Рішення

від 25.02.2009 по справі 24/549

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24/549

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/549

25.02.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс"

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Секуріті Пекеджинг-Україна"

Про                    стягнення  2 173,69 грн.

 Суддя: Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача:          не з'явився

Від відповідача:          не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Секуріті Пекеджинг-Україна" 2173,69 грн. заборгованості за договором, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В судове засідання, призначене на 25.02.2009р., Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс" не з'явився, але надіслав до суду телеграму, в якій просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та розглядати справу у відсутності представники Позивача за наявними документами у справі.

Відповідач у засідання суду не з'явився, пояснення по суті заявлених вимог, установчі документи суду не надав (позивачу не надіслав), відзив на позов не надіслав. Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними документами у справі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2005 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Секуріті Пекеджинг-Україна" був укладений Договір № 64 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Відповідач (Постачальник) зобов'язався виготовити, а Позивач (Замовник) - прийняти та оплатити поліграфічну продукцію.

Згідно розділу 3 Договору оплата за поліграфічну продукцію здійснюється платіжним дорученням шляхом переведення суми на розрахунковий рахунок Постачальника (Відповідача) на підставі виставленого рахунку в безготівковому порядку.

На виконання умов Договору, в період з 24.01.2005р. по 27.07.2005р., Позивач здійснив оплату продукції в розмірі 19500,41 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач частково виконав зобов'язання по виготовленню продукції, а саме: в період з 10.02.2005р. по 01.08.2005р. передав Позивачу поліграфічну продукцію на загальну суму 18274,47 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

11.04.2005р. Позивач частково повернув Відповідачу товар на суму 947,70 грн., що підтверджується накладною на повернення № 193 від 11.04.2004р. та довіреністю серії ЯКИ № 732661 від 11.04.2005р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, Позивач недоотримав від Відповідача поліграфічну продукцію на суму 2173,69 грн.

19.08.2008р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію вих. № 731, в якій вимагав в 3-денний строк оплатити борг в розмірі 2173,69 грн., яка залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

На день розгляду справи заборгованість по договору № 64 від 19.01.2005 р. складає 2173,69 грн. та підлягає стягненню з Відповідача.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, Якщо продавець, який одержав суму  попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то  воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Секуріті Пекеджинг-Україна" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А; код ЄДРПОУ 30405361; р/р 26002300007037 в АКБ "Форум" м. Київ, МФО 322948; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 119, кв. 109; код ЄДРПОУ 32719869; р/р 260088896 у МОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 326182) 2173 (дві тисячі сто сімдесят три) грн. 69 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

4.          Рішення надіслати сторонам.

5.          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя                                                                                                          В.В. Смілянець