Рішення

від 17.08.2009 по справі 37/71-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/71-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2009 р.                                                            Справа № 37/71-09

вх. № 1790/4-37

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Цогоєва О.А. за довіреністю № б/н від 08.05.2009 р.

 відповідача - Ахтирський Р.М. за довіреністю № 3902 від 18.08.2008 р.

розглянувши справу за позовом Виробничо-комерційного підприємства "Нордік"  у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків  

до  Закритого акціонерного товариства "ПриватБанк" в особі Кредитного Центру філіалу "Харківське головне регіональне управління", м. Харків  

про визнання дій незаконними та такими, що порушують умови кредитного договору; визнання листів такими, які мають протиправний характер; визнання відсутності прав; визнання умов кредитного договору недійсними

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-комерційне підприємство "Нордік" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі Кредитного Центру філіалу "Харківське головне регіональне управління" (відповідач) в якому просить суд:

- визнати дії Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” в особі Кредитного Центру філіалу “Харківське головне регіональне управління" по внесенню змін до кредитного договору від 18.09.2007р. за №8-978/2007 незаконними, та такими, що порушують  діюче законодавство України

-  визнати лист від 16.12.2008 р. за № 36.0.0.0.0/3-210 та листа без вихідного номеру від 05.01.2009 р. такими, які мають протиправний характер, суперечать законодавству та не створюють зазначених в них юридичних наслідків;

- визнати відсутність права у Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в особі Кредитного Центру філіалу “Харківське головне регіональне управління”, відповідно до вчинених ним дій, змінювати в односторонньому порядку відсоткову ставку та, в зв'язку з чим усунути порушене право виробничо-комерційного підприємства “Нордік” у формі товариства з обмеженою відповідальністю - як споживача кредитних послуг, а саме: заборонити Закритому акціонерному товариству комерційному банку “ПриватБанк” в особі Кредитного Центру філіалу “Харківське головне регіональне управління" змінювати в односторонньому порядку відсоткову ставку;

-  визнати відсутність у Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк" в особі Кредитного Центру філіалу “Харківське головне регіональне управління”, відповідно до вказаних ним підстав, права пропонувати виробничо-комерційному підприємству “Нордік” у формі товариства з обмеженою відповідальністю - як споживачу кредитних послуг підвищення відсоткової ставки за кредитом;

- визнати відсутність права у Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” в особі Кредитного Центру філіалу “Харківське головне регіональне управління”, відповідно до вчинених ним дій та за вказаними ним обставинами, вимагати дострокового повернення кредиту, уплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань по договору в повному обсязі шляхом направлення повідомлення та, в зв'язку з чим усунути порушення прав виробничо-комерційного підприємства “Нордік” у формі товариства з обмеженою відповідальністю – як споживача кредитних послуг, а саме: заборонити Закритому акціонерному товариству комерційному банку “Приватбанк" в особі Кредитного Центру філіалу "Харківське головне регіональне управління" вимагати від виробничо-комерційного підприємства “Нордік” у формі товариства з обмеженою відповідальністю дострокового повернення кредиту;

- визнати умови кредитного договору від 18.09.2007 р. за № 8-978/2007, викладені в п.2.2.2., такими, що є несправедливими, нечіткими та двозначними, а від так, що є недійсними;

- стягнути з акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” в особі Кредитного Центру філіалу “Харківське головне регіональне управління” на користь позивача судові витрати.

Ухвалою Заступника голови господарського суду Харківської області від 03.08.2009 року справа № 37/71-09 була передана до розгляду судді господарського суду Харківської області Доленчуку Д.О.

Представник позивача у судовому засіданні призначеному на 11.08.2009 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні призначеному на 11.08.2009 року проти позову заперечував в повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні призначеному на 11.08.2009 року було оголошено перерву до 17.08.2009 року о 16:30 год., у зв'язку з необхідністю виготовлення повного тексту рішення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

18 вересня 2007 р. між виробничо-комерційним підприємством «Нордік» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та відповідачем було укладено кредитний договір за № 8-978/2007 (надалі - договір), предметом якого є зобов'язання відповідача при наявності вільних грошових коштів надати позивачу за договором, кредит в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 40000,00 (сорок тисяч) євро на оплату стройматеріалів, не пізніше 5 днів з моменту, вказаного в третьому абзаці п.2.1.2. договору, в обмін на зобов'язання позивача по поверненню кредиту, сплаті процентів, винагороди, в оговорені договором строки. Також, предметом даного договору є якість послуг, яка повинна відповідати законодавству України, нормативним актам НБУ, регулюючим кредитні правовідносини. За користування кредитом позивач сплачує проценти в розмірі 13,1 % річних, строк повернення кредиту – 17 вересня 2010 р.

В забезпечення зобов'язань позивача за вищевказаним кредитним договором було укладено договір іпотеки (житлової нерухомості) від 18.09.2007 року.

23 грудня 2008 за вх. № 29 р. позивачем було отримано листа від Кредитного Центру Харківського головного регіонального управління ПриватБанка за підписом Попельнух А.І., в якому вказувалося про те, що у зв'язку з значним подорожчанням грошових коштів на світовому та українському ринках, та керуючись п.п. 2.3.1., 2.3.2. кредитного договору № 8-978/2007р. від 18.09.2007р. відповідач вимушений  вносити зміни в договір в частині збільшення процентної ставки за користування кредитом та встановлення її на рівні 19,1% річних. Також, у даному листі відповідач вказував на те, що у разі не отримання в п'ятиденний строк згоди на збільшення процентної ставки за користування кредитом та встановлення її на рівні 19,1% річних, банк, на підставі п. 2.3.2. кредитного договору № 8-978/2007 від 18.09.2007 р., має право дострокового повернення кредиту, уплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за договором в повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому, згідно ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, строки виконання яких не наступили, строки вважаються такими, які наступили в указану в повідомленні дату.

26 грудня 2008 р. за вих. № 104 позивачем була направлено відповідь, відповідно до якої позивач зазначав, що вказані пункти 2.3.1, 2.3.2. кредитного договору № 8-978/2007 від 18 вересня 2007 р., якими керується банк при збільшенні процентної ставки, обґрунтовуючи свої дії значним подорожчанням грошових коштів на світовому та українському фінансових ринках - не містять ні обставин, з якими сторони пов'язують настання такого права, крім того - ні самого права ПриватБанку збільшувати процентну ставку за користування кредитом в односторонньому порядку.

Листом від 05.01.2009 року за підписом Голови Правління ПриватБанк відповідач вказував про, що датою повернення кредиту, сплати процентів за фактичний строк користування кредитом, виконання інших зобов'язань в повному обсязі - є 01.02.2009 р. Також, у даному листі банк вказував на те, що дана зміна не набиратиме чинності в разі дострокового погашення кредиту та підписання додаткової угоди про збільшення процентної ставки по кредиту, а саме: - погашення до 01.02.2009р. в розмірі 30% від остатку заборгованості по кредиту станом на 01.01.2009р. (12000,00 євро) та встановлення процентної ставки по кредиту в розмірі 16,1% річних; або при умові погашення до 01.02.2009 р. в розмірі 50% від остатку заборгованості по кредиту станом на 01.01.2009 р. (20000,00 євро) без збільшення процентної ставки по кредиту.

У відповідь на дану пропозицію, позивачем було подану заяву за вих. № 2 від 26 січня 2009р. на ім'я Голови Правління ПриватБанка Дубілет О.В., копії якої направлено до НБУ та Секретаріату Президента України. Відповідно до цієї заяви позивачем було зазначено, що ПриватБанком не зазначені умови договору, щодо яких нас проінформовано, як про змінені ПриватБанком (притому в односторонньому порядку); що зміни до договору вносяться в установленому законом та цим договором порядку; що п. 2.2.1 Договору встановлено, що при зміні кредитних ресурсів на грошовому ринку, зміні облікової ставки НБУ, Банк вправі, при згоді Позичальника, збільшити розмір процентної ставки за користування кредитом; що в порушення вимог п.п. 2.2.1, 6.2. Договору Банк не направив нам додаткової угоди, не обґрунтував підстави збільшення розміру процентної ставки, не надав обґрунтування пропонуємого розміру процентної ставки - 19,1% річних; також, було зазначено, що залишається не зрозумілим, чому враховуючи подорожчання грошових коштів при погашенні 50% від залишку заборгованості по кредиту (20000,00 євро) відсоткова ставка не змінюється. За таких обставин позивачем у даній заяві була викладена   вимога не змінювати умови кредитного договору № 8-978/2007 від 18.09.2007р.

Судом встановлено, що згідно довідки відповідача за підписом начальника кредитного центру Харківського ГРУ ПриватБанка Попельнуха А.І. станом на 09.04.2009 року за вищевказаним договором, банк вказував на те, що зауваження до позивача стосовно виконання умов кредитного договору № 8-978/2007 від 18.09.2007р. у нього відсутні, а процентна ставка за кредитним договором № 8-978/2007 від 18.09.2007 р. у відповідності до п. А.7 договору складає 13,1%.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що дій щодо підвищення відсоткової ставки, які б порушували права позивача, банк не здійснив, а також банк не  здійснив  будь-яких порушень умов договору.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 2 та частиною 3 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу; відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Враховуючи те, що матеріалами справи не підтверджується здійснення Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” в особі Кредитного Центру філіалу “Харківське головне регіональне управління" дій по внесенню змін до кредитного договору від 18.09.2007р. за №8-978/2007 та здійснення дій по реалізації права на підвищення відсоткової ставки господарський суд приходить до висновку, що відсутні порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача відповідачем, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог позивача в частині: визнання дій Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” в особі Кредитного Центру філіалу “Харківське головне регіональне управління" по внесенню змін до кредитного договору від 18.09.2007р. за №8-978/2007 незаконними, та такими, що порушують  діюче законодавство України; визнання відсутнім права у Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в особі Кредитного Центру філіалу “Харківське головне регіональне управління”, відповідно до вчинених ним дій, змінювати в односторонньому порядку відсоткову ставку та заборони Закритому акціонерному товариству комерційному банку “ПриватБанк” в особі Кредитного Центру філіалу “Харківське головне регіональне управління" змінювати в односторонньому порядку відсоткову ставку; необхідно відмовити.

В частині вимог позивача щодо визнання листа від 16.12.2008 р. та листа від 05.01.2009 р. такими, що мають протиправний характер, суперечать законодавству та не створюють зазначених юридичних наслідків, господарський суд вважає за необхідне відмовити у зв'язку з тим, що відповідачем теж не були порушені права і охоронюваних законом інтересів позивача, що підтверджується наступним. Листом від 16.12.2008 р., банк, керуючись умовами договору, запропонував позивачу змінення до умов договору, які повинні були бути внесені у разі отримання на це згоди позивача. Оскільки згоди на зміну умов договору банком не було отримано, умова збільшення відсоткової ставки за користування кредитом в розмірі 19,1% річних, не набрала чинності. Відповідно до листа від 05.01.2009 р., банк інформував позивача про зміну відсоткової ставки за кредитом з 01.02.2009 р. Проте, у зв'язку із неотриманням згоди позивача та зміною політики банку щодо встановлення відсоткових ставок за валютними кредитами, відсоткова ставка в 13,1% річних, передбачена умовами кредитного договору, змінена не була. Таким чином, листи від 16.12.2008 р. та від 05.01.2009 р. на час розгляду справи не створили будь-яких юридичних наслідків - на даний час діє відсоткова ставка, узгоджена сторонами при укладенні кредитного договору.

Приймаючи до уваги те, що надіслання банком позивачу вищевказаних листів не спричинило збільшення відсоткової ставки за кредитним договором, банком взагалі не була змінена відсоткова ставка та банком не вимагалося у позивача дострокового повернення кредиту, уплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань по договору в повному обсязі, шляхом направлення повідомлення, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про:  визнання відсутнім у Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк" в особі Кредитного Центру філіалу “Харківське головне регіональне управління”, відповідно до вказаних ним підстав, права пропонувати виробничо-комерційному підприємству “Нордік” у формі товариства з обмеженою відповідальністю - як споживачу кредитних послуг підвищення відсоткової ставки за кредитом; визнання відсутності права у Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” в особі Кредитного Центру філіалу “Харківське головне регіональне управління”, відповідно до вчинених ним дій та за вказаними ним обставинами, вимагати дострокового повернення кредиту, уплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань по договору в повному обсязі шляхом направлення повідомлення та, в зв'язку з чим усунути порушення прав виробничо-комерційного підприємства “Нордік” у формі товариства з обмеженою відповідальністю – як споживача кредитних послуг, а саме: заборонити Закритому акціонерному товариству комерційному банку “Приватбанк" в особі Кредитного Центру філіалу "Харківське головне регіональне управління" вимагати від виробничо-комерційного підприємства “Нордік” у формі товариства з обмеженою відповідальністю дострокового повернення кредиту, є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим в їх задоволенні необхідно відмовити.

Пунктом 2.2.2. кредитного договору було передбачено, що при настанні якої-небудь зазначеної події у цьому пункті банк, на свій розсуд, має право:

а) змінити умови договору - вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, уплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань по договору в повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому, згідно ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями, строки повернення яких не наступили, строки вважаються такими, що наступили в вказану в повідомленні дату. В цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за договором;

б) розірвати договір в судовому порядку. При цьому, в останній день дії договору позичальник зобов'язується повернути панку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за договором;

в)          згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з направленням позичальнику повідомлення. В зазначену дату договір вважається розірваним. При цьому, в повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання зо договором. Одностороння відмова від договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони можуть укласти договір та врегулювати в ньому свої відносини, які не передбачені актами цивільного законодавства. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги вищевказані норми права та враховуючи те, що матеріалами справи не підтверджується наявність підстав для визнання недійсним умов кредитного договору від 18.09.2007 р. за № 8-978/2007, викладених в п.2.2.2. кредитного договору № 8-978/2007 від 18.09.2007р., господарський суд вважає, що дана вимога позивача є необгрунтованою та безпідставною у зв'язку з чим в її задоволенні необхідно відмовити.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи господарський суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові підлягають покладенню на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6, 203, 215, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 21, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя