Рішення

від 15.06.2009 по справі 1294-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1294-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

15.06.2009Справа №2-24/1294-2009

За позовом  Відкритого акціонерного товариства  Всеукраїнський Акціонерний Банк ВАТ "ВіЕйБіБанк" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, ідентифікаційний код 19017872) в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк ВАТ  "ВіЕйБіБанк" (95000, АР Крим,  м. Сімферополь, вул. Київська, 76, ідентифікаційний код 3448514)

до  відповідача Приватного підприємства "Метагросервіс 2015" (95493, АР Крим,                            м. Сімферополь, вул. Московське шосе, 11 км., ідентифікаційний код 34057751)

про стягнення  32 939,89 грн.  

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – не з'явився

Від відповідача – Богдасарян В.Л., керівник

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство  Всеукраїнський Акціонерний Банк ВАТ "ВіЕйБіБанк" в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк ВАТ  "ВіЕйБіБанк"  звернулось до Господарського суду АР Крим до відповідача - Приватного підприємства "Метагросервіс 2015" з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості  за Договором  про надання овердрафту  №   32/МК від 13.09.2007р. станом на 25.02.2009р. у розмірі   32 939,89 грн.  

Крім того, позивач просить витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.     

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем були порушені зобов'язання, які він взяв на себе відповідно до умов договору про надання овердрафту  №   32/МК від 13.09.2007р., щодо своєчасного повернення суми кредиту та сплати відсотків  за користування овердрафтом, у зв'язку з чим позивачем на адресу Приватного підприємства "Метагросервіс 2015"  26 вересня 2008 року була направлена претензія  №   1201 про наявність  несплаченого  чергового платежу за кредитом та процентами, з вимогою сплатити заборгованість за договором. Відповіді на зазначену претензію позивач не отримав. Позивач, зокрема, посилається на  пункт 7.3 Договору, відповідно до якого строк користування  овердрафтом  вважається таким, що закінчився і позичальник  зобов'язаний повернути суму заборгованості, включаючи загальну заборгованість  за овердрафтом, нараховані та несплачені проценти, несплачену комісію, пеню, штраф у разі невиконання Позичальником будь-якого зі своїх зобов'язань за договором.

У судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти заявлених позовних вимог не заперечує, суму заборгованості визнає у повному обсязі.

Розгляд справи відкладався згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

13.09.2007 р.  між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк ВАТ "ВіЕйБіБанк" в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк ВАТ  "ВіЕйБіБанк"  (Банк)  і Приватним підприємством "Метагросервіс 2015"(Позичальник) був укладений договір про надання овердрафту № 32/МК(а.с. 7-10).

Згідно з пунктом 1.1 вказаного Договору, Банк зобов'язаний надати Позичальнику кредит шляхом виконання платіжних документів понад фактичний (кредитовий) залишок коштів на його поточному рахунку в національній валюті, відкритому у Банку, але в межах визначеного цим Договором Ліміту Овердрафту, на умовах цього договору (далі – Овердрафт), а Позичальник зобов'язаний повернути Банку заборгованість за Овердрафтом та сплатити проценти за користування Овердрафтом та інші платежі на умовах, що передбачені цим Договором.

Ліміт Овердрафту за цим Договором складає 20000,00 грн. (п. 1.2 Договору).

Розмір плати за користування Овердрафтом складає 20 % річних (п.1.3 Договору).

Позичальник доручає банку, а Банк на підставі цього доручення має право списувати з поточного рахунку Позичальника та/або будь - якого іншого поточного рахунку Позичальника, що відкритий в Банку, грошові кошти в сумі нарахованих відсотків за користування Овердрафтом щомісячно в останній робочий день місяця, а у випадку дострокового закриття Ліміту Овердрафту – дострокового закриття Ліміту Овердрафту, у розмірі передбаченому в п. 1.3 цього Договору, яка нараховуються на дебетове сальдо до Поточного рахунку (п. 5.1 Договору).

Сторони погодились, що у випадку зміни облікової ставки Національного Банку України, Банк має право змінити процентну ставку за користування Овердрафтом, визначеному цим Договором, та збільшити процентну ставку тільки прямо пропорційно збільшенню облікової ставки НБУ (п. 5.3 Договору).

Листом від 25.04.2008 р. № 486 Банк повідомив відповідача про зміну облікової ставки НБУ,  у зв'язку з чим збільшив процентну ставку за користування Овердрафтом до 30 %, про що також зазначено у відповідному листі (а.с.30-32).

На підставі умов договору, Банком 28.07.2008 р. з рахунку відповідача було списано 20000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 274010 від 28.07.2008 р. (а.с.44).

Умовами договору також передбачено, що Банк має право закрити ліміт Овердрафту в будь – якому з наступних випадків, зокрема, в разі невиконання або неналежного виконання Позичальником будь –якого із зобов'язань, які визначені в цьому договорі; невиконання Позичальником зобов'язань за кредитними договорами, укладеними з Банком (п. 4.4 Договору).

Також, відповідно до п. 7.3 Договору, строк користування Овердрафтом вважається таким, що закінчився, і Позичальник зобов'язаний повернути повну суму заборгованості за цим Договором у випадку, якщо ситуація чи обставина, що призвела до закриття Банком Ліміту овердрафту, вказана в п. 4.4, не була виправлена Позичальником протягом 20 робочих днів, та Позичальником не надано письмового підтвердження щодо виправлення ситуації чи закінчення дії обставин, яка стала причиною закриття ліміту Овердрафту.

Як вбачається із заочного рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 04.02.2009 р. у справі № 2-1173/2009, що набрало законної сили, про задоволення позову ВАТ "ВіЕйБіБанк"  до ПП "Метагросервіс 2015", до Богдасаряна В.Л. про стягнення заборгованості за кредитним договором № 17/МК від 18.07.2007 р., забезпеченого договором поруки, ПП "Метагросервіс 2015" припустився порушення умов зазначеного кредитного договору, укладеного між ВАТ "ВіЕйБіБанк"  та ПП "Метагросервіс 2015",  в частині своєчасності повернення кредитних коштів та сплати процентів.

На підставі зазначеного рішення, враховуючи положення пунктів 4.4, 7.3 договору овердрафту, Банк 28.07.2008 р. закрив ліміт овердрафту, у зв'язку з чим строк користування ліміту овердрафту вважається таким, що закінчився з 28.07.2008 р.

За такими обставинами у відповідача виник обов'язок за вказаним договором достроково повернути використаний овердрафт та сплатити відсотки за його користування.

Вимогою від 26.09.2008 р. № 1201 Банк повідомив відповідача про необхідність сплатити суму використаного овердрафту та процентів (а.с.28).

Відповідач заявою від 10.09.2008 р. запевнив Банк, що в строк до 10.10.2008 р. поверне прострочену заборгованість (а.с.29).

Проте, як свідчать матеріали справи, станом на 25.02.2009 р. за відповідачем існує заборгованість за договором № 32/МК від 13.09.2007 р. у розмірі 20000,00 грн. використаного овердрафту та заборгованість зі сплати відсотків за значеним договором у розмірі 5181,62 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 339 Господарського кодексу України  до основних банківських операцій відносяться також кредитні операції, які полягають в розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб і громадян. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі (стаття 345  Господарського кодексу України).

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України)

Також, відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено, що відповідач всупереч умовам Договору та вимогам чинного законодавства  зобов'язання за договором по поверненню використаного овердрафту та процентів за користування ним не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 25181,62 грн., яка встановлена судом, належним чином підтверджена,  а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, відповідач відповідно до п. 9.1 договору просить суд стягнути з відповідача 6983,61 грн. пені за період з 28.07.2008 р. по 25.02.2009 р. за прострочення повернення овердрафту.

Так, п. 9.1 Договору передбачає, що за повне або часткове неповернення у строки (терміни), що передбачені цим договором, загальної заборгованості за Овердрафтом, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку  пеню у розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної в п. 1.3 цього договору від суми неповернутого в строк Овердрафту в розрахунку за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивачем при нарахуванні суми пені були застосовані відсотки, передбачені Договором, а саме 60 % від суми несплаченої у строк вартості отриманого товару за кожний день прострочення платежу. Крім того, період нарахування пені складав з 28.07.2008 р. по 25.02.2009 р., що більш ніж 6 місяців, передбачених  ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.   

Відповідно до частини 1 статті 231 названого Кодексу законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами пункту 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  N 543/96-ВР  від 22 листопада 1996 року.  

Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, суд робить висновок, що  відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву.

Положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Відповідно до Постанови НБУ від 21.04.2008 р. N 107 розмір облікової ставки НБУ з 30.04.2008 р. становить 12 %, згідно Листа НБУ від 16.02.2009 р. N 14-011/778-2395 облікова ставка станом на 16.02.2009 р. залишена без змін  - у розмірі 12 %.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами договору сторони не передбачили збільшення строку , протягом якого нараховується пеня, а відтак застосуванню підлягає ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відтак, заявлена позивачем сума пені підлягає перерахуванню  та зменшенню:

З 28.07.2008 р. по 28.01.2009 р. – 20000,00 грн.(сума заборгованості) х 185 дн. (кількість днів прострочення) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 дн. =     2426,20  грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується сума пені у розмірі 2426,20 грн., яка є обґрунтованою, а тому підлягає стягненню з відповідача.

У частині вимог щодо стягнення 4557,41 грн. пені у позові відмовлено.

Крім того, позивачем була нарахована пеня у розмірі 774,66 грн. на суму несплачених процентів за користування овердрафту у розмірі 60 %, встановлених п. 9.1 Договору.

Проте, п. 9.2 Договору передбачено, що за повне або часткове прострочення сплати процентів за користування Овердрафтом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, в розрахунку за кожний день прострочення.

За такими обставинами, пеня за прострочення сплати процентів за користування Овердрафтом підлягає перерахуванню із урахуванням подвійної облікової ставки НБУ відповідно до умов договору.

З 28.07.2008 р. по 30.10.2008 р. – 1655,65 грн.(сума заборгованості) х 95 дн. (кількість днів прострочення) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 дн. =     103,42  грн.

З 31.10.2008 р. по 02.12.2008 р. – 2721,22 грн. х 33 дн. х 24% / 365 дн. = 59,05  грн.

З 03.12.2008 р. по 30.12.2008 р. – 3721,22грн. х 28 дн. х 24% / 365 дн. = 68,51  грн.

З 31.12.2008 р. по 27.01.2009 р. – 4163,84 грн. х 28 дн. х 24% / 365 дн. = 76,66  грн.

З 28.01.2009 р. по 28.01.2009 р. – 4672,04 грн. х 1 дн. х 24% / 365 дн. = 3,07  грн.

З 29.01.2009 р. по 25.02.2009 р. – 5181,63 грн. х 28 дн. х 24% / 365 дн. = 95,40грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується сума пені у розмірі 406,11 грн., яка є обґрунтованою, а тому підлягає стягненню з відповідача.

У частині вимог щодо стягнення 368,55 грн. пені у позові відмовлено.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний згідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  19.06.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Метагросервіс 2015" (95493, АР Крим,                            м. Сімферополь, вул. Московське шосе, 11 км., ідентифікаційний код 34057751)  на користь Відкритого акціонерного товариства  Всеукраїнський Акціонерний Банк ВАТ "ВіЕйБіБанк" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, ідентифікаційний код 19017872; к/р 32003176201 в Головному управлінні НБУ по м. Києву в Київської області, МФО 321024) в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк ВАТ  "ВіЕйБіБанк" (95000, АР Крим,  м. Сімферополь, вул. Київська, 76, ідентифікаційний код 3448514) 25181,62 грн. заборгованості за овердрафтом, 2832,31 грн. пені, 280,65 грн. державного мита та 100,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 4925,96 грн. пені у задоволенні позову відмовити.

    Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.