Рішення

від 05.08.2015 по справі 903/794/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 серпня 2015 р. Справа № 903/794/15 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

за участю представників сторін:

від позивача: Виборнов Р.М. - керівник

від відповідача: н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська електротехнічна компанія" до товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Голд Сад" про стягнення 64 578,47 грн.

В судовому засіданні 05.08.2015 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська електротехнічна компанія" звернулось в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Голд Сад" про стягнення 56 475,33 грн.

Позов обґрунтований тим, що 24.04.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Волинська електротехнічна компанія" та товариством з обмеженою відповідальністю "Україна-Голд Сад" укладено договір підряду №57 на будівельно-монтажні роботи. Відповідно до умов договору вартість робіт складає 429 127,88 грн.

Позивач зазначає, що за умовами договору зобов'язалось виконати будівництво зовнішніх електричних мереж для електропостачання крапельного зрошення товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Голд Сад" в Любомльському районі за межами міста Любомль. В свою чергу відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити роботу згідно з виставленими рахунками та актами прийому-передачі виконаних робіт по формі КБ-2в і КБ-3 та у відповідності з графіком виконаних робіт.

Взяті на себе зобов'язання позивач виконав, виконанні роботи позивач передав позивачу, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт, претензії щодо виконаних робіт від відповідача не надходило.

Станом на день подачі позову у відповідача існувала заборгованість в сумі 56 475,33 грн.

Беручи до уваги викладене, товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська електротехнічна компанія" просило суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Голд Сад" 54 409,50 грн.

Ухвалою господарського суду від 16.07.2015 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав. На виконання вимог ухвали суду 29.07.2015 р. надав витребувані документи та заяву про уточнення позовних вимог в якій просив суд стягнути з відповідача 64 578,47 грн. з них: 56 475,33 грн. основної заборгованості, 6 313,49 грн. пені, 1 474,01 грн. інфляційних втрат, 315,64 грн. 3% річних.

Суд прийняв подану заяву та розцінив її як збільшення розміру позовних вимог, а тому має місце нова ціна позову, а саме 64 578,47 грн. з них: 56 475,33 грн. основної заборгованості, 6 313,49 грн. штрафу, 1 474,01 грн. інфляційних втрат, 315,64 грн. 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ухвала суду повернулась з відміткою пошти "Адресат вибув".

Варто зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій (п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.08.2008 р., № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року").

Крім того, відповідно до п. 4 інформаційного листа від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала суду від 16.07.2015р. вручена відповідачу належним чином.

Явка сторін обов'язковою не визнавалась. Суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутністю представника відповідача, за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.04.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Волинська електротехнічна компанія" та товариством з обмеженою відповідальністю "Україна-Голд Сад" укладено договір підряду № 57 на будівельно-монтажні роботи (а.с.23-27).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору від 24.04.2014 р. № 57, який за своєю правовою природою є договором будівельного підряду (а.с.23-27).

Згідно до ст.837 ГК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до п.1.1. договору за дорученням замовника підрядник зобов'язується на власний ризик виконати будівництво зовнішніх електричних мереж для електропостачання крапельного зрошення товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Голд Сад" в Любомльському районі за межами міста Любомль. Замовник зобов'язувався прийняти та оплатити роботу згідно з виставленими рахунками та актами прийому-передачі виконаних робіт по формі КБ-2в і КБ-3 та у відповідності з графіком виконаних робіт.

Відповідності до п. 3 договору ціна договору визначається згідно з затвердженими сторонами кошторисом і складає 429 127,88 грн., в тому числі ПДВ 20%-71 521,31 грн.

Згідно п. 3.1. ціна договору визначається згідно затвердженими сторонами кошторисом і складає 429 127,88 грн. в тому числі ПДВ 20% 71 521,31 грн.

У відповідності до ст. 843 ЦКУ у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно ст. ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку у відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України.

У відповідності до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. У відповідності із ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно укладеного договору між сторонами п. 6 після одержання повідомлення підрядника (акт виконаних робіт по формі КБ-2в і довідки КБ-3) про готовність до передачі завершених робіт замовник зобов'язаний негайно прийняти. Замовник зобов'язаний повернути підписаний акт виконаних робіт (форма КБ-2) або повідомити про зауваження до акта виконаних робіт (форма КБ-2) протягом 10-ти днів з моменту надання його підрядником. У разі відмови замовника від писання акта про це вказується в акті підписаному підрядником. В разі, якщо замовником не надано вмотивованої відмови підписання акту приймання виконаних робіт протягом 10-ти днів з моменту надання його виконавцем, робота вважається виконаною.

Відповідно до поданої позивачем довідки форми №9 договірна ціна на нове будівництво зовнішніх електричних мереж для електропостачання крапельного зрошення товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Голд Сад" в Любомльському районі за межами міста Любомль, що здійснюється в 2014 р. становить 426 475,33 грн. (а.с.29,39).

Виконанні роботи були здійсненні на загальну суму 426 475,33 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (по формі довідки КБ-3) від 11.09.2014 р. на суму 333 808,09 грн., та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 25.12.2014 р. (по формі довідки КБ-3) від 25.12.2014 р. на сум 92 667,24 грн. (а.с.28,38).

На виконання умов договору відповідач здійснив часткову оплату на загальну суму 370 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи, а саме від 30.05.2014 р. на загальну суму 100 000,00 грн., 30.05.2014 р. на загальну суму 100 000,00 грн., від 25.12.2014 р. на загальну сум 60 000,00 грн., від 29.12.2014 р. на загальну суму 13 100,00 грн., від 29.12.2014 р. на загальну суму 26 900,00 грн., від 27.02.2015 р. на загальну сум 14 000,00 грн., від 02.03.2015 р. на загальну суму 2 000,00 грн., 02.03.2015 р. на загальну суму 4 000,00 грн., від 07.05.2015 р. на загальну сум 50 000,00 грн. (а.с.54-59).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договору, в останнього виникла заборгованість в сумі 56 475,33 грн. Дана сума підставна та підлягає до стягнення із відповідача в повному обсязі.

З приводу стягнення з відповідача 6 313,49 грн. штрафу відповідно до п. 8.5. підрядник за порушення строку виконання робіт та умов п. 7.1. даного договору виплачує замовнику штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення терміну від суми невиконаних робіт суд встановив наступне. Замовник у випадку невиконання умов п.п. 3.9, 7.2. даного договору сплачує штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно до ч.1 ст. 216 та ч. 2 ст. 217 ГК України передбачено, що господарсько-правова відповідальність застосовується до учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

Відповідно до ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. В ст. 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Кваліфікуючими ознаками штрафу є:

а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо).

б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пеня як різновид неустойки характеризується ознаками:

а) застосування виключно у грошових зобов'язаннях;

б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки);

в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання;

г) триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення.

Отже нарахування неустойки згідно з п.8.5., 8.6. договору узгоджується з положенням ч.3 ст.549 ЦК України, відповідно до якої пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, та при цьому не має вирішального значення, як саме названий вид неустойки в договорі, тому суд приходить до висновку, що правова природа обумовленої в п.8.5., 8.6. договору штрафу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати у відповідності з положеннями ст. 549 ЦК України є пенею.

Судом встановлено, що позивач нарахував відповідачу пеню за період з 08.05.2015 р. по 15.07.2015 р. на суму основного боргу 56 475,33 грн. та просив суд стягнути з відповідача 6 313,49 грн. пені. Провівши власний розрахунок за дані періоди суд зазначає наступне, що сума пені складає 6 405,69 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, тому приходить до висновку про стягнення з відповідача 6 313,49 грн. пені.

У зв'язку із невиконанням умов договору позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 315,64 грн. та 1 474,01 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо нарахованих відповідачем 3% річних на суму 56 475,33 грн. за період з 08.05.2015 р. по 15.07.2015 р. та просив стягнути 315,64 грн. Провівши власний розрахунок за дані періоди суд зазначає наступне, що сума 3% річних складає 320,28 грн. , однак суд не може вийти за межі позовних вимог, тому приходить до висновку про стягнення з відповідача 315,64 грн. 3% річних.

Щодо стягнення з відповідача 1 474,01 грн. інфляційних втрат суд зазначає, що вони здійсненні позивачем невірно за період з 08.05.2012 р. по 15.07.2015 р.

У відповідності до листа Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997р. № 62-97р ., відповідно до якого індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу . При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць .

Отже, з врахування індексу інфляції можливе лише на суму простроченої заборгованості не менше як на один місяць та у порядку відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання.

Провівши власний розрахунок з відповідача підлягає до стягнення 225,90 грн. інфляційних втрат лише за один місяць з 01.06.2015 р. по 30.06.2015 р.. Отже, в позові на суму 1 248,11 грн. нарахованих інфляційних втрат слід відмовити.

З огляду на викладене, враховуючи виконання належним чином зобов'язань позивачем та не неналежне виконання відповідачем умов договору, позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення частково в розмірі 63 330,36 грн. з них 56 475,33 грн. основного боргу, 6 313,49 грн. пені, 225,90 грн. інфляційних втрат, 315,64 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться у строк (термін) визначений у зобов'язанні (ч. 1 ст. 530 ЦК України), оскільки зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. У відповідності із ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн. згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Голд Сад" (Волинська область, Любомльський район, с. Старовойтове, вул. Прикордонників, 7А, код ЄДРПОУ 37669645) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська електротехнічна компанія" м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 7-а, код ЄДРПОУ 21738520) 63 330,36 грн. (шістдесят три тисячі триста тридцять гривень тридцять шість копійок) з них: (56 475,33 грн. основного боргу, 6 313,49 грн. пені, 225,90 грн. інфляційних втрат, 315,64 грн. 3% річних) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень).

В стягненні 1 248,11 грн. інфляційних втрат відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено

05.08.2015

Суддя І. О. Гарбар