Рішення

від 28.05.2009 по справі 1039-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1039-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

28.05.2009Справа №2-7/1039-2009

За позовом Джанкойського міжрайонного прокурора (96100, м. Джанкой, вул. Калініна, 17) в інтересах держави в особі Джанкойської міської ради (96100, м. Джанкой, вул. К Маркса, 15, ідентифікаційний код 24040926)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства Торгівельної фірми «Джалет» (Херсонська область, Генічеський район, с. Сіваш, ідентифікаційний код 01555220)

Про знесення самовільно збудованого об'єкту.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача –  не з'явився.

Від відповідача    –   не з'явився

Прокурор – Кулібаба С. Є., посв. №07121, Костюченко Р. С., посв. №09096.

        Суть справи: Джанкойський міжрайонний прокурор звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Джанкойської міської ради  з позовом до Відкритого акціонерного товариства Торгівельної фірми «Джалет», в якому просить зобов'язати відповідача знести самовільно збудований об'єкт незавершеного будівництва – нежилу прибудову орієнтовною площею 36 кв. м., яка прилягає с північної сторони до кафе-бару «Візит», який розташований впродовж автодороги Харків – Сімферополь 564 км. + 600м. (с лівого боку) у м. Джанкой.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем самочинно, без наявності відповідного дозволу інспекції ДАБК, на невідведеній для цієї мети земельній ділянці збудоване підсобне приміщення до магазину по вул. Леніна, 2 в м. Джанкой, що є порушенням статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій» та є підставою для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді примусового знесення об'єкта самочинного будівництва.

Заявою №02.3-31/393 від 13.04.2009 р. Джанкойська міська рада змінила позовні вимоги та просила суд зобов'язати відповідача знести самовільно збудований об'єкт нерухомого майна – підсобне приміщення до магазину по вул. Леніна, 2 в м. Джанкой, орієнтовною площею 40 кв. м.

У судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

          Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

Як свідчать матеріали справи, 17.06.2008 р. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим була проведена перевірка законності здійснення будівництва Відкритим акціонерним товариством Торгівельної фірми «Джалет», в ході якої було встановлено, що відповідачем самовільно збудоване підсобне приміщення до магазину по вул. Леніна, 2 в м. Джанкой, без отримання у встановленому порядку дозволу в інспекції ДАБК, що є порушенням статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій». Результати проведеної перевірки були оформлені у вигляді протоколу про правопорушення у сфері містобудування та протоколу про адміністративне правопорушення. На підставі вказаних протоколів була винесена постанова №117 від 23.06.2008 р. про накладення на відповідача штрафу у сумі 500,00 грн. за правопорушення у сфері містобудування, та постанова №1133 від 23.06.2008 р., якою директор Відкритого акціонерного товариства Торгівельної фірми «Джалет» був оштрафований на 340,00 грн.

Враховуючи те, що до теперішнього часу Відкритим акціонерним товариством Торгівельною фірмою «Джалет» не усунені порушення в сфері містобудування та земельного законодавства, Джанкойський міжрайонний прокурор в особі Джанкойської міської ради звернувся до суду з вимогою про спонукання відповідача знести об'єкт самочинного будівництва.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Аналогічні положення закріплені в статті 1 Земельного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 78 Земельного кодексу України (тут і далі – в редакції станом на момент проведення перевірки) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Згідно з частиною 1 статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Статтею 26 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (ч. 3 ст. 125 ЗК України).

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України «Про планування і забудову територій» фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво). Причому частиною 4 цієї статті передбачено, що у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.

Крім того, суд звертає увагу на те, що дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних (ч. 14 ст. 24 ЗУ «Про планування і забудову територій»).

Згідно з частинами 1, 2 статті 29 вищевказаного Закону дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.

У той же час, відповідач не надав суду будь-яких документів, які б посвідчували право Відкритого акціонерного товариства Торгівельної фірми «Джалет» на земельну ділянку під спірним об'єктом нерухомого майна. Не надав відповідач суду й доказів отримання ним дозволу інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт з будівництва підсобного приміщення до магазину по вул. Леніна, 2 в м. Джанкой. Крім того, факт відсутності необхідних дозвільних документів для здійснення будівництва спірного майна підтверджується й самою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим (а. с. 7).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, іншого нерухоме майна вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Отже, збудоване відповідачем підсобне приміщення до магазину по вул. Леніна, 2 в м. Джанкой є самочинним в розумінні положень чинного законодавства.

Відповідно до частини 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

За таких обставин, Джанкойська міська рада є належним позивачем у справі, її вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача згіно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство Торгівельну фірму «Джалет» (Херсонська область, Генічеський район, с. Сіваш, ідентифікаційний код 01555220) знести самовільно збудований об'єкт нерухомого майна – підсобне приміщення до магазину по вул. Леніна, 2 в м. Джанкой, орієнтовною площею 40 кв. м.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Торгівельної фірми «Джалет» (Херсонська область, Генічеський район, с. Сіваш, ідентифікаційний код 01555220) в доход державного бюджету України (код платежу 22090206, одержувач – держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим  м. Сімферополь,  МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) держмито  в сумі 85,00 грн.

4.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Торгівельної фірми «Джалет» (Херсонська область, Генічеський район, с. Сіваш, ідентифікаційний код 01555220) в доход Державного бюджету України (р/р 31218259700002, код платежу 22050000, в банку одержувача: Управління держказначейства в м. Сімферополі ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ОКПО 34740405)  118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.