Рішення

від 13.08.2009 по справі 9958-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9958-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

13.08.2009Справа №2-22/9958-2008

За позовом – Фізичної особи – підприємця Таряннік Наталі Олександрівни, м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 129; м. Сімферополь, вул. Казанська, 24, кв. 1

до відповідача – Дочірнього підприємства «Бахчисарайська ремонтно – будівельна дільниця» ВАТ «Кримрембудтрест», м. Бахчисарай, вул. Леніна, 77

про визнання договору недійсним та стягнення 767802,00 грн.

за зустрічним позовом – Дочірнього підприємства «Бахчисарайська ремонтно – будівельна дільниця» ВАТ «Кримрембудтрест», м. Бахчисарай, вул. Леніна, 77

до Фізичної особи – підприємця Таряннік Наталі Олександрівни, м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 129; м. Сімферополь, вул. Казанська, 24, кв. 1

про визнання недійсним договору та стягнення 375916,00 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача (за первісним позовом) –   Таряннік Н.О., паспорт

від відповідача (за первісним позовом) - не з'явився

Обставини справи:

Позивач -  Фізична особа – підприємець Таряннік Н.О. звернулась до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Дочірнього підприємства «Бахчисарайська ремонтно – будівельна дільниця» ВАТ «Кримрембудтрест», просить суд визнати договір підряду № 2 від 03.04.2006 року, укладений між Дочірнім підприємством «Бахчисарайська ремонтно – будівельна дільниця» ВАТ «Кримрембудтрест» та Фізичною особою – підприємцем Таряннік Н.О. – недійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, оспорюваний договір був укладений без наявності у нього необхідної дозвільної документації, а саме – ліцензії на здійснення певного виду будівельних робіт, у зв'язку з чим, на думку позивача, оспорюваний договір укладений з порушенням норм   чинного законодавства України.

26.11.2008 року до суду надійшов зустрічний позов Дочірнього підприємства «Бахчисарайська ремонтно – будівельна дільниця» ВАТ «Кримрембудтрест» до Фізичної особи – підприємця Таряннік Н.О., відповідно до якого позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсним договір купівлі – продажу  № 2, укладений 03.04.2006 року між позивачем та відповідачем, на підставі ст. 227 Господарського кодексу України; стягнути з Фізичної особи – підприємця Таряннік Н.О. суму грошових коштів у розмірі 375916,00 грн., посилаючись в обґрунтування заявлених позовних вимог на неналежне виконання контрагентом за договором своїх зобов'язань.

05.12.2008 року позивач за первинним позовом надав суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить суд визнати договір підряду № 2 від 03.04.2006 року, укладений між  Дочірнім підприємством «Бахчисарайська ремонтно – будівельна дільниця» ВАТ «Кримрембудтрест» та Фізичною особою – підприємцем Таряннік Н.О. – недійсним та стягнути з Дочірнього підприємства «Бахчисарайська ремонтно – будівельна дільниця» ВАТ «Кримрембудтрест» 147000,00 грн. – сплачених за договором № 2 від 03.04.2006 року, суму понесених збитків у подвійному розмірі – 620802,00 грн., всього – 767802,00 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Крім того, позивачем за первісним позовом було заявлено клопотання про призначення по справі судової будівельно – технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 05.12.2008 року у справі № 2-22/9958-2008 прийнято до спільного розгляду з первісним зустрічну позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 18.12.2008 року по справі призначено судову будівельно – технічну експертизу, проведення якої доручено підприємству «Далекс – експерт», провадження у справі зупинено.

17.06.2009 року до суду надіслано висновок експерта № 223 від 10.06.2009 року разом із матеріалами контрольної справи № 2-22/9958-2008.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 18.06.2009 року провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду.

Відповідач за первісним позовом в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.     

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд –

встановив:

03.04.2006 року між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) був укладений договір підряду № 2, відповідно до п. 1 якого підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити наступну роботу: обладнання крівлі тепличного комплексу.

Відповідно до п. 2.1., ціна договору складає 182970,00 грн.

Згідно п. 2.3., вказана в п. 2.1. ціна є попередньою. Кінцева ціна договору визначається згідно Форми КБ-2В, наданої підрядником.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що оплата за даним договором здійснюється поетапно. Перший етап – проведення часткової оплати у розмірі не менш вартості матеріальних ресурсів. Другий етап – кінцевий розрахунок за виконання ремонтно – будівельних робот, згідно форми КБ-2В.

На виконання умов договору, а саме щодо передплати вартості матеріальних ресурсів, позивачем, відповідно до виставлених рахунків, було здійснено передплату у розмірі 117770,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3 від 17.04.2006 року та відповідними банківськими виписками, а.с. 11-12. Крім того, позивачем за первинним позовом було здійснено оплату у розмірі 30000,00 грн., що підтверджується квитанцією  № 272 від 18.08.2006 року. Як зазначив позивач за первинним позовом, всього відповідачем було отримано 147000,00 грн.

Так, пунктом 30 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» у редакції, яка існувала на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, тобто на 03.04.2006 року (редакція, що діяла з 29.03.2006 року по 04.04.2006 року) встановлено, що до видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, віднесено, зокрема, будівельна діяльність (вишукувальні та проектні роботи для  будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж).

Але, відповідно до листа Інспекції Державного архітектурно – будівельного контролю в АР Крим, а.с. 10, було встановлено, що відповідач отримував ліцензію на будівельну діяльність серії АА № 315727, строк дії якої з 17.01.2003 року по 17.01.2006 року, видану Міністерством архітектури та будівельної політики АР Крим на підставі протоколу № 1 від 16.01.2003 року.

За отриманням нової ліцензії на будівельну діяльність, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури ДП «Бахчисарайська ремонтно – будівельна дільниця» ВАТ «Кримрембудтрест» до Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю в  АР Крим не зверталось.

Так, суд не може прийняти до уваги твердженнями відповідача за первинним позовом стосовного того, що ним був наданий необхідний пакет документів до Міністерства архітектури та будівельної політики АР Крим на початку 2006 року для отримання нової ліцензії, як підставу для укладення спірного договору, відповідно до норм чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»  ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру,  який дає право  на  зайняття  певним  видом  господарської  діяльності,  що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.

Отже, виходячи зі змісту наведеного, відповідач за первинним позовом не мав права укладати договір підряду № 2 від 03.04.2006 року, оскільки виконання зобов'язань за договором повинно було здійснюватись ним лише за умови наявності в нього ліцензії на будівельну діяльність, отриману у встановленому законом порядку.

Таким чином, відповідач, шляхом введення позивача у оману щодо наявності в нього права на здійснення будівельних робіт з обладнання крівлі тепличного комплексу, уклав спірний договір.

Більш того, слід звернути увагу на те, що прийняття до експлуатації об'єкту – адміністративної будівлі тепличного комплексу, розташованого за адресою: смт Поштове, вул. Привокзальна, 2 неможливе, внаслідок відсутності будівельної ліцензії у підприємства, що здійснювало будівельні роботи, тобто, у відповідача.  

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства.

Особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,  неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно до ст. 227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи,  вчинений нею  без  відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 230 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин,  які мають істотне значення (частина  перша статті   229  цього  Кодексу),  такий  правочин  визнається  судом недійсним.

Обман має  місце,  якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину,  або якщо вона замовчує їх існування.

Крім того, позивач за первинним позовом просить суд, відповідно до наданої суду заяви про зміну позовних вимог, стягнути з Дочірнього підприємства «Бахчисарайська ремонтно – будівельна дільниця» ВАТ «Кримрембудтрест» 147000,00 грн. – сплачених за договором № 2 від 03.04.2006 року, суму понесених збитків у подвійному розмірі – 620802,00 грн., всього – 767802,00 грн.

Як вказувалось вище, відповідач, відповідно до умов укладеного між сторонами спірного договору, було отримано в якості передплати загальною сумою 147000,00 грн.

Згідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний  правочин  не створює юридичних наслідків,  крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі  недійсності  правочину  кожна  із  сторін зобов'язана повернути другій  стороні  у  натурі  все,  що  вона  одержала  на виконання   цього   правочину,   а   в  разі  неможливості  такого повернення,  зокрема тоді,  коли одержане полягає  у  користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, враховуючи те, що суд дійшов висновку про те, що договір підряду № 2 від 03.04.2006 року є недійсним, в порядку ст. 216 Цивільного кодексу України відповідач за первинним позовом зобов'язаний  повернути другій  стороні  у  натурі  все,  що  вона  одержала  на виконання   цього   правочину, тобто кошти, отримані відповідачем в якості передплати загальною сумою 147000,00 грн.

Внаслідок того, що  прийняття до експлуатації об'єкту – адміністративної будівлі тепличного комплексу, розташованого за адресою: смт Поштове, вул. Привокзальна, 2 неможливе, з огляду на відсутності будівельної ліцензії у підприємства, що здійснювало будівельні роботи, 01.11.2008 року між Фізичною особою – підприємцем Таряннік Н.А. (замовник) та ПП «Віколіс» (підрядник) був укладений договір, а.с. 54-56, відповідно до п. 2.1. якого замовник доручає, а підрядник виконую власними силами роботи з капітального ремонту крівлі адміністративної будівлі тепличного комплексу смт Поштове бахчисарайського району.

Відповідно до п. 2.2 договору, вартість робіт визначається договірною ціною та складає 310401,60 грн.

Так, суду наданий зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, а.с. 52-53, відповідно до якого  вартість будівельних робіт склала 310402,00 грн.

Згідно до ст. 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин,  які мають істотне значення (частина  перша статті   229  цього  Кодексу),  такий  правочин  визнається  судом недійсним.

Обман має  місце,  якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину,  або якщо вона замовчує їх існування.

Сторона,  яка застосувала обман,  зобов'язана відшкодувати другій  стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду,  що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 18.12.2008 року по справі призначено судову будівельно – технічну експертизу, проведення якої доручено підприємству «Далекс – експерт», на вирішення експерта були поставлені наступні питання:

Чи можливо відділити без пошкодження  будівельні матеріали, що складають  крівлю адміністративної будівлі тепличного комплексу, розміщеного за адресою: смт. Поштове, вул. Привокзальна, 2?

Чи можливо у подальшому  використовувати  окремі  будівельні матеріали крівлі адміністративної будівлі тепличного комплексу за їх цільовим призначенням?

Яка вартість  виконаних підрядних робіт, відображених у  актах форми № КБ-2 та форми КБ-3, підписаних позивачем та відповідачем у липні 2006 року, по цінам, які існують на момент проведення експертизи?

Відповідно до висновку експерта № 223 від 10.06.2009 року, експертом було встановлено, що здійснити демонтаж даху адміністративного корпусу тепличного комплексу з крівлею з профільованих металевих листів з полімерним покриттям, без нанесення пошкоджень конструктивним елементам даху, технічно неможливо; крівля з профільованих металевих листів з полімерним покриттям для повторного використання непридатна; для повторного використання можливо використати дерев'яні конструкції у кількості до 50% від первісно використаного обсягу пиломатеріалів; для повторного використання можливо використати пластикові конструкції системи водовідведення у кількості до 70% від первісно використаної кількості; вартість возведення даху адміністративної будівлі тепличного комбінату по вул. Привокзальна  в с. Поштове, визначена з використанням методу одиничних розцінок з застосуванням програмного комплексу АВК-3 (редакція 2.7.0.) в цінах станом на 10.06.2009 року відповідно до вимог ДБН Д.1.1-1-2000. Обсяги використаних матеріалів розраховані на підставі обмірів, проведених під час проведення огляду. Вартість будівельних робіт та використаних матеріалів складає 412627,00 грн.

Таким чином, з урахуванням викладеного, враховуючи те, що спірний правочин був укладений між сторонами за умови введення відповідачем позивача в оману, внаслідок чого позивачем були понесені значні збитки, суд вважає позовні вимоги первісного позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог зустрічного позову, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню  частково з огляду на наступне.

Стосовно вимоги про визнання недійсним договору підряду № 2 від 03.04.2006 року, суд звертає увагу на те, що даному договору вже надана правова оцінка судом в рамках первісного позову, та суд дійшов висновку, що спірний договір підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, з огляду на приписи 230 Цивільного кодексу України.

Щодо вимоги про стягнення з Фізичної особи – підприємця Таряннік Н.О. 375916,00 грн. вартості робіт з обладнання крівлі тепличного комплексу, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Так, згідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний  правочин  не створює юридичних наслідків,  крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі  недійсності  правочину  кожна  із  сторін зобов'язана повернути другій  стороні  у  натурі  все,  що  вона  одержала  на виконання   цього   правочину,   а   в  разі  неможливості  такого повернення,  зокрема тоді,  коли одержане полягає  у  користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість  того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Правові наслідки,  передбачені частинами першою та  другою цієї статті,  застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих  видів недійсних правочинів.

Вимога про застосування наслідків  недійсності  нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може   застосувати   наслідки   недійсності    нікчемного правочину з власної ініціативи.

Як вказувалось вище, відповідно до висновку експерта № 223 від 10.06.2009 року, судом встановлено, що вартість будівельних робіт та використаних матеріалів складає 412627,00 грн.

Отже, суд вважає за необхідне, в порядку ст. 216 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача за зустрічним позовом 412627,00 грн. вартості будівельних робіт та використаних матеріалів, які були здійснені позивачем за зустрічним позовом в рамках договору підряду № 2 від 03.04.2006 року.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача за первісним позовом.  

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  25 серпня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                          вирішив:

1.          Первісний позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Визнати договір підряду № 2 від 03.04.2006 року, укладений між  Дочірнім підприємством «Бахчисарайська ремонтно – будівельна дільниця» ВАТ «Кримрембудтрест» (м. Бахчисарай, вул. Леніна, 77, рахунок № 26007327398001 в КРУ КБ «ПриватБанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 03335119) та Фізичною особою – підприємцем Таряннік Наталею Олександрівною (м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 129; м. Сімферополь, вул. Казанська, 24, кв. 1, рахунок № 26002301453925 в ВАТ ВТБ Банк, м. Сімферополь, МФО 384618, ІПН 2835620242) – недійсним.

3.          Стягнути з ДП «Бахчисарайська ремонтно – будівельна дільниця» ВАТ «Кримрембудтрест» (м. Бахчисарай, вул. Леніна, 77, рахунок № 26007327398001 в КРУ КБ «ПриватБанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 03335119) на користь Фізичної особи – підприємця Таряннік Наталі Олександрівни (м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 129; м. Сімферополь, вул. Казанська, 24, кв. 1, рахунок № 26002301453925 в ВАТ ВТБ Банк, м. Сімферополь, МФО 384618, ІПН 2835620242) 147000,00 грн. – сплачених за договором № 2 від 03.04.2006 року, суму понесених збитків у подвійному розмірі – 620802,00 грн., всього – 767802,00 грн.

4.          Зустрічний позов задовольнити частково.

5.          Стягнути з  Фізичної особи – підприємця Таряннік Наталі Олександрівни (м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 129; м. Сімферополь, вул. Казанська, 24, кв. 1, рахунок № 26002301453925 в ВАТ ВТБ Банк, м. Сімферополь, МФО 384618, ІПН 2835620242) на користь ДП «Бахчисарайська ремонтно – будівельна дільниця» ВАТ «Кримрембудтрест» (м. Бахчисарай, вул. Леніна, 77, рахунок № 26007327398001 в КРУ КБ «ПриватБанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 03335119) 412627,00 грн. вартості будівельних робіт.

6.          Стягнути з  Фізичної особи – підприємця Таряннік Наталі Олександрівни (м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 129; м. Сімферополь, вул. Казанська, 24, кв. 1, рахунок № 26002301453925 в ВАТ ВТБ Банк, м. Сімферополь, МФО 384618, ІПН 2835620242) на користь ДП «Бахчисарайська ремонтно – будівельна дільниця» ВАТ «Кримрембудтрест» (м. Бахчисарай, вул. Леніна, 77, рахунок № 26007327398001 в КРУ КБ «ПриватБанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 03335119) 3844,16 грн. державного мита.

7.          Стягнути з  Фізичної особи – підприємця Таряннік Наталі Олександрівни (м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 129; м. Сімферополь, вул. Казанська, 24, кв. 1, рахунок № 26002301453925 в ВАТ ВТБ Банк, м. Сімферополь, МФО 384618, ІПН 2835620242) на користь ДП «Бахчисарайська ремонтно – будівельна дільниця» ВАТ «Кримрембудтрест» (м. Бахчисарай, вул. Леніна, 77, рахунок № 26007327398001 в КРУ КБ «ПриватБанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 03335119) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

8.          В задоволенні вимоги зустрічного позову щодо визнання недійсним договору підряду № 2 від 03.04.2006 року – відмовити.

9.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.