Вирок

від 31.07.2015 по справі 462/2388/15-к

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/2388/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2015 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014140050004665 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Боброїди Жовківського району Львівської області, українця, громадянина України, із освітою 9 класів, неодруженого, непрацюючого, військовозобов`язаного, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 15.12.2011 року, знаходячись неподалік будинку по вул.Патона, 2 у м.Львові, маючи умисел на підроблення довідки про доходи, з подальшим її використанням для отримання кредитних коштів у банку «Ерсте Банк», за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, надав останній номер ідентифікаційного коду, виданого на ім`я ОСОБА_4 , та повідомив своє прізвище, ім`я, по-батькові, після чого, зустрівшись через 30 хвилин у тому ж місці, отримав від невстановленої особи підроблену довідку про середню заробітну плату №216 від 12.12.2011, видану ТОВ «Абсолют-Центр», код ЄРДПОУ 36439092, про те, що ОСОБА_4 працює на посаді водія з 14.09.2010 і заробітна плата за останні шість місяців, а саме з червня 2011 року по листопад 2011 року, становить тридцять три тисячі вісімсот дев`ятнадцять гривень три копійки, в той час, як ОСОБА_4 , ніколи не працював у ТОВ «Абсолют-Центр» й відповідно не отримував там заробітної плати.

Окрім цього, ОСОБА_4 15.12.2011 року, знаходячись в приміщенні банку «Ерсте Банк» по вул.Патона, 2 у м.Львові, маючи умисел на використання підробленого документу, надав кредитному інспектору завідомо підроблену довідку про середню заробітну плату №216 від 12.12.2011, видану ТОВ «Абсолют-Центр», код ЄРДПОУ 36439092, в якій містяться фіктивні відомості.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч.3 ст.358 КК України та ч.4 ст.358 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, та дав суду показання аналогічні фабулі обвинувачення. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.

Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у підробленні офіційного документа, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такий документ, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою його використання, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тавикористанні завідомо підробленого документу доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є злочинами невеликої і середньої тяжкості, вчиненими умисно; особу винного, який раніше не судимий (матеріали кримінального провадження, арк.55); неодружений, не працює, на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває (матеріали кримінального провадження, арк.58, 60), згідно наданої характеристики за місцем проживання характеризується позитивно (матеріали кримінального провадження, арк.62).

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, за кожен вчинений злочин у виді обмеження волі в межах санкцій ч.3 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України.

Згідно ч.1 ст.70 КК України при сукупності злочинів, суд призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Таким чином,остаточне покарання обвинуваченому слід обрати на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, враховуючи характер та співвідношення тяжкості злочинних діянь, їх наслідки, ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Між тим, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання. При цьому, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені п.п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З огляду на зазначене, із обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню на користь держави витрати на проведення НДЕКЦ ГУ МВС України у Львівській області технічної експертизи №6/111 від 06.03.2015 року в розмірі 736,56 грн. (матеріали кримінального провадження, арк.134), оскільки проведення вказаної експертизи було зумовлено розслідуванням вчиненого обвинуваченим злочину.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Підстав, передбачених ст.ст. 176, 177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого запобіжних заходів суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-375 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.3 ст.358 КК України у виді обмеження волі на строк один рік шість місяців;

за ч.4 ст.358 КК України у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк один рік шість місяців.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку тривалістю один рік.

Зобов`язати ОСОБА_4 , відповідно до ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь державипроцесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 736,56 грн.

Речовий доказ документи, які формують кредитну справу за договором №014/ZAZLM2/3/001 від 23.12.2011 року, укладеним між ОСОБА_4 та ПАТ «Ерсте Банк», які приєднано до матеріалів кримінального провадження (матеріали кримінального провадження арк.129-130) залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: ОСОБА_1