Постанова

від 17.09.2009 по справі 4715-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4715-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.09.2009Справа №2-27/4715-2008А

За позовом Фірми "Дак", (95017, м. Сімферополь, вул. Тургенева, 56/1, кв. 12)

До відповідача Управління ПФУ в Київському районі м.Сімферополя АР Крим, (м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова, 6)

Третя особа Головне управління Державного казначейства України в АРК ( м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 19).

Про визнання недійсною вимоги про сплату боргу  

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Пономаренко Н. О.  

представники:

Від позивача –    Бабич, дор. у справі.     

Від відповідача –  Воднева, дор. у справі.  

Від третьої особи –   не з'явився.    

Сутність спору:

Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з  позовом до відповідача  та просить суд визнати недійсною  вимогу про сплату боргу № ю  20 Ю від 01.04.2008 р. на суму  707,85 грн.           

Позовні вимоги позивача обґрунтовуються тим, що фірма «Дак» є платником єдиного податку, а тому на нього розповсюджується дія Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва » від 03.07.1998р., яким передбачено інший порядок уплати податків та внесків, а саме у вигляді єдиного податку, 42% якого перераховується Державним Казначейством України до Пенсійного фонду, а відповідно органи ПФУ здійснюють зарахування коштів, що сплачені суб'єктами підприємницької діяльності у складі єдиного податку та перерахованими органами Державного Казначейства України в бюджет ПФУ, в рахунок сплати страхових внесків на підставі наданих копій платіжних документів про сплату єдиного податку за відповідній період. За таких підстав позивач вважає необґрунтованим винесення спірної  вимоги про сплату боргу № ю  20 Ю від 01.04.2008 р. на суму  707,85 грн.           

Позивач заявою від 09.06.2008 р.  уточнив  номер спірної вимоги та просить суд визнати недійсною  вимогу про сплату боргу № Ю-   2011 від 01.04.2008 р. на суму  707,85 грн.           

Суд прийняв до уваги уточнення позивача.

Позивач у поясненнях по справі від 01.07.2008 р. повідомив про те, що в процесі проведено звірки між  сторонами по справі було встановлено, що відповідачем   по особовому рахунку позивача  не було  проведено платіж у розмірі 42% ( 1381,80 грн. ) від сплати єдиного податку за жовтень 2007 р. ( платіжне доручення №1129 від 05.11.2007 р. на загальну суму 3290 грн.  ). З врахуванням вищевказаного платежу,  спірна вимога про сплату боргу  була винесена  безпідставно,  оскільки в період за який дана вимога була винесена у позивача була відсутня заборгованість перед відповідачем в сумі 707,85 грн.

25.07.2008 р. суд ухвалив залучити до участі у справі  у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головне управління Державного казначейства України в АРК ( м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 19).

Відповідач у запереченнях  на позов повідомив про те, що страхові внески  не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, які складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство. При таких обставинах,  суб'єкти  підприємницької діяльності,  що обрали особий порядок оподаткування, повинні сплачувати страхові внески з 01.01.2004 р. за ставками,  передбаченими  Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також повідомив про те,  що з  дня отримання спірної  вимоги у позивача є право сплатити борг, вказаний у вимозі або звернутися до органу ПФУ зі скаргою  на вказану вимогу. Якщо би позивач звернувся зі скаргою до органу ПФУ, то спірна вимога була би скасована,  оскільки при проведенні звірки розрахунків платіж, вказаний у позові, був би проведений.     Також повідомив про те,  що  на даний час у позивача заборгованість відсутня.   

На підставі вказаного,  просить у позові відмовити.

Позивач надав клопотання, у якому просив провадження по справі № 2-27/4715-2008А зупинити до розгляду пов'язаними з  ним справ № 2-24/17954-2007А, № 2-16/1261-2008А, № 2-16/3494-2008А, № 2-12/2411-2008А.

           Судом було встановлено, що  у проваджені Господарського суду знаходяться справи № 2-24/17954-2007А, № 2-16/1261-2008А, № 2-16/3494-2008А, № 2-12/2411-2008А, у яких оспорюються вимоги Управління ПФУ в Київському районі м.Сімферополя АР Крим, які виникли до порушення провадження по справі № 2-27/4715-2008А, тому для розгляду дійсної справи необхідний результат по вказаним справам. На даний час вказані справи ще не розглянуті.

З урахуванням викладеного,  приймаючи до уваги, що  результат розгляду справ № 2-24/17954-2007А, № 2-16/1261-2008А, № 2-16/3494-2008А, № 2-12/2411-2008А має суттєве значення для розгляду дійсної справи, суд ухвалою від 09.09.2008 р. зупинив провадження по справі №2-27/4715 – 2008А до розгляду справ № 2-24/17954-2007А, № 2-16/1261-2008А, № 2-16/3494-2008А, № 2-12/2411-2008А.

           Від позивача на адресу суду надійшов лист у якому було повідомлено, що постановою ГС АРК від 16.06.09р. по справі № 2-27/17654-2007А позовні вимоги фірма «ДАК» задоволені частково, постановою ГС АРК від 16.10.08р. по справі № 2-12/2411-2008А позовні вимоги фірма «ДАК» задоволені у повному об'ємі, постановою ГС АРК від 17.11.08р.  по справі № 2-16/3494-2008А позовні вимоги фірма «ДАК» задоволені у повному об'ємі, постановою ГС АРК від 18.11.08р.  по справі № 2-16/1261-2008А позовні вимоги фірма «ДАК» задоволені частково, на підставі чого просив провадження по справі поновити.

   В зв'язку з тим, що відпали обставини, що зумовили зупинення провадження по справі, суд  ухвалою від 17.07.2009 р. провадження по справі поновив.

В судовому засіданні. що відбулося 27.08.2009 р.,  позивач усно уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати вимогу про сплату боргу № Ю -   2011 від 01.04.2008 р. на суму  707,85 грн.           

Суд прийняв  до уваги уточнення позивача.

Суд ухвалою від 27.08.2009 р. призначив по справі судові дебати,  які  призначив на 17.09.2009 р.

Позивач позовні  вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у запереченнях на позов.

Третя особа явку  представника в судове засідання не забезпечила, про час та місце  розгляду справи  була сповіщена належним чином.  

 Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд,  

В С Т А Н О В И В :

Фірма «Дак» (95017, м.Сімферополь, вул.Тургенева,56/1 кв.12, ЗКПО 22277564) зареєстрована виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 15.11.1994р., є юридичною особою, що знаходиться на спрощеній системі оподаткування (свідоцтво №328 від 01.01.2007р.).

Фірмою «Дак» було отримано  вимогу про сплату боргу №Ю-2011 від 01.04.2008 р. на суму 707,85 грн.

Не погодившись з дійсною вимогою про сплату боргу, позивач - фірма «Дак» звернулось до Господарського Суду АР Крим з вказаною адміністративною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи та вислухав представників сторін, суд вважає зазначити наступне.

Як встановлено судом, позивач по справі був платником єдиного податку у 2008 р. за ставкою оподаткування 6%.

Відповідно до ст..2 Закону України «Про спрощену систему оподаткування» від 25.06.1991р. №1251-ХII, під податком і збором (обов'язковим платежам) до бюджетів і до державних цільових фондів, слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду , здійснює мий платником в порядку та на умовах, які визначаються законами України про оподаткування,  державні цільові фонди - це фонди, які створені в відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності і фізичних осіб.

Відповідно до п.2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”від 03.07.1998р. №727/98 суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

До місцевого бюджету – 43 відсотки;

до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Пункт 4 Указу визначає, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

Згідно до п.6 Указу суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником певних видів податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.  

З 01.01.2004 р. вступив в силу Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» №1058. До вступу в силу вказаного Закону нарахування і  стягнення страхових внесків здійснювалося у відповідності до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань  платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181.

Згідно преамбулі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ №1058 від 09.07.03 р. вказаний Закон, розроблений згідно Конституції України і Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і сплату пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, які формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених вказаним Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду і фінансування за рахунок його коштів витрат на сплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових сплат  застрахованим особам, членам їх сімей і іншим особам, передбаченим вказаним Законом.

Таким чином, дійсний Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, також для регулювання таких відносин, а саме: для визначення процедури  реєстрації  та  обліку платників   внесків   на загальнообов'язкове  державне  пенсійне страхування  (далі  -  страхові  внески), обчислення   і   сплати страхових  внесків  та  інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України  підприємствами,   установами,   організаціями   (далі   -Підприємства) незалежно  від  форм  власності,  виду діяльності і господарювання  та  фізичними особами,   нарахування   і   сплати фінансових  санкцій  та  пені,  подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України), використовується Інструкції «Про порядок обчислення і нарахування страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України», затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.03р. №21-1, але необхідно також враховувати й те, що дійсна Інструкція була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.01.04р. за № 64/8663 (далі Інструкція №21-1), таким чином, розрахунок   сум страхових внесків  до січня 2004р., мусив складаться  відповідно до Інструкції «Про порядок обчислення та сплати підприємствами , організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженої постановою правління ПФУ від 19.10.01р. №16-6, (додаток №22).

Виключно цим Законом визначається коло осіб, підлягаючих загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, платники внесків, їх права, обов'язки, порядок нарахування, перерахунку, сплати страхових внесків та стягнення заборгованості по цих внесках.

Відповідно до  абз.1. ч.1 ст.14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ №1058 від 09.07.03 р., страхувальниками є:     підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності, виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований  податок, єдиний  податок,  фіксований сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент),   які   використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру, для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким разом з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ №1058 не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування.  

Аналізуючи вказані норми, суд дійшов висновку про те, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування,  на них  не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.  

Таким чином, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності. Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. №727/98 лише регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва.

Відповідно до п. 15 прикінцевих Положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ №1058 до приведення законодавства України у відповідність з цим Законом, закони та інші нормативно – правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Тому суд не бере до уваги твердження позивача про те, що він, як платник єдиного податку, звільнений від обов'язку по нарахуванню і сплаті 32% від фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058.

Однак як встановлено судом відповідачем по справі не було проведено платіж у розмірі 42% ( 1381,80 грн. ) від сплати єдиного податку за жовтень 2007 р. ( платіжне доручення №1129 від 05.11.2007 р. на загальну суму 3290 грн. ). Вказаний факт було встановлено під час проведення звірки між сторонами по справі.

При таких обставинах, суд дійшов висновку,  що спірна вимога була винесена відповідачем у відношенні позивача безпідставно, оскільки в період,  за який  спірна вимога була винесена у позивача була відсутня заборгованість  у розмірі 707,85 грн.

При цьому  вказаний факт підтверджує і сам відповідач, вказуючи на те, що якщо би позивач звернувся зі скаргою до органу ПФУ, то спірна вимога була би скасована,  оскільки при проведенні звірки розрахунків платіж, вказаний у позові, був би проведений.   

При цьому сам відповідач визнає той факт,  що на даний час  заборгованість у позивача по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відсутня.

Вказаний  факт підтверджується і наявною в матеріалах справи довідкою  відповідача по справі від 06.06.2008 р. №356 відповідно до якого  вбачається, що станом на 06.06.2008 р. відповідно до особової  картки позивача заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  відсутня.     

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача  підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено і підписано складом суду 17.09.09 р.

Постанову було виготовлено у повному обсязі 21.09.2009 р.                                       

            На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.  Скасувати вимогу Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополь про сплату боргу №Ю-2011 від 01.04.2008 р. на суму 707,85 грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України,   на користь фірми  "Дак", м. Сімферополь, вул. Тургенева, 56/1, кв. 12, ( ідентифікаційний код 22277564, банківські реквізити не відомі )  3,40 грн. витрат на оплату державного мита.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.  

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.