Рішення

від 14.08.2009 по справі 10-30/245-08-5076

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10-30/245-08-5076

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" серпня 2009 р.Справа  № 10-30/245-08-5076

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Південатоменергокомплект»  

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Марін Транс Сервіс»   

про стягнення 623496,92 грн.     

                    Суддя    Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін   

від позивача: Пряхіна Н.В. за довіреністю від 28.04.2009р. №Г-1

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ВАТ «Південатоменергокомплект»  звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Марін Транс Сервіс»623496,92 грн., з яких, 45500,28 грн. –основний борг за товар, що поставлений позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору поставки від 11.03.2008р. №11/03/08; 573303,53 грн. –пеня, що нарахована відповідачу з 28.03.2008р. по 04.12.2008р. за порушення строків оплати поставленого позивачем товару у розмірі 5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення; 3750,69 грн. –інфляційні, що нараховані відповідачу з квітня 2008 року по жовтень 2008 року  та 942,42 грн. –3% річних.  

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому  судові ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, які  відправлені відповідачу на адресу, яка зазначена у позові, та  є юридичною адресою відповідача, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб  та фізичних осіб –підприємців станом на 05.08.2009р., відповідачем одержані, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень,   а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.  

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,  суд встановив:

11.03.2008р.  між ВАТ «Південатоменергокомплект»(постачальник, позивач) і ТОВ «Марін Транс Сервіс»(покупець, відповідач) укладений договір поставки №11/03/08, згідно з яким, позивач зобов'язується передати відповідачу, а відповідач зобов'язується прийняти товар, найменування, асортимент, ціна і кількості якого вказані у специфікаціях і оплатити поставлений товар.

Згідно з умовами п.1.2. договору специфікації являються невід'ємною частиною договору, а відповідно до умов п.2.1., п.2.2. договору ціна на товар встановлюється відповідно до специфікацій  на кожну партію товару та загальна суму договору складається із сум, підписаних сторонами специфікацій до договору. У п.3.1. договору також передбачено, що на кожну партію  товару сторони підписують і скріплюють печатками специфікацію, яка включає: найменування, асортимент, ціну і кількості товару, строк і пункт поставки товару.

Згідно з умовами п.3.3. договору, днем поставки товару і виконання зобов'язань позивача вважається день приймання товару відповідачем по акту приймання-передачі товару. Право власності на товар і всі ризики переходять до відповідача з моменту підписання і скріплення печатками сторін акту приймання-передачі.

У п.4.1. договору встановлено, що відповідач зобов'язаний повністю і своєчасно оплатити товар шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача  на протязі 10 (десяти) календарних днів з дня одержання товару по акту  проймання-передачі,  а відповідно до умов п.5.2. договору, у випадку несвоєчасної оплати відповідачем поставленого товару, відповідач зобов'язаний виплатити позивачу пеню у розмірі 5 (п'ять) % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу. Пеня нараховується і виплачується за весь період прострочення оплати.

Згідно з умовами п.7.1. договору, договір вступає в силу з дня його підписання і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2008р., а в частині грошових зобов'язань –до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Також господарським судом встановлено, що сторонами складено специфікацію, згідно з якою, позивач зобов'язався поставити, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити вугілля марки АМ фр. 13-25 мм у кількості 70 тон загальною вартістю 45500,28 грн. При цьому вказана специфікація підписана і скріплена печатками сторін та являється невід'ємною частиною договору поставки.

Разом з тим, судом встановлено, що 17.03.2008р. сторонами підписаний акт приймання-передачі, згідно з яким, позивач передав, а відповідач прийняв передбачене у специфікації вугілля загальною вартістю 45500,28 грн., яке зобов'язався оплатити в строк до 27.03.2008р. (п.2 акту). Окрім того, у вказаному акті встановлено, що товар повністю відповідає умовам договору і вимогам діючого законодавства   (п.2 акту).

Водночас у матеріалах справи наявний лист відповідача, який підписаний директором останнього, та згідно з яким, відповідач підтверджує одержання товару від позивача на загальну суму 45500,28 грн. та зобов'язується сплатити поставлений товар по мірі надходження грошових коштів.

          Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, , виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність,зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну  грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає  з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст.692 ЦК України,  покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами  цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір поставки, за умовами якого позивач зобов'язується передати відповідачу, а відповідач зобов'язується прийняти товар, найменування, асортимент, ціна і кількості якого вказані у специфікаціях і оплатити поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача  на протязі 10 (десяти) календарних днів з дня одержання товару по акту  проймання-передачі.

Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а вислу вимог  ч.1 ст.526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.    Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Матеріали справи свідчать, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання щодо поставки товару відповідачу, а саме 17.03.2008р. поставив відповідачу товар на суму 45500,28 грн., що підтверджується  актом приймання-передачі, який підписаний та скріплений печаткою відповідача, та який в силу умов укладеного між сторонами договору являється належним доказом поставки товару відповідачу.

Разом з тим матеріали справи свідчать, що відповідач свої договірні зобов'язання щодо розрахунку за поставлений позивачем товар не виконав, ані в строк, що встановлений умовами укладеного між сторонами договору, ані в подальшому і на момент розгляду справи борг відповідача становить 45500,28 грн. При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, що спростовують наявність цього боргу відповідач до суду не надав.

Таким чином вищевстановлені обставини справи свідчать про обґрунтованість  і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар, а тому задовольняються господарським судом.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки,  а згідно з вимогами  ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Сплата відповідачем неустойки (пені) у випадку несвоєчасної оплати поставленого позивачем товару передбачена  умовами п.5.2. укладеного між сторонами договору в розмірі 5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.  

Згідно з розрахунком пені, який здійснений позивачем, сума нарахованої відповідачу пені за період прострочення оплати товару з 28.03.2008р. по 04.12.2008р. становить 573303,53 грн. При цьому при нарахуванні пені відповідач виходив із розміру пені, який передбачений умовами укладеного між сторонами договору поставки.

Між тим, виходячи з того, що вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання», розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, що встановлюється договором, обмежується  подвійною обліковою ставкою НБУ України, господарський суд зобов'язав позивача здійснити розрахунок пені відповідно до вимог цього Закону.

На виконання вимог суду позивач надав до суду уточнений розрахунок пені, згідно з яким, сума нарахованої позивачем пені становить 7174,62 грн.

Оскільки уточнений розрахунок пені відповідає вимогам   Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання»та умовам укладеного між сторонами договору поставки, якими передбачено, що  пеня нараховується і виплачується за весь період прострочення оплати, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, а саме в сумі 7174,62 грн.

Водночас в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється   від   відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з розрахунком індексу інфляції та 3% річних, сума інфляційних, що нараховані позивачем з квітня 2008р. по жовтень 2008р.   становить 3750,69 грн.,  а сума 3% річних, що нараховані позивачем з 28.03.2008р. по 04.12.2008р.  становить 942,42 грн.  

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки господарським судом встановлено їх  відповідність вимогам чинного законодавства, що надає можливість для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних.  

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

Керуючись ст.ст. 44, 49,  ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Відкритого акціонерного товариства «Південатоменергокомплект»  задовольнити частково.  

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марін Транс Сервіс»   (65007, м. Одеса, пров. Волзький, буд.3, код ЄДРПОУ 35303959, п/р 26005311477201 в АБ «Південний»м. Одеса, МФО 328209) на користь Відкритого акціонерного товариства «Південатоменергокомплект»  (67620, Одеська область, Біляївський район, с. Вигода, вул. Енергетиків,12/16, код ЄДРПОУ 19356455, п/р 26003305215001 в ЮГРУ ЗАТ «КБ «ПриватБанк»м. Одеса, МФО 328704) основний борг в сумі 45500 (сорок п'ять тисяч п'ятсот) грн. 28 коп., пеню в сумі 7174 (сім тисяч сто сімдесят чотири) грн. 62 коп., інфляційні в сумі 3750 (три тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 69 коп., 3% річних в сумі 942 (дев'ятсот сорок дві) грн. 42 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 561 (п'ятсот шістдесят одна) грн. 14 коп.,  витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 10 (десять) грн. 62 коп.  

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

         Рішення підписане  17 серпня 2009 року.

Суддя