Постанова

від 17.09.2009 по справі 5110-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5110-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.09.2009Справа №2-19/5110-2008А

За позовом – ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня», м.Сімферополь АР Крим

До відповідача – Державної податкової інспекції у м.Сімферополі, м.СімферопольАР Крим

Про визнання  нечинними податкових повідомлень- рішень

Суддя Мокрушин В.І.

Секретар Хлебнікова Н.С.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Давидов Є.В., представник, довіреність б/н від 19.02.2009 р.

Від відповідача – Кадиров У.І., старший державний податковий інспектор, довіреність № 35/10-0 від 23.03.2009 р.  

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Сімферополі № 854/15-2 від 12.04.2005 р.; № 855/15-2 від 12.04.2005 р.; № 856/15-2 від 12.04.2005 р.; № 0011371502 від 29.06.2005 р.; № 0013161502 від 01.08.2005 р.; № 00155815502 від 30.09.2005 р. Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача не відповідають вимогам діючого законодавства.

Відповідач надав відзив на позов, згідно якому позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити.

У процесі розгляду справи позивач заявив клопотання про поновлення строку оскарження податкових повідомлень-рішень № 854/15-2 від 12.04.2005 р.; № 855/15-2 від 12.04.2005 р.; № 856/15-2 від 12.04.2005 р. Ухвалою господарського суду АР Крим від 27.05.2008 року у задоволенні клопотання відмовлено.

Ухвалою від 27.05.2008 р. провадження по справі було зупинено та призначено судово-бухгалтерську експертизу документів. Проте експертиза була не проведена, оскільки позивачем на дослідження надані документи не в повному обсязі, необхідному для проведення експертизи.

Сторони відмовилися від послуг перекладача.

Справа слухалася у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями).

Сторони відмовилися від послуг перекладача.

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами.                                                               

Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) перед початком слухання справи сторонам були роз'яснені права, передбачені ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) та вручені пам'ятки про права та обов'язки сторін.

Розглянув матеріали справи,  суд –

В С Т А Н О В И В :

Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

На підставі акту № 660/15-2 від 12.04.2005 року Державною податковою інспекцією м.Сімферополя прийняті податкові повідомлення – рішення № 854/15-2 від 12.04.2005 р.; № 855/15-2 від 12.04.2005 р.; № 856/15-2 від 12.04.2005 р.; № 0011371502 від 29.06.2005 р.; № 0013161502 від 01.08.2005 р.; № 00155815502 від 30.09.2005 р. Вказані рішення прийняті на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 «Про порядок погашення зобовґязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на певний термін узгодженої суми податкового зобовґязання.

У процесі розгляду справи позивач заявив клопотання про поновлення строку оскарження податкових повідомлень-рішень № 854/15-2 від 12.04.2005 р.; № 855/15-2 від 12.04.2005 р.; № 856/15-2 від 12.04.2005 р. Ухвалою господарського суду АР Крим від 27.05.2008 року у задоволенні клопотання відмовлено. Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у цій частині у звґязку з пропуском строку позовної давності.

Ухвалою від 27.05.2008 р. провадження по справі було зупинено та призначено судово-бухгалтерську експертизу документів. Проте експертиза була не проведена, оскільки позивачем на дослідження надані документи не в повному обсязі, необхідному для проведення експертизи.

Суд звертає увагу на те, що позивачем ні суду, ні експерту не надані платіжні доручення, відповідно до яких можливо здійснити висновок щодо порушення чи не порушення позивачем строку сплати узгодженої суми податкового зобовґязання.

Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Проте вказана правова норма не надає права позивачу не надавати суду взагалі ніяких доказів порушення свого права, оскільки це суперечить основним засадам судочинства.

Суд вважає, що ненадання ніяких доказів позивачем по справі щодо предмету позову не може не бути враховане судом, оскільки це може розглядатися як зловживанням своїм правовим статусом у адміністративній справі.

З урахуванням викладеного суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у частині визнання протиправними податкових повідомлень – рішень.

Відповідно до п.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд вважає можливим вийти за межи позовних вимог та визнати нечиними та скасувати податкові повідомлення – рішення № 0011371502 від 29.06.2005 р.; № 0013161502 від 01.08.2005 р.; № 00155815502 від 30.09.2005 р. у частині виникнення права податкової застави.

Оскільки судовим експертом була проведена відповідна робота по вивченню матеріалів справи, суд вважає можливим стягнути з позивача на користь експертної установи 800 грн. за проведену роботу.

Розглянув матеріали справи, суд дійшов до висновку, що доводи позивача не відповідають обставинам справи, підстави, необхідні для задоволення позову, відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.17, 18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд

П О С Т А Н О В И В :

·          У задоволенні адміністративного позову відмовити.

·          Стягнути з ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня», (95015, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, 62, р/р 26000000430994 в АКБ ЧБРР м.Сімферополя, МФО 384577, ЄДРПОУ 05528579) на користь ТОВ «Кримське експертне бюро» ( 95000, м.Сімферополь, вул.К.Маркса, 44, офіс 20, р/р 26007000130855 в АКБ «Чорноморський банк розвитку і реконструкції», м.Сімферополь, МФО 384577, ЄДРПОУ 31937105) 800,00 грн. витрат по сплаті експертизи.

Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова проголошена у судовому засіданні 17.09.2009 року у 11 год. 25 хв.

У судовому засіданні проголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Постанова підписана 25.09.2009 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.