Рішення

від 19.08.2009 по справі 09/804

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09/804

                                   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

----------------------------------------------------------------------------------------------------------- РІШЕННЯ            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"19" серпня 2009 р.                                                                         Справа №  09/804

                    Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі –Лавріненко С.І., за участю представника позивача –Черкасов А.І. за довіреністю, працівників в порядку ст. 30 ГПК України –Семенюта А.О., Натягач М.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом  Закритого акціонерного товариства  "Науково-виробнича фірма  "Урожай", с. Кірове Корсунь-Шевченківського району до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Черкаській області (перший відповідач), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (СГ ТОВ) імені Бузницького (другий відповідач), Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ім.О.Г.Бузницького  (третій відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комісія з організації вирішення майнових питань по розпаюванню майна СГ ТОВ імені Бузницького в особі її голови Кузьменка Святослава Дмитровича, про  визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов, у якому позивач, посилаючись на ст.ст. 328, 392 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), просить визнати за ним право власності на рухоме майно автомобілі та причепи загальною вартістю 76 732  грн., а саме:

І. Автомобілі:

1. ВАЗ 2121,                   держ. ном. знак 019-97 КМ, 2000 р. випуску,  вартість 11500 грн.

2. ГАЗ 53,                       держ. ном.  знак 53-35 КХС, 1992 р. випуску,  вартість 1597 грн.

3. ГАЗ 5201 МЗ 3607,    держ. ном. знак 94-21 КХА, 1984 р.  випуску,  вартість 1027 грн.

4. ГАЗ 5307 ЧПК 3902, держ. ном. знак 53-21 КХС, 1992 р. випуску,  вартість 1517 грн.

5. ГАЗ 5301,                   держ. ном. знак 53-39 КХС, 1992 р. випуску,  вартість 1520грн.

6. ГАЗ 5312 АУ4,6 ОА, держ. ном. знак 28-18 КХО, 1987 р. випуску вартість 885 грн.

7. ГАЗ 531401,               держ. ном. знак 53-38 КХС, 1992 р. випуску,  вартість 11389 грн.

8. ГАЗ 531401,               держ. ном. знак 53-40 КХС, 1992 р. випуску,  вартість 1478 грн.

9. САЗ 3502,                   держ. ном. знак 45-30 КХЛ, 1985 р. випуску,  вартість 1332 грн.

10. ЗІЛ-ММЗ-554,          держ. ном.  знак 94-50 КХХ, 1982 р. випуску,  вартість 1705 грн.

11. ЗІЛ-ММЗ-554,          держ. ном. знак 45-24 КХС, 1992 р. випуску,  вартість 1814 грн.

12. ЗІЛ-ММЗ-554,          держ. ном. знак 46-43 КХС, 1977 р. випуску,  вартість 1592 грн.

13. КАМАЗ 55102,         держ. ном. знак 18-71 КХС, 1989 р. випуску,  вартість 3273 грн.

14. КАМАЗ 55102,         держ. ном. знак 37-16 КХС, 1991 р. випуску,  вартість 5005 грн.

15. КАМАЗ 5511,           держ. ном. знак 40-13 КХС, 1991 р. випуску,  вартість 3230 грн.

16. КАМАЗ 50320,         держ. ном.  знак 24-11 КХС, 1989 р. випуску,  вартість 13755 грн.

17. МАЗ 5551,                 держ. ном. знак 42-45 КХС, 1991 р. випуску,  вартість 2186 грн.

18. ПАЗ 672 М,               держ. ном. знак 45-31 КХЛ, 1985 р. випуску,  вартість 1873 грн.

19. РАФ,                          держ. ном. знак 36-04 КХБ, 1992  р. випуску,  вартість 4402 грн.

20. ЗІЛ 133 ГЯ КС 3575,держ. ном. знак 41-12 КХС, 1991 р. випуску,  вартість 4052 грн.

ІІ. Причепи:

1. причіп ГКБ 819,       держ. ном. знак 70-30  ФН, 1990 р. випуску,  вартість 400 грн.

2. причіп ГКБ 819,       держ. ном. знак 09-02  ФН, 1990 р. випуску,  вартість 400 грн.

3. причіп ГКБ 819,       держ. ном. знак 71-33  КХ, 1989 р. випуску,  вартість 400 грн.

4. причіп ГКБ 819,       держ. ном. знак 71-32  ОХ, 1988 р. випуску,  вартість 400 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- протягом  2008 - 2008 року позивач викупив у фізичних осіб –громадян майнові паї, що були підтверджені їх Свідоцтвами про право власності на майновий пай у пайовому фонді майна сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Бузницького (надалі –СГ ТОВ ім. Бузницького);

- в обмін на Свідоцтва  в подальшому  були видані на ім'я позивача два Свідоцтва про право власності на майновий пай в пайовому фонді майна СГ ТОВ ім. Бузницького: Росавською сільською радою на суму 1 320 423,41 грн.  від 10.06.2008 р., Миронівською міською радою  на суму 1 851 819,7 грн. від 24.06.2008 р.;

- 18 липня 2008 року рішенням Комісії з організації вирішення майнових питань у процесі  реформування СГ ТОВ ім. Бузницького (протокол № 15),  на  майнові паї  згідно вказаних Свідоцтв про право власності  позивачу було виділено у власність майно в натурі;

- автомобілі  та причепи до розпаювання належали на праві власності Асоціації пайовиків імені Бузницького, правонаступником якого стало  СГ ТОВ ім. Бузницького;

-  рішенням загальних зборів учасників  від 31.12.2007 року ТОВ «НВФ «Урожай»було перетворено в ЗАТ «НВФ «Урожай»з повним правонаступництвом останнього, без зміни коду ЄДРПОУ, статут ЗАТ «НВФ «Урожай»зареєстрований  19.09.2008 року;

- 06.03.2009 року позивач звернувся до підрозділу  Корсунь-Шевченківського ВРЕР із заявою про перереєстрацію транспортних засобів, яка залишена без задоволення з посиланням на те, що надані позивачем документи законодавством не передбачені як такі, що    підтверджують  право власності, тому відмовлено у перереєстрації транспортних засобів за позивачем;

- невизнання підрозділом відповідача права  власності є неправомірним, оскільки позивач набув права власності на вказані автомобілі та причепи  не  забороненим законом шляхом  на підставі ст. 328 Цивільного Кодексу України внаслідок розпаювання  СГ ТОВ ім. Бузницького, яке відбулося відповідно до Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки»та Постанови Кабінету Міністрів України  «Про врегулювання питань щодо забезпечення  захисту майнових прав селян у процесі реформування  аграрного сектора економіки»;

- позивач є добросовісним набувачем майна, оскільки за придбані майнові паї повністю розрахувався з  фізичними особами відповідно до договорів купівлі-продажу, автомобілі  та причепи  Комісією по розпаюванню   передані позивачу по акту від 18.07.2008 року і разом із Свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів знаходяться у позивача;

- з причини  невизнання відповідачем власності позивача на  транспортні засоби, що стало причиною відмови зареєструвати їх, позивач не може реалізувати своє право власності.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10 квітня 2009 року залучено другим відповідачем  сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СГ ТОВ) імені Бузницького.

Ухвалою господарського суду від 22 квітня 2009 року залучено третім відповідачем товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) імені О.Г.Бузницького.

Відповідачі у письмових відзивах на позовну заяву послались на наступне:

–Управління Державтоінспекції  (перший відповідач) вказав, що позивач не подав документів, які відповідно до п. 8 Правил реєстрації та обліку транспортних засобів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року, підтверджують правомірність придбання  транспортних засобів, тому відмова Корсунь-Шевченківського ВРЕР у реєстрації  транспортних засобів є правомірною. Також вказав на те, що для реєстрації транспортних засобів необхідно зняти їх з обліку по місцю попередньої реєстрації.

- СГ ТОВ імені Бузницького (другий відповідач) позов не визнав, посилаючись на те,  що власниками майна, яке є предметом спору, є колектив фізичних осіб –співвласників майнових паїв майна пайового фонду СГ ТОВ ім. Бузницького, яке цим колективом співвласників надано в оренду ТОВ ім. О.Г. Бузницького, тому  ці фізичні особи повинні бути відповідачами у справі. Також вказав на незаконність рішення Комісії з організації вирішення майнових питань по розпаюванню майна СГ ТОВ ім. Бузницького.

- ТОВ імені О.Г.Бузницького (третій відповідач) просить у позові відмовити, посилаючись на те, що рішення комісії з організації вирішення майнових питань СГ ТОВ імені Бузницького від 18 липня 2008 року (протокол №15) є незаконним і недійсним, тому що  відповідно до п.2.5 Положення про комісію СГ ТОВ імені Бузницького з організації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування аграрного сектору економіки, до складу комісії можуть бути обрані особи з числа співвласників, представники суб'єктів господарювання, представники органів місцевого самоврядування, виконавчої влади. Ніхто із членів комісії у тому числі її голова Кузьменко С.Д. не відповідають цим вимогам, а тому прийняте цією комісією рішення  про виділення ТОВ «НВФ «Урожай» майна в натурі є привласненням чужих повноважень та розпорядження чужим майном. До завдань комісії входить внесення пропозицій керівництву підприємства щодо виділення власникам майнових паїв індивідуально визначених об'єктів зі складу майна пайового фонду, а не самовільне виділення таких об'єктів. Протокол засідання комісії повинен бути затверджений зборами уповноважених співвласників майна, що також не було зроблено.

Третя особа у письмових поясненнях  зазначила, що ще у 2001 році був визначений перелік майна пайового фонду Асоціації пайовиків ім. Бузницького (директор –Деньга А.К.) та  співвласники майнових паїв-члени трудового колективу, створена Комісія по розпаюванню. Повноваження комісії та її голови визначені у Положенні про комісію, яке було затверджене зборами уповноважених співвласників 05.04.2001 року. Асоціація пайовиків була перетворена у СГ ТОВ ім. Бузницького (директор Деньга А.К.), яке стало правонаступником асоціації. У  2005 році в СГ ТОВ ім. Бузницького зборами співвласників майнових паїв був обраний новий склад комісії по вирішенню майнових питань при розпаюванні товариства. 26 квітня 2005 року головою  комісії був обраний Кузьменко С.Д. 18 липня 2008 року Комісією по розпаюванню ТОВ «НВФ «Урожай»по його заяві  на майновий пай виділені в натурі у власність автомобілі та причепи (протокол № 15), що вказані у позовній заяві. Автотехніка передана ТОВ «НВФ «Урожай»по акту від 18.07.2008 р., ще раніше йому були передані також Свідоцтва  про реєстрацію транспортних засобів. Майнові паї, на які були виділені автотранспорт та інше майно, викуплені ТОВ «НВФ «Урожай»у фізичних осіб-співвласників за готівку. Розрахунок з кожною особою  проводився у присутності голови комісії, претензій стосовно оплати не було. Одночасно з підписанням  договорів на продаж паїв, громадяни розривали договори оренди майна шляхом укладання додаткових угод до договорів. Стіл представника орендаря ТОВ ім. О.Г.Бузницького стояв у тому ж приміщенні, у якому громадяни отримували гроші за продані «Урожаю»майнові паї.  Причини невизнання директором СГ ТОВ ім. Бузницького Деньга А.К. права  «Урожаю» на автотехніку, невідомі, у нього погане ставлення до ЗАТ «НВФ «Урожай». Можливо тому, що «Урожай» викупав паї за 15% їх номінальної вартості, а Денга А.К. перед цим  викупляв майнові паї  за 10%. Майно правомірно передано комісією у власність ТОВ «НВФ «Урожай»,  власником  переданого майна стало це товариство.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22 червня 2009 року задоволено клопотання представника позивача, в порядку ст. 30 ГПК України викликані у судове засідання працівники підприємств - Кузьменка С.Д., Семенюту А.О., Хижняк К.О., Приймаченка О.О., відкладено розгляд справи на 21 липня 2009 року та за клопотанням представника позивача продовжено строк вирішення спору на два місяці, до 22 серпня 2009 року.  

Ухвалою господарського суду від 21 липня 2009 року частково задоволено клопотання представника позивача про надання  доказів та заміну оригіналів договорів купівлі-продажу майнових паїв на їх копії, відкладено розгляд справи на 12 серпня 2009 року.

Перший відповідач подав клопотання про завершення розгляду справи без участі його представника, яке задоволено судом.

Другий та третій відповідачі подали письмові відзиви на позов, будучи належним чином повідомлені про дату та час судового засідання,  представників у судове засідання не направили, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Позивач подав письмові спростування доводів, викладених у відзивах другого та третього відповідачів, у яких посилається на їх безпідставність та неправдивість.

В процесі вирішення спору до суду надійшли письмові пояснення окремих громадян, що продали майнові паї позивачу, підписи яких засвідчені за місцем роботи, зокрема: Козлова І.С.,  Натягача М.Т., Шама Л.М., Гавриленка В.В., Паришкури П.О.,  Нікітюка С.П., Худолій О.В., Бородінчика О.О., Решетника А.О.,  у яких останні пояснили, яким чином здійснювали продаж майнових паїв позивачу та розірвання договорів оренди на ці паї з третім відповідачем.

Згідно ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 12 по 19 серпня 2009 року.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, пояснив, що позивач на законних підставах набув право власності на передане йому майно, однак відповідачі штучно перешкоджають оформленню цього права, що перешкоджає використанню майна;

- Семенюта А.О. (директор філії позивача), Натягач М.Т. (охоронець філії позивача) пояснили, що громадяни, власники майнових паїв, які бажали їх продати, добровільно подали про це заяви, після чого були укладені договори  про розірвання за згодою обох сторін договорів  оренди майнових паїв та укладені договори купівлі-продажу майнових паїв, договори укладались особисто з громадянами за наявності у них паспорту особи, ідентифікаційного номеру, в день укладення договору купівлі-продажу громадяни отримали договірну вартість майнового паю, після чого позивачу були видані сертифікати, на суму яких за його заявою рішенням комісії з організації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування аграрного сектора економіки, було виділено позивачу в натурі. Керівник СГ ТОВ імені Бузницького Деньга А.К. не заперечував, але потім став вимагати свинотоварну ферму, який йому не передавали, тому відмовився зняти з обліку транспортні засоби, що були передані позивачу.

Заслухавши пояснення представника позивача та викликаних працівників підприємств, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

          Позивач створений згідно рішення засновників від 15 вересня 2008 року шляхом перетворення ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай»у ЗАТ «Науково-виробнича фірма «Урожай» на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ від 31 грудня 2007 року (протокол №13), став правонаступником всього майна, прав та обов'язків ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай». Статут позивача затверджений установчими зборами акціонерів ЗАТ «Науково-виробнича фірма «Урожай»(протокол №1 від 15 вересня 2008 року), державна реєстрація позивача проведена 19.09.2008 року, номер запису в ЄДР 1 009 145 0000 000515.

          На підставі договорів купівлі продажу майнового паю, укладених з кожним окремо власником майнового паю, у 2007 - 2008 роках позивач у громадян –власників майнових паїв викупив майнові паї реформованого СГ ТОВ імені Бузницького. За придбаний майновий пай позивач розрахувався повністю при укладенні договору та передачі свідоцтва на пай.  

10 червня 2008 року позивач отримав Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії КИ-ХУ №1402794, видане Росавською сільською радою, згідно з яким позивач має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства СГ ТОВ імені Бузницького. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 01 липня 2001 року становить 9 737 791 грн., частка ТОВ «НВФ «Урожай» визначена в розмірі 1 320 423,41 грн., або 13,560 відсотків.

24 червня 2008 року позивач отримав Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії КИ-ХУ №1401171, видане Миронівською міською радою, згідно з яким позивач має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства СГ ТОВ імені Бузницького  відповідно до договорів купівлі-продажу. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства  на 01 липня 2001 року становить 9 737 791 грн., частка ТОВ «НВФ «Урожай» визначена в розмірі 1 851 819,70 грн., або 19,017 відсотків.

18 липня 2008 року Комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають  у процесі  реформування аграрного сектора економіки майна пайового фонду СГ ТОВ ім. Бузницького у складі голови комісії Кузьменка С.Д., секретаря Ницун М.А., членів комісії: Потапенко Т.В., Максименко Л.В., Дорофеєвої Г.В., Вірич А.П., Тинькевич М.О. розглянула заяви ТОВ НВФ «Урожай»про виділення майна в натурі в рахунок викуплених паїв по Свідоцтвах про право власності на майнові паї, виданих Росавською сільською радою на суму 1 320 423,41 грн.  від 10.06.2008 року, Миронівською міською радою  на суму 1 851 819,7 грн. від 24.06.2008 року та вирішила виділити в натурі ТОВ НВФ «Урожай»майно, у тому числі те майно, що зазначено у позові, яке входило в пайовий фонд СГ ТОВ ім..О.Г.Бузницького, що знаходиться на території міста Миронівка та Росавської сільської ради.

18 липня 2008 року майно, у тому числі на яке позивач просить визнати право власності (номер по порядку акту приймання-передачі: автотранспорт 1, 5,  6, 10, 13, 14, 15, 23, 26, 28, 29, 32, 33, 35, 36, 37, 42, 43, 45, 46, 48 –51) було передано позивачу по акту приймання –передачі майна, складеного у м.  Миронівка, від комісії майно передав член комісії Ницун М.А., від позивача майно прийняв директор філії позивача Семенюта А.О. Повноваження на передачу майна надані комісії  рішенням загальних зборів співвласників майна пайового фонду СГ ТОВ імені Бузницького від 26 квітня 2005 року (протокол №1). Повноваження на прийняття майна надані Семенюті А.О. згідно наказу директора ТОВ НВФ «Урожай»№17/07-1 від 17 липня 2008 року.

06 березня 2009 року позивач звернувся до Корсунь-Шевченківського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи при УДАІ УМВС України в Черкаській області із заявою про взяття на облік автомобілів та причепів, виділених йому в натурі у власність по вищезазначеному рішенню комісії.

11 березня 2009 року листом за №287 Корсунь-Шевченківське ВРЕР при УДАІ УМВС України в Черкаській області на заяву позивача повідомило, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 реєстрація транспортних засобів проводиться при наявності довідок-рахунків, біржової угоди, які підтверджують набуття права власності. У зв'язку з відсутністю одного з таких документів відмовляє в реєстрації всіх перерахованих у листі транспортних засобів.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Бузницького (другий відповідач) стало правонаступником реорганізованої асоціації пайовиків (АП) імені Бузницького. Згідно Витягу з ЄДР станом на 05.05.2009 року, зареєстроване за адресою: м.Миронівка Київської області, вулиця Степова,1б, ідентифікаційний код 03755911, реєстраційний номер 10003694156, керівник Деньга Андрій Кіндратович.

Товариство з  обмеженою відповідальністю ім.О.Г. Бузницького (третій відповідач) згідно Витягу з ЄДР станом на 07.05.2009 року, зареєстроване за адресою: м. Миронівка Київської області, вулиця Чкалова, 38 ідентифікаційний код 32547122, реєстраційний номер 10003693742, керівник Деньга Андрій Кіндратович.

05 квітня 2001 року зборами уповноважених співвласників майнових паїв  пайового фонду майна членів АП імені Бузницького затверджено Положення про комісію СГ ТОВ імені Бузницького з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки (далі –Положення).

26 квітня 2005 року загальними зборами співвласників майна пайового фонду СГ ТОВ імені Бузницького (протокол №1) затверджена комісія з організації вирішення майнових питань у складі 11 осіб, а саме: Кузьменко С.Д., Тинькевич М.О., Яценко Л.І., Ницун М.А., Приймаченко О.О., Соляник О.Г., Вірич А.П., Потапенко Т.В., Пархоменко А.Т., Дорофеєва Г.В.,  Максименко Л.В.  Рішенням даних зборів також було доручено комісії розглядати заяви громадян та юридичних осіб щодо продажу майнових паїв та виділення майна в рахунок майнових паїв в індивідуальну власність. Прийняті рішення підлягали оформленню відповідним протоколом засідання комісії з підписанням акту приймання-передачі майна. На даних зборах також були розглянуті питання про виділення в натурі, в рахунок майнового паю, нежилого приміщення швейного цеху та цеху по переробці сільськогосподарської продукції власникам майнових паїв Янішевському Р.М. та Деньзі С.А.

26 квітня 2005 року, після переобрання складу комісії, на її першому засіданні (Протокол №1) головою комісії був обраний Кузьменко С.Д., заступником –Тинькевич М.О., секретарем Яценко Л.І.

Згідно положення комісія у своїй діяльності підзвітна зборам співвласників або зборам уповноважених співвласників. Серед повноважень, визначених п.2.2 Положення, комісії належить виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об'єктів із складу майна реорганізованого товариства та передачі їх у спільну власність.

Комісія обирає зі складу своїх членів голову, його заступника і секретаря (п.3.1 Положення). Засідання комісії проводяться по мірі необхідності (п.3.9 Положення) і вважаються правомочними, якщо у ньому взяли участь не менше двох третин членів комісії (п.3.10 Положення). Рішення на засіданні комісії приймаються шляхом відкритого голосування і вважаються ухваленими, якщо за них проголосувало більше половини від загального складу комісії. У випадку, якщо голоси розділилися порівну, голова має право вирішального голосу (п.3.11 Положення). Засідання комісії оформляються протоколом комісії, який підписується головою і секретарем та затверджується зборами уповноважених співвласників (п.3.12 Положення).

03 червня 2008 року директор СГ ТОВ імені Бузницького Деньга А.К. направив директору ТОВ «НВФ «Урожай» лист за №62, у якому вказав на негайне зупинення роботи авто гаража та негайно зареєструвати автомобільну техніку за своїм товариством, оскільки техніка фактично використовується філією ТОВ «НВФ «Урожай».  На вказаний лист позивач повідомив про те, що ним вживаються заходи по оформленню права власності та викупу майнових паїв.

14 серпня 2008 року позивач звернувся до СГ ТОВ імені Бузницького з проханням зняти з обліку техніку, яка була передана ТОВ «НВФ «Урожай»згідно рішення комісії від 18 липня 2008 року (протокол №15). Керівник СГ ТОВ імені Бузницького не вжив заходи по зняттю автотранспорту з обліку.

Автотранспорт, на який позивач просить визнати право власності та який виділений йому рішенням комісії, згідно технічної документації зареєстрований за СГ ТОВ імені Бузницького та асоціацією пайовиків імені Бузницького (правопопередник СГ ТОВ імені Бузницького).  Позивач просить визнати право власності на автотранспорт, який технічно справний та експлуатується. Решта виділеного автотранспорту технічно несправна та не придатна до експлуатації.

Комісія прийняла ряд рішень про виділення майна в натурі в рахунок майнового паю не тільки позивачу, а й іншим особам, зокрема: ТОВ ім..О.Г.Бузницького (протоколи №10 від 03.10.2007 року, №12 від 31.10.2007 року. №14 від 02.04.2008 року).

19 червня 2009 року рішенням загальних зборів співвласників майнових паїв розпайованого СГ ТОВ імені Бузницького затверджено рішення комісії по розпаюванню СГ ТОВ імені Бузницького від 18 липня 2008 року №15 про виділення  позивачу майна в натурі на загальну суму 3 172 242,70 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору є визнання права власності на виділене майно в натурі на розмір викупленого майнового паю розпайованого СГ ТОВ імені Бузницького.  

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі договорів купівлі-продажу майнового паю, укладених з кожним власником майнового паю окремо, купив майнові паї та в установленому порядку отримав на всю сукупну частину придбаних паїв вищенаведені Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) СГ ТОВ імені Бузницького. Договори купівлі-продажу майнового паю виконані,  ніким не оспорюються, укладені відповідно до законодавства з врахуванням особливостей  укладення договорів при викупі майнових паїв, встановлених підзаконними нормативними актами.

Таким чином, згідно п. 3 ст. 358 та п. 1 ст. 364 ЦК України, позивач, як співвласник майна пайового фонду СГ ТОВ імені Бузницького, має право на надання йому у володіння та користування (виділення) тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Рекомендаціями щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності, затверджених наказом Мінагрополітики від 09.04.2001 року №97 передбачено можливість викупу майнових паїв або часток у майні, що знаходиться у спільній частковій власності з обов'язковим укладенням відповідних договорів купівлі-продажу. При цьому, при викупі майнових паїв договори купівлі-продажу укладаються з кожним власником цих паїв і підписуються сторонами договору особисто або довіреною особою, повноваження якої посвідчуються нотаріально.

Згідно з пунктом 4 Указу Президента України від 29 січня 2001 року №62 "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" та пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року N 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" при переході права власності на майновий пай, яке здійснено на підставі Свідоцтва, орган місцевого самоврядування, який видав та зареєстрував його, видає нове Свідоцтво новому власнику, реєструє нове Свідоцтво у Книзі обліку, робить відповідний запис у списку осіб, які мають право на майновий пай. При цьому новим власникам Свідоцтв майно виділяється на підставі рішення загальних зборів осіб, які мають право на майнові паї реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства та актів приймання-передавання майна.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування агарного сектору економіки" процес виділення майна в натурі регулюється та проводиться на підставі положень або процедур підприємства, які є внутрішніми нормативними актами.

Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2001 року за №305/5496, встановлено, що майновий пай у натурі може бути отриманий як індивідуально, так і в спільну часткову власність групи осіб.

Позивачу виділено майно в натурі на розмір його майнового паю в СГ ТОВ імені Бузницького в порядку та згідно положень, встановленими  Положенням про комісію СГ ТОВ імені Бузницького з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки, затверджено зборами уповноважених співвласників майнових паїв  пайового фонду майна членів АП імені Бузницького 05 квітня 2001 року та іншими внутрішніми нормативними актами.

Майно передано позивачу і на даний час знаходиться у його володінні та користуванні. Позивач є суб'єктом господарювання, за організаційно-правовою формою на час викупу майнових паїв та прийняття майна –товариство з обмеженою відповідальністю і на даний час –закрите акціонерне товариство.

Згідно ст.133 ГК України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права –право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на  основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст.144 ГК України майнові права та обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать. Право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна, або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач, як суб'єкт господарювання,  правомірно набув право власності на майно з моменту його передачі, тобто з 18 липня 2008 року, оскільки інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 328, 334 ЦК України, ст..139 ГК України).

Серед майна, яке було виділене позивачу, основну частину становлять транспортні засоби, використання та розпорядження якими здійснюється тільки після державної реєстрації даних транспортних засобів за власником в порядку встановленому "Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня  1998 року №1388 (далі - Правила).

Згідно ч. 1 пункту 7 Правил власники транспортних засобів зобов'язані здійснити їх державну реєстрацію.

Пунктом 8 Правил передбачено, що до заяви власника про реєстрацію транспортних засобів додається документ, що засвідчує правомірність придбання транспортного засобу.

Правомірність придбання транспортних засобів, складових частин, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.

Такими документами можуть бути:

довідка-рахунок за формою згідно з додатком №1 до цих Правил, видана суб'єктом підприємницької діяльності, який реалізує транспортний засіб;

договори, в тому числі угоди, укладені на товарних біржах, та інші посвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортний засіб;

копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичної чи фізичної особи, яка визнається власником транспортного засобу, його марки, моделі, року випуску, а також ідентифікаційних номерів складових частин;

довідка органу соціального захисту населення, який виділив автомобіль або мотоколяску;

акт приймання-передачі транспортного засобу за формою згідно з додатком №6 до цих Правил, виданий підприємством-виробником транспортного засобу чи його складових частин або підприємствами, які переобладнали чи встановили на транспортному засобі спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про відповідність конструкції транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху, із зазначенням їх ідентифікаційних номерів та конкретного одержувача, скріплений підписом посадової особи підприємства і печаткою;

посвідчення митного органу про реєстрацію транспортного засобу або його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, в підрозділах ДАІ - для фізичних осіб, вантажна митна декларація - для юридичних осіб або належним чином оформлені довідка-рахунок та вантажна митна декларація (засвідчена митним органом копія) - для фізичних та юридичних осіб;

договір фінансового лізингу.

Для реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ, крім названих документів, додається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ. Відчуження, передача власником придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, не проводиться.

Згідно п.35 Правил перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі зміни їх власника, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власника - юридичної особи, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичної особи, яка є власником транспортного засобу, а також кольору, марки або моделі транспортного засобу внаслідок переобладнання чи заміни двигуна або кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Всі транспортні засоби, на які позивач просить визнати право власності, були в експлуатації, зареєстровані в органах ДАІ, отже підлягають реєстрації на нового власника. Однак Правила не передбачають можливість реєстрації транспортних засобів, у разі зміни їх власника, на підставі акту приймання-передачі виділеного в натурі майна розпайованого колективного сільськогосподарського підприємства. Відсутність реєстрації транспортного засобу, згідно вказаних Правил, унеможливлює їх належне використання.

СГ ТОВ імені Бузницького (другий відповідач) відповідно до Правил не подав заяву про зняття з обліку транспортних засобів і, як вбачається з його відзиву на позовну заяву,  не визнає рішення комісії про виділення майна в натурі позивачу та не визнає його право на це майно.

За таких обставин, орган реєстрації транспортних засобів не може здійснити їх реєстрацію  за позивачем.

Стаття  392 ЦК України, на яку посилається позивач, як на правову підставу вимог про визнання права власності на майно, передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності у разі, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.20 ГК України  держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються  у тому числі шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Право власності позивача на майно, суд вважає доведеним, однак у зв'язку з ухиленням керівника СГ ТОВ ім.Бузницького (другий відповідач) від подання заяви про зняття з обліку транспортних засобів, позивач не може здійснити їх перереєстрацію в органах ДАІ, що порушує його право вільного володіння, користування та розпорядження своєю власністю, яке підлягає захисту у судовому порядку, у тому числі відповідно до ст.20 ГК України, ст.392 ЦК України шляхом визнання його права власності на вказане майно.

Доводи другого та третього відповідачів про те, що комісія по розпаюванню не мала дозволу від фізичних осіб-власників майна та повноважень на виділення майна в натурі та  передачу  його у власність позивачу, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються матеріалами справи. Зокрема, рішенням загальних зборів співвласників майна пайового фонду СГ ТОВ імені Бузницького від 26 квітня 2005 року (Протокол зборів № 1), яке прийнято під головуванням Деньги А.К., повноваження по розгляду та вирішенню заяв громадян та юридичних осіб і виділення в рахунок майнових паїв майна в індивідуальну власність були передані комісії з організації вирішення майнових питань. Склад комісії обраний зборами –11 осіб, комісія  є повноважною при наявності 2/3 її складу, тобто 7 осіб. На засіданні комісії по розгляду заяви позивача були присутні 7 осіб, голосували «за»одноголосно. Комісія передавала майно, яке вже не було в оренді третього відповідача. В подальшому (19.06.2009 року) рішення комісії затверджено на зборах співвласників СГ ТОВ імені Бузницького.

Отже, рішення комісії про виділення та передачу майна позивачу прийнято у межах її повноважень та повноважним складом комісії, відповідно до чинного законодавства, з врахуванням внутрішніх положень та правил, отже є законним.

Доводи другого та третього відповідачів про привласнення комісією повноважень громадян –власників майнових паїв не відповідають дійсності і спростовуються договорами купівлі-продажу майнових паїв, укладених позивачем та громадянами –власниками майнових паїв, відомостями про виплату коштів за придбані майнові паї, Свідоцтвами про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, виданими позивачу, поясненнями голови комісії, членів комісії та осіб, які були присутні при організації та проведені процедури викупу майнових паїв у громадян, що виявили бажання продати майнові паї.

Таким чином,  доводи  другого та третього відповідачів  суд вважає безпідставними.

                    Позивач у позовній заяві просить покласти на нього судові витрати, дане клопотання позивача підлягає задоволенню, тому згідно ст. 49 ГПК України  судові витрати йому не відшкодовуються. Судові витрати, понесені позивачем підчас розгляду справи, за його клопотанням покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за закритим акціонерним товариством «Науково-виробнича фірма «Урожай», юридична адреса: Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, с. Кірове, вул. Шкільна, 4, поштова адреса: м. Черкаси, вул. Благовісна, 193, ідентифікаційний код 31860551, право власності на рухоме майно автомобілі та причепи, а саме:

Автомобілі :

1. ВАЗ 2121, реєстраційний номер 019-97 KM, 2000 p. випуску;

2. ГАЗ 53, реєстраційний номер 53-35 КХС, 1992 р. випуску;

3. ГАЗ 5201 МЗ 3607, реєстраційний номер 94-21 КХА, 1984 р. випуску;

4. ГАЗ 5307 ЧПК 3902, реєстраційний номер 53-21 КХС, 1992р. випуску;

5. ГАЗ 5301, реєстраційний номер 53-39 КХС, 1992 р. випуску;  

6. ГАЗ 5312 АУ4,6 ОА,   реєстраційний номер 28-18 КХО, 1987 р. випуску;

7. ГАЗ 531401, реєстраційний номер 53-38 КХС, 1992 р. випуску;  

8. ГАЗ 531401, реєстраційний номер 53-40 КХС, 1992 р. випуску;  

9. САЗ 3502, реєстраційний номер 45-30 КХЛ, 1985 р. випуску;

10. ЗІЛ-ММЗ-554, реєстраційний номер 94-50 КХХ, 1982 р. випуску;

11. ЗІЛ-ММЗ-554, реєстраційний номер 45-24 КХС, 1992 р. випуску;

12. ЗІЛ-ММЗ-554, реєстраційний номер 46-43 КХС, 1977 р. випуску;

13. КАМАЗ 55102, реєстраційний номер 18-71 КХС, 1989 р. випуску;

14. КАМАЗ 55102, реєстраційний номер 37-16 КХС, 1991 р. випуску;

15. КАМАЗ 5511, реєстраційний номер 40-13 КХС, 1991 р. випуску;

16. КАМАЗ 50320, реєстраційний номер 24-11 КХС, 1989 р. випуску;

17. МАЗ 5551, реєстраційний номер 42-45 КХС, 1991 р. випуску;

18. ПАЗ 672 М, реєстраційний номер 45-31 КХЛ, 1985 р. випуску;

19. РАФ, реєстраційний номер 36-04 КХБ, 1992 р. випуску;

20. ЗІЛ 133 ГЯКС 3575, реєстраційний номер 41-12 КХС, 1991р. випуску;

Причепи:

1. причіп ГКБ 819, реєстраційний номер 70-30 ФН, 1990 р. випуску;

2. причіп ГКБ 819, реєстраційний номер 09-02 ФН, 1990 р. випуску;

3. причіп ГКБ 819, реєстраційний номер 71-33 КХ, 1989 р. випуску;

4. причіп ГКБ 819, реєстраційний номер 71-32 ОХ, 1988 р. випуску.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

          СУДДЯ                                                                                Н.М.Курченко