Рішення

від 28.01.2009 по справі 24/489

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24/489

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/489

28.01.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю Центру упровадження

                    високих технологій "Ноябрь-95"

До                        Товариства з обмеженою відповідальністю  "Азуріт"

Про                    стягнення  5 739,67 грн.

 Суддя: Смілянець В. В.

Представники сторін:

Від позивача:          Гиря О.М. (довіреність № 420-юр від 08.01.2009р.)

Від відповідача:          не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Центр упровадження високих технологій "Ноябрь-95" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю  "Азуріт" заборгованості за договором поставки в розмірі 3048,98 грн., 2690,69 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Відповідач у засідання суду не з'явився, пояснення по суті заявлених вимог, установчі документи суду не надав (позивачу не надіслав), відзив на позов не надіслав. Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними документами у справі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2007 року між Складом-магазином Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Центру упровадження високих технологій "Ноябрь-95" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю  "Азуріт" був укладений Договір поставки № 58 (далі - Договір).

Відповідно до п. 11.1. Договору строк дії Договору діє з моменту його підписання сторонами до 31.12.2007р.

30 грудня 2007 року між Складом-магазином Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Центру упровадження високих технологій "Ноябрь-95" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю  "Азуріт" укладено Додаткову угоду до Договору поставки № 58, відповідно до умов якої продовжено строк дії Договору до 31.12.2008р.

Відповідно до п. 1.1. Договору Позивач (Постачальник) зобов'язався поставити, а Відповідач (Покупець) - прийняти  та оплатити лакофарбову продукцію в асортименті (далі - товар) в порядку та на умовах даного Договору.

В період з 17.08.2007р. по 31.05.2008р., на виконання умов Договору, Позивач передав, а Відповідач отримав товар на загальну суму 4117,16 грн., що підтверджується накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- накладна № 4403 від 17.08.2007р. на суму 768,18 грн.;

- накладна № 1050 від 06.03.2008р. на суму 976,29 грн.;

- накладна № 1547 від 04.04.2008р. на суму 503,79 грн.;

- накладна № 1722 від 11.04.2008р. на суму 998,32 грн.;

- накладна № 2449 від 31.05.2008р. на суму 870,58 грн.

Відповідно до п. 2.4. Договору, Відповідач (Покупець) зобов'язався здійснювати оплату товару на умовах відстрочення платежу - 10 банківських днів з моменту поставки.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Азуріт" частково виконав зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару в розмірі 1068,18 грн.

08.08.2008 р. Позивач надіслав Відповідачу претензію № 286-юр про сплату боргу, яку Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, судом встановлено, що Відповідач порушив умови Договору, не в повному обсязі оплатив отриманий товар.

На день розгляду справи заборгованість по договору поставки № 58 від 24.07.2007 р. складає 3048,98 грн. та підлягає стягненню з Відповідача.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції  застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості  товарів (робіт, послуг) (п. 4 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 7.3. Договору, у випадку порушення Покупцем (Відповідачем) строків оплати товару, Покупець (Відповідач) сплачує Постачальнику штрафні санкції в розмірі 0,5% від суми неоплаченого товару. Розмір штрафних санкцій складає 2690,69 грн. (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Отже, факт порушення Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Азуріт" обов'язку оплати за отриманий товар судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азуріт" (02225, м. Київ, пр-т. Маяковського, 3-А, кв. 114; р/р 26008037296800 в АКІБ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005; код ЄДРПОУ 31174069), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центру упровадження високих технологій "Ноябрь-95" (юридична адреса: 49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 22-Б, кв. 13; фактична адреса: 49006, м. Дніпропетровськ, вул. Канатна, 128; р/р 26002000293001 в ВАТ КБ "Причорномор'я", МФО 306759; код ЄДРПОУ 21864549) 3048 (три тисячі сорок вісім) грн. 98 коп. заборгованості за договором поставки, 2690 (дві тисячі шістсот дев'яносто) грн. 69 коп. штрафних санкцій, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

4.          Рішення надіслати сторонам.

5.          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя                                                                                                          В. В. Смілянець