31.08.2007 р. №2250-р» не впливає на обов'язок позивача відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва у погодженому позивачем розмірі.

При таких обставинах справи, суд не знаходить правових підстав для визнання недійсними п. 2, п. 4.2 Розпорядження Сімферопольської районної державної адміністрації № 2250-р від 31.08.2007 р. Вищевказане є підставою для відмови ТОВ «Сельхозпромресурс» у задоволенні позовних вимог.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошена в судовому засіданні 21.07.2009р. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 27.07.2009р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.