Рішення

від 27.07.2015 по справі 910/14468/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2015Справа №910/14468/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "Азов-Вояж" доТовариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮЗ ТРЕВЕЛ" пророзірвання договору та повернення коштів 66483,26 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "Азов-Вояж" заявлено позов про розірвання договору про надання послуг, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮЗ ТРЕВЕЛ", а також про стягнення з ТОВ "НЬЮЗ ТРЕВЕЛ" грошових коштів в сумі 66483,26 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 порушено провадження у справі №910/16648/15, розгляд справи призначено на 27.07.2015.

Представник позивача в судове засідання 27.07.2015 не з'явився, втім 10.07.2015 подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника, в якій також просив вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивача.

Відповідач в судове засідання своїх представників не направив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 27.07.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична фірма «Азов-Вояж» (далі - позивач) звернулось із письмовою Заявкою №76юр/14-07 до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮЗ ТРЕВЕЛ" (далі - відповідач), в якій просило забронювати один двомісний стандартний номер в готелі «VILLA OCEAN VIEW HOTEL» 4****, харчування все включено, з 08.02.2015 по 21.02.2015 (14 днів/14 ночей), авіа переліт Київ - Коломбо - Київ з 07.02.2015 по 21.02.2015 та візи на період туристичної поїздки для туристів: Таневський Валерій, Мовчан Людмила.

Крім того, 13.01.2015 позивач звернувся до відповідача з письмовою Заявкою №76юр/15-01, в якій просило забронювати один одномісний стандартний номер в готелі «SHAJAH HOLIDAY INTERMATIONAL» 4****, харчування - напівпансіон, з 07.02.2015 по 14.02.2015 (8 днів/7 ночей), авіа переліт Київ - Дубаї - Київ з 06.02.2015 по 14.02.2015 та візи на період туристичної поїздки для туриста: Бондаренко Сергій.

На підставі виставлених Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮЗ ТРЕВЕЛ" рахунків-фактур №SF-281895 від 05.12.2014 та №SF-286989 від 13.01.2015, які містять найменування послуг, їх кількість і ціну, а також підписані обома сторонами без заперечень, Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична фірма «Азов-Вояж» здійснило попередню оплату в сумі 66483,26 грн. за туристичні послуги за межами України, що підтверджується платіжними дорученнями №722 від 08.12.2014 та №4 від 14.01.2015, які знаходяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, не надав визначених сторонами послуг.

У зв'язку з цим, позивач направив на адресу відповідача лист №42 від 19.01.215, в якому просив повернути не використані кошти, оплачені за туристичні послуги.

Проте на момент звернення позивача з даним позовом до суду відповідач кошти в сумі 66483,26 грн. не повернув.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Також, згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

У свою чергу, відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відтак, оскільки додані до матеріалів справи рахунки-фактури №SF-281895 від 05.12.2014 та №SF-286989 від 13.01.2015 містять найменування послуг, їх кількість, ціну та підпис уповноваженої особи відповідача, а позивач, в свою чергу, перерахував суму передплати у розмірі 66483,26 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №722 від 08.12.2014 та №4 від 14.01.2015, суд дійшов висновку висновку, що між сторонами мало місце укладення договору про надання послуг у спрощений спосіб.

За умовами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, за умовами ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, листом №42 від 19.01.215 позивач звертався до відповідача з вимогою повернути не використані кошти, оплачені за туристичні послуги. Втім, відповідач послуг не надав та суму передоплати не повернув.

Тоді як, в силу приписів ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною першою 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона (постанова Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі №6-75цс13).

В результаті укладення між позивачем та відповідачем договору про надання послуг у спрощений спосіб, у Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮЗ ТРЕВЕЛ" виник обов'язок надати визначені сторонами послуги. Однак, систематичне порушення відповідачем даного зобов`язання не дозволяє позивачу отримати очікуване при укладенні договору та встановлює істотність порушення відповідачем умов договору.

Згідно зі ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

При цьому, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року №15-пр/2002 недотримання позивачем вимог закону щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду України від 19 вересня 2011 року №3-74гс11.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач отримавши по договору про надання послуг укладеного в спрощений спосіб попередню оплату в сумі 7731,00 грн., не надав доказів виконання свого зобов'язання щодо надання таких послуг, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині розірвання договору про надання послуг, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "Азов-Вояж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮЗ ТРЕВЕЛ" в спрощений спосіб.

Частиною 5 статті 653 ЦК України передбачено, що якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Збитками в силу вимог статті 22 Цивільного кодексу України є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з частиною першою ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ст. 614 ЦК України).

Наявність елементів складу цивільного правопорушення у повній мірі підтверджується вищенаведеним, в зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮЗ ТРЕВЕЛ" грошових коштів в сумі 66483,26 грн. також підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про факт надання визначених сторонами послуг, а також спростовували б відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір про надання послуг, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "Азов-Вояж" (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Артема, будинок 35, квартира 56; ідентифікаційний код 30735674) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮЗ ТРЕВЕЛ" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 6 А; ідентифікаційний код 33782884).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮЗ ТРЕВЕЛ" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 6 А; ідентифікаційний код 33782884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "Азов-Вояж" (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Артема, будинок 35, квартира 56; ідентифікаційний код 30735674) грошові кошти в сумі 66483 (шістдесят шість тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 26 коп. та 3045 ( три тисячі сорок п'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено: 31.07.15

Суддя О.А. Грєхова