1477.1-2009
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122
РІШЕННЯ
Іменем України
20.07.2009Справа №2-31/1477.1-2009
За позовом – Прокурора м.Ялта (98600, м.Ялта, вул.Кірова, 18) в інтересах держави в особі:
1) Ради Міністрів АРК (95000, м.Сімферополь, пр.Кірова, 13)
2) Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Передгірний» Міністерства охорони здоров'я України (98677, м.Алупка, Шосе Свободи, 11)
3) Міністерства охорони здоров'я України (01021, м.Київ, вул. М.Грушевського, 7)
до відповідачів:
1) Фонду майна АРК (95015, м.Сімферополь, вул. Севастопольська, 17)
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестком» (95001, м.Сімферополь, вул.Більшовицька, 24; 98676, м.Алупка, Шосе Свободи, 16)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Алупкінської міської ради (98676, м.Алупка, вул.Червоноармійська, 32)
про визнання частково недійсним договору оренди нерухомого майна
Суддя А.В.Привалова
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від прокуратури АРК – Горна К.В., посв. № 08059
Від позивача 1 – не з'явився
Від позивача 2 – Лімарев В.А., посв. № с-09/2001
Від позивача 3 – Бронова В.М., дов. у справі
Від відповідача 1 – Іскра Ю.Ю., дов. у справі
Від відповідача 2 – Попович І.Я., дов. у справі
Від третьої особи - не з'явився
Обставини справи:
У липні 2008р. прокурор м.Ялта діючи в інтересах держави в особі Ради Міністрів АРК; Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Передгірний» Міністерства охорони здоров'я України; Міністерства охорони здоров'я України звернувся до господарського суду АРК з позовом до відповідачів – Фонду майна АРК та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестком», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Алупкінської міської ради, про визнання частково недійсним договору оренди майна, укладеного між Фондом майна АРК та ТОВ «Інвестком» 07.12.2004 р. в частині передачі в оренду будівлі дитячого садку літ.«В» загальною площею 120,4 кв.м. за адресою: м.Алупка, вул.Шосе свободи, 16, що знаходиться на балансі санаторію «Передгірний», з моменту укладення, а також просить зобов'язати ТОВ «Інвестком» повернути будівлю дитячого садку літ.«В» загальною площею 120,4 кв.м. за адресою: м.Алупка, вул.Шосе свободи, 16, що знаходиться на балансі санаторію «Передгірний», у володіння та користування санаторію «Передгірний» шляхом примусового виселення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений договір оренди будівлі дитячого садку суперечить актам цивільного законодавства, оскільки на підставі ч.5 ст.16 Закону України «Про дошкільну освіту» вивільнені приміщення ліквідованих державних та комунальних дошкільних навчальних закладів використовуються виключно для роботи з дітьми, а тому засновник (власник) державного чи комунального дошкільного навчального закладу не має права безпідставно ліквідувати його, зменшувати в ньому площу території, кількість груп, а також здавати в оренду приміщення (будівлі). З наведених та інших підстав, зазначених у позовній заяві, прокурор просить визнати укладений договір оренди від 07.12.2004 р. недійсним з моменту його укладення на підставі ч.1 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України та зобов'язати ТОВ «Інвестком» повернути орендоване приміщення.
Рішенням господарського суду АРК від 08.09.2008р. по справі №2-22/7541-2008, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.12.2008р., у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2009р. у справі №2-22/7841-2008 постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.12.2008р. та рішення господарського суду АРК від 08.09.2008 р. скасовані. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду АРК.
Згідно резолюції Голови господарського суду АРК, справа передана на розгляд судді Приваловій А.В., з присвоєнням справі номеру №2-31/1477.1-2008.
Ухвалою господарського суду АРК від 17.03.2009 р. справа прийнята до провадження та призначена до розгляду.
Ухвалою господарського суду АРК від 14.04.2009 р. зустрічна позовна заява ТОВ «Інвестком» до відповідачів Ради міністрів АРК, Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Передгірний» Міністерства охорони здоров'я України; Міністерства охорони здоров'я України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Фонду майна АРК з вимогами про зобов'язання відповідачів не чинити перешкоди в реалізації ТОВ “Інвестком» своїх прав та обов'язків орендаря за договором оренди нерухомого державного майна від 07.12.2004 р., укладеного між Фондом майна АРК та ВАТ «Інвестком» шляхом припинення надання органам прокуратури, органу управління майном, а також іншим органам недостовірної інформації про наявність спеціального (спеціалізованого) призначення орендованого майна – для лікування туберкульозу органів дихання та неспецифічних захворювань легких, а також про те, що орендований об'єкт є дошкільним закладом, повернута без розгляду.
Прокурор у судовому засіданні позовну заяву підтримав у повному обсязі.
Позивач – Рада Міністрів АРК явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Представники позивачів - Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Передгірний» Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства охорони здоров'я України у судовому засіданні позовну заяву підтримали з урахуванням заяви про розширення (доповнення) підстав позову.
Фонд майна АРК з позовом не згоден та просить у його задоволенні відмовити посилаючись на те, що орендоване приміщення не є дитячим дошкільним закладом та не використовується вже тривалий термін саме як дошкільний заклад. При цьому Фонд майна АРК стверджує, що ним додержано усі вимоги законодавства при укладенні спірного договору, а тому немає підстав для визнання договору оренди недійсним. Крім того, Фонд майна АРК посилається на те, що органом управління державного майна є Міністерство охорони здоров'я України, яке надало згоду на оренду даного нежитлового приміщення. Фонд майна АРК також вказує на необгрунтоване посилання позивачів у заявах про розширення підстав позову на порушення при укладенні договору оренди Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестком» проти позову заперечує та просить у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що згідно договору оренди нерухомого державного майна, об'єктом оренди є не дитячий садок, а окремо визначене майно, про що свідчить Звіт про незалежну оцінку вартості об'єкта оренди, а також судові рішення, які, на думку відповідача, мають преюдиціальне значення при вирішенні даного спору.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Алупкінська міська рада явку свого представника у судове засідання не забезпечила, у листі надісланому суду 13.04.2009р. (а.с.113, т.1), позовні вимоги прокурора підтримала і просила розглянути справу у відсутність свого представника.
Розгляд справи відкладався, строк розгляду справи продовжувався в порядку ст.ст.69, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, думку прокурора, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Cкасовуючи рішення господарського суду АРК від 08.09.2008р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.12.2008р. по даній справі, Вищий господарський суд України в своєї постанові від 26.02.2009р. звертав увагу на той факт, що доведення тієї обставини, чи відноситься предмет спірної угоди до об'єктів освіти, які в розумінні законодавчих приписів не можуть бути об'єктами оренди, не залежить від його фактичного існування як юридичної особи, фінансування з державного бюджету та користування за призначенням, а пов'язується з тим, чи є таке майно (будівля, споруда, приміщення) відокремленим і спеціально призначеним для здобуття дітьми дошкільної освіти, тобто, приміщенням об'єкту освіти, що виключає можливість його використання з іншою метою в силу приписів закону, адже, законодавець передбачив спеціальні вимоги щодо можливості розпорядження такими об'єктами освіти саме як майном, а не як суб'єктами дошкільної освіти.
Крім того, Вищий господарський суд України визнав передчасними висновки попередніх судів про те, що об'єктом спірного договору є окреме нерухоме індивідуально визначене майно, яке підлягає передачі в оренду.
Згідно зі ст.111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.
Судом встановлено, що 07.12.2004р. між Фондом майна АРК та ТОВ «Інвестком» був укладений договір оренди державного майна строком на 5 років, згідно якого Орендодавець – Фонд майна АРК на підставі наказу Фонду майна АРК від 12.11.2004 р. №1349 передає державне нерухоме майно – будівлю дитячого садку (літ.В) загальною площею 120,4 кв.м., будівлю складу (літ.З) загальною площею 53,1кв.м., будівлю складу (літ.К) загальною площею 23,0 кв.м., розташовані за адресою: м.Алупка, вул..Шосе свободи, 16, строком на 5 років, що знаходяться на балансі санаторію «Передгірний», а Орендар – Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестком» приймає у строкове платне користування по акту приймання-передачі, що є додатком №1 до договору. Майно передається в оренду з метою організації оздоровлення та відпочинку громадян (п.1.1 договору).
Відповідно до умов п. 1.2. вказаного договору, об'єкт оренди знаходиться на балансі Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Передгірний» Міністерства охорони здоров'я України та належить державі в особі Верховної Ради України на підставі свідоцтва про право власності, згідно з рішенням виконавчого комітету Алупкінської міської ради від 15.11.2004р. №253, зареєстрованого Комунальним підприємством «Ялтинське бюро технічної інвентаризації» за номером 979 від 24.11.2004р, та знаходиться в оперативному управлінні у Міністерстві охорони здоров'я України.
Договір оренди державного майна укладено з дозволу Міністерства охорони здоров'я України, в управлінні якого знаходиться об'єкт оренди, що випливає з листа вказаного органу від 07.10.2004 р., та за наказом Фонду майна АРК від 12.11.2004р. №1349 «Про передачу в оренду ТОВ «Інвестком» державного нерухомого майна – будівлі дитячого садку (літ.В) загальною площею 120,4 кв.м., будівлі складу (літ.З) загальною площею 53,1 кв.м., будівлі складу (літ.К) загальною площею 23,0 кв.м., розташованих за адресою: м.Алупка, шосе Свободи, 16, що знаходиться на балансі санаторію «Передгірний».
Вказаний договір оренди державного нерухомого майна від 07.12.2004 р. посвідчений нотаріально, про що приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу вчинено запис в реєстрі за № 352 від 07.12.2004р.
Прокурор м.Ялта, звертаючись до суду в інтересах держави з даним позовом про визнання частково недійсним укладеного 07.12.2004р. між відповідачами за справою договору оренди нерухомого майна в частині передачі в оренду будівлі дитячого садку літ.«В» зазначив, що зміст оспорюваного правочину (договору) суперечить вимогам чинного законодавства, а саме: ст.ст.3, 16 Закону України «Про дошкільну освіту», ст.63 Закону України «Про освіту», ст.ст.4,10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна», що згідно ст.ст.203, 207, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.
Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-XII є спеціальним законом, яким врегульовано організаційні та майнові відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій щодо господарського використання такого державного майна.
Відповідно до абз.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції Закону України від 29.06.2004 р. №1905, яка діяла під час укладення спірного договору) не можуть бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна».
Згідно абз.6 п. «б» ч.2 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.
Відповідно до ч.5 ст.63 Закону України «Про освіту» об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.
Отже за приписами зазначених норм об'єкти освіти, що фінансуються з державного бюджету, не можуть бути об'єктами оренди, однак, доводи відповідачів, що у спірному договорі оренди об'єктом оренди визначений не дитячий садок, як об'єкт освіти - дошкільний навчальний заклад, а будівля колишнього дитячого садку, яка наразі не використовується балансоутримувачем за цільовим призначенням, не зареєстрована як юридична особа і не фінансується з державного бюджету, з посиланням на ст.13, 38 Закону України «Про дошкільну освіту», якими встановлено вимоги до статусу навчального закладу як юридичної особи і джерел фінансування дошкільного навчального закладу, судом відхиляються виходячи з наступного.
Статтею 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» зазначено, зокрема, що не можуть бути об'єктами оренди: цілісні майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), що здійснюють діяльність, передбачену частиною першою статті 4 Закону України «Про підприємництво»; цілісні майнові комплекси казенних підприємств; цілісні майнові комплекси структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць) казенних підприємств, що здійснюють діяльність, передбачену частиною першою статті 4 Закону України «Про підприємництво».
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» перелік підприємств, майнові комплекси яких не можуть бути об'єктами оренди може бути доповнено законодавчими актами України.
Так, згідно частин 5 та 6 ст.16 Закону України «Про дошкільну освіту» вивільнені приміщення ліквідованих державних та комунальних дошкільних навчальних закладів використовуються виключно для роботи з дітьми. Майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із зазначеною метою. Засновник (власник) державного чи комунального дошкільного навчального закладу не має права безпідставно ліквідувати його, зменшувати в ньому площу території, кількість груп, а також здавати в оренду приміщення (будівлі). Дошкільні навчальні заклади передаються центральними органами державної влади або власником з державної до комунальної власності на безоплатної основі.
Отже, з системного аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що віднесення предмету спірної угоди до об'єктів освіти, які в розумінні зазначених законодавчих приписів не можуть бути об'єктами оренди, не залежить від його фактичного існування як юридичної особи, фінансування з державного бюджету та користування за призначенням, а пов'язується з тим, чи є таке майно (будівля, споруда, приміщення) відокремленим і спеціально призначеним для здобуття дітьми дошкільної освіти, тобто, приміщенням об'єкту освіти, що виключає можливість його використання з іншою метою в силу приписів закону, адже законодавець передбачив спеціальні вимоги щодо можливості розпорядження такими об'єктами освіти саме як майном, а не як суб'єктами дошкільної освіти.
Матеріалами справи, а саме: інвентарною справою №6922 домоволодіння №16 по Шосе Свободи у м.Алупка, а також звітом з незалежної оцінки ринкової вартості комплексу будівель колишнього дитячого садку, розташованого за адресою: м.Алупка, вул..Шосе Свободи, 16, що передається в оренду ТОВ «Інвестком», підтверджується, що об'єктом оренди за договором оренди державного нерухомого майна від 07.12.2004 р. є комплекс будівель колишнього дитячого садку, у тому числі літ.«В» (а.с.140-154, т.1, 56-130 т.2).
Згідно довідці Алупкінської міської ради від 30.11.2007р. рішення щодо перепрофілювання закладу освіти дитячого садку літ.«В» за адресою: м.Алупка, вул.Шосе Свободи, 16 не приймалось (а.с.27, т.1).
Отже, матеріали справи свідчать, що за своїм правовим статусом державне майно, передане у оренду за спірною угодою (в спірній частині), є будівлею об'єкту освіти (оскільки статус цієї будівлі не змінювався), цільовим призначенням якого є здобуття дітьми дошкільної освіти, що дозволяє суду зробити висновок про незаконне перепрофілювання та використання не за цільовим призначенням цього майна в силу прямої заборони наведеними вище приписами закону здавати у оренду та використовувати таке майно за іншим цільовим призначенням, навіть якщо це вивільнені приміщення ліквідованих державних та комунальних дошкільних закладів. Відтак, укладення спірного правочину щодо передачі у оренду державного майна, яке за своїм правовим статусом є будівлею об'єкту освіти, всупереч прямої заборони на це актами діючого на час вчинення правочину законодавства є незаконним.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вичинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Дослідивши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судом вбачається, що об'єктом оренди за договором оренди державного майна від 07.12.2004 р. є майно, яке у розумінні положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.16 Закону України «Про дошкільну освіту» не може бути об'єктом оренди, так як має загальнодержавне значення і не підлягає приватизації.
Крім того, слід зазначити, що згідно ст.26 Закону України «Про курорти» від 05.10.2000р. №2026 приватизація санаторно-курортних закладів, що знаходяться на територіях курортів державного значення, використовують природні лікувальні ресурси зазначених територій і на момент прийняття цього Закону перебувають у державній або комунальній власності, забороняється. Приватизація спеціальних санаторно-курортних закладів (дитячих, кардіологічних, пульмонологічних, гінекологічних, для лікування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для лікування хворих на туберкульоз, хворих з травмами і хворобами спинного мозку та хребта), що знаходяться на територіях курортів місцевого значення, використовують природні лікувальні ресурси зазначених територій і на момент прийняття цього Закону перебувають у державній або комунальній власності, забороняється. Приватизація інших санаторно-курортних закладів, що знаходяться або створюються на територіях курортів місцевого значення і використовують природні лікувальні ресурси зазначених територій, може здійснюватися в порядку, встановленому законами з питань приватизації, за умови збереження профілю об'єктів, що приватизуються.
Матеріали справи свідчать, що будівля дитячого садку літ.«В» знаходиться на балансі бюджетного закладу, тобто входить до цілісного майнового комплексу Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Передгірний» Міністерства охорони здоров'я України, який має статус спеціалізованого закладу охорони здоров'я (є санаторно-курортним закладом із спеціалізацією «лікування туберкульозу органів дихання і неспецифічних захворювань легенів»), майно якого повинно використовуватись в процесі здійснення санаторієм цілої низки у сукупності оздоровчо-лікувальних дій по лікуванню дітей від туберкульозу. Нерозривність процесу лікування і виховання пов'язана з необхідністю тривалового лікування у зв'язку з особливостями перебігу хвороби.
Отже, враховуючи наведені вище приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що договір оренди державного нерухомого майна від 07.12.2004 р. в частині передачі у оренду будівлі дитячого садку літ.«В» загальною площею 120,4кв.м., укладений з порушенням положень чинного законодавства та має бути визнаний недійсним через недотримання при його укладенні вимог, встановлених п.1 ст.203 Цивільного кодексу України.
Статті 215-216 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило про те, що угода, яка не відповідає вимогам закону, є недійсною, але одночасно передбачає і наслідки її недійсності, зокрема, кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі –відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
Стосовно доводів позивачів щодо невідповідності окремих пунктів оспорюваного договору Типовому договору, затвердженого наказом Фонду Майна України від 23.08.2000р. №1774 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2000р. за №930/5151, суд вважає, що при недійсності укладеного правочину в оспорюваній частині не має суттєвого значення відповідність цих пунктів умовам Типового договору, при тому, що прокурор оспорює договір не в повному обсязі, а лише в частині будівлі дитячого садку (літ.В).
Стосовно доводів позивачів, викладених у заяві про розширення підстав позову, про порушення відповідачами при укладенні спірного договору вимог Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду майна України від 13.10.2004р. №2149 суд зазначає наступне.
Обов'язковою умовою для проведення конкурсу цей Порядок визначає наявність заяв про оренду нерухомого майна від двох або більше фізичних чи юридичних осіб. Проте позивачами на момент розгляду справи не надано суду доказів, що під час укладання спірного договору оренди надходили заяви від будь-яких фізичних чи юридичних осіб про оренду цього ж нерухомого майна.
В обгрунтування своїх заперечень відповідачі посилаються на ті обставини, що спірний об'єкт оренди не є дошкільною установою освіти і може бути переданий в оренду, що, на думку відповідачів, є преюдиціальним фактом і не вимагає доведення на підставі ст.35 Господарського процесуального кодексу України. Свої посилання відповідачі обґрунтовують фактичними обставинами, встановленими рішенням господарського суду АРК від 05.12.2007 р. у справі №2-30/14504-2007 за позовом прокурора м.Ялта до ТОВ «Інвестком» та Фонду майна АРК, а також рішенням господарського суду АРК від 17.04.2008 р. у справі №2-3/2994-2008 за позовом прокурора м.Ялта до ТОВ «Інвестком» та Фонду майна АРК.
Суд відхиляє ці доводи, оскільки стаття 35 ГПК України пов'язує застосування судової преюдиції при розгляді справи тільки у тому випадку, коли при вирішенні інших спорів, в яких були встановлені певні обставини, які не доводяться знову, приймали участь ті ж самі сторони. Але сторони, які брали участь у розгляді господарським судом АРК справ №2-30/14504-2007 та №2-3/2994-2008 не є тотожними зі сторонами за даною справою.
Так, у справі №2-30/14504-2007 заступник прокурор м.Ялта вийшов в інтересах держави в особі Верховної Ради України з позовом до Фонду майна АРК та ТОВ «Інвестком» за участю третіх осіб Санаторія «Передгірний» та Алупкінської міської ради про визнання частково недійсним наказу Фонду майна АРК №1349 від 12.11.2004 р. та визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 07.12.2004 р.
У справі №2-3/2994-2008 прокурор м.Ялта вийшов в інтересах держави в особі Управління освіти Ялтинської міської ради до Фонду майна АРК; ТОВ «Інвестком»; Міністерства охорони здоров'я України за участю третіх осіб Санаторія «Передгірний» та Алупкінської міської ради про визнання частково недійсним наказу Фонду майна АРК №1349 від 12.11.2004 р. та визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 07.12.2004 р., а також спонукання дій щодо повернення майна.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та засновані на законі тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у порядку ст.49 ГПК України.
У зв'язку з тим, що Фонд майна АРК є звільненим від сплати судових витрат відповідно до Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито», суд вважає за необхідне покласти судові витрати на ТОВ «Інвестком».
Вступна та резолютивна частина рішення оголошена в судовому засіданні 20.07.2009р. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 27.07.2009р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43,49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати частково недійсним договір оренди державного нерухомого майна, укладений між Фондом майна АРК та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестком» від 07.12.2004 р. в частині передачі в оренду будівлі дитячого садку літ. «В» загальною площею 120,4 кв.м. за адресою: м.Алупка, вул.Шосе свободи, 16, що знаходиться на балансі Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Передгірний» Міністерства охорони здоров'я України, з моменту укладення.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестком» (95001, м.Сімферополь, вул.Більшовицька, 24; 98676, м.Алупка, Шосе Свободи, 16, ОКПО 32177812) повернути будівлю дитячого садку літ. «В» загальною площею 120,4 кв.м., розташовану за адресою: м.Алупка, вул.Шосе свободи, 16, що знаходиться на балансі Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Передгірний» Міністерства охорони здоров'я України (98677, м.Алупка, Шосе Свободи, 11), у володіння та користування Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Передгірний» Міністерства охорони здоров'я України (98677, м.Алупка, Шосе Свободи, 11, ОКПО 01995829) шляхом примусового виселення.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестком» (95001, м.Сімферополь, вул.Більшовицька, 24; 98676, м.Алупка, Шосе Свободи, 16, р/р 26009000230902 в АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», ОКПО 32177812) в дохід державного бюджету України (рахунок №31115095700002, банк одержувач ГУ Державного казначейства України в АРК, м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, ОКПО 34740405) держмито в сумі 85,00 грн.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестком» (95001, м.Сімферополь, вул.Більшовицька, 24; 98676, м.Алупка, Шосе Свободи, 16, р/р 26009000230902 в АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», ОКПО 32177812) в дохід державного бюджету України (рахунок №31218259700002 в ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополь, код платежу 22050000, ОКПО 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 118,00 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Копію рішення направити на адресу прокурора, сторін та третіх осіб рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Привалова А.В.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2009 |
Оприлюднено | 05.10.2009 |
Номер документу | 4795546 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Привалова А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні