Ухвала

від 05.08.2015 по справі 365/260/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/260/15-ц Головуючий у І інстанції Денисенко Н.О. Провадження № 22-ц/780/4450/15 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д. О. Категорія 18 05.08.2015

УХВАЛА

Іменем України

05 серпня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Березовенко Р.В., Верланова С.М.,

за участю секретаря Говорун В.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Згурівського районного суду Київської області від 03 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Селянського фермерського господарства «РИСК» Згурівського району Київської області, третя особа: Відділ Держземагенства у Згурівському районі Київської області про визнання договору оренди землі недійсним.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи учасників судового процесу, колегія суддів -

ВСТАНОВИЛА:

у квітні 2015 року уповноважений представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 14 березня 2010 року між ОСОБА_2 та Селянським (фермерсьим) господарством «РИСК» було підписано договір оренди землі за № 282 (далі - Договір), який набирає чинності після підписання та державної реєстрації (п. 37 Договору).

11.05.2012 Договір зареєстрований відділом Держкомзему у Згурівському районі за № 32219000400969, тобто є вчиненим з цього моменту відповідно до ст.ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV ), які були чинними до 01.01.2013.

Позивач передав відповідачу у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що розташована на території Турівської сільської ради Згурівського району Київської області та належить йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого Турівською сільською радою 20.03.2001. Площа земельної ділянки - 3,5376 га, кадастровий номер - НОМЕР_2. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 602.

Позивач вважає спірний Договір недійсним у зв'язку із відсутністю в ньому обов'язкових умов: кадастрового номера, строків передачі земельної ділянки в оренду, розміру пені за несвоєчасну сплату орендної плати, умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Крім того, додатки до Договору не містять плану або схеми земельної ділянки, що передається в оренду, кадастрового плану земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлення земельних сервітутів та акту визначення меж в натурі, тому просить визнати недійсним спірний Договір та стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати.

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 03 червня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухваливши нове про задоволення позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що будь-яких обставин, які є підставою недійсності даного договору оренди землі, судом не встановлено, а позивачем не доведено в чому саме полягає його порушення прав та законних інтересів у зв'язку з укладенням спірного договору.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV від 06 жовтня 1998 року, в редакції на час виникнення правовідносин, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За правилами ч. ч. 1 та 2 ст. 15 даного Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Статтею 18 цього Закону передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,5376 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Турівської сільської ради Згурівського району Київської області (а.с. 9 ).

14 березня 2010 року між ОСОБА_2 і СФГ "РИСК" підписано договір оренди землі № 282 строком на 10 років. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право на поновлення його, повідомивши про це письмово Орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії (п. 5 Договору). За умовами договору орендодавець ОСОБА_2 надає, а орендар СФГ "РИСК" приймає в строкове платне користування зазначену земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір набирає чинності після підписання і його державної реєстрації (пункт 37 Договору). Строк дії договору становить десять років (п. 5 Договору). Договір передбачає, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі, погодженому за згодою двох сторін, в процентах до несплаченої суми за кожен день прострочення (п. 9 Договору).

11 травня 2012 року спірний договір від 14 березня 2010 року був зареєстрований у відділі Держкомзему України у Згурівському районі Київської області, про що в державному реєстрі земель вчинено відповідний запис за № 32219000400969.

Обґрунтовуючи позовні заяви, позивачі вказали, що відсутність таких істотних умов:

-кадастрового номеру земельної ділянки;

-строків передачі земельної ділянки;

-розмір пені, як засобу фінансової відповідальності орендаря за несвоєчасну сплату орендної плати;

-умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

В той же час, позивач не надав суду першої інстанції обгрунтованих доказів яким чином відсутність зазначених істотних умов порушує права позивача.

Так, спірні земельні ділянки не передані орендарем у заставу та не внесені до статутного фонду, отже, матеріали справи не містять даних, що порушуються законні права орендодавців у зв'язку з відсутністю в договорах оренди землі вказаної умови.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що в оспорюваному договорі відсутній кадастровий номер земельної ділянки, а також у додатках відсутня план-схема земельної ділянки, колегія суддів не бере до уваги, оскільки матеріали справи не містять даних, що у сторін виникали сумніви у ідентифікації чи місцезнаходженні земельної ділянки - об'єкту договору оренди, або інших даних про порушення прав позивача у зв'язку із незазначенням у договорі оренди кадастрових номерів земельних ділянок.

Позивчем не надано суду доказів щодо недотримання відповідачем умов договору в частині внесення орендної плати, несвоєчасної або неповної оплати оренди, тому порушення прав позивача у зв'язку із зазначеною обставиною також не встановлено.

За таких обставин суд першої інстанції правильно визначився з характером правовідносин та застосував до них відповідні норми права, а у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для іншого варіанту вирішення вказаного спору по суті заявлених вимог.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Згурівського районного суду Київської області від 03 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: