Рішення

від 05.08.2015 по справі 904/4865/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.08.15р. Справа № 904/4865/15

За первісним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про зобов'язання не нараховувати орендну плату в період липень-серпень 2013р. в розмірі 2 280,00 грн.

та за зустрічним позовом Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на боці Позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 116,46 грн. заборгованості за договором оренди майна, що належить до державної власності

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

Від позивача (за первісним позовом): не з'явився

Від відповідача (за первісним позовом): Іванова Т.В. дов. № 01-17/325 від 03.06.2015р.

Від третьої особи (за зустрічним позовом): Панков В.В. представник - дов. № 10 від 15.04.2015р.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовом до Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про зобов'язання не нараховувати орендну плату в період липень-серпень 2013р. в розмірі 2 280,00 грн.

Ухвалою суду від 08.06.2015р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 22.06.2015р.

22.06.2015р. судом винесено ухвалу про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою представників сторін.

13.07.2015 року Державний заклад "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ Державного підприємства "Придніпровська залізниця" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 1 045,00 грн., пені - 81,04 грн., штрафу - 104,50 грн., 3% річних - 58,92 грн. за договором оренди майна, що належить до державної власності № 12/02-3386-ОД від 05.05.2009р.

Ухвалою суду від 13.07.2015р. вказану зустрічну позовну заяву прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці позивача (за зустрічним позовом): Регіональне відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області.

Позивач за первісним (відповідач за зустрічним) позовом у судові засідання свого повноважного представника не направив, про дату, час та місце судових засідань повідомлений належним чином. Документи, витребувані судом не надав.

Представник відповідача за первісним (позивача за зустрічним) позовом надав відзив на позов, в якому проти первісного позову заперечив, просив суд відмовити в його задоволенні, зустрічний позов підтримав, просив суд його задовольнити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці позивача за зустрічним позовом: Регіональне відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області зустрічну позовну заяву підтримала, надала пояснення у справі.

Розгляд справи в судовому засіданні відкладався з 13.07.2015р. на 04.08.2015р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не заявлялось.

У судовому засіданні 04.08.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За первісним позовом

05.05.2009 року між Регіональним відділенням фонду держмайна України у дніпропетровській області (далі - третя особа, орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі - первісний позивач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3386-ОД (далі - Договір оренди).

Згідно п.1.1. Договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлове вбудоване приміщення (далі - майно) площею 109 кв.м розміщене за адресою: АДРЕСА_2, на 2 поверсі 3 поверхового (будинку, приміщення, будівлі), що перебуває на балансі Дорожньої клінічної лікарні на станції Дніпропетровськ (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку / актом оцінки на 18.11.2008р. і становить за незалежною оцінкою / залишковою вартістю 661 100 грн.

Відповідно до п. 1.2. Договору оренди майно передається в оренду з метою розташування їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.

Орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (п. 2.1. Договору оренди).

У разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу (п. 2.5. Договору оренди).

Пунктом 3.1. Договору оренди встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - березень - 2009 р. 3 627,84 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - травень 2009р. визначається шляхом коригування орендної плати та базовий місяць на індекси інфляції за квітень-травень.

У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.4. Договору оренди).

Відповідно п. 3.6. Договору оренди орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:

- 50% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 1 813,92 грн.;

- 50% балансоутримувачу - у розмірі 1 813,92 грн.

Щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендар зобов'язаний своєчасно і повному обсязі сплачувати орендну плату у співвідношенні визначеному у п. 3.6. цього договору ( п. 5.2. Договору оренди).

Згідно п. 5.5. Договору оренди у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно за актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодовувати орендодавцеві та балансоутримувачу збитки у розмірі погіршення стану або втрати /повної або часткової/ орендованого майна з вини орендаря. Один екземпляр такого акту приймання-передачі строком у три дні надається орендодавцеві.

Пунктом 7.1. Договору оренди встановлено, що орендодавець зобов'язується передати орендарю за участю балансоутримувача в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором і є його невід'ємною частиною.

Цей договір укладається строком на один рік, що діє з 05 травня 2009р. до 04 травня 2010р. включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміні умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації наданої органом державного пожежного нагляду та узгодження балансоутримувача, договір, за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у договорі (п. 10.1. Договору).

05.05.2009р. сторонами підписано акт приймання передачі в оренду приміщення площею 109,0 кв.м будівлі, що знаходиться на балансі ДЗ «Дорожня клінічна лікарня ст.. Дніпропетровськ» ДП «Придніпровська залізниця», за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 16).

26.04.2010р. сторонами підписано додаткову угоду про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 05.05.2009р. № 12/02-3386-ОД (далі - Додаткова угода №1).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №1 п. 2.5. Договору оренди викладено у наступній редакції:

«У разі припинення договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, копія якого надається орендарем орендодавцю у триденний термін з дати його підписання.

Орендар зобов'язаний у триденний строк з дати підписання акту приймання-передачі надати один примірник такого акту орендодавцеві. У разі ненадання у триденний строк з дати підписання акту приймання-передачі орендодавцеві, зобов'язання орендаря по поверненню орендованого державного майна вважаються не виконаними, а орендар зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування державним майном за час прострочення (абзац 2 п. 5.5. Договору оренди в редакції п. 2 Додаткової угоди №1).

Згідно п. 3 Додаткової угоди №1 п. 10.1. Договору оренди викладено у наступній редакції: Цей договір діє до 03.04.13 року.

« 09.03.2011р. сторонами підписана додаткова угода до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 05.05.2009р. № 12/02-3386-ОД (далі - Додаткова угода №2), відповідно до п. 1 якої, у зв'язку з поверненням орендарем відповідно до акту приймання-передачі від 01.01.2011р. площі в розмірі 64,0 кв.м, в розділі 1. предмет договору:

«… площею 109,0 кв.м .» викладено у наступній редакції: «… площею 45,0 кв.м»;

«… вартість якого, згідно незалежної оцінки становить 661 100,0 грн.», викладено у наступній редакції: «вартість якого, згідно незалежної оцінки становить 272 931,30 грн.».

Орендна плата у розмірі 1 732,80 гривень /базова за грудень місяць 2010р/, без ПДВ, коригується на індекс інфляції, починаючи з січня місяця 2011р., розрахована за «Методикою розрахунку та використання плати за оренду державного майна», яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786 зі змінами та доповненнями до неї. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно чинного законодавства (п. 3.1. Договору оренди в редакції Додаткової угоди №2).

Орендна плата згідно розрахунку (додаток 1) перераховується таким чином:

- 50% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділеннями казначейства - у розмірі 866,40 грн.;

- 50% - балансоутримувачу - у розмірі 866,40 грн. (п. 3.6. Договору оренди в редакції Додаткової угоди №2).»

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №2 п. 5.5. розділу 5. обов'язки орендаря Договору оренди викладено у наступній редакції:

«У разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно за актом приймання передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати /повної або часткової/ орендованого майна з вини орендаря. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, один примірник якого надається орендарем орендодавцю у триденний термін з дати його підписання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на орендаря. У разі ненадання у триденний строк з дати підписання акту приймання-передачі орендодавцеві, зобов'язання орендаря по поверненню орендованого держаного майна вважається не виконаним, а орендар зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування державним майном за час прострочення».

04.06.2013р. сторонами підписана додаткова угода про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 05.05.2009р. № 12/02-3386-ОД (далі - Додаткова угода №3), відповідно до п. 1 якої, у пункті 1.1. розділу 1 предмет договору вартість викладено в наступній редакції: «… вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 25.04.2013р. і становить 227 159 грн.».

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) березень 2013 р. 1 135,80 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - квітень 2013р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за квітень 2013 року (п. 3.1. Договору оренди в редакції п. 2 Додаткової угоди №3).

Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні

- 50% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділеннями казначейства у розмірі 567,90 грн.;

- 50% - балансоутримувачу у розмірі 567,90 грн. (п. 3.6. Договору оренди в редакції п. 2 Додаткової угоди №3).

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №3 п. 10.1. розділу 10. строк чинності, умови та припинення Договору оренди доповнено абзацом 2 та викладено його у наступній редакції: «цей договір є пролонгованим з 04.04.2013р. по 03.03.2016р. (включно)».

07.05.2009р. між Державним закладом «Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ» ДП «Придніпровська залізниця» (далі - балансоутримувач) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендатор) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю (далі - Договір відшкодування витрат).

Згідно п. 1.1. Договору відшкодування витрат балансоутримувач Державний заклад «Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ» ДП «Придніпровська залізниця» забезпечує надання послуг: електропостачання, водопостачання, теплопостачання, (відшкодування земельного податку орендарем) орендарю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - приміщення), загальною площею 109 кв.м.

Відповідно до п. 1.2. Договору відшкодування витрат при оплаті спожитих послуг, у разі відсутності лічильників з обліку спожитих послуг або з інших поважних причин застосування критерій - пропорційно до займаної площі, кількість користувачів; за кількістю джерел електрообладнання, регламенту роботи орендатора.

Балансоутримувач приміщення зобов'язується забезпечити надання орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами (п.п. 2.1.1. Договору відшкодування витрат).

Орендар зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача, або організації, що обслуговує будівлю, за спожиті послуги. При несвоєчасному внесенні плата, сплачувати пеню з розрахунку 0,5 % від не сплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення (п. п. 2.2.3. Договору відшкодування витрат).

Відповідно до п. 3.2.3. Договору відшкодування витрат орендар має право вимагати від балансоутримувача відшкодування збитків, понесених внаслідок неналежного виконання договірних обов'язків за цим договором, в судовому порядку.

Пунктом 4.1. Договору відшкодування витрат встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Відповідно до п. 5.4. Договору відшкодування витрат цей договір укладено строком з 07. травня 2009р. по 04 травня 2010р. включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 5.4. Договору відшкодування витрат).

В подальшому сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 15.05.2012р. про внесення змін до договору про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг від 07.05.2009р. № 10, якою внесені зміни до п. 1.1. Договору відшкодування витрат, та викладено його в наступній редакції: балансоутримувач Державний заклад «Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ» ДП «Придніпровська залізниця» забезпечує надання послуг: електропостачання, водопостачання, теплопостачання, (відшкодування земельного податку орендарем) орендарю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - приміщення), загальною площею 45,0 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2013р. корпус лікарні, в якому знаходилося орендоване приміщення площею 45,0 кв.м, та в якому позивач здійснював господарську діяльність був відключений від електропостачання у зв'язку із заборгованістю за спожиту електроенергію. У зв'язку з чим, представником Дніпропетровських міських електричних мереж складений акт пломбування відключеного обладнання (а.с. 23).

Про відключення від електропостачання позивач повідомлений балансоутримувачем листом від 16.07.2013р. за № 01-17/438 (а.с.24).

11.09.2013р.зазначений корпус лікарні був підключений до електропостачання, про що представником Дніпропетровських міських електричних мереж був складений акт пломбування підключеного приміщення (а.с. 25).

Позивач зазначає, що протягом двох місяців (липень, серпень 2013 року) у зв'язку з відключенням від електропостачання корпусу лікарні, в якому позивач орендував приміщення, він не мав можливості здійснювати свою підприємницьку діяльність, використовувати орендоване приміщення за його цільовим призначенням (їдальня) та, відповідно, сплачувати орендну плату за липень та серпень 2013р., про що повідомив балансоутримувача листом-претензією від 27.09.2013р. (а.с. 26).

На підставі викладеного, позивач вважає вимогу балансоутримувача про сплату орендної плати за цей період. неправомірною та просить суд зобов'язати відповідача не нараховувати позивачу орендну плату за липень - серпень 2013р. в розмірі 2 280,00 грн., що є стало причиною первісного позову.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами документи, заслухавши представників сторін,суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні первісного позову на підставі наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору оренди.

Як убачається з матеріалів справи орендовані приміщення є державною власністю, тому при розгляді даної справи застосовуються також норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

За приписами статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 19 цього ж Закону унормовано, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона, орендодавець, передає другій стороні, орендареві, за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду чи на момент прийняття судом рішення, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачаються способи захисту порушених прав. Крім того, цією ж нормою передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання недійсним правочину; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання рішення незаконним, визнання незаконними дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.

Отже, заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача не нараховувати позивачу орендну плату є неналежним способом захисту прав судом у розумінні частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, оскільки не призводить до поновлення порушеного права позивача та у разі її задоволення не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за первісним позовом.

За зустрічним позовом суд прийшов до висновку про часткове задоволення зустрічного позову з наступних підстав.

Державний заклад "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (позивач за зустрічним позовом) просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач за зустрічним позовом) заборгованість по орендній платі за період з 16.08.2015р. по 13.07.2015р. у сумі 1 045,00 грн. за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3386-ОД (далі - Договір оренди) за липень - вересень 2013р, пені - 81,04 грн., штрафу - 104,50 грн., 3% річних - 58,92 грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору оренди.

Як убачається з матеріалів справи орендовані приміщення є державною власністю, тому при розгляді даної справи застосовуються також норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

За приписами статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 19 цього ж Закону унормовано, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона, орендодавець, передає другій стороні, орендареві, за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди позивач за зустрічним позовом виставляв відповідачу за зустрічним позовом рахунки на оплату за оренду приміщення на загальну суму 1 695,74 грн.

З них:

- за липень 2013р рахунок № Рах-000399 від 09.08.2013р. на суму 567,90 грн. (а.с. 65),

- за серпень 2013р. рахунок № Рах-000439 від 09.09.2013р. на суму 563,92 грн. (а.с. 66),

- за вересень 2013р. рахунок № Рах-000486 від 09.10.2013р. на суму 563,92 грн. (а.с. 67)

Відповідач за зустрічним позовом по вказаним рахункам розрахувався частково у сумі 650,74 грн: за серпень 2013р. - 274,79 грн., за вересень 2013р. - 375,95грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 68), на підставі чого у нього виникла заборгованість у сумі 1 045,00 грн., що стало причиною звернення позивача за зустрічним позовом до суду.

Позивачем за зустрічним позовом на адресу відповідача за зустрічним позовом неодноразово надсилалися листи з вимогою оплатити суму заборгованості (а.с. 69-74), однак, відповідач за зустрічним позовом суму боргу не оплатив, відповіді на листи не надав.

Листом від 27.09.2013р. № 50/20 ФОП ОСОБА_1 направив лікарні претензію, в якій зазначав про неможливість здійснення ним господарської діяльності в орендованому приміщенні, понесення збитків у зв'язку з чим він зупиняє оплату комунальних послуг та орендної плати за серпень (а.с.26).

В судовому засіданні 04.08.2015р. представник позивача за зустрічним позовом підтвердила, що орендоване приміщення дійсно використовувалось відповідачем за зустрічним позовом під їдальню та у зв'язку з відключенням корпусу від електропостачання не могло використовуватися за його цільовим призначенням .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч.ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Відповідно до приписів ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Наймач має право вимагати зменшення плати , якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

З огляду на те, що норма ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України не містить договірних застережень, то її застосування в орендних правовідносинах не залежить від таких обставин, як невизначеність в договорі умов щодо звільнення орендаря від внесення орендної плати через неможливість користування орендованим майном, за яку орендар не відповідає; обізнаність чи необізнаність орендаря з незадовільним технічним станом орендованого нерухомого майна тощо.

Матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами, що у зв'язку із заборгованістю лікарні по оплаті за електоренергію ПАТ ДТЕК «Дніпрообленерго» 15.07.2013р. відключило новий корпус лікарні (в якому знаходиться орендоване приміщення) від постачання електроенергії (Акт пломбування відключеного обладнання від 15.07.13р. - а.с.23), а підключення його було здійснено лише 11.09.2013р.(Акт пломбування підключеного обладнання від 11.09.13р. - а.с.25).

ФОП ОСОБА_1 листом від 27.09.2013р. № 50/20 направляв лікарні претензію, в якій зазначав про неможливість здійснення ним господарської діяльності в орендованому приміщенні, понесення збитків у зв'язку з чим він зупиняє оплату комунальних послуг та орендної плати за серпень (а.с.26).

Враховуючи, що відключення електроенергії відбулося не з вини позивача та призвело до неможливості користування позивачем орендованою площею за її цільовим призначенням (їдальня) та здійснювати господарську діяльність у липні - серпні 2013р. через обставини, за які орендар не відповідає , у відповідача відсутній обов'язок щодо сплати орендної плати за цей період на підставі ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України.

Отже, в задоволенні зустрічної позовної заяви в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом заборгованості з орендної плати за червень 2013р. в розмірі 293,11грн. та за серпень 2013р. в розмірі 563, 92 грн. слід відмовити.

З врахуванням викладеного з відповідача за зустрічним позовом підлягає до стягнення 187,97 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за вересень 2013р.

Крім основного боргу позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом пеню у сумі 81,04 грн. за період з 16.08.2013р. по 15.04.2014р., 3 % річних - 58,92 грн. за період з 16.08.2013р. по 13.07.2015р. та штраф - 104,50 грн.

Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Цивільним кодексом, іншими законами або договором.

Оренда плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення уключаючи день оплати (п. 3.8. Договору).

Відповідно до п. 3.9. Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 9.1. Договору оренди).

Згідно із статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що суд відмовив у стягненні основної суми боргу за липень-серпень 2013р., вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення пені, 3% річних та 10% штрафу за цей же період також задоволенню не підлягають.

З врахуванням викладеного, з відповідача за зустрічним позовом підлягає до стягнення 12, 48 грн. пені та 9, 86 грн. - 3% річних.

10% штрафу за прострочення оплати за вересень 2013 р. становлять 18,80 грн. та підлягають до стягнення в силу п. 3.9 Договору оренди.

У стягненні пені в розмірі 68,57 грн., 49,06 грн. - 3% річних та 85,70 грн. - 10% штрафу слід відмовити.

Статтями 33, 34 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справ.

З наведених обставин до стягнення з ФОП ОСОБА_1 підлягають 187,97 грн. заборгованості з орендної плати за вересень 2013р., 12, 48 грн. - пені, 9, 86 грн. - 3% річних, 18, 80 грн. - 10% штрафу.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, слід покласти:

- за первісним позовом - на позивача,

- за зустрічним позовом - на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись, ст.ст. 14, 15, 16, 61, 509, 526, 526, 530, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України ст.ст. 4, 12, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 ГПК України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову - відмовити.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49106, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49047, м. Дніпропетровськ, вул. Кедріна, буд. 55, код ЄДРПОУ 01111836) 187,97 грн. (сто вісімдесят сім грн. 97 коп.) заборгованості з орендної плати за вересень 2013р., 12,48 грн. (дванадцять грн. 748 коп.) - пені, 9,86 грн. (дев'ять грн. 86 коп.) - 3% річних, 18,80 грн. (вісімнадцять грн. 80 коп.) - 10% штрафу, 324,66грн . (триста двадцять чотири грн. 66 коп.) - судових витрат , про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У стягненні з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 857,03 грн. основного боргу, 68,57 грн. - пені, 49,06 грн. - 3% річних та 85,70 грн. - 10% штрафу -відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 06.08.2015р.

Суддя Н.Г. Назаренко