Рішення

від 04.08.2015 по справі 903/651/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 серпня 2015 р. Справа № 903/651/15

за позовом: Волинської торгово-виробничої корпорації, м.Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "В клінче", м.Луцьк

про стягнення 134 373,41 грн.

Суддя Дем'як В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Кушнірук А.В. - довіреність від 09.06.2015р.

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - Волинська торгово-виробнича корпорація звернувся з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "В клінче" про стягнення 134 373,41 грн. заборгованості по договору суборенди майданчика з твердим покриттям №3-СОР від 15.06.2013р.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір суборенди майданчика з твердим покриттям №3-СОР від 15.06.2013р., акт приймання-передавання "Об'єкта оренди" від 02.10.2013р., виписки по рахунку за 17.07.2013р., за 15.10.2013р., за 11.11.2013р., за період з 01.12.2013р. по 16.12.2013р., за 26.12.2013р., від 29.01.2014р., від 27.02.2014р., від 02.04.2014р., від 14.04.2014р., від 28.04.2014р., від 13.05.2015р., від 26.05.2014р., від 30.05.2014р., від 12.06.2014р., від 19.06.2014р., від 25.06.2014р., від 06.08.2014р., від 25.06.2014р., від 01.07.2014р., заяву про розірвання договору суборенди №3-СОР, сплату орендної плати від 24.04.2015р., рахунок-фактуру №СФ-0000035 від 24.04.2015р., №0000028 від 29.04.2014р., №СФ-0000037 від 31.05.2014р., виписку з ЄДРПОУ Волинської торгово-виробничої корпорації.

Позивач на виконання вимог ухвали суду від 21.07.2015р. подав заяву за вх. № 01-54/7522/15 від 04.08.2015р., якою долучив наступні документи:

- довідку вих. №08 від 31.07.2015р.;

- фінансовий звіт від 01.07.2015р.;

- картка рахунку: 361 за 01.07.2013р. -30.06.2015р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному об'ємі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув. Ухвала суду від 21.07.2015р. про відкладення розгляду справи, яка була направлена рекомендованим листом на адресу (43000, м.Луцьк, вул. Коновальця,8/31) повернулась з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ТзОВ "В клінче": 43000, м.Луцьк, вул. Коновальця,8/31, отже суд направив ухвалу від 21.07.2015р. за місцем державної реєстрації останнього.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

15 червня 2013 року між Волинською торгово-виробничою корпорацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "В клінче" (орендар) укладено договір суборенди майданчика з твердим покриттям №3 СОР, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає нерухоме майно відповідно до п.2.1 договору за адресою: м.Луцьк, вул. Перемоги,30 (а.с. 14-17).

Об'єктом оренди є майданчик з твердим покриттям загальною площею 4 218кв.м. (п.2.1 договору).

У відповідності до п. 3.1. договору передача об'єкта оренди, орендодавцем у користування орендарю здійснюється на підставі акту приймання-передавання об'єкта оренди. Об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання об'єкта оренди.

Відповідно до п. 4.1. договору вартість щомісячної орендної плати за один місяць з урахуванням ПДВ та понесених орендодавцем витрат по оплаті земельного податку, відповідно до домовленості сторін становить 2,88грн. з ПДВ за один метр квадратний. Загальна вартість «Об'кта оренди» загальною площею 4218 кв.м. становить 12 147,84 грн., в тому числі ПДВ 2 024,64 грн. без врахування експлуатаційних витрат.

Згідно п. 4.5. договору сплата орендної плати та експлуатаційних витрат за договором оренди здійснюється орендарем на підставі виставлених рахунків, які вручаються орендареві під розпис. Протягом 3 (трьох) календарний днів з моменту отримання таких розрахунків, але не пізніше п'ятого числа поточного місяця шляхом безготівкового перерахування відповідних сум з банківського рахунку орендаря на банківський рахунок орендодавця.

Пунктом 13.1. договору передбачено, що договір оренди набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом двох років і 11 місяців з моменту підписання акта приймання-передавання об'єкта оренди.

На підставі акту прийому-передачі від 02.10.2013 року орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди, а саме: майданчик з твердим покриттям загальною площею 4218,00 кв.м. Зазначений об'єкт оренди є частиною ЦМК, розташованого за адресою м. Луцьк, вул. Перемоги, 30 (а.с.18).

24.04.2015 року на адресу відповідача надіслано заяву про розірвання договору суборенди, сплату орендної плати, повернення орендованого майна, однак вимога залишена відповідачем без задоволення (а.с.30).

Відповідно до договору суборенди майданчика №3 СОР від 15.06.2013р. відповідачу було нараховано суборендну плату за період з жовтня 2013р. по травень 2015р. на загальну суму 242 956,80 грн.(а.с.14-17).

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати виконав частково в сумі 108 583,39 грн., що підтверджується банківськими виписками, долученими позивачем до позовної заяви.

В зв'язку з здійсненою частковою оплатою на день розгляду справи Товариства з обмеженою відповідальністю "В клінче" заборгованість становить 134 373,41грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно ч.1 ст.288 ГК України орендар має право передати об'єкт оренди в суборенду, якщо інше не передбачене законом або договором.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України, ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, це стосується і відповідача.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що сума заборгованості за суборенду майданчика з твердим покриттям в розмірі 134 373,41грн. підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована відповідачем та підлягає до стягнення з останнього.

Оскільки, спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору слід віднести на нього відповідно до ст. 49 ГПК України.

Господарський суд, керуючись, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 599, 762 Цивільного кодексу України, ст.144, 173, 199, 288 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "В клінче" (45006, Волинська обл., м.Луцьк вул. Коновальця,8/31, код ЄДРПОУ 38691886) на користь Волинської торгово-виробничої корпорації (43005, Волинська обл., м.Луцьк, просп. Перемоги, 30, код ЄДРПОУ 13361231 ) заборгованість - 134 373,41грн. та 2 687,47 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

05.08.2015р.

Суддя В. М. Дем`як