Рішення

від 02.07.2009 по справі 5/061-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/061-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" липня 2009 р.                                                                          Справа № 5/061-09          

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа», м. Вишгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Примор'я»,                         м. Вишгород

про стягнення 30075,44 грн.

за участю представників:

позивача:Дяченко Л.Л. –дов. від 16.07.2008 р. № 573

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа»(далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Примор'я»(далі –Відповідач) про стягнення 30075,44 грн., з яких 22741,15 грн. основний борг, 2792,80 грн. пені, 3730,52 грн. інфляційні втрати та 810,97 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається не неналежним виконанням відповідачем своїх  договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлену теплову енергію.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 06.03.2009 р., 09.04.2009 р. та від 21.05.2009 р. в судове засідання тричі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір на постачання теплової енергії від 25.06.2007р. № 22047 (далі –договір) відповідно до умов якого позивач –теплопостачальна організація зобов'язалася постачати відповідачу –споживачу теплову енергію (опалення та гаряче водопостачання) в передбачених договором обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені договором.

Розділом 6 договору визначено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку теплової енергії, встановлення яких виконується організаціями що мають відповідні ліцензії за узгодженим проектом.

Споживач щомісячно подає до теплопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії в терміни передбачені договором.

Сторони договору у вказаному розділі передбачили, що при виходу з ладу приладів обліку, кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом відповідно норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії, на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в України.     

Відповідно до п. 7.4 договору відповідач не пізніше 20 числа поточного місяця складає позивачу письмовий звіт по факту використаної теплової енергії та оплачує її вартість виробнику на протязі 10 днів після одержання рахунка позивача за обліковий період.

Згідно додатку № 1 до договору, розподіл теплової енергії по кварталах для споживача з приладам обліку –визначається згідно з заявленою величиною Гкал: І квартал –105,6; ІІ квартал –8,6; ІІІ квартал –0; ІV квартал 75,8.

Згідно додатку № 3 до договору теплова енергія  поставляється в приміщення кафе «Примор'я», яке розташоване в будинку культури “Енергетик” за адресою: м. Вишгороді, вул. Мазепи, 9.

На виконання умов зазначеного договору позивач в період з листопада 2007р. по грудень 2008р., поставив відповідачу теплову енергію, за яку останній в повному обсязі не розрахувався, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 2784,72 грн. - різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю наданих послуг з теплопостачання. Докази сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 2784,72 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію.

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем в сумі 2784,72 грн. на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2784,72 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача в частині стягнення заборгованості в розмірі 19956,43 грн., яку теплопостачальна організація самостійно нарахувала споживачу з підстав виходу з ладу приладу обліку теплової енергії що була відпущена споживачу в період дії договору то суд зазначає, що рішенням господарського суду Київської області від 02.07.2009р. у справі № 5/060-09 було встановлено належність роботи лічильника теплової енергії, а тому у позивача не було правових підстав здійснювати відповідачу зазначене донарахування за спожиту відповідачем теплову енергію розрахунковим методом, в зв'язку з чим вимоги в цій частині позову є недоведеними безпідставними та непідтвердженими належними і допустимими доказами, а тому суд відмовляє в їх задоволенні.   

Крім того позивач також просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати, 3% річних та пеню з простроченої суми грошового зобов'язання у заявлених до стягнення розмірах.

Проте, обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних та пені з вказівкою з якої дати і по яку вони розраховані виходячи із суми заборгованості за відповідний період з зазначенням та наданням доказів які б підтверджували вказаний розрахунок позивач суду не надав.

В зв'язку з чим, суд дійшов висновку, про залишення позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних та пені без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                   вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Примор'я»(07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Івана Мазепи, 9, код ЄДРПОУ 19426859) на користь Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа»(07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 3в, код ЄДРПОУ 13713569) 2784 (дві тисячі сімсот вісімдесят чотири) грн. 72 коп. основного боргу, 27 (двадцять сім) грн. 84 коп. витрат по сплаті державного мита та 10  (десять) грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині позовних вимог про стягнення боргу в розмірі 19956,43 грн. відмовити.

4. Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені залишити без розгляду.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя