Рішення

від 31.07.2015 по справі 910/12858/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2015Справа №910/12858/15

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Поляна»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фьюжн Груп»

про стягнення 77 646,58 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Поврозник А.П. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

За клопотанням позивача, з метою з'ясування фактичних обставин справи, дослідження додаткових доказів, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аква-Поляна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фьюжн Груп» про стягнення з останнього заборгованості в сумі 77 646,58 грн. відповідно до угоди від 01.06.2011 №50.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач наполягав на заявлених позовних вимогах, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання 31.07.2015 вдруге не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. При цьому господарський суд виходить із наступного.

Пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що за змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Ухвали господарського суду міста Києва від 21.05.2015 та від 19.06.2015 було направлено за належною адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 2А.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

До прийняття рішення по справі позивачем заявлені клопотання згідно вимог ст.ст. 66, 67 ГПК України про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача.

Відповідно до вимог ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, заборони йому вчиняти певні дії, у тому числі іншим особам, що стосуються предмета спору.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення та виконання рішення.

Позивачем не достатньо обґрунтовано доведено те, що невжиття заходів до забезпечення позову до вирішення спору по суті, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Саме лише припущення про потенційну можливість зникнення активів відповідача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення даної заяви.

Позов мотивовано тим, що 01.06.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аква-Поляна», далі Продавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фьюжн Груп», далі Покупець, було укладено угоду №50, далі Угода, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Угоди) Продавець продає мінеральну воду власного виробництва Покупцю, далі Товар, в асортименті і розфасовці, по кількості, цні та на умовах, вказаних нижче.

Ціна на Товар узгоджується сторонами і вказується в супровідних документах (п.2.1 Угоди).

Пунктом 2.2 Угоди визначено порядок розрахунків на умовах 100% передоплати за партію, або оплата на протязі 30 календарних днів з моменту поставки Товару.

Згідно з п. 3.1 Угоди визначено, що замовлення на Товар направляється Покупцем Продавцю засобами факсимільного зв'язку, по телефону або за допомогою електронної пошти до 5 числа поточного місяця і може бути від кореговано сторонами.

Відповідно до п. 3.2 Угоди замовлення на Товар погоджується Покупцем засобами факсимільного зв'язку, по телефону або за допомогою електронної пошти з точно визначеною кількістю, ціною на Товар, терміни та умови поставки.

Продавець постачає товар партіями на умовах СРТ (франко-склад Покупця м. Слиха, м. Мартусівка) (п.4.1 Угоди).

Датою поставки партії Товару вважається дата виписки супровідних документів (п. 4.3 Угоди).

Угода вступає в силу з моменту підписання її обома Стронами, та діє до 31 грудня 2015 року. За взаємною згодою Сторін можлива пролонгація Угоди (п.10.4 Угоди).

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар, однак відповідачем не було в повному обсязі виконане зобов'язання по оплаті поставленого товару. Факт поставки товару на суму 128 933,28 грн. підтверджується товарно-транспортними накладними: від 06.08.2014 №2919 на суму 62 133,12 грн.; від 29.08.2014 №3300 на суму 66 800,16 грн., товар було прийнято відповідачем, про що свідчить підпис та відбиток печатки підприємства останнього на кожній товарно-транспортній накладній. Факт отримання товару відповідачем не заперечується. Відповідачем було частково сплачено за поставлений товар, втім на порушення умов Договору, належним чином зобов'язання з повної оплати поставленого товару у строки передбачені Договором відповідач не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг у розмірі 77 646,58 грн., який позивач і намагається стягнути.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду Договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 265 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Так, згідно з пунктом 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Одночасно, частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач надав суду акт звіряння взаємних розрахунків, згідно якого основна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 25.11.2014 становить 103 646,58 грн., акт підписаний двома сторонами та скріплений печатками останніх.

Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем надані докази на підтвердження викладених у позові обставин. Позивач належним чином виконав покладені на нього Договором зобов'язання, здійснив поставку товару, яка була прийнята відповідачем. Факт отримання товару підтверджується наданими товарно-транспортними накладними від 06.08.2014 №2919 та від 29.08.2014 №3300, Відповідач доказів повної оплати в строки передбачені Договором суду не надав. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 77 646,58 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фьюжн Груп», згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 31.07.2015, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 530, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмежено відповідальністю «Аква-Поляна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фьюжн Груп» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фьюжн Груп», 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 2а, код ЄДРПОУ 36746200, на користь:

- Товариства з обмежено відповідальністю «Аква-Поляна», 89313, Закарпатська область, Свалявський район, с. Поляна, вул. Духновича, буд. 104, код ЄДРПОУ 31859085, заборгованість у сумі 77 646,58 грн. та судовий збір у розмірі 1827 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 05.08.2015 року

Суддя Ю.О.Підченко