Рішення

від 20.07.2015 по справі 910/26005/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2015Справа №910/26005/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілган Уайт Кеп Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоімпорт"

про стягнення грошових коштів, -

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Приліпа М.М. - за довіреністю від 14.07.2015р.;

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 20 липня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

В листопаді 2014 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілган Уайт Кеп Україна" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоімпорт" (відповідач) про стягнення 30 986,51 євро, де основний борг - 28 744,44 євро, збитки - 2 242,07 євро.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Контракту № 02/14 від 01 липня 2014 року щодо оплати поставленого товару.

10 липня 2015 року через канцелярію до суду від позивача надійшла заява № 18/06/15-1 від 18 червня 2015 року про зменшення позовних вимог, у якій останній зазначив, що основний борг в розмірі 28 744,44 євро було повністю погашено, однак внаслідок несплати відповідачем суми поставленого товару, позивачем було допущено порушення строків зарахування виручки резидентів в іноземній валюті, за що останньому було виставлено податкове повідомлення-рішення на суму 3 570,67 євро (еквівалентно 87 193,25 грн.), що є сумою збитків, які підлягають стягненню з відповідача.

Вказана заява була прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, має місце нова ціна позову, з якої і підлягає вирішенню спір.

Відповідач звернувся до суду із відзивом, у якому за викладених підстав просив у задоволенні позову в частині стягнення збитків відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/26005/14 від 24.11.2014 року позовні матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілган Уайт Кеп Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоімпорт" про стягнення грошових коштів повернуто без розгляду, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

29 грудня 2014 через канцелярію до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілган Уайт Кеп Україна" надійшла апеляційна скарга № 25/12/14-1 від 25 грудня 2014р. на ухвалу Господарського суду міста Києва № 910/26005/14 від 24.11.2014 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року по справі № 910/26005/14 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілган Уайт Кеп Україна" задоволена, ухвала Господарського суду міста Києва № 910/26005/14 від 24.11.2014 року скасована, справу направлено для розгляду до Господарського суду міста Києва.

У березні 2015 року матеріали справи № 910/26005/14 повернуті до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2015 року прийнято справу № 910/26005/14 до провадження судді Цюкала Ю.В. Призначено розгляд справи на 20.07.2015 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2014 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) (разом - сторони) було укладено Контракт № 02/14 (далі - Контракт), відповідно до п. 1 якого, постачальник продає, а покупець покупає кришку металеву з різьбовими виступами (товар).

Позивач стверджує, що через неналежне виконання відповідачем умов Контракту № 02/14 від 01 липня 2014 року щодо оплати поставленого товару, а саме несплати відповідачем суми поставленого товару е у повному обсязі, позивачем було допущено порушення строків зарахування виручки резидентів в іноземній валюті, за що останньому було виставлено податкове повідомлення-рішення на суму 3 570,67 євро (еквівалентно 87 193,25 грн.), що є сумою збитків, які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що укладеним між сторонами правочином не передбачено відшкодування останнім штрафів накладених на позивача державними органами.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 01.07.2014 року між сторонами було укладено Контракт № 02/14, відповідно до п. 1 якого, постачальник продає, а покупець покупає кришку металеву з різьбовими виступами.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Пунктом 11.1. Контракту сторонами було погоджено, що розбіжності, які випливають із контракту вирішуються в претензійному порядку. При неможливості усунення розбіжностей в претензійному порядку, спір, за заявою заінтересованої сторони підлягає розгляду в арбітражному (третейському) суді при Торгово-промисловій палаті країни за місцем знаходження позивача, який першим звернувся з позовом у відповідності з правилами арбітражної процедури даного арбітражу або у господарському (державному арбітражі) за місцем знаходження позивача.

Відповідно п.п. 2.1., 2.2. Контракту, умови поставки - DAP буд. 24, вул. Совєтська, ст. Новомінська, Краснодарський край, Росія у відповідності з умовами Incoterms в редакції 2010 року. Право власності на товар переходить в момент отримання товару покупцем або визначеним вантажоотримувачем, відповідно до товаросупровідних документів.

Згідно з п. 4.1. Контракту, загальна вартість контракту складає 70 000,00 євро.

Покупець зобов'язаний у письмовому виді направити постачальнику замовлення на партію товару не пізніше ніж за 10 календарних днів до запланованої дати поставки даної партії товару. З моменту відправки заявки, вона вважається прийнятою постачальником і обов'язковою для нього до виконання. Невиконання заявки в строк вказаний в ній є порушенням строку поставки (п. 6.1. Контракту).

На виконання умов Контракту позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 52 084,72 євро, що підтверджується митними деклараціями № 125110007/2014/2205585 та № 125110007/2014/220589.

Відповідно до ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 5.1. Контракту, платежі здійснюються банківським переказом в євро. Оплата кожної партії товару здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту поставки (фактичного отримання покупцем товару).

Відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого товару з 02.10.2014 року по 23.10.2014 року на суму 23 340,28 євро.

Позивач звернувся до відповідача із вимогою № 07/11/2014-1 від 07.11.2014 року, у якій просив здійснити оплату поставленого товару в розмірі 28 744,44 євро та відшкодувати збитки у вигляді пені за прострочення зарахування валютної виручки в розмірі 1 379,73 євро. Проте до звернення позивача до суду, відповідачем вказані вимоги виконано не було.

З 06.12.2014 року по 06.01.2015 року відповідачем остаточно погашено існуючу заборгованість на суму 28 744,44 євро, що підтверджується виписками по рахунку позивача.

Таким чином, станом на день розгляду справи, судом встановлено, що відповідачем в повному обсязі погашено заборгованість перед позивачем за Контрактом № 02/14 від 01.07.2014 року (52 084,72 євро (вартість поставленого товару) = 23 340,28 євро + 28 744,44 євро (сума сплачених грошових коштів)).

Щодо позовних вимог про стягнення 3 570,67 євро збитків, суд повідомляє наступне.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) розміру збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Як вбачається зі матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Контракту № 02/14 від 01.07.2014 року щодо своєчасної оплати поставленого товару, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі Головного управління ДФС м. Києва було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сілган Уайт Кеп Україна» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках по експортному контракту № 02/14 від 01.07.2014 року та винесено податкове повідомлення-рішення від 20.05.2015 року №0003022203 про застосування штрафних санкцій у розмірі 87 193,25 грн., що еквівалентно 3 570,67 євро (за порушення ст.ст. 1, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та п.п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України).

Таким чином, судом встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, які зазначені вище, що підставою задоволення позовних вимог про стягнення 87 193,25 грн., що еквівалентно 3 570,67 євро.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодоімпорт» (140000, Росія, Московська область, м. Люберці, Хлібозаводський проїзд, будинок 3, р/р 40702978900000102052 в АТ «НБК-Банк», м. Москва, Росія, ОГРН 1087746150150, ИНН/КПП 7705827441/502701001), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛГАН УАЙТ КЕП Україна» (04074, м. Київ, вулиця Лугова, будинок 9, ідентифікаційний код 30265165, р/р 26003200659007 в АТ «Сітібанк», МФО 300584), або на будь-який інший рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 3 570,67 євро (три тисячі п'ятсот сімдесят євро 67 євроцентів) (у гривневому еквіваленті становить 87 193,25 грн. (вісімдесят сім тисяч гривень сто дев'яносто три гривні 25 копійок)) збитків та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) судового збору. Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/26005/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 24.07.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало