Рішення

від 17.07.2009 по справі 2458.1-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2458.1-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

17.07.2009Справа №2-3/2458.1-2009

За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ – Маркет» (52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76)

До відповідача спільного підприємства «Богатир – Тонер» ( 95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 122)

про стягнення 68 486,72 грн.

Суддя  Соколова І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – представник Дорогін С.А. за дор. від 30.06.09р.

Від відповідача – представник Леміш Р.Г. за дор. від 15.05.09р.

Обставини справи: У липні 2008 року ТОВ «АТБ – Маркет», Дніпропетровська область  звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до спільного підприємства «Богатир – Тонер», м. Сімферополь про стягнення 68486,72 грн., в тому числі збитків у розмірі 53 300 грн., 3 % річних – 1467,30 грн., інфляційних збитків у розмірі 13 719,42 грн.

Рішенням ГС АРК від 12.11.08 р., залишеним без змін постановою Севастопольського  апеляційного господарського суду від 25.12.08 р., в задоволені позову ТОВ «АТБ- Маркет» відмовлено ( а.с. 141-144 том 1, а.с. 27-31 том 2).

Постановою Вищого Господарського суду України від 31.03.2009 р.  рішення ГС АРК від 12.11.08 р. ( а.с. 90-93 том 2) та  постанову Севастопольського  апеляційного господарського суду від 25.12.08 скасовано, а справу скеровано на новий розгляд до Господарського суду АРК  

          Розгляд даної справи доручено судді Соколової І.О. ( 2-3/2458.1-2009).

Ухвалою ГС АРК від 12.05.09 р. справа була прийнята до провадження та призначено судове засідання на 28.05.09 р.

Ухвалами ГС АРК від 28.05.9 р., від 16.06.-09.07.09р. судові засідання відкладались.

09.07.09р. до ГС АРК від ТОВ «АТБ – Маркет», Дніпропетровська область надійшли доповнення до позовної заяви про збільшення розміру позовних вимог на суму 11291,47грн. З цієї заяви вбачається, що ТОВ «АТБ – Маркет», Дніпропетровська область просить стягнути з спільного підприємства «Богатир – Юг», м. Сімферополь загальну суму у розмірі 79 778,19грн., у тому числі суму збитків у розмірі 53300,00грн., три відсотки річних у розмірі 3031,52грн. та збитки завдані інфляцією – 23446,67грн., з посиланням на ст. 536, 625 ЦК України.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що не отримував від позивача доповнення до позову про збільшення позовних вимог, так як в даній заяві невірно вказаний адрес державної реєстрації відповідача – м. Сімферополь, вул. Кубанська,15, замість – м. Сімферополь, вул. Київська,122, що відповідає даним Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій.                    

Копія вказаної заяви була надана представнику відповідача у судовому засіданні 17.07.09р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав збільшені позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму у розмірі 79778,19грн., у тому числі суму збитків у розмірі 53300,00грн., три відсотки річних у розмірі 3031,52грн. та збитки завдані інфляцією – 23446,67грн.

Представник відповідача не визнав збільшені позовні вимоги та вважає, що  позивач, як орендатор порушив  договірні зобов'язання, а тому відповідно до діючого законодавства не має законних підставі для повернення предоплати у розмірі 53 3000 грн. Відповідач також вважає, що позивач необґрунтовано посилається на вимоги ст. 625 ЦК України, вимагаючи додаткове стягнення 3 % річних та інфляції, оскільки збитки не є грошовими зобов'язаннями.

Розглянувши матеріали  справи, додатково представлені документи,  заслухавши  пояснення  представників  сторін,  суд, -

встановив:

23.12.2003 р. між ТОВ «АТБ – Маркет» (Орендатор) та Спільним підприємством «Богатир – Тонер» (Орендодавець) був укладений договір оренди  нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська 122 № 2303 ( а.с. 13-16 том 1).

За умовами даного договору Орендодавець  передає Орендарю, а орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах оренди нежитлові приміщення магазину загальною площею 437, 00 кв.м. в складі приміщень: підвалу – позиції 33-35 та першого поверху – позиції 1-8, І,ІІ,ІІІ, в будівлі № 122 (літ.«А»), розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 122 ( пункт 1.1. договору).

Відповідно до умов вищевказаного договору оренди, а саме згідно п.2.1, и.4.1.1 договору, відповідач, як орендодавець, взяв  на себе зобов'язання передати орендареві - позивачу майно по акту прийому - передачі в термін до 15 лютого 2005 року.

Згідно п.1.4. договору, майно повинне бути передане для здійснення торговельною діяльністю. З метою встановлення в орендованих приміщеннях торгового обладнання, позивачем 10.08.2004р. був укладений відповідний договір поставки торгівельного обладнання. Специфікацією до цього договору були узгоджені кількість, вартість, асортимент та строки поставки замовленого товару.

На виконання договірних зобов'язань по договору оренди № 2303 від 25.12.03 р.  (п. 3.3.1 договору), ТОВ «АТБ – Маркет»  платіжним дорученням № 56533 від 08.11.2004 р. перерахувало на поточний рахунок Відповідача, в якості передплати за оренду майна (за три з половиною місяці оренди), грошові кошти в розмірі 53 300 гривень.

Проте, всупереч умов укладеного договору відповідач у встановлений в договорі строки, тобто до 15.02.05 р., не передав позивачу по акту прийому – передачі нежитлове приміщення магазину загальною площею 437 кв.м.

Позивач вважає, що не передача відповідачем у встановлений договором оренди строк вказаних приміщень, перенесення строків виконання умов договору в цій частині та  фактична  неготовність приміщень для їх використання за цільовим призначенням відповідно до умов договору, свідчить про порушення відповідачем, як орендодавцем, своїх зобов'язань по вказаному  договору оренди.

Відповідно  до ст. 766 Цивільного кодексу України, якщо наймодавець не передає наймачеві  майно,  наймач  має право за своїм вибором: 1) вимагати  від  наймодавця  передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;  2) відмовитися від договору найму  і  вимагати  відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до положень вказаної статті Цивільного кодексу України, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути сплачені в якості орендної плати грошові кошти у розмірі 53 300 грн., що підтверджується листами від 23.07.07 р., від 14.08.07 р. ( а.с. 20,24 том 1).

Але, вказані звернення були залишені відповідачем без задоволення.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 214 Цивільного кодексу України особи, які вчинили дво - або багатосторонній правочин, мають право у випадках, передбачених законом, відмовитися від цього,  навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.

Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Так, договір оренди між Позивачем та СП «Богатир – Тонер» було укладено  строком до 01 лютого 2015 року.

Слід відзначити, що стаття 766 Цивільною кодексу України, передбачає  наслідки не передачі майна наймачу, однією із яких є право наймача за власним вибором відмовитись від договору найму та вимагати відшкодування заподіяних йому збитків.

Статтею    ст.   261   Цивільного кодексу  України   хоч   і   передбачається,   що   перебіг   позовної  давності  починається від дня,  коли особа довідалася  або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, відповідно до вимог п. 2 ст. 766 ЦК України, з моменту відмови позивача від договору оренди правовідносини сторін за договором оренди від 23.12.03 р. припинились з моменту отримання відповідачем повідомлення про відмову від договору оренди – 31.07.2007 р., про що свідчить відповідне повідомлення про вручення потового відправлення, а також на підставі вимог ч. 3 ст. 651 ЦК договір припинено 31 липня 2007 р.

Згідно з листом позивача вих. № 23/07 від 23.07.2007 р. відповідачеві було надано 7 (сім) днів  на повернення грошових коштів в сумі 53 300 гривень, що були йому перераховані в якості орендної плати за перші три з половиною місяці оренди.

Але, дана вимога відповідачем виконана не виконана та в своєму  листі № 24 від 03.08.2007 р. відповідач виразив свою незгоду з відмовою повивача від договору оренди та пропонував розірвати його за домовленістю сторін ( а.с. 23 том 1).

Таким чином, відповідач не виконав зобов'язань стосовно повернення грошових коштів – 53 300 грн. і це  стало відомо позивачеві 08.08.07 р., а тому перебіг строку позовної давності про стягнення неповернутих коштів, почався саме з 08.08.2007 р., оскільки з цього моменту ТОВ «АТБ – Маркет» дізналось про порушення свого права з боку відповідача.

На виконання вказівок, викладених у Постанові ВГСУ від 31.03.09 р. по справі № 2-17/8524-08, позивачем також було надано підтвердження перерахування  коштів у розмірі 53 300 грн. на рахунок відповідача, а саме -  довідка Базового відділення Дніпропетровської обласної дирекції   ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 04.06.09р.,  із якої вбачається,  що грошові кошти у розмірі 53 3000 грн. згідно платіжного доручення № 56533 від 08.11.04 р. були перераховані з рахунку ТОВ «АТБ – Маркет» на користь СП «Богатир – Тонер» та на розрахунковий рахунок ТОВ «АТБ – Маркет» вказані кошти потім не повертались ( а.с. 102 том 2).

Позивач, посилаючись на вимоги ст. 536, ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача, окрім суми збитків у розмірі 53 300 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3 031,52 грн., а також  збитки від  інфляції, що  складають 23 446,67 грн.

Суд вважає, що збільшені вимоги позивача підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача слід стягнути 53 3000 грн. збитків, тобто суму, яка  була перерахована у якості орендної плати  в листопаді 2004 року на підставі договору оренди  від 23.12.03 р., так як ці вимоги підтверджується матеріалами справи та засновані на нормах діючого законодавства.

При  цьому, суд враховує, що відповідач на підставі ст. 766 ЦК України відмовився від договору найму – договору оренди № 2303 від 23.12.03 р. , а тому вправі вимагати відшкодування збитків у вигляді перерахованої їм предоплати орендної плати у розмірі 53 300 грн.

Задовольняючи ці вимоги, суд також виходить з того, що відповідач по дійсній справі підтвердив факт отримання від позивача вказаної грошової суми, не надав суду доказів виконання їм умов договору по передачі позивачу орендованого майна та не заперечував проти того, що отримував від позивача  в червні 2007 р. листа про відмову від договору оренди від 23.12.03 р.

Разом з тим, суд не знаходить законних підстав для задоволення вимог позивача про стягненню з відповідача суми 3 031,52 грн.  трьох процентів річних та збитків, завданих  інфляцією у розмірі 23 446,67 грн на підставі ст.. 625 ЦК України.

Так, стаття 625 Цивільного кодексу України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання, згідно якою боржника, прострочивший виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних.  

Але, вказана стаття не може бути застосована до взаємовідносин  позивача та відповідача по договору оренди майна, так як грошовим є зобов'язання, по якому боржник зобов'язаний сплатити кредитору певну суму грошових коштів, наприклад зобов'язання орендатора по договору оренди, а не орендодавця.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що в задоволенні вимог позивача про стягнення 3 031,52 грн. -   3 % річних  та інфляційних збитків у розмірі 23 446,67 грн., слід відмовити.

Заперечення відповідача  стосовно необхідності повернення 53 300 грн.  та посилання його на те, що позивач також порушив умови договору, не може бути прийняті судом до уваги,  так як згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Але, відповідачем не було надано доказів порушення з боку позивача умов договору оренди від 23.12.03 р.

Згідно ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті держмита та судові витрати, пов'язані зі сплатою інформаційно-технічних послуг із забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на відповідача  пропорційно задоволеним вимогам.

Вступна  й резолютивна   частини рішення оголошені в   засіданні суду в присутності представників сторін     17.07.2009 р.

Рішення оформлене згідно зі ст.84 ГПК України та підписане 22.07.2009 року.

З обліком  викладеного, керуючись, ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу  України, суд -

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги ТОВ «АТБ – Маркет»  задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Богатир – Юг» ( 95000, м. Сімферополь, вул. Кубанська, 15, п/р 26004000130018 в АКБ ЧБРР м. Сімферополя, МФО 384577, ЗКПО 24693321) на користь ТОВ «АТБ – Маркет»  (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський р-н, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76, ЗКПО 30487219, п/р 26006208770100 в ДОД АППБ «Аваль», МФО 305653) 53 300 грн. збитків,   витрати по держмиту в розмірі 533 грн.  та  59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видається  стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

В частині стягнення сум  3 031,52 грн. та 23 446,67 грн. відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Соколова І.А.