Рішення
від 06.08.2009 по справі 09-07/383-18/188/09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

09-07/383-18/188/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.09                                                                          Справа №  09-07/383-18/188/09

Суддя   

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Азовські гідравлічні машини” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Івана Богуна, 52)

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя Південного оперативного командування Міністерства оборони України (69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, 4)

про стягнення 12 776,22 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Баречевський  С.С., довіреність б/н від 05.08.2009 р. (паспорт СВ 852495 від 15.12.2003 р.)

від відповідача: Селівоненко С.Ю., довіреність № 1609 від 27.07.2009 р. (паспорт МА 175984 від 30.09.1997 р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя Південного оперативного командування Міністерства оборони України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Азовські гідравлічні машини”    12776,22 грн., а саме: 10303 грн. 40 коп. заборгованості за договором № 61 від 01.09.2006 р. та 2472 грн. 82 коп. пені за порушення умов договору. Позивач обґрунтував свої вимоги умовами договору № 61 від 01.09.2006 р., ст. ст. 610, 611, 615 ЦК України, ст.ст. 20, 193 ГК України.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області № 718 від 14.07.2009 р., у зв'язку з тим, що постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.05.2009 р. задоволено апеляційну скаргу ТОВ “Азовські гідравлічні машини” і скасовано ухвалу господарського суду Запорізької області від 02.03.2009 р. № 09-07/383, а справу передано на розгляд господарського суду Запорізької області, справа № 09-07/383 була передана на розгляд судді Носівець В.В. Ухвалою суду від 14.07.2009 р. матеріали справи № 09-07/383 були прийняті до провадження, справі присвоєно № 09-07/383-18/188/09, розгляд справи призначено на 06.08.2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу та надав заяву про відмову від позову, в частині стягнення з відповідача пені в сумі 2472 грн. 82 коп., просив суд, в цій частині позову, провадження у справі припинити. З наслідками відмови від позовних вимог позивач ознайомлений. Зазначена заява подана згідно зі правилами статей 22, 78 ГПК України, відповідала, їх приписам, не порушувала будь-чиїх прав та інтересів, тому була прийнята судом до розгляду.

Відповідач не визнав заявлені позовні вимоги з наступних підстав, обґрунтовуючи це наступним: КЕВ м. Запоріжжя є бюджетною установою, яка фінансується з державного бюджету, відповідно до кошторисних призначень на поточний рік, про що свідчить ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Збройні Сили України»; заборгованість перед ТОВ “Азовгідромаш” рахується за спеціальним фондом видатків, який чітко визначений в кошторисному призначенні на поточний рік. Розмір видатків спеціального фонду на 2009 рік дуже обмежений і навіть при додатковому фінансуванні КЕВ, органи Держказначейства не приймають платіжні доручення по сплаті інших платежів, посилаючись на ст.61 ЗУ “Про бюджет на 2009 рік” (в першу чергу спрямовуються грошові кошти на погашення заборгованості з оплати праці, комунальних послуг та енергоносіїв). Так як заборгованість КЕВ за спожиту електроенергію складає майже 6 млн. грн., то всі додаткові надходження грошових коштів на рахунки КЕВ спрямовуються державним виконавцем виключно на погашення зазначеної заборгованості. Тому на даний час КЕВ не в змозі виконати свої зобов'язання перед ТОВ “Азовгідромаш”.

Крім того, представник відповідача зазначив, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України»- «... військова частина (КЕВ) як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису, а з разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.». На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Збройні Сили України», ст.5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», абз. 1, ст. 24 ГПК України, відповідач просив суд залучити до участі у справі іншого відповідача, а саме Міністерство оборони України.

Представник позивача не заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Клопотання відповідача про залучення до участі у справі іншого відповідача –Міністерства оборони України, судом залишено без задоволення, з огляду на інформацію, яка міститься в листі ВАСУ № 01-8/531 від 11.11.1999 р. (зі змінами). За своїми господарським зобов'язаннями відповідач відповідає коштами, що надходять на його рахунок по відповідних статтях кошторису. На час розгляду справи в суді, питання про звернення стягнення на майно відповідача не стоїть, тому суд не вважає за потрібне користуватися своїм правом на залучення до участі у справі Міністерства оборони України, ні в якості іншого відповідача, ні в якості третьої особи, ні в якості солідарного боржника. Доказів того, що у відповідача не вистачає коштів по відповідних статтях кошторису на оплату своєї заборгованості, суду надано не було, натомість була представлена інформація про заборгованість з оплати праці, комунальних послуг та енергоносіїв, в зв'язку із чим казначейство повертає відповідачу платіжні документи на сплату боргу, які він намагається робити., а це свідчить про достатність у відповідача відповідних коштів для виконання своїх господарських зобов'язань і відсутність підстав для залучення до участі у справі іншого відповідача.

Перелічені позивачем на титульному аркуші треті особи не залучалися судом до участі у справі, з огляду на недоцільність такої процесуальної дій та не відповідність приписам статті 27 ГПК України, оскільки рішення у даній справі ні яким чином не вплине ні на права, ні на обов'язки цих осіб щодо однієї із сторін спору.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без допомоги засобів фіксації судового процесу

В судовому засіданні 06.08.2009 р. розгляд справи був закінчений, і, за згодою представників сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Азовські гідравлічні машини” (далі –позивач, підрядник) та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя (далі –відповідач, замовник) уклали 01.09.2006 року договір № 61 (далі –договір). Предметом договору був ремонт насосів та електродвигунів: а саме: підрядник здійснює ремонт консольних насосів К20/30 в кількості 7 шт., K80-50-200 в кількості 2 шт., К90/20 в кількості 1 шт., погружних насосів ЭЦВ6-6,5-120 в кількості 1 шт., насосна частина ЭЦВ6-10-140 в кількості 1 шт., та загально-промислових електродвигунів 0,4 кВт 3000 об. в кількості 1 шт., 1,5 кВт 3000 об. в кількості 1 шт., 1,5 кВт 1500 об. в кількості 4 шт., 4,0 кВт 3000 об. в кількості 2 шт., 3,0 кВт 1500 об. в кількості 1 шт., 7,5 кВт 3000 об. в кількості 4 шт., 5,5 кВт 900 об. в кількості 1 шт., 3,0 кВт 3000 об. в кількості 1 шт., 15 кВт 3000 об. в кількості 2 шт., а замовник оплачує виконані роботи, згідно виставлених рахунків.

Загальна сума договору склала: 15341(п'ятнадцять тисяч триста сорок одну)грн.40 коп.

Позивач виконав ремонт насосів та електродвигунів, що підтверджується актами прийому виконаних робіт № 260, № 261, № 262, № 263, № 264, №265 від 19.09.2006 р. Роботи прийняті відповідачем – КЕВ м. Запоріжжя в особі відповідних військових частин. Додатково, сторони засвідчили приймання-передачу роботи накладною № 124 від  19.09.2006 р.

Відповідачем була сплачена частково вартість ремонту в розмірі 5038 (п'ять тисяч тридцять вісім) грн.

Оскільки порядку розрахунків, а саме строків оплати виконаної роботи, у договорі обумовлено не було, рахунки на сплату виконаного ремонту не виставлялися позивачем, то 25.09.2008 р. позивачем була направлена відповідачу претензія № 1 з вимогою сплатити суму заборгованості по договору потягом 10 днів з дня надходження даної претензії. Претензію відповідач отримав 29.09.2008 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 2323997.

Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та реагування, борг не сплатив.

Таким чином, на час розгляду справи судом, загальна сума боргу відповідача перед позивачем по договору складає 10 303, 40 грн.

Оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 10 303, 40 грн. боргу з відповідача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати, у визначений термін, виконаних та прийнятих підрядних робіт на суму 10303,40грн., підтверджений в судовому засіданні представником позивача та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 10303,40 грн. боргу, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

В зв'язку з тим, що надана відмова від позову, в частині стягнення 2472,82 грн. пені не суперечить чинному законодавству України, правам та законним інтересам сторін, суд вважає можливим прийняти відмову від позову, в зв'язку з чим, провадження у справі слід припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Згідно з п. 9 Роз'яснень президії ВАСУ від 23.08.1994 р. № 02-5/612 (з наступними змінами та доповненнями) при вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-93 "Про державне мито" останнє підлягає поверненню позивачеві тільки у випадках припинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК. В усіх інших випадках застосування статей 80 та 81 ГПК державне мито поверненню не підлягає.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги, в цілому, підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, в частині задоволених вимог, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 22, 28, 33, 44, 49, 78, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя Південного оперативного командування Міністерства оборони України (69063, м. Запоріжжя, вулиця Жовтнева, буд. 4, код ЄДРПОУ 32581179) на користь товариства з обмеженою відповідальність “Азовські гідравлічні машини” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Івана Богуна, буд. 52, р/р 26001055870113 в БВ ЗРУ КБ “ПриватБанк”, МФО 313399, код ЄДРПОУ 32581179) 10330 (десять тисяч триста тридцять) грн. 40 коп. основного боргу, 103 (сто три) грн. 03 коп. державного мита та 95 (дев'яносто п'ять) грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Прийняти відмову від позову, в частині стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя Південного оперативного командування Міністерства оборони України на користь товариства з обмеженою відповідальність “Азовські гідравлічні машини” пені в сумі 2472,82 грн.

4.          В частині стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя Південного оперативного командування Міністерства оборони України на користь товариства з обмеженою відповідальність “Азовські гідравлічні машини” пені в сумі 2472,82 грн. провадження у справі припинити.

Суддя                                                                                                                            В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 17.08.2009 р.

СудГосподарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення06.08.2009
Оприлюднено05.10.2009
Номер документу4798378
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —09-07/383-18/188/09

Рішення від 06.08.2009

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Носівець В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні