Постанова

від 04.08.2015 по справі 910/11058/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2015 р. Справа№ 910/11058/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

від заявника: не з'явився;

від боржника: Ляхович С.О. (дов. № 21РН від 27.02.2014).

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.05.2015 у справі № 910/11058/15 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "І.К. Ініціатива", м. Київ

до приватного акціонерного товариства "Телесистеми України", м. Київ

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "І.К. Ініціатива" звернулося до господарського суду міста Києва з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - приватного акціонерного товариства "Телесистеми України", оскільки останнє має кредиторську заборгованість у сумі 372 002 грн. 00 коп. і неспроможне її погасити.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2015 у справі № 910/11058/15 порушено провадження у справі № 910/11058/15 про банкрутство приватного акціонерного товариства "Телесистеми України"; визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю "І.К. Ініціатива" на суму 372 002 грн. 00 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Лещенка Анатолія Михайловича та вирішено інші процедурні питання у справі (т. 1, а.с. 61-66).

При цьому, місцевий господарський суд керувався ст.ст. 10, 16, 19, 22, 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду мотивована тим, що кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "І.К. Ініціатива" є беззаперечними, доведеними належними та допустимими засобами доказування, а тому підлягають визнанню. В частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Лещенка Анатолія Михайловича при прийнятті оскаржуваної ухвали суд виходив з приписів ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка передбачає визначення кандидатури арбітражного керуючого із застосуванням автоматизованої системи.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, приватне акціонерне товариство "Телесистеми України" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 27.05.2015 у справі № 910/11058/15 скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "І.К. Ініціатива" в порушенні провадження у справі про банкрутство.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин справи. Також скаржник зазначає, що суд помилково дійшов висновку про наявність підстав для порушення провадження, оскільки на момент винесення ухвали боржником було частково погашено заборгованість, а тому не існувало 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

17.07.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" подано заяву, в якій зазначає, що на даний момент спір між ним та боржником вирішено, а тому ініціюючий кредитор не заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Крім того в заяві ініціюючий кредитор просить суд розглянути апеляційну скаргу за відсутності його повноважного представника.

В судовому засіданні представник боржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити її з підстав, викладених в скарзі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника боржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року в редакції від 22.12.2011 року зі змінами та доповненнями (далі - Закон).

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до частини дев'ятої ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається про: порушення провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати; тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

За змістом приписів статтей 12-16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийняття заяви про порушення справи про банкрутство і порушення провадження у справі про банкрутство є відокремленими одна від одної процесуальними діями.

Питання про порушення провадження у справі про банкрутство вирішується господарським судом виключно у підготовчому засіданні.

Завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника - також і загрози його неплатоспроможності.

Крім того, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для порушення провадження у справі про банкрутство. Перелік підстав для відмови в порушенні провадження у справі, зазначений у частині сьомій ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є вичерпним.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Київської області від 07.05.2015 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" до розгляду.

Заявлені ініціюючим кредитором вимоги до боржника на суму 372 002,00 грн. підтверджені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2014 у справі № 904/9279/13 яким було стягнуто з приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "І.К. Ініціатива" 364 707,40 грн. основного боргу за договором генпідряду № ДГ-20/9 на будівництво об'єктів мобільного зв'язку ЗАТ "Телесистеми України" від 24.09.2009 та 7 294,60 грн. судового збору.

10.02.2014 на виконання вказаного рішення господарським судом Дніпропетровської області було видано наказ № 904/9279/13.

Постановою ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 28.01.2015 відкрито виконавче провадження ВП № 4623797 з примусового виконання наказу № 904/9279/13 від 28.01.2015.

Як зазначалось вище та вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, розмір заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором становить 372 002,00 грн.

Відповідно до матеріалів справи представником боржника подано до на підтвердження сплати боргу копії платіжного доручення № F0525UQ7NY від 25.05.2015 про оплату по виконанню судового рішення № 904/9279/13 в розмірі 15 000,00 грн., а також копію листа ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 26.05.2015 за вих. № 18903 в якому повідомлено, що в межах відкритого виконавчого провадження ВП № 4623797 на депозитний рахунок відділу 09.03.2015 надійшли кошти в сумі 871,83 грн., 756,00 грн., 12 275,96 грн., 06.04.2015 в розмірі 10 000,00 грн., а 07.05.2015 державним виконавцем надано розпорядження головному спеціалісту щодо перерахування коштів в сумі 21 794,09 грн., на користь стягувача - ТОВ "І.К. Ініціатива".

Місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі на підтвердження неналежності вище наведених доказів зазначено що сплачена боржником шляхом перерахунку на казначейський рахунок відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві сума грошових коштів не є доказом погашення заборгованості перед приватним акціонерним товариством "Телесистеми України", оскільки в силу положень ч. 1 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум здійснюється у порядку відповідної черговості.

Однак судом проігноровано та не надано належної оцінки тому факту, що відповідно до листа ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 26.05.2015 за вих. № 18903 ПрАТ "Телесистеми України" перераховано на депозитний рахунок виконавчої служби 23903,79 грн., а 07.05.2015 державним виконавцем надано розпорядження головному спеціалісту щодо перерахування коштів в сумі 21 794,09 грн., на користь стягувача - ТОВ "І.К. Ініціатива", вже з врахуванням витрат передбачених ч. 1 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження», а тому кошти в сумі 21 794,09 грн. безпосередньо йдуть на корить стягувача, тобто ініціюючого кредитора.

Також судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не надано правової оцінки листу від 21.05.2015 № 15/10/0339 ПрАТ "Телесистеми України" адресованого ТОВ «І.К.Ініціатива» про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 175 142,44 грн., який доданий до доповнень до відзиву на заяву про порушення провадження у справі.

Так, відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, при цьому, зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї з сторін, а тому на момент винесення оскаржуваної ухвали боржником було погашено заборгованість у сумі 175 142,44 грн.

Колегія суддів вважає неправомірним не прийняття місцевим господарським судом в якості доказу на погашення заборгованості боржником копії платіжного доручення № F0525UQ7NY від 25.05.2015 про оплату по виконанню судового рішення № 904/9279/13 в розмірі 15 000,00 грн. лише на підставі довідки директора ТОВ «І.К.Ініціатива» від 27.05.2015 № 362 про наявність заборгованості ПрАТ "Телесистеми України" станом на 27.05.2015, оскільки платіжне доручення підтверджує переказ коштів та відповідає всім вимогам встановленим законодавцем до платіжного документу.

В відзиві на апеляційну скаргу ініціюючий кредитор зазначає, що на даний момент спір між ним та боржником вирішено, а тому не заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Внаслідок вищезазначеного колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджено те що на момент прийняття оскаржуваної ухвали безспірні вимоги ТОВ «І.К.Ініціатива» до ПрАТ "Телесистеми України" зменшилися до 160 065,47 грн та сукупно становлять менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, а саме 365400,00 грн., а тому судом першої інстанції неправомірно було зроблено висновок про достатність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство приватного акціонерного товариства "Телесистеми України"

Таким чином, доводи апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "Телесистеми України", викладені в апеляційній скарзі, підтвердились під час розгляду даної справи, що свідчить про неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи і як наслідок невірне застосування норм матеріального права.

У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.

Згідно зі ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України наявні підстав для задоволення апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "Телесистеми України", а тому ухвала місцевого господарського суду підлягає скасування.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 86, 99, 101-106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 27.05.2015 у справі № 910/11058/15 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "І.К. Ініціатива" в порушенні провадження у справі про банкрутство приватного акціонерного товариства "Телесистеми України".

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко