Рішення

від 28.07.2015 по справі 910/14557/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2015Справа №910/14557/15

За позовом Національної філармонії України

до Державного комерційного підприємства «Український культурний центр»

про стягнення 30 434,00 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Леонтьєв Г.Є. (представник за довіреністю №317 від 24.06.2015р.);

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національна філармонія України (надалі також - позивач) звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з Державного комерційного підприємства «Український культурний центр» (надалі також - відповідач) суми основного у розмірі 30 434,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за Договорами на проведення заходу №18 від 27.11.2014р., зокрема, не здійснює оплату наданих позивачем послуг у встановлені Договором строки.

Відповідачем письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надано, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою від 09.06.2015р. в справі було порушено провадження, присвоєно їй №910/14557/15 та призначено судове засіданні на 07.07.2015р.

Судове засідання 07.07.2015р. не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. на тривалому лікарняному.

У зв'язку з виходом 13.07.2015р. судді Морозова С.М. з лікарняного, справа №910/14557/15 ухвалою від зазначеної дати була призначена на 28.07.2015р.

В судове засідання 28.07.2015р. представник від відповідача не з'явився.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 28 липня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 201 року між позивачем (філармонія за Договором) та відповідачем (замовник за Договором) було укладено Договір на проведення заходу №18 (надалі - Договір), відповідно до розділу 1. якого, в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі відповідач доручає, а позивач бере на себе зобов'язання надати відповідачу згідно з наказом Міністерства культури України №1043 від 26.11.2014р. за оплату відповідно до умов цього Договору послуги з проведення заходу (з експлуатаційними витратами) за розрахунком згідно Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього Договору - мистецький проект «Хорова асамблея Павла Муравського», надалі захід. Дата проведення концертів 27 листопада 2014 року о 19 годині. Місцем проведення заходу є Колонний зал імені М.В. Лисенка Національної філармонії України.

Загальна сума цього Договору складає 30 434,00 грн. Вартість послуг за проведення позивачем заходу складає 25 361,67 грн. Сума ПДВ (20%) складає 5 072,33 грн. (п. 4.1. Договору).

Розрахунок між сторонами проводиться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача 100% загальної суми цього Договору зазначеної в п. 4.1. даного Договору. Відповідач зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок позивач 100% загальної суми цього Договору зазначеної в п. 4.1. даного Договору протягом 5 банківських днів після надходження коштів від Міністерства культури України. (п. 5.1. та п. 5.2 Договору).

Факт надання позивачем послуг, передбачених цим Договором підтверджується Актом прийому-здачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками кожної із сторін не пізніше п'яти днів після проведення заходу. (п. 5.3. Договору).

Цей Договір набирає чинності з 27 листопада 2014 року і діє до моменту повного виконання сторонами своїх обов'язків по цьому Договору, але не пізніше 31.12.2014р. (п. 9.1. Договору).

Як встановлюється матеріалами справи, позивачем на виконання умов Договору було надано відповідачу послуги з проведення заходу, що підтверджується наявним в матеріалах справи належним чином засвідченим Актом здачі-прийому робіт від 27.11.2014р. за Договором на суму в розмірі 30 434,00 грн.

Відповідачем було прийнято надані позивачем послуги, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача та відбитки печатки останнього.

У зв'язку з непроведенням відповідачем розрахунку згідно умов та строків Договору, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто. (ч. 1 ст. 902 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та відповідно до ст. 629 ЦК України договір, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, відповідно до умов розділів 5 та 9 Договору, оплата вартості послуг відповідачем повинна здійснюватись протягом 5 банківських днів після надходження коштів від Міністерства культури України, але не пізніше 31.12.2014р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині вчасної оплати вартості послуг за умовами Договору, як встановлено вище.

Таким чином з огляду на вищевикладене, позовні вимоги в справі №910/14557/15 в частині стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 4 387,99 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/14557/15 підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача основної суми заборгованості в розмірі 30 434,00 грн.

Судовій збір позивача в розмірі 1 827,00 грн., відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір», Цивільного кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного комерційного підприємства «Український культурний центр» (код ЄДРПОУ 38779829, адреса: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 50-52) на користь Національної філармонії України (код ЄДРПОУ 02226010, адреса: 01001, м. Київ, Володимирський узвіз, 2) суму основної заборгованості в розмірі 30 434,00 грн. (тридцять тисяч чотириста тридцять чотири гривни 00 копійок) та судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.(одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.08.2015р.

Суддя С.М. Морозов