Рішення

від 06.08.2009 по справі 813-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

813-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

06.08.2009Справа №2-24/813-2009

За позовом Прокурора м. Судака, (98000 АР Крим, м. Судак, вул. Яблунева, 10) в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього середовища (95022 м. Сімферополь, вул. Кечкметська, 198)

До відповідача  Морської сільської ради, (98000 АР Крим, м. Судак, с. Морське, вул. Шевченко, 33; ідентифікаційний код 26331250)

Про стягнення 13200,00 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – не з'явився

Від відповідача  - не з'явився

Від прокурора – Кулібаба С.Є., посвідчення № 07121

        Обставини справи: Прокурор м. Судака звернувся до Господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього середовища із позовною заявою до Морської сільської ради про стягнення 13200,00 грн. збитків, спричинених внаслідок порушення правил поводження з відходами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при перевірці дотримання природоохоронного законодавства відповідача встановлено, що полігон ТПВ не відповідає вимогам природоохоронного та санітарного законодавства, таким чином відповідач порушив ст. 21,32 Закону України «Про відходи», ст. 82 Кодексу України про адміністративне правопорушення, в наслідок чого державі заподіяно шкоду на суму 13200,00 грн.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 13.02.2009 р.  позовна заява прийнята до провадження суддею господарського суду АР Крим Пєтуховою Н.С., справі привласнений № 2-9/813-2009.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду АР Крим Тіткова С.Я. від 03.04.2009 р. у зв'язку  із хворобою судді Пєтухової Н.С. справу № 2-9/813-2009 передати на розгляд судді господарського суду АР Крим Колосової Г.Г.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 06.04.2009 р. справа була прийнята до провадження суддею Колосовою Г.Г. із привласненням справі № 2-24/813-2009.

Прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі. У судовому засіданні надав пояснення в яких просить суд розглянути справу за нормами господарського процесуального кодексу України, щодо посилань у мотивувальній частині позовної заяви на норми КАС України, зазначає, що останнє є технічною помилкою

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив. У відзиві на позов від 27.04.2009 р. проти позову заперечує. Так, відповідач зазначає, що полігон ТПВ, що знаходиться на землях Морської сільської ради, відповідно акту приймання передачі від 26.03.1999 р. належить ДГУП пансіонат «Зеніт».

Справа розглянута за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  прокурора, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційне, касаційне подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

Пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до статті 36 Закону України “Про прокуратуру”    підставою представництва в суді держави є наявність порушення або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними і державою.

Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Республіканський комітет АРК з охорони навколишнього природного середовища є спеціально уповноваженим органом державного управління в області охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, у тому числі інших функцій здійснення державного контролю за використанням та охороною вод. Природоохоронне законодавство наділяє вказаний орган правом представляти інтереси держави при розгляді у судах спорів про відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення екологічного законодавства.

Актом від 04.12.2008 р. перевірки дотримання природоохоронного законодавства в частині поводження з відходами Морської сільської ради Відділом екологічного контролю з поводження з відходами встановлено, що звалище не відповідає вимогам природоохоронного  та санітарного законодавства (а.с.9-10).

Так, перевіркою встановлено, що 07.09.2007 р. прийнято рішення Морською сільською радою № 11 «Про дозвіл радгоспу – заводу «Морський» проектування та виконання полігону ТПВ». В 1981 році Республіканським проектним інститутом «Укржилремонтпроект» розроблено робочій проект на будівництво полігону у с. Морське. Полігон ТПВ розташовано у гірській місцевості. Відходи ґрунтом не пересипаються, що призводить до періодичного загорання полігону. Полігон ТПВ не охороняється. Облік відходів, що поступають на полігон відсутній. Полігон ТПВ офіційно ніким не експлуатується, проте на нього постійно вивозять сміття. Площа незаконно розміщених відходів складає 0,2 га.

Крім того, перевіркою встановлено, що рішенням 4 сесії 23 скликання Морської сільської ради від 22.12.1998 р. прийнято рішення «Про створення ККП «Морське». Відповідно до вказаного рішення збором сміття на території Морської сільської ради займається ККП «Морське». ККП «Морське» укладено договір з КП «Комунгосп» щодо вивезення сміття з території Морської сільської ради, що підтверджує той факт, що полігон ТПВ у с. Морське не функціонує. ККП «Морське» не використовує полігон у селі, проте на полігон вивозять сміття інші особи. Власник розмішених на полігоні відходів відсутній. Полігон розташований на землях Морської сільської ради, що підтверджується листом від 18.12.2008 р. Судацького міського управління земельних ресурсів (а.с.7).

Морською сільською радою не розроблено програму поводження з відходами, також відсутні заходи санітарної очистки та благоустрою села та інші природоохоронні заходи.

При перевірці встановлено, що полігон ТПВ не відповідає вимогам природоохоронного  та санітарного законодавства. Державний акт на земельну ділянку для розміщення полігону ТПВ відсутній, також відсутній дозвіл на розміщення відходів. Паспорт місць видалення відходів не розроблено.

19.12.2008 року Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього середовища складений Протокол № 003789 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого зазначено, що при проведенні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлені порушення правил складування, зберігання, розміщення  відходів, що є порушенням ст. 21 Закону України “Про відходи”.

За вказане порушення 19.12.2008 р. голову Морської сільської ради притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (постанова № 003789/80-82).

Відповідно до ст. 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил складування, зберігання, розміщення, транспортування,   утилізації, ліквідації  та використання відходів - тягне за собою накладення штрафу на громадян  від  одного  до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на  посадових осіб - від п'яти до  восьми  неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про відходи» основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров'я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку, в тому числі ведення до мінімуму утворення відходів та зменшення їх небезпечності, організація контролю за місцями чи об'єктами розміщення відходів для запобігання шкідливому впливу їх на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про відходи»  територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи), вони володіють, користуються і розпоряджаються відходами в межах, визначених законом.  

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про відходи» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування ведуть облік безхазяйних відходів і несуть відповідальність за комплексне використання таких відходів, додержання умов поводження з ними та запобігання негативному впливу їх на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.

Органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території. Органи місцевого самоврядування приймають рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об'єктів поводження з відходами (ст. 21 Закону України «Про відходи»).

Згідно з ч.4 ст. 33 Закону України “Про відходи” зберігання та видалення відходів  здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з  врахуванням  вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів,  у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Так, відповідно до розрахунку розміру шкоди від засмічення земель Морської сільської ради побутовими відходами, який складений Республіканським комітетом АР Крим по охороні навколишнього природного середовища за Методикою розрахунку розміру шкоди обумовленої забрудненням та засмічуванням земельних ресурсів при порушенні природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінекобезпеки України 27.10.1997 року, №171 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 року за №258/1715 із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 року №149, розмір шкоди склав 13200,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” порушення законодавства  України  про  охорону  навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену  цим  Законом  та іншим  законодавством  України   дисциплінарну,   адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Згідно до ч. 1 ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода,  заподіяна  внаслідок  порушення  законодавства    про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило,  в  повному обсязі без  застосування  норм  зниження розміру  стягнення  та  незалежно  від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідач у відзиві на позов посилається на той факт, що полігон ТПВ був переданий згідно акту приймання – передачі від 26.03.1999 р. ДГУП пансіонату «Зеніт».

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття доказів у справі - це будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами  статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач у порушення зазначених норм не надав суду доказів того, що полігон ТПВ належить ДГУП пансіонат «Зеніт», як само не надано акту приймання – передачі від 26.03.1999 р., на який посилається відповідач як на доказ передачі полігону пансіонату «зеніт».

Більш того, у листі від 03.08.2009 р. пансіонат «Зеніт» повідомляє прокуратуру м. Судака, що надати документацію на полігон ТПВ не може, оскільки даний полігон на балансі його підприємства не стоїть та ніколи не стояв.

Також, листом  від 06.08.2009 р. Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель в АР Крим підтвердила, що звалище ТПВ, що знаходиться по дорозі від с. Морське до с. Громовка, розташована на землях запасу Морської сільської ради.

При таких обставинах суд вважає позовні вимоги прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами  статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. Відповідачем доказів, що підтверджують зворотне ніж встановлено судом, не надано, як і не надано доказів сплати зазначеної шкоди.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  11.08.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 47, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Морської сільської ради, (98000 АР Крим, м. судак, с. Морське, вул.. Шевченко, 33; ідентифікаційний код 26331250) на користь держави (банк одержувач: ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, р/р 33116331700031, МФО 824026; ЗКПО 34740672, призначення платежу – збиток по екології, код бюджетної кваліфікації - 24062100) 13200,00 грн. шкоди, спричиненої внаслідок порушення правил поводження з відходами.

3.          Стягнути з Морської сільської ради, (98000 АР Крим, м. судак, с. Морське, вул.. Шевченко, 33; ідентифікаційний код 26331250) в доход Державного бюджету України (р/р 31115095700002, код платежу 22090200, в банку одержувача: Управління держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 37440405)  державне мито в розмірі  132,00 грн.

4.          Стягнути з Морської сільської ради, (98000 АР Крим, м. судак, с. Морське, вул.. Шевченко, 33; ідентифікаційний код 26331250) в доход Державного бюджету України (одержувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополь, р/р 31218259700002 у УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ у АРК, ЗКПО 34740405, МФО 824026, призначення платежу: за інформаційно – технічне забезпечення розгляду справ у Господарському суді АРК)  118,00 грн. витрат на інформаційне – технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.