Рішення

від 15.09.2009 по справі 10/217

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/217

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

15.09.2009                                                             Справа  № 10/217

За позовом   ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, Ужгородський район, с.Оноківці                                                           

до відповідача  товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут”,              м. Ужгород

про   стягнення суми 27734,37 грн.

                                                                         Суддя                І.В. Івашкович

                                     Представники:

від позивача   – Тодавчич Г.І.- юрисконсульт І категорії, довіреність №5142 від 11.08.09

від  відповідача – Гомза В.І., довіреність від 15.05.08

       У судовому  засіданні 14.09.09 за участю представників : від позивача Тодавчич Г.І.- юрисконсульт І категорії, довіреність №5142 від 11.08.09; від відповідача –Гомза В.І., довіреність від 15.05.08

         оголошувалась перерва до 15.09.09 11 год. 30 хв.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення суми 27734,37 грн., в т.ч. 22579,86 грн. основного боргу,  2351,95 грн. пені, 2389,55 грн. інфляційних, 412,98 грн.            3 % річних.

     Представником позивача у судовому засіданні 14.09.09 подано заяву №6-5-214 від 14.09.09, якою повідомлено про погашення відповідачем в період після пред”явлення позову суми 22579,86 грн. заборгованості за спожиту  електроенергію.На підтвердження подано копію службової записки Вих№214 від 14.09.09 за підписом заступника начальника Ужгородського МРЕМ. Позов в частині решти вимог підтримано.

      Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                              ВСТАНОВИВ:

  Між ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, Ужгородський район, с.Оноківці                           /„ Електропостачальна організація „ / та товариством з обмеженою відповідальністю „Добробут” / „Споживач” /  укладено  договір № 426 від 01.02.1999 р.на користування електричною енергією на класі напруги ІІ ( для непромислових споживачів).

  Згідно визначеного договором предмету Електропостачальна організація зобов'язалась постачати електричну енергію у відповідності до умов договору, а Споживач - своєчасно проводити попередню оплату замовленої електроенергії та виконувати інші умови, визначені договором.

Розрахунки згідно з вищенаведеними умовами договору відповідачем належним чином не проводились.

  Згідно з поданим розрахунком, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати електроенергії утворився борг  за електроенергії, спожиту протягом періоду з вересня           2007 р. по вересень 2008 р. ( включно) в розмірі 22579,86 грн. В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення  суми 22579,86 грн. боргу за спожиту  електроенергію позивачем подано копії виставлених відповідачу до оплати рахунків за електроенергію із даними про кількість та вартість спожитої електроенергії за відповідний розрахунковий період.

  В період після пред”явлення позову  відповідачем погашено суму           22579,86 грн. заборгованості за  електроенергію, що підтверджено доданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень. Провадження в справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню відповідно до п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

  За допущену прострочку платежів відповідно до умов договору ( п.6.1 Договору), на підставі  ст.232 Господарського кодексу України  відповідачу нараховано пеню в розмірі 2351,95 грн.  ( згідно доданого розрахунку).

     Відповідно  до  чинного законодавства  ( ст.551 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України „Про  відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань”)  розмір пені  за  прострочку  платежу  повинен  встановлюватися  за згодою сторін,  тобто  в  договорі.  

   Згідно з укладеним договором договір № 426 від 01.02.1999 р.на користування електричною енергією на класі напруги ІІ ( для непромислових споживачів) сторонами не встановлено конкретного розміру пені.

 Тому, вимоги в частині стягнення 2351,95 грн. пені суд вважає                        безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають.

   За прострочку виконання грошового зобов'язання відповідачу на підставі           ст. 625 ЦК України,   3% річних від простроченої суми та індекс інфляції. Згідно розрахунку розмір нарахування  3% річних складає  –412,98 грн., розмір інфляційних нарахувань –2389,55 грн.

Проведеним судом перерахунком інфляційних та 3% річних встановлено, що із існуючого в період з вересня   2007 р. по листопад 2008 р. (за вказаний період прострочки проведено нарахування пені, інфляційних та річних згідно з розрахунком позивача) простроченого боргу підлягають нарахуванню  інфляційні в розмірі 2262,47 грн. та 384,46 грн. 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог в частині  інфляційних та 3% річних слід відмовити.

      Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

  Стягується сума 2646,93 грн., в т.ч. 2262,47 грн. інфляційних та                  384,46 грн. 3 % річних.

       Відповідно до ст.49 ГПК України суд  покладає на відповідача пропорційно до обґрунтовано заявлених вимог відшкодування витрат позивача  по оплаті держмита в розмірі 252,26 грн. та 107,33 грн. по оплаті  витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, всього –359,59 грн.

      Керуючись ст. ст. 43, 49, 75, п.11 ст.80, ст. 82, ст.ст.84, 85  Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут”                            ( м. Ужгород, пр-т Свободи, 52, код 20463908)  на користь ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”( Ужгородський район, с.Оноківці, вул.Головна,57, код 00131529)  суму 2646,93 грн. ( в т.ч. 2262,47 грн. інфляційних та                  384,46 грн. 3 % річних) та 359,59 грн.  відшкодування судових витрат.

       Видати наказ.

3. Провадження в справі в частині стягнення  суми 22579,86 грн. заборгованості за електроенергію припинити.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

    Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.

     Суддя                                                                                    І.В. Івашкович