Рішення

від 30.07.2015 по справі 910/14012/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2015Справа №910/14012/15

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Комунікацій" про стягнення 90 567,59 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Нікеркін М.В. (дов. № 2835-К-О від 05.08.2014 року) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30 липня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Комунікацій" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 90 567,59 грн., в тому числі 66 536,88 грн. заборгованості за кредитом, 13 111,24 грн. заборгованості по процентам, 10 919,47 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за Договором банківського обслуговування б/н від 20.05.2014 року, зокрема, у визначені договором строки не повернув кредит, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем та нараховані за неповернення кредиту санкції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 року порушено провадження у справі № 910/14012/15 та призначено справу до розгляду на 02.07.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 02.07.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.06.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 02.07.2015 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02.07.2015 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 30.07.2015 року.

29.07.2015 року представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на необґрунтованість доводів відповідача, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 30.07.2015 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 30.07.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 02.07.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 28, кв. 20 на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція Комунікацій" було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (надалі - Заява). Відповідач звернувся до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" із зазначеною Заявою, яка разом із "Умовами та правилами надання банківських послуг" (надалі - Умови) і "Тарифами Банку", що розміщені у мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, складають Договір банківського обслуговування. Так, на підставі зазначеної Заяви банком було встановлено відповідачу кредитний ліміт на поточному рахунку 26008056106261 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта.

Отже, між позивачем та відповідачем 20.05.2014 року укладений відповідний договір банківського обслуговування в розумінні частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

Розділом 3.2.2 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".

За приписами пункту 3.1.1.73 цих Умов послугу "Гарантований платіж" позивач надає за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і позивачем. Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів, згідно якої клієнт-платник доручає позивачу зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

З аналізу пункту 3.1.1.74 вказаних вище Умов випливає, що обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу.

Відповідно до пункту 3.1.1.75 зазначених Умов після отримання позивачем за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки, банк розглядає її на предмет надання або відмови у наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або недостатньої інформації щодо кредитоспроможності платника.

Відповідно до пункту 3.2.2.2. вказаних Умов клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в платіжному дорученні Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання платіжного доручення. За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом платіжного доручення до дати виконання платіжного доручення Клієнт сплачує відсотки за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних від розміру заборгованості, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. В період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує позивачу відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання позивач виконав належним чином шляхом своєчасного проведення Гарантованих платежів, ініційованих клієнтом, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку.

Проте, відповідач в порушення умов договору повернення перерахованих коштів, наданих в кредит, в повному обсязі не здійснив.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача направлено претензію вих. № 41110К4М6S050 від 27.04.2015 року про погашення заборгованості за договором. Однак, зазначена претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 66 536,88 грн. заборгованості за основною сумою кредиту, 13 111,24 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом, а також 10 919,47 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язання.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Нормами статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

З системного аналізу вищевикладених положень суд дійшов висновку, що між сторонами склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 глави 71 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором .

Відповідно до частини 2 статті 1050, частини 2 статті 1054 Цивільного кодексу України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, а в матеріалах справи такі докази також відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 66 536,88 грн., заборгованості по процентах в розмірі 13 111,24 грн. є обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Позивач, посилаючись на прострочення виконання відповідачем зобов'язань з повернення кредиту, просить суд стягнути з нього 10 919,47 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язання.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 3.2.2.10.1 умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 даного договору, строків повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 даного договору, винагороди передбаченої пунктами 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 даного договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права, передбаченого пунктом 3.2.2.2 даного договору, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, вказаному в заявці, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Розрахунок нарахованої пені позивача перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору, вимогам чинного законодавства та відносинам, що фактично склались між сторонами. Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплати процентів за його користування у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в сумі 10 919,47 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Комунікацій" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 28, кв. 20, ідентифікаційний код 31570517) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) 66 536 (шістдесят шість тисяч п'ятсот тридцять шість) грн. 88 коп. заборгованості за кредитом, 13 111 (тринадцять тисяч сто одинадцять) грн. 24 коп. заборгованості по процентам, 10 919 (десять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 47 грн. пені, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.08.2015

Суддя С.В. Стасюк