Рішення

від 20.07.2009 по справі 5020-5/363-4/012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/363-4/012

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"20" липня 2009 р. справа № 5020-5/363-4/012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал Сервіс Група” (99038, місто Севастополь, вулиця А. Кесаєва, 5, корп.12, кв.26)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фишпак”

(99021, місто Севастополь, вулиця Т. Шевченко, 52-А)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Севастопольської міської Ради

(99011, місто Севастополь, вулиця Леніна, 3)

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

Суддя Погребняк О.С.

За участю представників сторін:

позивача –Майницький Максим Ігоревич, довіреність №600/1/Д від 17.12.2008;

Панова Тетяна Леонідівна - довіреність б/н від 17.07.2009;

відповідача –не з'явився,

третьої особи  - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Метал Сервіс Група” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Фишпак”, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі договору оренди земельної ділянки від 05.03.2007 року, укладеного з Севастопольською міською радою, являється користувачем земельної ділянки площею 3,7 га за адресою: м.Севастополь, Камишове шосе, 63/1-63/11 для будівництва і обслуговування комплексу «МСГ»за виготовлення деталей вітрогенераторів. Позивач зазначає, що на частині земельної ділянки, переданої йому в оренду, суміжний землекористувач –ТОВ «Фишпак»самовільно побудувало одноповерхову кам`яну нежитлову будівлю. Позивач вважає дії відповідача такими, що порушують межі землекористування, перешкоджають нормальному використанню орендованої земельної ділянки. Позовні вимоги про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки позивач обґрунтовує положеннями статей 95, 96 Земельного кодексу України.

Відповідач проти заявленого позову заперечує, вважає позовні вимоги безпідставними та вказує на те, що спірна будівля побудована у 1994 році попереднім користувачем земельної ділянки –СДП «Атлантика»на підставі договору про співучасть від 26.04.1994 року № 47 та на момент отримання відповідачем Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою І-КМ № 005161 від 05.08.1999 року вже існувала. Відповідач зазначає, що він не претендує на отримання права користування земельною ділянкою, однак вважає неприпустимим задоволення позовних вимог про знесення спірної будівлі.

Третя особа –Севастопольська міська рада надала суду пояснення, в яких посилається на Положення про містобудівний кадастр населених пунктів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 року № 224 та зазначає, що посилання відповідача на правомірність зведення спірної будівлі можуть підтверджуватись лише даними з державного земельного кадастру, а також іншими даними та правовстановлюючими документами на земельну ділянку та будівлю.

Ухвалою суду від 04.11.2008 у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено до отримання результатів проведення експертизи.

Ухвалою суду від 09.02.0009 провадження у справі поновлено у зв'язку із надходженням до суду висновків судової землевпорядної експертизи.

В процесі розгляду справи представник відповідача заявив клопотання про призначення по справі судової землевпорядної експертизи, на вирішення якої просив поставити запитання: «Чи відповідає інформація, яка міститься у кадастровому плані ТОВ «Метал Сервіс Группа», реальному стану земельної ділянки на момент його складання?».

Ухвалою суду від 13.04.2009 у справі було призначено судову землевпорядну експертизу, на вирішення експерта поставлено вказане запитання, провадження у справі зупинено до отримання результатів експертизи.

07.05.2009 на адресу суду надійшли матеріали справи № 5020-5/363 з повідомленням про неможливість проведення експертизи з тих підстав, що поставлене за вирішення експерта запитання носить правовий характер і виходить за межі компетенції експертів. У зв'язку з цим, ухвалою суду від 13.05.2009 провадження у справі було поновлено.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя від 02.07.2009 №79 справу передано до провадження судді Погребняка О.С., у зв'язку з відпусткою судді Євдокімова І.В.

Ухвалою суду від 06.07.2009 справу прийнято до провадження судді Погребняка О.С. та призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.07.2009.

Представникам позивача у судовому засіданні були роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач на позові наполягає, просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою від 06.07.2009 року про призначення справи до розгляду на 20.07.2009 року суд явку представників сторін та третьої особи у судове засідання обов'язковою не визнавав, додаткові матеріали, необхідні для розгляду справи не витребував. З матеріалів справи вбачається факт неодноразової участі повноважних представників сторін та третьої особи у судових засіданнях в рамках даної справи, висловлення сторонами їх правових позицій та надання ними необхідних доказів.

На підставі викладеного суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.     

24.06.2009 року від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із знаходженням в провадженні господарського суду м.Києва іншої справи –№ 30/263 за позовом ТОВ «Фишпак»до Севастопольської міської ради, третя особа –ТОВ «Метал Сервіс Група»про визнання недійсним рішення Севастопольської міської ради № 1435 від 24.01.2007 року. ТОВ «Фишпак»вважає розгляд даної справи неможливим до розгляду господарським судом м.Київа справи № 30/263.

Присутні у судовому засіданні представники позивача проти заявленого клопотання заперечували.

Суд у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовив у зв'язку з недоведеністю того, яким чином розгляд даної справи є неможливим до розгляду справи № 30/263.          

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані докази, вивчивши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

23.02.2007 року між Севастопольською міською радою –Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю «Метал Сервіс Група»- Орендар, на підставі рішення Севастопольської міської ради № 1435 від 24.01.2007 року, було укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування комплексу «МГС»по виготовленню деталей вітрогенераторів з віднесенням земель до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться за адресою: м.Севастополь, вул. Камишове шосе, 63/1-63-11.

Відповідно до пункту 3.1, Договір укладено строком на 25 років.   

Актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 05.03.2007 року (який являється Додатком № 3 до договору оренди земельної ділянки) визначені межі земельної ділянки довгочасовими межовими знаками  (від т. 1 до т. 5 –межа закріплена металевими стовпами, від т.5 до т.9 –межа проходить по стіні кам'яної будівлі, від т.9 до т.15 межа проходить по кам'яному паркану, від т.15 до т. 39 –межа закріплена металевими стовпами, від т.39 до т.46 –межа проходить по кам'яному паркану, від т. 46 до т.1 –межа закріплена металевими стовпами) (том 1 а.с.20).

27.02.2007 року між сторонами договору оренди земельної ділянки від 23.02.2007 року було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, із змісту якого вбачається відповідність меж ділянки даним, зазначеним в акті визначення меж земельної ділянки (том 1 а.с.52).             

Позивач зазначає, що на частині орендованої ним земельної ділянки від т.8 до т.10 знаходиться одноповерхова нежитлова будівля, яка безпідставно прибудована та використовується відповідачем.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами у справі докази суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню  у повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до пункту «а»частини 1 статті 95 Земельного кодексу України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі.

Пунктом «г»частини 2 статті 95 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Позивач посилається на порушення його прав збоку суміжного землекористувача –ТОВ «Фишпак», які полягають у зведенні останнім будівлі, яка примикає до будівлі та кам'яного паркану, що належать ТОВ «Метал Сервіс Группа».

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.    

          Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Так, висновком № 1086 судової комісійної будівельно-технічної експертизи від 04.02.2009 року встановлено факт порушення меж земельної ділянки площею 3,7 га, яка розташована в м.Севастополі, Камишове шосе, 63 та згідно з умовами договору оренди перебуває № 040765900047 від 05.03.2007 року (дата державної реєстрації) перебуває в користуванні ТОВ «Метал Сервіс Группа», збоку суміжного землекористувача –ТОВ «Фишпак»(том 1 а.с.108-111).

Вказаним вище висновком також встановлено, що межі земельної ділянки площею 3,7 га, яка перебуває у користуванні позивача, порушені суміжним землекористувачем, так як на ній частково розташовано будівлю цеху та повністю прибудова до цеху ТОВ «Фишпак».

Із змісту досліджувальної частини експертного висновку № 1086 від 04.02.2009 року вбачається, що на земельній ділянці, яка передана в оренду позивачеві, розташована будівля ТОВ «Фишпак»розмірами по зовнішнім вимірам 10,9Х12 м площею 130,8 кв.м. Також встановлено факт накладення земельних ділянок, площа накладення складає 195,1 кв.м.

Підстави для відхилення висновку судової будівельно-технічної експертизи у суду відсутні, узв`язку з чим, вказаний висновок приймається судом у якості доказу у справі.

Що стосується доводів відповідача стосовно того, що спірна будівля побудована у 1994 році попереднім користувачем земельної ділянки –СДП «Атлантика»на підставі договору про співучасть від 26.04.1994 року № 47 та на момент отримання відповідачем Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою І-КМ № 005161 від 05.08.1999 року вже існувала, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відомості про наявність на земельній ділянці будівель і споруд, відповідно до пунктів 3, 6 Положення про містобудівний кадастр населених пунктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 року № 224, містяться в містобудівному кадастрі, повноваження по веденню якого надані місцевим органам містобудування та архітектури. Відповідно до пункту 5 вказаного положення, організація ведення містобудівного кадастру відноситься до компетенції місцевих державних адміністрацій.

В даному випадку відповідач не надав суду доказів –даних з містобудівного кадастру, які підтверджують факт знаходження спірної прибудови у власності ТОВ «Фишпак»станом на момент передачі позивачеві в оренду земельної ділянки в м.Севастополі по вул. Камишове шосе 63/1-63/11.

Атом погодження меж земельної ділянки встановлено наявність суміжного землекористувача –ТОВ «Фишпак», однак жодних будівель, які примикають до земельної ділянки ТОВ «Метал Сервіс Група»і одночасно являються межею земельних ділянок не встановлено (том 1 а.с.132).  

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на частину 1 статті 376 Цивільного кодексу України, відповідно до якої житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються  на  земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.            

В матеріалах справи відсутні відомості, зокрема, правовстановлюючі документи, які б підтверджували факт надання товариству з обмеженою відповідністю «Фишпак»земельної ділянки для будівництва спірної прибудови.

Судом встановлено, що відповідачем не вчинялось жодних дій, спрямованих на визнання та реєстрацію права власні спірної прибудови.

Підтвердженням безпідставності зайняття відповідачем земельної ділянки ТОВ «Метал Сервіс Група»шляхом зведення прибудови до будівлі позивача також свідчать положення пункту 8.1 договору оренди земельної ділянки від 23.02.2007 року, яким встановлено, що відносно орендованої позивачем земельної ділянки в м.Севастополі по вул. Камишове шосе, 63/1-63/11 встановлені обмеження в охоронній зоні водоводу, електрокабелю, кабелю зв'язку, напірної каналізації площею 0,3199 га, в охоронній зоні водоводу площею 0,057 га, а також обмеження для безперешкодного проходу про проїзду до землекористування ТОВ «Фишпак»площею 0,1707 га.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.              

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, суд також звертає увагу на кадастровий план земельної ділянки, складений Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів, із змісту якого також не вбачається факту існування спірної прибудови ТОВ «Фишпак»при укладенні позивачем договору оренди від 05.03.2007 року (том 1 а.с.20).

На підставі викладеного, суд вважає спірну прибудову до будівлі позивача самочинним будівництвом та такою, що порушує право ТОВ «Метал Сервіс Группа»як належного землекористувача.

Частина 2 статті 152 Земельного кодексу України встановлює право землекористувача вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Одним з видів захисту прав юридичних осіб на земельні ділянки, встановлених часиною 3 статті 152 Земельного кодексу України, є відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

Згідно з частиною 1 статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Частинами 2 та 3 статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Керуючись статтю 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Фишпак” (99021, місто Севастополь, вулиця Т.Шевченко, 52А, ідентифікаційний код 20713222) усунути перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю „Метал Сервіс Група” (99038, місто Севастополь, вулиця А.Кесаєва 5, корп. 12, кв.26, ідентифікаційний код 34224798) земельною ділянкою, розташованою за адресою м. Севастополь, Камишове шосе  63/1-63/11, шляхом знесення самовільно збудованої будівлі –прибудови до цеху ТОВ „Фишпак” площею 130 кв.м., а також відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал Сервіс Група”.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фишпак” (99021, місто Севастополь, вулиця Т.Шевченко, 52А, ідентифікаційний код 20713222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал Сервіс Група” (99038, місто Севастополь, вулиця А.Кесаєва 5, корп. 12, кв.26, ідентифікаційний код 34224798) 85,00 державного мита, а також 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                         О.С. Погребняк

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

27.07.2009

Розсилка:

1. ТОВ „Метал Сервіс Група”

(99038, місто Севастополь, вулиця А. Кесаєва, 5, корп.12, кв.26)

2. ТОВ „Фишпак”

(99021, місто Севастополь, вулиця Т. Шевченко, 52-А)

3. Севастопольська міська Рада

(99011, місто Севастополь, вулиця Леніна, 3)

4. Справа