Рішення

від 14.07.2015 по справі 910/13469/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2015Справа №910/13469/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Глобал Космед"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард-СВ"

про стягнення 23 340,70 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Глобал Космед" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард-СВ" про стягнення 23 340,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно умов Договору постачання товару №4/14 від 01.04.2014 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 19 466,12 грн. – основного боргу, 3 874,58 грн. - пені, 1 827,00 грн. – судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2015 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 30.06.2015 року.

30.06.2015 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 30.06.2015 року представники сторін не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи 14.07.2015 року.

10.07.2015 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про припинення провадження у справі в частині стягнення 19 466,12 грн., в зв'язку з їх сплатою.

В судове засідання 14.0.72015 року представники сторін не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 14.07.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Глобал Космед» (далі по тексту - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форвард-С» (далі по тексту – покупець, відповідач) укладено Договір постачання товару №4/14 (далі по тексту – Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) Постачальник в порядку і на умовах визначених Договором, зобов'язався передавати у власність Покупцю побутові товари, а Покупець зобов'язався приймати товари в асортименті, кількості і ціні, та оплачувати їх згідно видаткових накладних відповідно до умов Договору.

Пунктом 1.2. Договору Сторони погодили, що при поставці товарів ціни зазначаються в накладних. Підпис представника Покупця на накладній Постачальника засвідчений печаткою, зразок яких затверджений Покупцем в додатку №1 до даного Договору є належним підтвердженням того, що Покупець ознайомлений з цінами на партію товару та приймає на себе зобов'язання оплатити такий товар за цінами, зазначеними у відповідній накладній Постачальника та строків згідно п. 3.3. Договору.

Оплата товару здійснюється в строк 45 календарних днів від дати поставки товару Покупцю по кожній видатковій накладній (п. 3.3. Договору), у випадку не зазначення Покупцем дати прийому-передачі товару на видатковій накладній, датою поставки товару вважається дата видаткової накладної, згідно якої передавався товар (п. 2.7. Договору).

Також у п. 9.6. Договору сторони домовились, що в зв'язку з тим, що поставка товару Покупцю здійснюється Постачальником під час централізовано-кільцевих перевезень, Покупець керуючись абз. 3 п. 13 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», засвідчує зразки печаток (штампів), якою матеріальною відповідальна особа Покупця, що буде отримувати товар завіряє свій підпис про одержання цінностей на видатковій накладній Постачальника у додатку № 1 до даного Договору, що є його невід'ємною частиною. Наявність вказаних в пункті 9.6. Договору печаток та/або штампів на видаткових накладних Постачальника є підтвердженням передачі товару Покупцю згідно відповідної видаткової накладної по кількості та якості.

На виконання умов договору позивачем поставлений, а відповідачем прийнятий товар, що підтверджується видатковими накладними (на суму 22 509,12 грн.), а саме:

- №РН-0001764 від 29.09.2014 року на суму 13 413,70 грн.;

- №РН-0001854 від 22.10.2014 року на суму 9 095,42 грн.

На підставі Угоди №ПБ-2 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.12.2014 року відповідач не є зобов'язаним перед позивачем в частині оплати товару за Договором на суму 3 043,00 грн.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо повноти оплати вартості отриманого товару, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 19 466,12 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона — постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні — покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачу товар за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача вартість отриманого товару, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 19 466,12 грн.

10.07.2015 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про припинення провадження у справі в частині стягнення 19 466,12 грн., в зв'язку з їх сплатою відповідачем, що підтверджується звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку 26006060319603 «Глобал Космед ТОВ з ІІ» з 24.06.2015 по 24.06.2015.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд дійшов висновку що 19 466,12 грн. – основного боргу, було сплачено відповідачем 24.06.2015 року, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутню предмету спору.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 6.2. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становлять 3 874,58 грн.

Згідно з п. 6.2. Договору, в разі прострочення Покупцем строку оплати за товар, що вказаний в п.3.3. Договору, він зобов'язаний виплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми боргу, яка нараховується за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочення.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Згідно з п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 3 874,58 грн., нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 19 466 (дев'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 12 коп. – основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард-СВ" (01113, м. Київ, ВУЛИЦЯ КУТУЗОВА, будинок 13, код ЄДРПОУ 35626950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Глобал Космед" (10001, Житомирська обл., місто Житомир, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКА, будинок 77, офіс 402, код ЄДРПОУ 20038967) 3 874 (три тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн. 58 коп. – пені, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. – судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 22.07.2015 року.