52/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 52/18
31.07.09
За позовомПриватного підприємства “Технодім”
До Товариства з обмеженою відповідальністю “Скалт”
Провилучення майна з чужого незаконного володіння
За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Скалт”
До Приватного підприємства “Технодім”
Про стягнення 34 520,87 грн.
Суддя Чебикіна С.О.
Представники:
Від позивача за первісним позовомОвчаренко Л.Г. —представник за довіреністю від 09.01.2009 р. № 7
Від відповідача за первісним позовом Герасименко В.В. —представник за довіреністю від 23.07.2009 р. № 18/06/19
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У грудні 2008 року Приватне підприємство “Технодім” звернулося до суду з позовом, відповідно до якого просить вилучити з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Скалт” належний йому на праві власності відповідно до договору № 19/06-2008 від 19.06.2008 р. товар (прокат ГО (МСТ) 0,5 х 1250 мм з полімерним покриттям 8017).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2008 р. порушено провадження у справі № 52/18 за вищевказаними вимогами та призначено справу до розгляду на 14.01.2009р.
14.01.2009 р. за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено на 18.02.2009 р. у зв'язку з неявкою в засідання його представника.
13.02.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Скалт” звернулося до суду з зустрічним позовом про стягнення з Приватного підприємства “Технодім” 22 470,00 грн. пені, 10 000,00 грн. штрафу, 1 130,00 грн. інфляційний нарахувань та 920,87 грн. 3 % річних, нарахованих за порушення зобов'язання з оплати товару за договором № 19/06-2008 від 19.06.2008 р., специфікацією до нього.
17.02.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Скалт” подало до суду відзив на первісний позов, відповідно до якого проти позову заперечує.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2009 р. зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Скалт” прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, розгляд справи призначено на 04.03.2009 р.
04.03.2009 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 25.03.2009 р. та за заявою представників сторін продовжено строк вирішення спору (ухвала в матеріалах справи).
25.03.2009 р., 29.04.2009 р., 19.06.2009 р. в засіданнях суду оголошувалися перерви відповідно на 29.04.2009 р., 03.06.2009 р. та 25.06.2009 р.
29.04.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Скалт” подало доповнення до зустрічної позовної заяви.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 03.06.2009 р. та 25.06.2009 р. розгляд справи відкладався на 19.06.2009 р. та 31.07.2008 р. у зв'язку з неявкою в засідання представника відповідача та позивача за первісним позовом.
У судовому засіданні 31.07.2009 р. представник позивача за первісним позовом надав додаток до позовної заяви, відповідно до якого уточнює позовні вимоги та просить суд винести рішення, яким вилучити з незаконного володіння відповідача прокат ГО (МСТ) 0,5 х 1250 мм з полімерним покриттям 8017 на суму 32 470,00 грн. та покласти на відповідача судові витрати.
Представник позивача за зустрічним позовом надав докази сплати відповідачем 709 920,00 грн. за договором № 19/06-2008 від 19.06.2008 р. та рахунком-фактурою № 0000011 від 19.06.2008 р.
Під час розгляду спору по суті представник позивача за первісним позовом вимоги підтримав з врахуванням додатку до позовної заяви. В обґрунтування позовних вимог представник посилався на те, що 28.10.2008 р. Приватне підприємство “Технодім” перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю “Скалт” 100 % попередньої плати за договором купівлі-продажу № 19/06-2008 від 19.06.2008 р. відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000022 від 30.10.2008 р. у сумі 54 356,00 грн. за 5 080 одиниць прокату ГО (МСТ) 0,5 х 1250 мм з полімерним покриттям 8017. З моменту перерахування попередньої плати до покупця перейшло право власності на товар згідно з п. 4.3 договору, натомість продавець товар у його володіння не передав та повернув 21 886,00 грн. На цих підставах, позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Відповідач за первісним позовом проти первісного позову заперечує, посилаючись на відсутність специфікації, на підставі якої складався рахунок-фактура № СФ-0000022 від 27.10.2008 р. на суму 54 356,00 грн. та невизначеність, у зв'язку з цим предмету, ціни і строку дії договору, з огляду на що договір не міг виконуватися належним чином, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю “Скалт” повернуло Приватному підприємству “Технодім” 21 886,00 грн., перераховані платіжним дорученням № 2874 від 28.10.2008 р. та утримало з покупця 22 470,00 грн. пені, 10 000,00 грн. штрафу за порушення строків оплати товару відповідно до специфікації до договору за рахунком –фактури №0000011 від 19.06.2008 року. Оскільки договором розмір попередньої плати визначений не був, і частина коштів була повернута покупцю, продавець вважає, що право власності до покупця на товар за рахунком-фактурою № СФ-0000022 від 27.10.2008 р. не переходило.
Представник позивача за зустрічним позовом підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких посилався на порушення покупцем умов договору № 19/06-2008 від 19.06.2008 р. в частині своєчасного виконання грошового зобов'язання з оплати товару відповідно до специфікації та рахунку-фактури № 0000011 від 19.06.2008 р.
Відповідач за зустрічним позовом відзив на зустрічний позов не надав.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін за первісним та зустрічним позовами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються первісний та зустрічний позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
19.06.2008 р. Приватне підприємство “Технодім” в якості покупця та Товариство з обмеженою відповідальністю “Скалт” в якості продавця уклали договір купівлі-продажу № 19/06-2008, за умовами якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти й оплатити на умовах даної угоди товар, а саме: металопрокат згідно зі специфікацією, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Строк дії договору сторонами погоджено у п. 7.5, згідно з яким договір набуває сили з дати його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.
Доказів припинення договору у встановленому порядку суду не надано.
Відповідно до п. 2.1 договору продавець передає товар на умовах франко-склад продавця на протязі трьох банківських днів з моменту отримання попередньої плати від покупця. Приймання товару на складі продавця здійснюється особою (особами), підпис якої, а також зразок печатки та штампу посвідчені керівником покупця і є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 2.2 та п. 2.3 договору відвантаження товару здійснюється продавцем в погоджені сторонами строки, а перевезення —покупцем своїм автотранспортом (самовивіз).
За умовами п. 4.1 вказаної угоди покупець оплачує вартість товару, що вказана в заявці на поставку, на підставі рахунку-фактури в безготівковій формі в термін, визначений специфікацією.
Моментом передачі товару вважається дата його приймання з відміткою у видатковій накладній (п. 4.2).
Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту надходження попередньої плати на рахунок продавця.
Специфікацією до договору № 19/06-2008 від 19.06.2008 р. сторони погодили купівлю-продаж 29,340 т рулону оц. 0,50 мм х 1250 мм РЕ RAL 5005, 41,210 т рулону оц. 0,50 мм х 1250 РЕ RAL 3005 та 80,200 т рулону оц. 0,50 мм х 1250 РЕ RAL 3011 загальною вартістю 769 920,00 грн. Згідно з вказаною специфікацією покупець мав здійснити попередню плату в розмірі 100 % від вартості товару у строк з 20.06.2008 р. по 20.07.2008 р. на підставі рахунку-фактури № 0000011. У випадку несвоєчасної оплати покупець зобов'язався сплачувати пеню в розмірі 0,2 % від розміру неоплаче22.07.2008 р., ної суми за кожен день прострочення платежу, а також штраф у розмірі 2% від суми несплачених коштів.
19.06.2008 р. продавець виставив покупцю рахунок-фактуру № 0000011 на суму 769 920,00 грн. на оплату товару, визначеного специфікацією до договору.
В якості попередньої плати за рахунком-фактурою № 0000011 покупець перерахував на користь продавця в строк визначений специфікацією (з 20.06.2008 р. по 20.07.2008 р.) 269 920,00 грн., що підтверджується виписками ВАТ Акціонерний банк «Укргазбанк»з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Скалт” за 03.07.2008 р. та 16.07.2008 р.
Подальше перерахування вартості товару за рахунком-фактурою № 0000011 від 19.06.2008 р. покупець здійснював частково, сплативши 43 000,00 грн. 22.07.2008 р., 23 000,00 грн. 23.07.2008 р., 47 000,00 грн. 29.07.2008 р., 37 000,00 грн. 31.07.2008 р., 50 000,00 грн. 04.08.2008 р., 40 000,00 грн. 06.08.2008 р., 20 000,00 грн. 11.08.2008 р. та 180 000,00 грн. 01.09.2008 р., що не заперечується сторонами.
Отже, покупець виконав неналежним чином взяті на себе зобов'язання з попередньої оплати товару, прострочивши строк оплати.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
26.09.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Скалт” направило з Приватному підприємству “Технодім” претензію № 66 з вимогою оплатити 22 470,00 грн. пені та 10 000,00 штрафу. На вказані суми продавцем складено рахунок-фактуру № СФ-0000021 від 26.09.2008 р., який приєднано до зазначеної претензії.
Враховуючи, що відповідач за зустрічним позовом прострочив виконання зобов'язання з оплати товару за договором № 19/06-2008 та рахунком-фактурою № 0000011 від 19.06.2008 р., з нього на користь позивача за зустрічним позовом на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України підлягає стягненню 1 130,00 грн. інфляційної складової боргу та 920,87 грн. 3 % річних, розрахунок яких ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону, а тому позов в значеній частині підлягає задоволенню.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Специфікацією до договору від 19.06.2008 р. сторони встановили, що в разі несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,2 % від розміру неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу,
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови угоди сторін, продавець, у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт, нарахував покупцеві 22 470,00 грн. пені відповідно до наданого розрахунку.
З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання покупцем зобов'язання, стану виконання цього зобов'язання, розміру прострочених сум, суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені до 1 000,00 грн. При цьому, слід зауважити, що продавець не заявляв про те, що неналежне виконання покупцем зобов'язання з оплати товару завдало його підприємству значної майнової шкоди.
Крім того, з огляду на порушення покупцем грошового зобов'язання, продавець просить стягнути з нього 10 000,00 грн. штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Оскільки, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача за зустрічним позовом одночасно пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимога про стягнення з Приватного підприємства “Технодім” штрафної санкції нарахованої на підставі специфікації до договору № 19/06-2008 від 19.06.2008 р. задоволенню не підлягає, як така, що не ґрунтується на вимогах закону.
За таких обставин, позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню в сумі 920,87 грн. 3 % річних, 1 130,00 грн. інфляційної складової боргу та 1 000,00 грн. пені, а понесені позивачем за зустрічним позовом судові витрати —перерахуванню відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
За твердженнями позивача за первісним позовом відповідач не передав йому оплачений товар за рахунком-фактурою № СФ-0000022 від 27.10.2008 р. та договором № 19/06-2008 від 19.06.2008 р., безпідставно повернув 21 886,00 грн. та неправомірно утримує належний позивачеві товар вартістю 32 470,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи 27.10.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Скалт” виставило Приватному підприємству “Технодім” рахунок-фактуру №СФ-0000022 на оплату 5 080 м прокату ГО (МСТ) 0,5 х 1250 мм з полімерним покриттям 8017 вартістю 54 356,00 грн.
Платіжним дорученням № 2874 від 28.10.2008 р. позивач за первісним позовом оплатив вартість товару за вказаним рахунком-фактурою.
30.10.2008 р. відповідач за зустрічним позовом повернув позивачеві 21 886,00 грн., перерахованих платіжним дорученням № 2874 від 28.10.2008 р., утримавши з них 32 470,00 грн. в якості неустойки за прострочення грошового зобов'язання з оплати товару за рахунком-фактурою № 0000011 від 19.06.2008 р. та накладною № РН-0000004 від 20.06.2008 р. (22 470,00 грн. пені та 10 000,00 грн. штрафу). Зазначені дії відповідач за зустрічним позовом мотивує тим, що сторонами договору № 19/06-2008 від 19.06.2008 р. не складалася специфікацію на купівлю-продаж 5 080 м прокату ГО (МСТ) 0,5 х 1250 мм з полімерним покриттям 8017 вартістю 54 356,00 грн., не встановлювалися строки і порядок оплати, а тому договір не міг бути виконаний покупцем.
Відповідач за первісним позовом виставив позивачу за первісним позовом рахунок-фактуру №СФ-0000022 на оплату товару відповідно до умов договору купівлі - продажу № 19/06-2008 від 19.06.2008 р., вказавши в ньому найменування товару, його ціну та строк оплати ( до 28.10.2008 року), зробивши позивачу за первісним позовом оферту, яку той акцептував сплатою коштів за цим рахунком. При цьому, сторони погодили строк оплати вартості товару –до 28.10.2008 року, який зазначено в рахунку-фактурі №СФ-0000022, змінивши умови п. 4.1 вказаної угоди щодо визначення терміну оплати специфікацією.
Таким чином, дії Товариства з обмеженою відповідальністю “Скалт” щодо повернення Приватному підприємству “Технодім” 21 886,00 грн., перерахованих за товар та утримання 32 470,00 грн. зі зміною призначення платежу не відповідають умовам договору та вчинені на власний розсуд без правових підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193).
Згідно з п. 4.4 договору № 19/06-2008 від 19.06.2008 р. право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту надходження попередньої плати за товар на рахунок продавця.
Покупець перерахував на користь продавця 100 % попередньої плати за товар відповідно до виставленого рахунку-фактури № СФ-0000022 від 27.10.2008 р. В свою чергу, продавець фактично прийняв оплату в сумі 32 470,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Доказів передачі покупцю (відвантаження) товару на суму 32 470,00 грн. суду не надано.
Зважаючи на встановлені судом обставини справи та викладені норми закону позовні вимоги за первісним позовом про вилучення з незаконного володіння відповідача прокат ГО (МСТ) 0,5 х 1250 мм з полімерним покриттям 8017 на суму 32 470,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000022 від 27.10.2008 р. ціна 1 т зазначеного прокату без ПДВ 8 916,66 грн. Кількість прокату ГО (МСТ) 0,5 х 1250 мм з полімерним покриттям 8017 на суму 32 470,00 грн. складає 2,913 т:
32 470,00 грн. –6 494 грн. (20%ПДВ від 32 470,00 грн.)=25 976 грн.- вартість спірного товару без ПДВ;
25 976 грн.: 8 916,66 грн.(ціна 1 т зазначеного прокату без ПДВ) = 2,913 т.
Оскільки додатком до позовної заяви позивач за первісним позовом фактично зменшив ціну позову з 56 356,00 грн. до 32 470,00 грн., понесені ним судові витрати покладаються на відповідача у сумі 324,70 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов задовольнити.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Скалт” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а, ідентифікаційний код 20030150) виконати умови п. 2.1 договору купівлі-продажу № 19/06-2008 від 19.06.2008 р., а саме: передати Приватному підприємству “Технодім” (02125, м. Київ, пр.-т Визволителів, 17, ідентифікаційний код 30553148) на умовах франко-склад продавця на протязі трьох банківських днів з дати набрання рішення законної сили прокат ГО (МСТ) 0,5 х 1250 мм з полімерним покриттям 8017 в кількості 2,913 т вартістю 32 470,00 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Скалт” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а, ідентифікаційний код 20030150) на користь Приватного підприємства “Технодім” (02125, м. Київ, пр.-т Визволителів, 17, ідентифікаційний код 30553148) 324 (триста двадцять чотири) грн. 70 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Зустрічний позов задовольнити частково.
5. Стягнути з Приватного підприємства “Технодім” (02125, м. Київ, пр.-т Визволителів, 17, ідентифікаційний код 30553148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Скалт” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а, ідентифікаційний код 20030150) 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. пені, 1 130 (одну тисячу сто тридцять) грн. 00 коп. інфляційної складової боргу, 920 (дев'ятсот двадцять) грн. 87 коп. 3 % річних, 245 (двісті сорок п'ять) грн. 21 коп. державного мита та 83 (вісімдесят три) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. В іншій частині зустрічного позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.О. Чебикіна
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2009 |
Оприлюднено | 05.10.2009 |
Номер документу | 4797033 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Чебикіна С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні