Постанова

від 16.06.2009 по справі 17954-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17954-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.06.2009Справа №2-27/17954-2007А

За позовом – Фірми  "Дак", м. Сімферополь, вул. Тургенева, 56/1, кв. 12

до відповідача - Управління ПФУ в Київському районі м.Сімферополя, вул. Дм. Ульянова, 6

За участю третьої особи -  Головне управління Держказначейства України в АРК (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 19).

про скасування  вимоги про сплату боргу  на суму 6 288,67 грн.     

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Пономаренко Н. О.  

представники:

Від позивача –    Бабич, дов. у справі.    

Від відповідача – Ломакіна Н. І., дор. у справі.

Від третьої особи – Єфремов, дов.у справі.   

Сутність спору:          

Позивач - Фірма «Дак», (95017, м.Сімферополь, вул..Тургенева,56/1 кв.12, ЗКПО 22277564),  звернувся до Господарського Суду АР Крим з адміністративною позовною заявою до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим, (95013, м.Сімферополь, вул.Д.Ульянова,6, ЗКПО 20725930) та просить суд визнати недійсною вимогу про сплату боргу №Ю2691 від 03.12.2007р. на суму 6 288,67грн.

Позовні вимоги позивача обґрунтовуються тим, що фірма «Дак» є платником єдиного податку, а тому на нього розповсюджується дія Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства » від 03.07.1998р., яким передбачено інший порядок уплати податків та внесків, а саме у вигляді єдиного податку, 42% якого перераховується Державним Казначейством України до Пенсійного фонду, а відповідно органи ПФУ здійснюють зарахування коштів, що сплачені суб'єктами підприємницької діяльності у складі єдиного податку та перерахованими органами Державного Казначейства України в бюджет ПФУ, в рахунок сплати страхових внесків на підставі наданих копій платіжних документів про сплату єдиного податку за відповідній період. За таких підстав позивач вважає необґрунтованим винесення вимоги про сплату боргу №2691 від 03.12.2007р. на суму 6 288,67грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, з мотивів викладених в запереченнях до позовної заяви, які надав в судовому засіданні 04.02.2008р., а саме, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не передбачено встановлення пільг по нарахуванню та сплаті страхових внесків та звільнення від їх сплати, а також те, що відповідно до дійсного закону страхові внески не  включаються до складу податків та інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, та на то, що на ці внески не розповсюджується податкове законодавство.

Ухвалою Господарського Суду АР Крим від 20.12.2007р. даний позов був прийнятий до розгляду суддею Господарського Суду АР Крим  Колосовою Г.Г. та  справі привласнений номер 2-24/17954-2007А.

Резолюцією Голови Господарського суду АРК М.І. Луцяк від 28.07.2008 р. залучено до розгляду справи №2-24/17954-2007А замість судді ГС АРК Колосової Г.Г. суддю ГС АРК Воронцову Н.В. Справа передана судді Воронцовій Н.В. Справі привласнено номер №2-27/17954-2007А.

Ухвалою ГС АР Крим від 29.07.2008 р. справу було прийнято до розгляду суддею ГС АР Крим Воронцовою Н. В.

Позивач у  додаткових поясненнях від 11.12.2008 р.  вказав на той факт, що між ним та відповідачем по справі було проведено акт звірки сплати страхових внесків, та відповідно до цього акту звірки сума фактичного боргу підприємства склала 1381,90грн. та що заборгованість у розмірі 4906,87грн. була повністю погашена фірмою «Дак» 01.02.2008р.

Позивач заявою від 21.01.2009 р. уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати вимогу Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополь про сплату боргу №2691 від 03.12.2007 р. на суму 6288,67 грн.

Суд прийняв до уваги уточнення позивача.

Судом було встановлено, що спірні правовідносини виникли в результаті того, що у відповідача  на дату винесення вимоги № 2691 від 03.12.07р. на суму 6288,67 грн. були відсутні відомості ГУ Держказначейстіва України в АРК про проплату позивачем единого податку 05.11.07р. по платіжньому дорученню № 1129, 42% із яких призначені відповідачу. У зв'язку з чим, суд ухвалою від 16.02.2009 р. залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головне управління Держказначейства України в АРК (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 19).

Третя особа у поясненнях  по справі від 27.03.2009 р. повідомила про те, що за зверненнями органів Пенсійного фонду України органами Державного казначейства України щоденно надається в електронному вигляді реєстр платників за спрощеною системою оподаткування, який містить інформацію щодо платників податку та сум перерахованих ними до Пенсійного фонду України. Управління Державного казначейства в м. Сімферополь листом від 18.03.2009 р. №22-02.3/1007 повідомило,  що територіальним управлінням ПФУ м. Сімферополя щоденно в регламентований час на електронних носіях надається інформація про сплату суб'єктами малого підприємництва єдиного податку у вигляді електронного реєстру.

В зв'язку з вказаним було надіслано запит від 01.04.2009 р. до Управління Державного казначейства у м. Сімферополь з проханням повідомити суду, чи  було перераховано (повідомлено) до Пенсійного фонду України - 42 відсотки від суми єдиного податку за жовтень 2007 р. у розмірі 1381,80 грн., сплаченої  фірмою  "Дак" платіжним дорученням  від 05.11.2007 р. №1129.

Управління Державного казначейства у м. Сімферополь у відповіді на вказаний запит суду від 10.04.2009 р. повідомило про те, що за платіжним дорученням від 05.11.2007 р. №1129 від позивача до місцевого бюджету Київського району м. Сімферополь кошти в сумі 3290 грн. зараховані за кодом бюджетної класифікації доходів 16050100 «Єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб», з якої 42%, а саме: 1381,80 грн. в автоматичному режимі ГУ ДКУ в АР Крим перераховані до Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополь.

01.06.2009 р. судом було ухвалено закінчити встановлення обставин по справі і перевірки їх  доказами та призначив судові дебати на 16.06.2009 р. на 10 г. 00 хв.     

Позивач позов підтримав у повному обсязі.

  16.06.2009 р. відповідач проти позовних вимог заперечував по мотивам, викладеним у запереченнях на позов.

  Третя особа надала усні пояснення по суті спору.   

           Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача , суд,  

В С Т А Н О В И В :

Фірма «Дак» (95017, м.Сімферополь, вул.Тургенева,56/1 кв.12, ЗКПО 22277564) зареєстрована виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 15.11.1994р., є юридичною особою, що знаходиться на спрощеній системі оподаткування (свідоцтво №328 від 01.01.2007р.).

Фірмою «Дак» було отримано  вимогу про сплату боргу №Ю-2691 від 03.12.2007р. на суму 6 288,67грн.

Не погодившись з дійсною вимогою про сплату боргу, позивач - фірма «Дак» звернулось до Господарського Суду АР Крим з вказаною адміністративною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи та вислухав представників сторін, суд вважає зазначити наступне.

05.04.2007р. посадовими особами Управління Пенсійного фонду в Київському районі м. Сімферополя проведена  перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування, достовірності відомостей, наданих до системі персоніфікованого обліку «ІНДАНІ» фірмою «Дак».

В результаті перевірки встановлено порушення п.1.ст.119 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що призвело за собою заниження  фонду оплати праці на суму 353 481,00грн. (був донарахований фонд оплати праці та інші виплати, на які нараховуються страхові внески за ставками 32%,32,2%,4% у тому числі за період з 01.04.2005р.-239 160,00грн.) та порушення п.4.1.п4 Інструкції «Про порядок обчислення і нарахування страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України», затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.03р. №21-1, була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.01.04р. за № 64/8663 ( далі Інструкція №21-1 ), що призвело за собою заниження внесків на суму 110 697,61грн. ( донараховані страхові внески, у тому числі за період з 01.04.2005р. на суму 74114,89грн. ).

На підставі перевірки складено акт №114 від 05.04.2007р.

На 01.04.2007р. мала місце переплата  суми страхових внесків фірмою «Дак», яка виникла за рахунок сплати 42% від єдиного податку  в рахунок сплати 33,2% страхових внесків, а також внесків, що були сплачені платником –фірмою «Дак» самостійно та склала 62872,40грн. в період з 05.04.07р. по 03.12.07р. позивач перерахував 4953,82грн., таким чином борг підприємства по сплаті страхових внесків на 03.12.2007р. склав 6 288,67грн. ( 74114,89грн. - 62872,40грн. - 4953,82грн. = 6 288,67грн.).

На вищевказану суму  було виписана вимога про сплату боргу №Ю - 2691 від 03.12.2007р.

Дійсні факти також нашли відображення в листі Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополя №5046/05 від 24.04.08р.

Згідно до акту звірки сплати страхових внесків та зарахування 42% сплати єдиного податку між Управлінням ПФУ в Київському районі м.Сімферополя  та фірмою «Дак» по стану на 28.05.2008р. сума боргу позивача  по вимозі №Ю2691 від 03.12.2007р. про сплату 6288,67грн.  - складала 4906,87грн.

Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду в Київському районі м.Сімферополя  № 356 від 06.06.08р., на 06.06.2008р. фірма «Дак» не мала заборгованості по сплаті страхових внесків.

За таких обставин суд вважає зазначити наступне.

Як встановлено судом, позивач по справі був платником єдиного податку у 2007 р. за ставкою оподаткування 6%, що підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвом №328 про право  сплати єдиного податку суб'єктом малого  підприємництва – юридичною особою від 01.01.2007 р.  

Відповідно до ст..2 Закону України «Про спрощену систему оподаткування» від 25.06.1991р. №1251-ХII, під податком і збором (обов'язковим платежам) до бюджетів і до державних цільових фондів, слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду , здійснює мий платником в порядку та на умовах, які визначаються законами України про оподаткування,  державні цільові фонди - це фонди, які створені в відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності і фізичних осіб.

Відповідно до п.2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”від 03.07.1998р. №727/98 суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

До місцевого бюджету – 43 відсотки;

до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Пункт 4 Указу визначає, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

Згідно до п.6 Указу суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником певних видів податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.  

З 01.01.2004 р. вступив в силу Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» №1058. До вступу в силу вказаного Закону нарахування і  стягнення страхових внесків здійснювалося у відповідності до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань  платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181.

Згідно преамбулі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ №1058 від 09.07.03 р. вказаний Закон, розроблений згідно Конституції України і Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і сплату пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, які формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених вказаним Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду і фінансування за рахунок його коштів витрат на сплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових сплат  застрахованим особам, членам їх сімей і іншим особам, передбаченим вказаним Законом.

Таким чином, дійсний Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, також для регулювання таких відносин, а саме: для визначення процедури  реєстрації  та  обліку платників   внесків   на загальнообов'язкове  державне  пенсійне страхування  (далі  -  страхові  внески), обчислення   і   сплати страхових  внесків  та  інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України  підприємствами,   установами,   організаціями   (далі   -Підприємства) незалежно  від  форм  власності,  виду діяльності і господарювання  та  фізичними особами,   нарахування   і   сплати фінансових  санкцій  та  пені,  подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України), використовується Інструкції «Про порядок обчислення і нарахування страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України», затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.03р. №21-1, але необхідно також враховувати й те, що дійсна Інструкція була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.01.04р. за № 64/8663 (далі Інструкція №21-1), таким чином, розрахунок   сум страхових внесків  до січня 2004р., мусив складаться  відповідно до Інструкції «Про порядок обчислення та сплати підприємствами , організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженої постановою правління ПФУ від 19.10.01р. №16-6, (додаток №22).

Виключно цим Законом визначається коло осіб, підлягаючих загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, платники внесків, їх права, обов'язки, порядок нарахування, перерахунку, сплати страхових внесків та стягнення заборгованості по цих внесках.

Відповідно до  абз.1. ч.1 ст.14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ №1058 від 09.07.03 р., страхувальниками є:     підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності, виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований  податок, єдиний  податок,  фіксований сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент),   які   використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру, для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким разом з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ №1058 не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування.  

Аналізуючи вказані норми, суд дійшов висновку про те, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування,  на них  не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.  

Таким чином, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності. Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. №727/98 лише регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва.

Відповідно до п. 15 прикінцевих Положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ №1058 до приведення законодавства України у відповідність з цим Законом, закони та інші нормативно – правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Тому суд не бере до уваги твердження позивача про те, що він, як платник єдиного податку, звільнений від обов'язку по нарахуванню і сплаті 32% від фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058.

Однак як встановлено судом платіжним дорученням від 05.11.2007 р. №1129 від позивача до місцевого бюджету Київського району м. Сімферополь надійшли кошти в сумі 3290 грн., які були зараховані  за кодом бюджетної класифікації доходів 16050100 «Єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб», з якої 42%, а саме: 1381,80 грн. в автоматичному режимі ГУ ДКУ в АР Крим перераховані до Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополь.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача  підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 1,70грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено і підписано складом суду 16.06.09 р.

Постанову було виготовлено у повному обсязі 19.06.2009 р.                                       

            На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Скасувати вимогу Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополь про сплату боргу №2691 від 03.12.2007 р. в частині визначення недоїмки у розмірі 1381,80  грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України,  (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь фірми  "Дак", м. Сімферополь, вул. Тургенева, 56/1, кв. 12, ( ідентифікаційний код 22277564, банківські реквізити не відомі )  1,70 грн. витрат на оплату державного мита.

4.          В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.  

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.