Рішення

від 04.06.2009 по справі 212-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

212-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

04.06.2009Справа №2-2/212-2009

за позовом: Військового прокурора Феодосійського гарнізону (98100, м. Феодосія, вул. Руська, 10), в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України (01000, м.Київ, пр. Повітрофлотський, 6)

до відповідача - Приватного підприємства "Омега-95" (97400, м. Євпаторія, вул. 9-го Травня, 84, кв.11; 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 72)

про визнання недійсним договору  

                                                                          Суддя  Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача : не з'явився

Від відповідача : не з'явився

За участю помічника  військового прокурора Феодосійського гарнізону Військово-морських сил України Злобіна – посвідчення.

Суть спору:

Військовий прокурор Феодосійського гарнізону в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України звернувся із позовом до Приватного підприємства "Омега-95"  про визнання недійсним договору  №16/03-06/1КСШк24 від 27.3.2006 р. про спільну діяльність шляхом  будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території   військового   містечка   №   2   в/ч   А4489   (АР   Крим,   м.   Судак, мікрорайон    «Шельф»,    24    бухта    «Капсель»),    створення    інженерної інфраструктури    для    їх    будівництва    (реконструкції)     відповідно    до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між державою Україна, через орган, який наділений повноваженням управляти майном Міністерства оборони України,  в   особі   директора   філії   Центрального   спеціалізованого   будівельного   управління      (госпрозрахункового)      Міністерства      оборони      України  «Укроборонбуд» Мельника В.Л. та приватним підприємством «Омега-95» в   особі директора Рогожнікова К.В.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  між державою Україна, через орган, який  наділений повноваженням управляти майном Міністерства оборони України «Укроборонбуд» Мельника В. Л. та відповідачем  укладено інвестиційний договір №16/03-06/1КСШк24 від 27.3.2006 р. про спільну діяльність шляхом  будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території   військового   містечка   №   2   в/ч    А4489   (АР   Крим,   м.   Судак, мікрорайон    «Шельф»,    24    бухта    «Капсель»),    створення    інженерної інфраструктури    для    їх    будівництва    (реконструкції)     відповідно    до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін. Військовий прокурор Феодосійського гарнізону вважає, що вказаний договір суперечить діючому законодавству, що і стало підставою для звернення із позовом до суду.

Помічник  військового прокурора Феодосійського гарнізону Військово-морських сил України  у судовому засіданні  26.3.2009 р. надав суду пояснення по справі, у якому зазначає,  що інвестиційний договір №16/03-06/1КСШк24 від 27.3.2006 р. було укладено із грубим порушенням  вимог  чинного законодавства.

06 квітня 2009 р. на адресу господарського суду надійшла заява, у якій повідомляється, що відповідач знаходиться за адресою: 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 72.

Помічник  військового прокурора у судовому засіданні 26.5.2009  заявив клопотання  про зупинення  провадження по справі, у зв'язку із  порушенням кримінальної справи  по факту шахрайських дій зі сторони  посадових  осіб ПП «Омега 95».

Позивач та відповідач  у судове засідання не з'явилися,  хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином – рекомендованою кореспонденцією із повідомленням.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення помічника  військового прокурора Феодосійського гарнізону Військово-морських сил України, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові  рішення   ухвалюються  судами  іменем  України  і   є обов'язковими до виконання на всій території України.

Між Державою Україна, через орган, Уповноважений управляти майном,  Міністерство оборони України, в особі директора філії Центрального спеціалізованого будівельного  управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України "Укроборонбуд» Мельника В.Л. та приватним підприємством «Омега-95» в особі директора Рогожнікова К.В. укладено інвестиційний договір № 16/03-06/1КСШк24  від 27   березня   2006   року   про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів   житлово - цивільного   призначення,   розташованих за адресою: АР Крим,  м.  Судак,  мікрорайон «Шельф», 24 бухта «Капсель», створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Відповідно до п.2.1 договору сторони відповідно до умов цього договору спрямовують свої  сумісні дії і зусилля на проектування і будівництво та/або реконструкцію існуючих об'єктів житлово – цивільного призначення; їх матеріально – технічне забезпечення, належну експлуатацію, організацію управління майном при проектуванні, будівництві, реконструкції, що призведе до створення спільної часткової власності сторін цього договору.

Згідно з пунктом 2.5 договору його предметом було визначено спільну діяльність сторін по проектуванню та будівництву (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Судак, мікрорайон "Шельф", 24 бухта "Капсель".

Пайовим внеском відповідача, згідно з п. 2.9 договору, було визначено його витрати на проектування та будівництво (реконструкцію) 100 % площі об'єкту та всі інші витрати, безпосередньо пов'язані з виконанням предмету договору та всіх інших заходів, що його забезпечують.

У свою чергу, пайовий внесок Міноборони за договором склало нерухоме майно, перелік якого наведено у п. 2.6 договору та яке в той же день, відповідно до п. 2.7 договору, було передано у спільну діяльність відповідачу за актом прийому-передачі розміру пайової участі (паю) за цим договором.

Судом в ході розгляду спору встановлено, що вказаний договір суперечить чинному законодавству України і підлягає визнанню недійсним з наступних підстав:

Зазначений  договір був укладений від  імені Міністерства оборони     України     представником     з     перевищенням     наданих     йому повноважень та підписаний особою, не уповноваженою на це органом управління державним майном Міністерства оборони України.

Як вбачається з тексту договору він був укладений від імені Міністерства оборони України директором філії Центрального спеціалізованого будівельного правління (госпрозрахункового) Міністерства     оборони     України «Укроборонбуд» Мельником В.Л. на    підставі    довіреності  Міністерства оборони України виданої Міністром оборони України Гриценком Анатолієм Степановичем   від    09.3.2006р по реєстру 610 (ВСР № 232423), посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М.,  та/або довіреності Міністерства оборони України, також  посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. 14.02.2006р. по реєстру № 162з (ВСО № 831447).

Згідно     з     довіреністю від    09.3.2006р по реєстру 610 (ВСР № 232423) Міністерство оборони України в особі Міністра   оборони   України   Гриценка   А.С.   уповноважило   директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України "Укроборонбуд" Мельника В.Л. укладати від  імені Міністерства оборони України, на підставі рішення Міністра оборони України та за погодженням директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України за кошти суб'єктів господарювання правочини (договори, контракти) спільної діяльності, про пайову участь у будівництві житла, на виготовлення проектно-кошторисної документації, підряду на капітальне будівництво, врегулювання відносин, заміни сторони, купівлі-продажу житла  (квартир), а також укладати  від  імені Міністерства оборони України, на підставі рішення тендерного комітету Міністерства оборони України за бюджетні кошти правочини (договори, контракти) про пайову участь у будівництві житла, на виготовлення проектно-кошторисної документації, підряду на капітальне будівництво купівлі-продажу житла  (квартир).

Таким чином, довіреністю від 09.3.2006р було встановлено певні умови, лише за наявності яких вказана особа набувала повноважень вчиняти відповідні правочини від імені Міністерства оборони України.          

Крім того, законодавство   передбачає   особливий   порядок   відчуження   та реалізації військового майна Збройних Сил України, яке являється пайовим внеском Міноборони за інвестиційним договором № 16/03-06/1КСШк24 від 27 березня 2006 року.

Передача майна як вклад у спільну діяльність є його відчуженням адже право власності на це майно переходить у спільну часткову власність учасників.

Враховуючи, що передане Міністерством оборони України майно належить державі на праві власності і є військовим, суд вважає  за необхідне застосувати у даному випадку приписи Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та Положення про порядок відчуження військового майна Збройних Сил, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1919.

У відповідності зі ст..1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно – це державне майно закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних сил України. До нього належать будинки, споруди, всі види озброєння, речове майно тощо.

Відчуження військового   майна   здійснюється   Міністерством оборони України через  уповноважені  Кабінетом  Міністрів  України підприємства   та   організації,  визначені  ним  за  результатами тендеру,  після його  списання,  за  винятком  майна,  визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна,  що є придатним для подальшого  використання,  але   не   знаходить   застосування   у повсякденній   діяльності  військ,  надлишкового  майна,  а  також цілісних майнових комплексів та іншого  нерухомого  майна  приймає Кабінет   Міністрів   України  за  поданням  Міністерства  оборони України.(ч.1,2 ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України").

Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 №1919 Положення про порядок відчуження військового майна Збройних Сил передбачає, що рішення про відчуження військового майна, яке є придатним для подальшого використання, а також цілісних майнових комплексів, у тому числі військових містечок, та іншого нерухомого майна, приймає Кабінет Міністрів України, а списаного військового майна - Міністерство оборони України (п. 3, 4, 6, 7 Положення).

Реалізація військового майна здійснюється уповноваженими Кабінетом Міністрів України підприємствами (організаціями), до яких не входить філія Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд".

Між тим, незважаючи на чітко окреслене коло своїх повноважень, Мельник В.Л. уклав від імені Міністерства оборони України спірний договір, не отримавши рішення Міністра оборони України на його укладення та без погодження директором Департаменту будівництва Міністерства оборони України,  а також за відсутності рішень тендерного комітету МО України, тобто з перевищенням повноважень, оскільки рішення про відчуження військового майна, яке є пайовим внеском по інвестиційному договору № 16/03-06/1КСШк24 від 27 березня 2006 року між Міністерством оборони України та приватним підприємством «Омега-95» про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 2 в/ч А4489 (АР Крим, м. Судак, мікрорайон «Шельф», 24 бухта «Капсель»), вповноважені на то органи не приймали: відсутній дозвіл Міністерства оборони України та Кабінету Міністрів України на відчуження спірного військового майна, і, вчинення дій по відчуженню військового майна у іншому, ніж передбачено законодавством порядку, не може породжувати правових наслідків.

Аналогічної думки дотримується Верховний Суд України  у постанові від 21.10.2008 по справі №5020-12/102, якою  задоволені   касаційні   скарги   Міністерства   оборони    України   та Установи   "28 управління начальника робіт", а також касаційне подання виконуючого   обов'язки   Генерального   прокурора   України.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Тоді як, Міністерство оборони України не вчиняло будь-яких дій щодо схвалення спірного правочину.

Що стосується довіреності Міністерства оборони України, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. 14.02.2006р. по реєстру № 162з (ВСО № 831447), на яку є посилання у тексті спірного договору, то  у постанові  Верховного суду України від 21.10.2008 по справі № 5020-12/102, зазначено, що «довіреність Міністерства оборони України, нотаріально посвідчена 14.02.2006р та видана начальником Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) директору філії «Укроборонбуд» на укладення від імені Міністерства оборони України будь - яких договорів, то ця особа відповідно до Положення про Центральне спеціалізоване будівельне управління  не уповноважена видавати довіреності на укладення договорів від імені Міністерства оборони України. Такі довіреності може видавати лише  Міністр оборони України і він не уповноважував  начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) відповідно до ст..240 Цивільного кодексу України передавати свої повноваження іншій особі».

Згідно ч. 1,2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частина 3 ст. 215 ЦК України визначає, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнанні або заперечування. Згідно  ст. 16 ЦК України  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу. Способи захисту  цивільних  прав   і інтересів   перераховані   в ч. 2 ст. 16 ЦК України, крім того,   згідно підпункту 2 частини 2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Отже, позов обгрунтований та підлягає задоволенню.

У судовому засіданні оголошувалась перерва на 04.6.2009р.для підготовки рішення

Рішення оголошене 04.6.2009р.

Керуючись ст.ст. 49,75,77,82,84,85 ГПК України, суд   

                                                           В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним інвестиційний договір № 16/03-06/1 КСШк24 від 27 березня 2006 року    про     спільну    діяльність     шляхом     будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 2 в/ч А4489 (АР Крим, м. Судак, мікрорайон «Шельф», 24 бухта «Капсель»), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між державою Україна, через орган, який наділений повноваженням управляти майном Міністерства оборони України, в особі директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України «Укроборонбуд» Мельника В.Л. та приватним підприємством «Омега-95» (97400, м. Євпаторія, вул. 9-го Травня, 84, кв.11; 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 72, ЄДРПОУ 23203773)  в особі директора Рогожнікова К.В.

3.          Стягнути  з Приватного підприємства "Омега-95" (97400, м. Євпаторія, вул. 9-го Травня, 84, кв.11; 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 72, ЄДРПОУ 23203773)  на користь Міністерства оборони України (01000, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6) у доход державного бюджету України (р/р31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) держмито в сумі 85,00 грн.

4.          Стягнути  з Приватного підприємства "Омега-95" (97400, м. Євпаторія, вул. 9-го Травня, 84, кв.11; 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 72, ЄДРПОУ 23203773)  на користь Міністерства оборони України (01000, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6) у доход державного бюджету України (р/р31218259700002; у банку одержувача: в УГК в м.Сімферополі ГУ ГКУ в АРК; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22050000 одержувач: Держбюджет м. Сімферополь)  118,00 грн. витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

5.          Накази видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.